pei

Сусід не маньяк: вхід у будинок на висоті людського зросту і, природньо, сходи облаштовувались, як зазвичай, у неприродній почерговості - коли будинок витинькуваний ззовні та зі середини і можна обживати, згадується, що сходів катма і далі спинатися по помості з дошок годі. Тому і заливають зі залишків будматеріалів: пару відер такого піску, пару сякого. Час - найліпший критерій міцності. Он розбиваю перфоратором метровий куб, змурований з польської цегли понад сто років тому: направду бетон роздовбати леґше.

Пісок для бетону повинен бути білим. Домішки глини вкрай неґативно впливають на міцність бетону. Сусід демонстрував сходи на ґанок, залиті бетоном 30 років тому: у свій час ті наполовину були залиті бетонною сумішшю з використанням звичайного, білого піску, а на другу половину білого не вистачило. Результат разючий: якщо перша половина у задовільному стані, то друга - суцільна руїна, арматура лиш стирчить. На цементі не економив.

Селеру, вона ж сельдерей, нескладно виростити з розсади самому. Слід лишень у лютому висіяти насіння у горщик на лутці. Підвіконнику себто. Необхідно лиш звернути увагу на те, чи та коренева, чи листова. Вельми вибаглива до вологи - якщо її бракує, годі очікувати що корінь селери виросте суттєво більшим за редиску. Салат має два різновиди: властиво салат і гібрид салату з цикорієм. Останній дає тугеньку головку завбільшки у невеличку капусту, зате і дозріває на місяць-півтора довше. Складість у вирощуванні його полягає у тому, що зачасту головка салату пошкоджується городніми шкідниками і починає підгнивати. Необхідно забезпечити достатню аерацію рослини. Окремо стоїть різновид салату, який нечасто у нас напіткаєш: американський " Айсберґ", який не кришать ножем, а ламають руками - хрумкий мов капуста.

Чорнозем з торфом - ідеальний ґрунт для городництва. У той час коли сусіди на суглинках очунюють від зимової сплячки, примовляючи: " До Благовіщення не слід землю займати!", торфочорноземну суміш можна вже орати-копати. Суттєвою перевагою її у якості присадибного ґрунту є те, що вона не липне до взуття: навіть після зливи вже за годину-дві по ній вже можна човгати, не залишаючи внаслідок скам'янілих відбитків. Але те, що є її перевагою, є водночас недоліком: у засушливу пору та суттєво пересихає і рослинам з мичкуватою кореневою системою доводиться сутужно. Якраз часничок-цибулька без додаткового поливу вийдуть марненькими.