Сарочка

Це рецепт пісочного печива. В пісочному нема яєць взагалі. Це класика. Якщо в печиво додати жовток, то дозволить його все ще робить крокхим, але більш пластичним. Білок навпаки робіть тісто більше тугім і важкім. Якщо пісочне тісто вийшло занадто сипучім і не збирається в шар, то тоді добавити потрібно 1-2 ложки холодної води. Це стосується суто пісочного печива. Додавання білку також можливо, але таке печиво буде плотнійшим по текстурі і бистріше почне сохнути. Це важливо суто для зберігання

Побачила вчора ознаки моніліоза на абрикосі. ( оброблено хорусом в перши дні похолодання ) вчора знов встигли до дощу ще раз хорусом пройти. Але початок вже е, в сусіда теж бачу. То здаеться мені, що не через квітку грибок заходів в деревину, а одразу по молодим листям. Персик зато стабільно радуєт. Ще пару років боротьби с моніліозом( безуспішної) і я остаточно позбавлюсь в саду від абрикоса. До садила в минулому році абрикоса с більш пізнім цвітінням. Тому, що була надія що якщо всі стверджували , що ураження через квітку, то час розпуска квіткі важен. Але цей рак показал, що ничого подобного. Ураження почалось вже с плодами в стадії чечевиця .

То тимчасове явище. Качури хочуть спаріваться, а цей качки вже не потрібно . То він від « кохання до побоїв » в залежності як йому приспичило спаріваться . Потім вона сяде на яйце , і качур буде унило плавать на самоті. Потім будуть діти, багато каченят. . Качур буде в шоці піде до ставку, на якому будуть збиратися виключно качури, от то тоже явище коли одночасно 30-50 качуров і жодної качки.

Американське печиво з шоколадом ( шоколад можливо змінити на журавлину, чорницю) 1 яйцє 80 гр цукор 100 гр олія вершкова 1 гр сіль 0,2 ч, л ваніль 1 ч, л розпушувач 190 борошно 100 гр темний шоколад Все закинути в миску змішати в шар. Разкатать до товщини 7 мм . Діаметр печива5-7 см. Випікати 185 гр 20 хв, або до румʼяной скоринкі по дну печива ПС це печиво накшталт батончіков., бо воно дуже енергетичне, вміст шоколаду дуже потужний, я ділю навпіл шоколад с вяленою ягодою журавлини, або чорниці. Дуууже довго не зіпсується. Смачне, дуже смачне. По пожввним калоріям як батончик, але на смак краще набагато. Не дуже солодке. до речі. Батончик це переробка пироженкі «картопля». То імпровізуйте, але це поробка, бо бісквіт замінілі на овсяни пластівці. Суть саме така, рецепт теж такій самий, чим більше пластівців, тім більше вихід. Чим менша фракція пластівців, тім текстура більш пріемна. Але на мій смак, хочь шоколадом помазать, хочь горіхів додати, але мені все одно вівсянка чутна сира. Тому я не роблю батончикі. Бо не роблю то, що мені не до смаку

Звісно є , майже всі без танців. Бо танці, останнє, що мені зараз потрібно. Почнемо печиво « Моккочіно» 120 олія вершкова 9 шт жовтки 6 ч. л растворима кава 1,5 ч. л розпушувач 360 г цукор 150 гр сметана 90 гр темне какао 660 гр борошно все, що рідке змішати в мисці, потім добавити все сухе. Чайної ложкою відділити частину тіста, десь 15 гр приблизно в руцях зробити шар, потім притиснути і зубочисткою зробити переріз по середини, імітуючи кавове зернятко. Випікати 175 гр 15 хв. з цей порції печиво буде багато. Спробуйте поділити спочатку навпіл. Печиво зберігається довго в контейнері, не дуже солодке, але дуже кавове- шоколадне. Гарно пасує до кави ранкової.Не дуже солодке.

То гарна новина. Але коли це свято станеться, то не зразумило. Але надія краще, ніж ничого.

Нажаль ні, не маю. Замість енергетичного батончика окремо робимо суміш горіхов в меду акації и фінські імбирни пряники( вони теж на меду, багато цукру, багато спецій)то вони не сохнуть взагалі, пакуємо в вакуум, як батончик, то так нам сказали, що більше подобається. Батончики зараз більше не замовляють

Домашнеє печиво нікому не цікаво? Я зараз в волонтерської спілці подряділась пекти печиво. Не багато, десь 5 кг в тиждень, то в мене накопились смачні рецепти, цікавих і різних по смаку, то можу поділитися рецептом

Тут я. Але більше поки що як читач. Щось нема часу все охопить. Занадто рання весна с стрибком в літо і знов назад. Трава росте, що дурна. Вже косила пару разів. Теплиця в цьому році досить незвичайно себе поводить. Спочатку було в ней +35 і вологість біля 40 відсотків, з відкритими дверми. Тому вимушена була рослини пікіровани поставити під агроволокно 50 щільності, щоб вони не страждали, не так швидко випаровивали вологу з листа, так би мовити парник в парнику. І це працюючій варіант. Бо більше не довелось тягати ящик з рослинами до дому, коли впала температура. Про пеларгоніі з насіння. Зараз вони такі. Квітнуть ще не збираються, на вулицю переїхали 2 тижня тому, як і частина петуній, теж з насіння тількі саджала 15 лютого. Деякі сорти вже квітнуть, інші з бутонами. Сурфініі відстають. Еустома взагалі ще не пікірована.

От як ви це робите? Мені цікаво як це працює? Ну вот щоб так захоплюватися окремою рослиною і бажають її так , як колекціонер. Бо тих, я ще розумію, коли колекція переходить від часу «суто накопичення» до часу « колекцію частково позбавляюсь перехожу на якість» в таких колекціонерів ( майже будь які колекціонері будь чого, якщо це не барахольщікі с часом розуміють брак місця і від кількості переходять на більш дорожчі експонати. То в вас теж такі риси є? П С я взагалі не захоплююсь рослинамі. Я їх рятую, зберігаю, майже всі рослини в мене живуть, в гарному стані, ну так , в хаотичному порядку , але мені вони дратують, через то, мені подобається однорічник, хочу дбаю, а не хочу, ну то таке. Життя бентежно. То мені зовсім не стати садівником через мої забаганки? Ну тобто садівником потрібно родитися, ну там в душе? Чи як ви в себе це відкрили? Я о пʼять же не про туї біля паркана, і не про то що вам створив дизайнер, а потім ви про це вимушені дбати. Цікаво. Це є майже у всіх, і це просто потрібно розвивати до якось межі ? Чи нічого не чекати, якщо дзвіночка не було по рослинам ніколи? ППС Якщо по городу колекція, працює , - то так, чомусь в цьому році кількість сортів знов збільшилась в мене . Ну приблизно перців на 7, баклажанів до 10, томатів до 17 сортів. Но тут На 50 % експеримент, якій я побачу вже в цьому році, і це що в результаті можно не тількі оком побачити, а саме - це стрімке зростання, і потім на тарілці, а потім в банці, чи будь ще де . Але ж з садом, все по іншому, треба чекати роками. А потім , виросло не те, що мріяла, але час минуло, вирубувати шкода и таке все інше. То шлях садівника він якій був для вас ? Чи то повинне бути захоплюване або моє і я хочу, чі взагалі не витрачати на то зусиль щоб зрозуміти потрібно дивитися на декоративний сад?

Так, але то сад, то через що переймаюсь, що поряд їстівне, то кажуть що воно через коріння доходіть до почви. Тому спочатку купила, а потім залишила.

Я ще не наважилась на раундап, щось мені він лякає, в мене там в парі метрів потрібні посадці, в сенсі ті, що їстівний . Хоча восени я прочитала тут гарну пораду рукавичками мазюкати не потрібне. Мабуть наважусь на раундап( вже 4 рокі чекає, а я все ніяк не наважусь від страшилок)

Ой яку красу ви нищите. Я так хочу собі таку. Але вже мох і від сусідів носила, і з лісу, а така краса не росте, але мені так подобається мох між бруківкою. в мене між тих камінчіків пісок . перший рік був гарний, я туда, після того, як мох не приростал, насадила мятлика лугового. Ну щоб косити( шви в мене набагато ширши) і на картинках то було добре. Потім мятлік разросся, пісок нанесло. Зараз в мене бажання всю площину поверху вкрити бетоном. Дістала боротьба з бурьянами, вирізання зайвого мятліка, якщо встигла, бо в травні його не порізати вже толком.

Взагалі не розумію на що ви там натякаєте, але Гостомель то було суцільне пекло, мабуть гірше в три рази ніж Марік. ПС От коли змінили свій допис , тоді і мій втратив сенс