ТН вода-вода. Мифы и реальность.

Немцы на этом не заостряют внимание, я думаю, температура комфортная. ))

Если Вы думаете что летом идет перегрев дома изнутри из-за тепловых потерь, то это маловероятно, т.к. теплоизоляция бака до 400 мм (смотря как из чего делают), также часто его обстраивают кирпичом, который также сдерживает и аккумулирует тепло.

Потому что не всё гладко немцы и не акцентируют внимание на комфортной температуре в конце сезона (как летнего так и зимнего).

Я не думаю, я знаю что летом идет нагрев теплоносителя, а так как оболочка далеко не вакуумная, то часть тепла попадает и в жилые помещения данного строения. Утепление 400 мм ваты это хорошее утепление (у меня в скатной кровле такое), но оно не дает 100% изоляции. Можете просчитать самостоятельно. Упоминание про кирпич, так вообще кажется странным. Кирпич может быть теплоаккумулятором, но никак не теплоизолятором, так как плотность материала довольно высока.

Потому что не всё гладко немцы и не акцентируют внимание на комфортной температуре в конце сезона (как летнего так и зимнего).

Я не думаю, я знаю что летом идет нагрев теплоносителя, а так как оболочка далеко не вакуумная, то часть тепла попадает и в жилые помещения данного строения. Утепление 400 мм ваты это хорошее утепление (у меня в скатной кровле такое), но оно не дает 100% изоляции. Можете просчитать самостоятельно. Упоминание про кирпич, так вообще кажется странным. Кирпич может быть теплоаккумулятором, но никак не теплоизолятором, так как плотность материала довольно высока.

Я не хочу комментировать то, что не анализировал и не просчитывал на столько детально.

Но по последнему лету, например, в Киеве дома (которые мы наблюдаем) кондиционировались максимум две недели в целом, а в некоторые периоды были и такие что даже включалось отопление Поэтому паразитные потери от буфера были бы как раз кстати.

В любом случае, все можно рассчитать и сделать максимально адекватно...

Ну, даже если будет паразитный приток тепловой энергии 10-20 кВтч/сутки, то это мелочи по сравнению с реальной пиковой нагрузкой по кондиционированию, например 5 кВт/ч = 120 кВтч/сутки.

*Кирпич вокруг данного теплоизолированного бака (т.е. не в замен изоляции) в отопительный период работает как излучающее низкотемпературное отопление (как теплая стена). Например, под конец лета кирпич набрал на поверхности +27оС, воздух +26оС, а осенью воздух (предметы, другие стены и т.п.) в доме уже +21..24оС - вот и усилилось излучение...

Я не хочу комментировать то, что не анализировал и не просчитывал на столько детально.

Но по последнему лету, например, в Киеве дома (которые мы наблюдаем) кондиционировались максимум две недели в целом, а в некоторые периоды были и такие что даже включалось отопление Поэтому паразитные потери от буфера были бы как раз кстати.

 

В любом случае, все можно рассчитать и сделать максимально адекватно...

Ну, даже если будет паразитный приток тепловой энергии 10-20 кВтч/сутки, то это мелочи по сравнению с реальной пиковой нагрузкой по кондиционированию, например 5 кВт/ч = 120 кВтч/сутки.

 

*Кирпич вокруг данного теплоизолированного бака (т.е. не в замен изоляции) в отопительный период работает как излучающее низкотемпературное отопление (как теплая стена). Например, под конец лета кирпич набрал на поверхности +27оС, воздух +26оС, а осенью воздух (предметы, другие стены и т.п.) в доме уже +21..24оС - вот и усилилось излучение...

Натянуть сову на глобус получается не очень хорошо.

Кирпич, работающий низкотемпературным отоплением в отопительный период в летний период отключается и не "фонит"? Когда кирпич в конце лета набрал +27, плюс приток через светопрозрачные ограждающие конструкции то в помещении будет +50? Это возможно для бедуинов и является комфортной температурой, но никак не для среднестатистического жителя нашего региона.

Натянуть сову на глобус получается не очень хорошо.

Кирпич, работающий низкотемпературным отоплением в отопительный период в летний период отключается и не "фонит"? Когда кирпич в конце лета набрал +27, плюс приток через светопрозрачные ограждающие конструкции то в помещении будет +50? Это возможно для бедуинов и является комфортной температурой, но никак не для среднестатистического жителя нашего региона.

...что-то Вы напутали с цифрами, посчитайте еще раз... ;)

(намекаю, площадь поверхности 15м3 бака примерно 46 м2 включая донышки)

И еще раз: "Кирпич вокруг данного теплоизолированного бака..."

...кирпич не в место нормальной теплоизоляции, толщиной 400 мм, а поверх нее - как внешняя оболочка (кожух)...

...что-то Вы напутали с цифрами, посчитайте еще раз... ;)

(намекаю, площадь поверхности 15м3 бака примерно 46 м2 включая донышки)

 

И еще раз: "Кирпич вокруг данного теплоизолированного бака..."

 

...кирпич не в место нормальной теплоизоляции, толщиной 400 мм, а поверх нее - как внешняя оболочка (кожух)...

Спасибо. Ответы исчерпывающие. Дополнительных вопросов не задаю. Бесполезно.

Это очень плохой аккумулятор. Когда он отдаст "пару градусов энергии" начинается дискомфорт.

Все залежить від габаритів. Якщо кубів 20 бетону, то він може накопичити багато енергії. Й за день коливання будуть всього на градус. Який навряд чи відчуєтся. Але те щастя й накачати не так просто. За ніч не накачаєш. Або зхаздалегідь накачувати, або пару днів жити в холоді.

Я свою стяжку два дні котлом розкочегарював.

Спасибо. Ответы исчерпывающие. Дополнительных вопросов не задаю. Бесполезно.

Возможно, я плохо понимаю, в чем именно заключается Ваш вопрос... ))

Ну, остановлюсь на теме тепловых потерь такого бака подробнее и постараюсь изобразить нагляднее и максимально просто... Возможно другим это тоже поможет...

Формула МОЩНОСТИ тепловых потерь очень простая:

РАЗНИЦА_ТЕМПЕРАТУР * ПЛОЩАДЬ_ПОВЕРХНОСТИ * КОЭФФ_ТЕПЛ_ПОТЕРЬ_ИЗОЛЯЦИИ / ТОЛЩИНА_ИЗОЛЯЦИИ

Например (для того же 15м3 бака):

*подбираю цифры для простоты расчета

(96°С - 26°С) * 50м2 * 0.04Вт/м°С / 0.4м = 70*50*0.04/0.4 = 350Вт

Т.е. на весь дом, МОЩНОСТЬ ТЕПЛОВЫХ ПОТЕРЬ всего бака = 350 Вт = 0.35 кВт...

(а общее количество потерь энергии за сутки = 0.35кВт * 24ч = 8.4 кВтч)

*такая мощность сравнима с тепловым излучением тела одного человека в состоянии средней подвижности... Или двух LED телевизоров 55"...

*Для сравнения, мощность солнечного излучения (в ясный день), поступающего через одно окно 1.5х1.5м с двухкамерным стеклопакетом (без отражающей пленки) = около 1000 Вт!!! (это ориентир... конечно, еще зависит от положения солнца относительно данного окна)

Для тех кто не хочет считать вручную, а также хочет проработать различные варианты бака и его теплоизоляции, сейчас существует масса различных он-лайн калькуляторов... Например, вот, нашел быстренько наглядный (не в качестве рекламы) - wpcalc.com/kalkulyator-teplopoter-truboprovoda/

...можете добавить Ваш расчет нагрева дома до +50оС ;)

Доброго дня всім,

хтось може зорієнтувати мене в наступноиу питанні: які розміри кожухотрубного випарника на потужність, скажімо, кіловат з 10?

Можливо в когось такий встановлений...

Дякую! Вони розбірні? Холодоагент бігає по трубках чи вода по трубках а холодоагкнт зовні?

чесно кажучи - не знаю! Бо вони заклеєні утеплювачем і я його не відклеював) Скоріш за все просто запаяні, всередині мідні трубки для фреону, а їх омиває зверху вода.

чесно кажучи - не знаю! Бо вони заклеєні утеплювачем і я його не відклеював) Скоріш за все просто запаяні, всередині мідні трубки для фреону, а їх омиває зверху вода.

Для роботи на ґрунтовій воді не рекомендується використовувати мідь та мідні припої. Треба спочатку хоча б аналіз води зробити (іноді таке буває, що вода підійде і мідь витримає)...

Частіше використовують нержавіючу сталь (не менш 316), або мідь захищену титановим покриттям...

Для роботи на ґрунтовій воді не рекомендується використовувати мідь та мідні припої. Треба спочатку хоча б аналіз води зробити (іноді таке буває, що вода підійде і мідь витримає)...

Частіше використовують нержавіючу сталь (не менш 316), або мідь захищену титановим покриттям...

Аналіз води зробимо. Але там явно буде заліза багато...вже відчувається.

Можливо кожухотрубні випарники є і з нержавійки зроблені. Треба поцікавитись.

Я свою стяжку два дні котлом розкочегарював.

я своей просто не даю остывать, отопление включаю в начале сентября на это время она еще 23 градуса и потихоньку подливаю по ночам в нее тепло

Доброго дня всім,

хтось може зорієнтувати мене в наступноиу питанні: які розміри кожухотрубного випарника на потужність, скажімо, кіловат з 10?

Можливо в когось такий встановлений...

Бажано 2кв.м. теплообмінної поверхні або більше. Так, встановлені різної конфігурації. І загалом маємо великий досвід із системами вода-вода

Бажано 2кв.м. теплообмінної поверхні або більше. Так, встановлені різної конфігурації. І загалом маємо великий досвід із системами вода-вода

Так я спеціально і задав тут таке питання, знаючи що маєте великий досвід в цьому питанні .

Чому виникло питання - завершую роботу над приямком зі скважиною. І є ідея теплообмінник (випарник) для ТН встановити там. Приямок вийшов 100х140 см і висотою десь 1,7 метра. От і думаю чи влізе туди кожухотрубний випарник з можливістю його розбирання для чистки. Тобто щоб чистити не від'єднувавши від кола фреону.

Добавлено через 2 минуты

Такий теплообмінник чиститься аналогічно пластинчастому - промивкою з хімією.

Гм...якщо так - тоді яка перевага його в порівнянні з пластинчатим?

Гм...якщо так - тоді яка перевага його в порівнянні з пластинчатим?

Пластинчасті нержавіючі теплообмінники зазвичай йдуть паяні мідним припоєм, тому не завжди можуть використовуватись напряму на технічній ґрунтовій воді, хоча ефективність з ними віще при меншому габариті... (на наших скрінах Ви як раз можете побачити, що в водяному контурі стоїть ще проміжний ТО вода/розсіл для захисту випаровувача)

Воду треба перевіряти не на "питну", а на конкретні показники, які впливають на стійкість металів, ось Таблиця1:

Таблиця2:

Якщо хоча б є два "0", то вже погано (ну, там є пояснення)...

Гм...якщо так - тоді яка перевага його в порівнянні з пластинчатим?

А навіщо збільшувати потужність ТН? Якщо тепловтрати при -22 - 9 кВт, то при -2...-5 вони будуть в районі, скажімо, 5 кВт. Тобто 5х24=120 кВт*год./доба. Ці 120 кВт нам потрібно "назбирати" вночі (нічний тариф). Ділимо на 8 ("збираємо" вночі) і отримуємо 15 кВт за годину. Тобто нам потрібно "напихати" в ТА кожну годину по 15 кВт, щоб отримати в сумі 120 кВт, які ми використаємо потім вдень.

Чи я десь помилився?

На щастя, так. Справа в тому, що енергію з ТА ви запасаєте не на всю добу, а на той час, коли вона буде використовуватись - на час денного тарифу. Тобто запасти енергію потрібно не на 24, а на 16 годин. Отже, 5 кВт * 16 год = 80 кВт-год.

Далі, залежно від deltaT:

deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*20) = 3.4 Рј3

deltaT = 30 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*30) = 2.3 Рј3

Це якщо ТА на воді і на номінальні тепловтрати (за Т =-22 degC).

Крім того, можна розраховувати ТА не на номінальні тепловтрати будинку, а на більшу частину сезону (як і потужність ТН; але це вже політичне рішення).

А якщо підчитати кілька статей, поставити пару виробничих експериментів і витратити зекономлені гроші на певні матеріали, то може вдасться 1) зменшити об'єм ТА в кілька раз і б) уникнути високотемпературного режиму роботи ТН.

Мене особисто приваблюють кристалогідрати. Наприклад, 12-водний динатрійфосфат (Тпл=36 degC, q=426 кДж/кг); 10-водний карбонат натрію (Тпл=32-36 degC, q=328 кДж/кг); є з вищою Тпл - 5-водний тіосульфат натрію (Тпл=48-49 degC, q=200 кДж/кг).

Я так прорахував, от для моїх Q=24 кВт накопичення потрібно було б 181 літр 10-водного карбонату натрію чи глауберової солі. Якщо 12-водний динатрійфосфат - 133 літри (і ТА 200-250л).

Рђ РЅР° РІРѕРґС– Р·Р° deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 24/(1.167*20) = 1 Рј3

Добавлено через 1 минуту

А навіщо збільшувати потужність ТН? Якщо тепловтрати при -22 - 9 кВт, то при -2...-5 вони будуть в районі, скажімо, 5 кВт. Тобто 5х24=120 кВт*год./доба. Ці 120 кВт нам потрібно "назбирати" вночі (нічний тариф). Ділимо на 8 ("збираємо" вночі) і отримуємо 15 кВт за годину. Тобто нам потрібно "напихати" в ТА кожну годину по 15 кВт, щоб отримати в сумі 120 кВт, які ми використаємо потім вдень.

Чи я десь помилився?

На щастя, так. Справа в тому, що енергію з ТА ви запасаєте не на всю добу, а на той час, коли вона буде використовуватись - на час денного тарифу. Тобто запасти енергію потрібно не на 24, а на 16 годин. Отже, 5 кВт * 16 год = 80 кВт-год.

Далі, залежно від deltaT:

deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*20) = 3.4 м3

deltaT = 30 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*30) = 2.3 м3

Це якщо ТА на воді і на номінальні тепловтрати (за Т =-22 degC).

Крім того, можна розраховувати ТА не на номінальні тепловтрати будинку, а на більшу частину сезону (як і потужність ТН; але це вже політичне рішення).

А якщо підчитати кілька статей, поставити пару виробничих експериментів і витратити зекономлені гроші на певні матеріали, то може вдасться 1) зменшити об'єм ТА в кілька раз і б) уникнути високотемпературного режиму роботи ТН.

Мене особисто приваблюють кристалогідрати. Наприклад, 12-водний динатрійфосфат (Тпл=36 degC, q=426 кДж/кг); 10-водний карбонат натрію (Тпл=32-36 degC, q=328 кДж/кг); є з вищою Тпл - 5-водний тіосульфат натрію (Тпл=48-49 degC, q=200 кДж/кг).

Я так прорахував, от для моїх Q=24 кВт накопичення потрібно було б 181 літр 10-водного карбонату натрію чи глауберової солі. Якщо 12-водний динатрійфосфат - 133 літри (і ТА 200-250л).

А на воді за deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 24/(1.167*20) = 1 м3

Добавлено через 5 минут

Ой, а як це прибрати оті крякозябри з повідомлення:-/