Про все по черзі.
Так, дійсно, Ощадбанк подав на мене до суду. Той самий Ощадбанк, яким раніше керував голова Нацбанку Андрій Пишний і куди до наглядової ради Єрмак притулив Розу Тапанову, яка потім внесла частину застави за ексголову ОП. Це той самий Пишний, який миттєво їде у відрядження, як тільки отримує запрошення на ТСК. Мабуть збіг обставин. Як мабуть і збіг обставин і те, що його згадують на плівках Міндіча в питанні "Сенс-банку". До речі, Пишний і досі не пояснив, як так сталося, що його по команді Міндіча викликає до себе Умєров і як так сталося, що всі, кого бажали бачити люди з плівок Міндіча в Наглядовій раді "Сенс-банку" потрапили до неї. Теж, мабуть, збіг обставин. Як і те, що у Вови, Андрія, Міндіча та Чернишова будинки поряд у Династії. Це все збіг обставин? Тому тут усе дуже цікаво.
Ні, вердикту суду не було. І слухань по справі ще не було. Є запобіжне рішення про вилучення дописів до рішення суду по суті справи. Я занадто пізно зреагував на цей позов до мене, через що суд і обрав такий запобіжний захід. Але, ніяких штрафів або висновку, що це наклеп - немає. Ба більше, попереду судовий процес та професійна експертиза, яка буде вивчати обґрунтування кожної зі сторін.
Тому, коли "Економічна правда" та "Головком" написали, що мої дописи визнані наклепом, то це абсолютна брехня. Факт залишається фактом – ніякого наклепу суд не визнавав! Навіть не було жодного слухання по суті справи, а застосовані лише стандартні забезпечувальні заходи, щоб тимчасово прибрати з публічного доступу предмет позову. А для "Головкому" і "ЕП" щось було. От така вона — сучасна українська журналістика. Чого немає – легко дофантазують. І навряд чи вибачаться.
Ощадбанк подав на мене до суду у Відні й пояснив це тим, що заяву було подано за зареєстрованим місцем постійного проживання відповідача, при тому, що моє постійне місце проживання в Києві. Чому Відень? Є багато припущень: від доволі жорсткого законодавства, різних специфічних умов та нюансів до... спланованої інформаційної атаки і створення мені проблем. Бо якби вони хотіли якогось судового рішення, то подали б в Україні, але ні. З цим будемо згодом розбиратися.
І от тут вони зробили помилку. Велику помилку, яку юристи вважають ненавмисним подарунком мені. Бо тепер я маю право не лише на зустрічний позов, а й на... допит у суді Відня всіх, хто має стосунок до справи, та розкриття інформації з усіх питань у межах цієї справи. І тут буде багато цікавих питань, які висвітлюватимуть не лише українські, а і європейські ЗМІ.
Хочуть Відень? Буде їм Відень. Незабаром приїду до Відня і займатимуся цією справою. Але у всій цій історії є одна вишенька на торті, від якої ви офігієте. Незабаром викладу. І коли я цю "вишеньку" показав журналістам, вони стали в чергу, щоб опублікувати це у своїх виданнях. І це зробив Ощадбанк. "Вишеньку" побачите незабаром.
Б. Береза
