allanek

До чого тут термодінамика? Мова про те, з чого може бути зроблена камінопіч. Ви стверджували, що вони всі з чавуна, що не відповідає дійсності. Тому зробила уточнення, що не всі, є і сталеві.

Ні. В мене Ромотоп сталева. Камера згоряння футерована шамотними плитами, корпус зовні оздоблено піщаником. Ще і поворотна навколо вертикальної осі.

Чомусь не можу пригадати, як брунера виглядає восени. Хости так, дуже дратують виглядом восени, наче якесь дрантя покидали купками, а брунеру не пам'ятаю, щоб я звертала увагу на її вигляд. Може замість рису спробувати бруслину Форчуна туди приткнути? В мене росте в любих умовах. Де прикопаю пучок гілок після обрізки кущів, там і приживається. Можу і забути, що прикопала та треба полити хоча б, а вона сама собі вкорінюється та починає рости. Ніякого відмирання, декоративна завжди. Якщо є бруслина та ви її стрижете, чому б і не спробувати?

Про тюльпани нічого не знаю, в мене їх нема , але поряд в лісі, звідки їх занесло, звичні червоні. Ростуть самі по собі, кожен рік їх стає все більше. що в них з листям робиться після того, як відцвітуть, ніколи не цікавилась. Але виходить, що їх можна і не викопувати? Наташа, в тому році я викладала ролик польської пані, де вона показувала рабатку з різних сортів тюльпанів та брунери. Мені дуже сподобалось.Згадала про вас. тому що брунера гарно почувається там. де волого та тінь, як раз під ваші умови. Чи підходить це тюльпанам, то вже інша справа. Але в мене пару кущів брунери Варієгата наче і кущами пухироплідника захищені від сонця, але, все одно, листя підгоряють по краю від того сонця, що їм дістається. А от брунера зі звичаним зеленим листям, чи то видова, чи ще якась, не знаю, вона росла в лісі, я її звідти і копнула та в себе посадила, то вона сонце переносить добре, навіть, якщо забуду в жару полити, то листя не реагує на сонце. До речі, брунера з звичайним зеленим листом росте серед барвинку, вони добрі сусіди одне одному, ніхто нікого не витісняє. Іра, ролик виклала з натяком на твою розповідь, як очевидця з враженнями від саду ☺️

На диво печиво вийшло м'яким, з легкою текстурою і з легкою, трохи хрумкою скоринкою. Мука була "Повна чаша", як на мене, вона більш важка та плотніше структурно, ніж "Вінницький млин". Коли печу хліб , то води додаю на 10-20мл більше від вказаного в рецепті хлібопічки, якщо мука "Повна чаша".

Звітую. Печиво спекла. Зробила трохи інакше, ближче до класичного пісочного печива, чим до кураб'є, бо робила не кульки, а розкачала тісто та вирізала формочками печиво. Крім того, що було по рецепту, добавила в тісто 2 яйця ( в тебе їх нема). Чому? Бо в мене мука з вершковим маслом ніяк не збиралась в кулю. Яйця вбила, як є, не гралась окремо збиттям білка з цукром, бо я ще не в тому стані, щоби приділяти увагу дрібницям. І кульку тіста завернула в харчову плівку та поклала на 15-20 хвилин в морозильник, щоб зручно було розкачати та вирізати. Все інше, як ти дала в рецепті. і ще. В мене сіль невеличкими гранулами, наче малесенькі пресовані кубики. Поклала в тісто чайну ложечку з верхом. Вийшло дуже смачно, коли в розсипчастому печиві, помірно солодкому, відчуваються ці краплинки солі. Стосовно талії. Зупинитись неможливо. Тільки з'їв одне печиво, рука вже тягнеться за другим). Чоловік спершу питав, чи буде то печиво з какао. Спробував, каже, що з какао не хоче, бо це йому дуже смакує. Тож за рецепт тобі дякуємо ))) Навіть не знаю, хто більше, бо є підозра, що завтра вранці чай я буду пити вже без печива😁 Готується, дійсно, швидко. Поки хлібопічка калапуцала тісто для піци (програма 45хв). Я встигла замісити тісто, потримати в морозилці, розкачати, вирізати формочки та викласти на деко. На черзі рецепт Ані, печиво з шоколадом, але то вже пізніше, коли милиць позбудусь.

В мене з абрикосом було таке (до війни), коли ніяких ознак хвороби, гарно зав'язались плоди, дуже багато, вже були розміром з невеликий горіх і раптом, майже одночасно, дерево скинуло все. Не залишилось нічого. Тільки потім стало видно по гілкам, що то хвороба. Дерево прибрали, начебто сорт був Денисюка, не сподобалось, ще і підщепа не карликова. Якби і залишили, то воно пішло б під воду. Персик в мене, чомусь, не приживається. Було 2спроби чи три- ні, не хоче. Але з персиками в мене свої відношення, я виросла в місті, навколо якого були розташовані пальметні сади і смак персиків дуже відрізнявся від того, що куштую зараз.

Так з цього приводу, з прийнятия цього закону, алкаш Медведев вчора вже почав брати Вашингтон за три дні. З погляду на те, що коїться на болотах , то маразми пенсіонерів Політбюро СРСР здається чимось адекватно-розумним. Але нам своє робить. Тож чекаємо вівтопка і, наче, обіцяюиь, що до кінця тидня допомога вже буде в Україні. Молимось і чекаємо) Про сад. Ні, не зовсім. Про сімейні відносини. В мене тут пара качок живе. Якось я звикла, зі спостережень раніше, що в їх парах качур рулює. А в моїх щось дивне коїться. Завжди качечка перша, а він вже за нею, навіть, коли не має бажання пливти иуди, куди вона, то змушений, ьо завжди може знайтись конкурент. Схоже, що вчора в нього нерви здали, бо щось в них коїлось дивне- він голосно крякав, піднявся на крило , нависав над нею та бив її крилами. Зранку, бачу, в е мирно між ними. Але , все одно, вона головна😄

В мене є рецепт печива з какао, він дуже простий і швидкий, до примитиву, роблю його час від часу, навіть не пам'ятаю так щоб з голови, але мені не дуже подобається, що воно тверде, не м'яке, як пісочне, наприклад. Іноді хочеться , щоб печиво було м'якеньким. Швидко. Навіть Остін казав, що вони, ще до голосування( були впевнені, що допомогу, нарешті, проголосують) вже почали пакувати та грузити нам потрібне. З голосуванням в Сенаті, якось не зрозуміла вчора.Спочатку була мова, що проголосує сьогодні, в неділю, вчора, одразу після голосування, почались розмови, що проголосують у вівторок, що Шумер просив не йти на канікули. Я дивилась прямий ефір, єдине, що вже вихід Джонсона до преси не стала чекати. Навіть, якщо і підуть, то це 6 днів і за тиждень проголосують і підпише Байден. Але то для них просто 6-7 днів, для нас це життя людей.

Товариство, вітаю. Нарешті, хвилину тому, проголосували допомогу нам. 311 голосів за.

Талія не дізнається, звісно, що давати)

Та ні, перепаду там нема). Температура завжди плюсова, але плюс невеликий. Та хай вже стоять , де стоять. Бо сьогодні вночі в нас було +1 на дворі. Добре, що піч-камін топили та не відчули такого похолодання. Бо опалення вимкнули наприкінці березня. Аня, а рецепт якогось не заморочливого печива дасте? Щоб швидке і без танців з бубнами. Не для гурманів, просто печиво до чаю.

Яким чином ти будеш робити обрізку кущам? В мене кущики виглядають так само, може і трохи густіші. Листя гонять жваво, квітконоси не хочуть викидати. Як я їх обрізала, до стану штурпачків, показувала в темі. Все ж таки, вважаю, що їм не вистачає світла. Переносити в гостьовий будинок, де дуже багато світла, бо вікна на всі боки, не хочу, там опалення не працює вже давно і , мабуть, не буде вистачати тепла для розвитку. Вже як є. Годувала їх добривом для розсади ( Мастер та Валагро) пару разів, вже насипала їм Мівени, листя дякують, якщо добриво гарне, то це одразу видно. Чи буду мати квіти, то питання, а лопухасті кущі пеларгонії обов'язково😁

Та які можуть бути заперечення. Я поділилась тим, що посадила би знову, якби було бажання мати ожину. Якщо і не вам, то може комусь згодиться інформація) А як в вас росла ожина? Просто кущем чи на опорі, чи ще якось? Бо я спираюсь на те, що було в мене. І щоб зрізати пагон, який вплетений в огіркову сітку, то треба його розмотати спочатку. Ні, такого задоволення я б не хотіла.

Наташа, в мене була ожина "Тризуб", не ремонтантна, безколючкова, зимостійка. Без ніяких танців з бубнами, плелась по паркану, ніхто її не знімав, навесні вкривалась молодим листячком, росла, як бур'ян, агресорка страшна. Велика, смачна. Якщо десь зустрінеться, можна купувати. Я купувала тут (під спойлером), але це було дуже давно. Колись розповідала, що пендюрка 2см заввишки з 3 листочками перетворилась на монстра, якого насилу приборкали. Краще посадити під парканом, в нас плелась по огірковій сітці. довжина гілок доходила до 4м , може і більше. Розмір ягід ( на фото) можна порівняти з ягодами малини "Геркулес" Так само. В мене росла тільки "Геркулес", може і не найкращий сорт, але ткнув в землю і ніяких проблем. Росла сама по собі, ніякого догляду, крім того, що зрізала восени. Ожину, практично, ми не їли. Крім Тризуба не знаю, як поводять себе інші сорти, але, якщо в інших сортах ожини довжина гілок, як в Трезуба, то зрізати ремонтантну, мабуть, ще та морока. З малиною не зрівняти, там гілки до двох метрів та ростуть вертикально без опори. В Геркулеса було так. Мороки з обрізкою малини не було, навіть не уявляю, як обрізати довгі гнучкі гілки ожини під нуль.