нужна помощь !!!!!!!!!!!!!

Есть домовладение №24 на 4 хозяина (чужие люди) есть совместные стены крыша у каждого есть доля в этом доме, есть 4 отдельных входа у каждого вода свет газ канализация все отдельно. Есть решений исполкома 1978года о том что в обслуживании дома 30 соток земли. вопрос касается приватизации нам дают приватизовать только 10 соток на 4-ох остальное в воздухе !!! я затеял раздел на 4 почтовых адреса 24, 24а, 24б, 24в, чтоб все могли приватизовать по 7,5 соток

для того чтоб ето сделать нужно легализовать самострой "Гараж и кухня" (в бти сделали кальку, уплатил штраф, есть "припис" дабк) без АКТА НА ЗЕМЛЮ исполком не принимает документы на легализацию самостроя также без акта на землю нельзя получить почтовый адрес.

Что МНЕ ДЕЛАТЬ ?????

да налоговую плату за землю я плачу и есть решение исполкома от 1978 о том что земельный участок зарегестрирован за домом.

какие еще они хотят правоустанавливающие документы?

Есть домовладение №24 на 4 хозяина (чужие люди) есть совместные стены крыша у каждого есть доля в этом доме, есть 4 отдельных входа у каждого вода свет газ канализация все отдельно. Есть решений исполкома 1978года о том что в обслуживании дома 30 соток земли. вопрос касается приватизации нам дают приватизовать только 10 соток на 4-ох остальное в воздухе !!! я затеял раздел на 4 почтовых адреса 24, 24а, 24б, 24в, чтоб все могли приватизовать по 7,5 соток

для того чтоб ето сделать нужно легализовать самострой "Гараж и кухня" (в бти сделали кальку, уплатил штраф, есть "припис" дабк) без АКТА НА ЗЕМЛЮ исполком не принимает документы на легализацию самостроя также без акта на землю нельзя получить почтовый адрес.

Что МНЕ ДЕЛАТЬ ?????

Без акта на землю нельзя получить почтовый адрес - можно. Я так сама получила. Напишите в поссовет заявление на выделение отдельного юридического адреса и вам его выдадут. Вы не сможете получить акт на землю без него. Это компетенция поссовета. Только они дают адреса.

Ответ от юриста: 1

Дата: 2010-06-28 23:01:09

Ответ: Добрый день! Действительно по одному и тому же адресу можно приватизировать не более 10 соток земельного участка. Поэтому абсолютно верно Вы поступили, что затеяли раздел на 4 адреса. Самострой Вам необходимо узаконить в судебном порядке. Для этого Вам необходимо получить техническое заключение (их выдают коммерческие предприятия, имеющие необходимую лицензию), в котором будет указано, что данные строения соответствуют всем техническим нормам и т.д. Ответчиком по делу Вы берете Горсовет (так как земля не приватизированная). И подаете иск в суд по месту нахождения имущества о признании права собственности на имущество__ (перечисляете все Лит., указанные в техпасорте с учетом новых построек) без дополнительных актов ввода в эксплуатацию. Иск Вам помогут составить по адресу: г.Днепропетровск, ул. Ленина, д.33 оф.2. Ответ подготовил консультант № 01. Дополнительную информацию Вы можете получить позвонив юристам проекта по номеру 689 (с мобильного). Для соединения с консультантом № 01 наберите комбинацию 689-2- 01

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПРИВАТИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

ДОМОВОЛОДІНЬ У МІСТАХ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Наведено результати досліджень і аналіз основних сучасних проблем приватизації земельних ділянок домоволодінь у містах та пропозиції щодо їх вирішення.

Приведены результаты исследований и анализ основных современных проблем приватизации земельных участков домовладений в городах и предложения по их решению.

The results of researches and analysis of basic modern problems of privatization of lot lands of proprietors of houses in cities and suggestion are resulted on their decision.

Постановка проблеми. Громадяни України, які володіють домоволодіннями, згідно з [1, 2] приватизували або продовжують приватизувати свої земельні ділянки (ЗД). Якщо враховувати тільки кількість приватизованих ЗД в Україні, то можна вважати, що все добре. Але, якщо вникнути в деталі самої процедури приватизації, то з’ясується, що існує багато проблем, і не всі громадяни України мають можли-

вість скористатися своїм правом на безкоштовну приватизацію зовсім або це робиться з тривалою затримкою у часі та спотворенням даних державного акту на право приватної власності на ЗД. Усе це призводить до незадоволення самих гро-

мадян, безпідставних нарікань і докорів, що не сприяє покращенню як їх фізичного і нервового стану, так і працівників землевпорядних і геодезичних організацій. Тому розробка пропозицій щодо удосконалення процедури приватизації ЗД має важливе значення для усього українського суспільства в цілому.

Загальні відомості. Наведемо перелік основних етапів процедури, яка необхідна для отримання державних актів на право власності на ЗД власниками домоволодінь.

Власник або власники домоволодіння листомклопотанням звертаються до міського голови з проханням на виконання необхідних робіт відповідними службами міста для приватизації ЗД. У цьому листі може вказуватися землевпорядна організація, яка буде виконувати ці роботи. Землевпорядна організація, отримавши лист з резолюцією міського голови, аналізує надані документи власників домоволодінь і готує технічне завдання на виконання геодезичних робіт. Геодезична організація (або та сама землевпорядна організація за наявністю у неї ліцензії на виконання геодезичних робіт)

виконує відповідні роботи. При цьому визначаються:координати кутів поворотів (КП) меж ЗД, довжини між ними, периметр, площа ЗД і будується план ЗД.Також складається акт встановлення та узгодження меж ЗД, який повинен підписати сам власник домоволодіння і всі його суміжні землекористувачі. Якщо акт встановлення та узгодження меж ЗД підписаний, то формується необхідна технічна документація, яка передається до чергового кадастрового плану міста (ЧКПМ) для реєстрації ЗД. Потім землевпорядна організація передає відповідну технічну документацію до міської ради.

Після прийняття відповідного рішення сесією міської ради підготовлена технічна документація передається до Державної регіональної філії Центру Державного земельного кадастру для виготовлення державного акту, який реєструється і передається власнику домоволодіння. Таким чином, власник домоволодіння стає власником ЗД. Але доволі часто виникають такі основні проблеми при приватизації ЗД умістах:

1. Проблема неможливості одного з співвласників домоволодіння приватизувати свою частину ЗД окремо від інших.

2. Проблема безпідставного небажання суміжних землекористувачів або одного з них підписувати акт встановлення та узгодження зовнішніх меж ЗД, а також тривала відсутність суміжних землекористувачів або одного з них у місті або навіть в Україні.

3. Проблема невідповідності розмірів та площі ЗД, якою фактично користується власник домоволодіння, її розмірам та площі вказаних у технічному паспорті (ТП) або в інших документах.

4. Проблема оформлення частини ЗД, площа якої перевищує 1000 м2.

5. Проблема стикування меж суміжних ЗД у ЧКПМ.

Дослідження та аналіз вказаних проблем. Розглянемо більш детально вказані проблеми та зробимо їх аналіз.

Перша проблема. Кожним домоволодінням може володіти один або декілька власників. Коли домоволодінням володіє один власник, то в цьому випадку

власник сам вирішує приватизувати йому або не при ватизувати свою ЗД. Якщо ж домоволодінням володіють декілька співвласників, то для приватизації ЗД

всі співвласники повинні дати згоду, надати усі необхідні документи та сплатити за виконання земле впорядних і геодезичних робіт. Якщо хоча б один з

співвласників не згоден на приватизацію, то всі інші не зможуть приватизувати ЗД.

Існують випадки, коли домоволодіння належить трьом співвласникам. Один з цих співвласників уже приватизував свою частину ЗД згідно з [1]. Його приватизована частина ЗД розташована всередині цієї ЗД таким чином, що дві інші частини ЗД між собою не межують. Але виходить, що ці двоє співвласників можуть приватизувати свої окремі частини ЗД тільки у спільну сумісну власність.

Є випадки, коли одна частина домоволодіння на лежить фізичній особі, а друга – юридичній. У цьому випадку фізична особа також не може приватизувати

свою частину ЗД. Крім цього, часто буває і таке. Один з співвласників ЗД вже використав своє право на безоплатну при ватизацію, але іншої ЗД, а другий чи інші співвлас ники ще не використали таке право. Але вони також не можуть окремо приватизувати ЗД у спільну сумісну власність.

Друга проблема. Для приватизації ЗД власнику або співвласникам домоволодіння необхідно отримати підписи суміжних землекористувачів на актах встановлення та узгодження зовнішніх меж ЗД в натурі. У практиці виконання землевпорядних робіт існує багато випадків, коли суміжні землекористувачі, навіть ті, у яких ЗД вже приватизована, не підписують цих актів, не маючи територіальних претензій.

Звичайно, згідно з [2] власник домоволодіння, якому не підписують суміжні землекористувачі, може звернутися до районного виконавчого комітету або суду.

Але неявка суміжних землекористувачів до комісії районного виконавчого комітету або до суду надовго затримує прийняття відповідного рішення.

Іноді у власників домоволодінь суміжними землекористувачами є юридичні організації (заводи, лікарні, школи та ін.). У випадку не підписання актів вста-

новлення та узгодження меж юридичними особами,комісії районних комітетів не розглядають такі питання. Їх можна вирішити тільки в суді. Тому не кожний власник домоволодіння зможе звернутись до суду проти юридичної особи.

Деякі власники суміжних ЗД мешкають в інших містах або за межами України, тому вони можуть не з’являтись на своїй ЗД роками або, навіть, зовсім. Деякі власники суміжних ЗД вже померли, а їх спадкоємці ще не отримали право власності. На офо-

рмлення права власності спадкоємцями витрачається понад шістьох місяців. Якщо між спадкоємцями є якісь суперечки, то ця процедура може затриматись ще на невизначено тривалий час.

Третя проблема. У більшості випадків між суміжними домоволодіннями вже багато років існують фактичні межі. Відомо, що в ТП на плані ЗД зображені її розміри та площа. Після виконання геодезичних вимірів, необхідних для отримання координат КП ЗД, визначаються довжини між КП та площа ЗД. Порівнюючи дані ТП і дані, отриманні за результатами геодезичних вимірів, іноді з’ясовуються значні розбіжності в значеннях довжин і площ ЗД: від декількох дециметрів до декількох метрів та від декількох квадратних метрів до сотень квадратних метрів відповідно.

У ТП вказується площа ЗД за документами або за нормою і фактична площа ЗД. У договорах купівлі-продажу та інших документах, які підтверджують

перехід права власності на домоволодіння, в більшості випадків, вказується площа ЗД, яка менша ніж за фактичним користуванням. Новий власник (покупець, спадкоємець тощо) отримує ЗД, яку він бачить очима, а після виконання геодезичних вимірів

з’ясовується, що є лишки, тобто самовільно зайняті землі. А це свідчить, що попередній власник домоволодіння самовільно зайняв частину землі більшу ніж,

що йому колись наділялась. На перший погляд, необхідно, умовно кажучи, “відрізати” зайву частину ЗД, що перевищує норму. Але спочатку розглянемо таке.

За взаємним розташуванням домоволодінь між собою їх можна поділити на:

1) домоволодіння, у яких з усіх боків, крім вулиці,

є суміжні ЗД інших домоволодінь;

2) кутові домоволодіння – це такі домоволодіння,

у яких з двох або, навіть, з трьох боків є вулиці, про-

вулки або проїзди;

3) домоволодіння, у яких з двох протилежних бо-

ків – вулиці, провулки або проїзди;

4) домоволодіння, у яких з протилежного боку

вулиці суміжників немає і там розташовані схили

ярів чи просто землі державного фонду;

5) нестандартне розташування домоволодіння,

коли це домоволодіння розташоване окремо від ін-

ших.

Якщо це перший або третій випадки розташуван-

ня домоволодінь, то тут виникає питання: де ці лиш-

ки “відрізати”? Якщо “відрізати” з вулиці, то там мо-

жуть знаходитись споруди власника домоволодіння,

а саме паркани, гаражі, і навіть, житловий будинок. А

якщо “відрізати” у кінці або збоку ЗД, то з’явиться

якась не приватизована смуга землі, якою все рівно

буде користуватись цей власник домоволодіння, а в

ЧКПМ буде розрив між межами суміжних ЗД. Цю

частину ЗД можна передавати в оренду, але у зв’язку

зі складною процедурою оформлення права оренди

на ЗД більшість власників домоволодінь від неї від-

мовляються.

Якщо все таки виділити цю смужку (частину) зе-

млі, то оформити її на якогось іншого землекористу-

вача дуже проблематично, навіть для сусідів. У пер-

шу чергу на це впливає її незначна площа (від декі-

лькох квадратних метрів до, іноді, декількох сотень

квадратних метрів) та відсутність проїзду або прохо-

ду до неї.

У другому, четвертому або п’ятому випадках роз-

ташування домоволодіння, якщо є лишки, то можна

“відрізати” частину ЗД без зайвих питань.

Крім цього в приватному секторі домоволодінь,

деякі власники побудували різні будівлі (дуже часто

гаражі), які виходять за лінію парканів вздовж вули-

ці. Цей “вихід” різний: від декількох дециметрів до

декількох метрів. Деякі мешканці красиво і добре

упорядкували прилеглі території і це не заважає пі-

шоходам. Таким мешканцям можна сказати: – «Дяку-

ємо!». Але у більшості всі ці “виходи” ставлять в не-

зручне становище пішоходів, бо їм доводиться вихо-

дити на проїжджу частину, коли треба проходить

вздовж таких домоволодінь. Звичайно при виконанні

геодезичних вимірів такі ділянки, умовно кажучи,

“відрізаються”, і межа приватизації проходить по лі-

нії парканів вулиці. Але власник такого домоволо-

діння не платить ні податку, ні орендної плати за са-

мовільно зайняту землю.

Четверта проблема. Є такі домоволодіння, в

яких з самого початку виділялась площа ЗД понад

1000 м2. Власник такого домоволодіння може прива-

тизувати тільки 1000 м2. Але, крім цього, його буде

цікавить, як приватизувати й ту частину ЗД, що пере-

вищує 1000 м2? Згідно з [2] її можна отримати тільки

в оренду. Виникає питання: «А за якою процеду-

рою?».

П’ята проблема. Після виконання геодезичних

робіт, в результаті яких визначаються необхідні па-

раметри ЗД (координати КП меж ЗД, довжини сторін

та її площа), відповідна технічна документація пере-

дається у ЧКПМ з метою реєстрації ЗД. При цьому

може виникнути проблема стиковки меж ЗД з межа-

ми суміжних ЗД, які були приватизовані раніше.

Нестиковка меж суміжних ЗД може бути з різних

причин, а саме: незадовільний стан вихідних пунктів

міської полігонометрії [3, 4], похибки і помилки при

геодезичних вимірах і розрахунках [5]. Використання

ортофотопланів, як досліджено в [6], поки що не ви-

рішує проблеми точності робіт та стиковки меж ЗД

без спотворення її площі та конфігурації.

Виконання стиковки без урахування змін коорди-

нат КП може призвести до суттєвих змін довжин,

площі та спотворення конфігурації ЗД [7]. А без сти-

ковки меж ЗД у ЧКПМ право на цю ЗД не зареєстру-

ють.

Крім цього, іноді у ЧКПМ виникає ще така про-

блема. На великий жаль, більша частина топографіч-

них планів (підоснови) не несе точного відображення

актуальної ситуації і рельєфу. А на багатьох вулицях

топографічні плани взагалі ніколи не робились. Не-

обхідність замовити топографічну зйомку ЗД визиває

нарікання у такого власника домоволодіння: “А чому

сусід або сусідня вулиця цього не робили?”.

Пропозиції щодо вирішення вказаних проблем.

Аналізуючи наведене вище пропонуються такі про-

позиції.

Вирішення першої проблеми. Якщо домоволо-

дінням володіють декілька співвласників і один з них

або більше відмовляються від приватизації, то необ-

хідно зробити таке. Співвласники, які бажають при-

ватизувати ЗД звертаються листом до міського голо-

ви з проханням дати вказівки відповідним службам

міста виконати роботи необхідні для приватизації їх

ЗД. При цьому вказується, що такі-то (чи такий-то)

співвласники відмовились від приватизації. У цьому

листі може вказуватись землевпорядна організація,

яка повинна виконати ці роботи. Ця землевпорядна

організація в першу чергу визначає можливо чи не

можливо розділити ЗД без частини спільного корис-

тування.

Можливі такі варіанти. Якщо немає будівель, їх

частин або комунікацій загального користування, то

необхідно розділити ЗД на декілька її окремих час-

тин, якими користуються співвласники. У випадку

можливості виконання проекту розподілу домоволо-

діння ЗД, він повинен бути погоджений з усіма спів-

власниками. Потім в установленому порядку прива-

тизується кожна окрема частина ЗД. Якщо співвлас-

ники не погодили проект розподілу домоволодіння

ЗД, то необхідно звернутись до комісії райвикон-

кому. Ця комісія повинна з’ясувати причини відмови

співвласників у погодженні цього проекту. У випадку

наявності безпідставного небажання підписувати

проект розподілу домоволодіння ЗД, комісія приймає

відповідне рішення і подальше оформлення права на

ЗД виконується в установленому порядку. Якщо під-

стави співвласників є вагомими, то виконується но-

вий проект розподілу домоволодіння ЗД.

У разі неможливості виконати проект розподілу

домоволодіння ЗД без наявності частини спільного

користування з співвласниками, уся ЗД оформляється

у спільну сумісну власність. При цьому повинно бути

відповідне рішення міської ради, в якому вказується,

що такі-то (чи такий-то) співвласники відмовились

від приватизації. Потім ті співвласники, які відмови-

лись від приватизації, у подальшому мають право

приватизувати ЗД у спільну сумісну власність після

додаткового виконання землевпорядних робіт і за

іншим рішенням міської ради. Але для цього необ-

хідно зробити внесення доповнень до статі 89 [2] у

такий редакції: “Кожен із співвласників домоволо-

діння може приватизувати частину ЗД домоволодіння

або всю ЗД у спільну сумісну власність окремо від

інших співвласників”.

У випадках, коли один з співвласників ЗД є юри-

дична особа або один з співвласників вже використав

своє право на безоплатну приватизацію ЗД, то необ-

хідно дотримуватись наведеної вище процедури. Але

при цьому, юридична особа та фізична особа, яка вже

використала своє право, повинні оформити право

оренди на частини ЗД, якими вони користуються.

Вирішення другої проблеми. Для вирішення дру-

гої проблеми також необхідно внести доповнення до

статі 158 [2]. Це доповнення може бути таким: “Ко-

місії райвиконкомів розглядають земельні питання

між фізичними та юридичними особами”.

Комісії райвиконкомів за зверненням громадян

(фізичних осіб) та підприємств (юридичних осіб)

розглядають земельні спори між суміжними землеко-

ристувачами незалежно від їх статусу. Засідання цих

комісій повинні відбуватись не рідше одного разу на

місяць.

У разі не підписання суміжними землекористува-

чами актів встановлення та узгодження меж або у

зв’язку з їх тривалою відсутністю, комісії райвикон-

комів за зверненням громадян розглядають ці питан-

ня і приймають відповідні рішення.

Погодження актів встановлення та узгодження

меж домоволодіння з суміжними землекористувача-

ми, які вже мають державні акти або договори орен-

ди на суміжні ЗД, не потрібно, оскільки межі ЗД та її

цільове використання не змінилися.

Вирішення третьої проблеми. Ця проблема

складніша, ніж попередні дві тому, що треба вирі-

шити чи є самовільне захоплення землі або його не-

має? Якщо за документами площа ЗД становить 600

м2, а за результатами геодезичних вимірів – 610 м2,

то це можна вважати самовільним захватом землі

чи ні?

При цьому треба враховувати, що виділення ЗД в

натурі не виконувалось з тією точністю, з якою зараз

виконуються геодезичні виміри. Якщо ЗД виділялись

у двадцяті-тридцяті або у післявоєнні роки минулого

сторіччя, то за цей час вже склалося стале землекори-

стування. Дуже вірогідно, що при виносі в натуру

меж виділених ЗД, похибка у кожній стороні могла

сягати до одного метра й більше.

Треба також відмітити, що в дев’яностих роках

минулого сторіччя в Україні масово виділялось ЗД

для ведення садівництва та дачні ділянки. А тепер

з’ясовується, що за фактичним користуванням, май-

же у всіх ЗД площа більше, ніж виділялась.

Враховуючи вищенаведене, пропонується, у пер-

шому або третьому випадках розташування домово-

лодінь, оформляти у приватну власність площу, яка є

за фактом, а саме до 1000 м2, а понад 1000 м2 – в оре-

нду. Якщо домоволодіння за своїм розташуванням

відповідає другому, четвертому або п’ятому випад-

кам, то таку ЗД необхідно оформляти з площею від-

повідно до документів. Але при цьому надати земле-

користувачам можливість оформити “лишки” або

“самозахоплення” у оренду за спрощеною процеду-

рою оформлення.

Що стосується ЗД, самовільно зайнятих за лінію

парканів уздовж вулиці, то пропонується в першу

чергу виявити, заважають ці самовільно збудовані

споруди пішоходам чи ні? Якщо вони заважають, то

власнику домоволодіння треба їх знести. Якщо не за-

важають, то – зобов’язати власника домоволодіння

оформити тимчасове користування на цю частину ЗД

зі збільшеною орендною платою.

Вирішення четвертої проблеми. Якщо площа

ЗД домоволодіння за документами перевищує

1000 м2, а за своїм розташуванням воно відноситься

до першого або третього випадків, то необхідно офо-

рмляти дві ЗД. Першу, до 1000 м2 – у приватну влас-

ність, а другу, площа якої понад 1000 м2, – в оренду

одним рішенням міської ради. Якщо домоволодіння

за своїм розташуванням відноситься до другого, чет-

вертого або п’ятого випадків, то також оформляти дві

ЗД. Першу, до 1000 м2 – у приватну власність, а дру-

гу, площа якої більше 1000 м2, – в оренду одним рі-

шенням міської ради, але загальна площа ЗД не по-

винна перевищувати площу, вказану в ТП або інших

правовстановлюючих документах.

Вирішення п’ятої проблеми. Ця проблема також

складна. Згідно з [7] нестиковки меж суміжних ЗД

можна розділити на допустимі, нормальні та грубі.

При наявності допустимих значень змін показників

ЗД (довжин, площі, конфігурації тощо) можна вико-

нувати стиковку. При нормальній нестиковці необ-

хідно виконати перенос КП суміжної ЗД таким чи-

ном, щоб її довжини, площа і відповідно конфігура-

ція не змінились. При цьому допускається змінення

показників ЗД, яка приватизується, у межах допуску.

Найгірший випадок нестиковки, коли стиковка при-

зведе до значних змін площі та конфігурації цієї ЗД.

У цьому випадку пропонується прийняти пропо-

зиції, викладені в [7], які у скороченому варіанті бу-

дуть такі. Визначивши, що нестиковка груба, геоде-

зична організація повинна зробити повторні незале-

жні вимірювання. Якщо вони підтверджують пер-

винні вимірювання, то взяти середні значення коор-

динат КП і надати ці дані у ЧКПМ для реєстрації ЗД.

Реєстрацію в цьому випадку проводити незважаючи

на накладку і/або нестиковку меж ЗД з межами рані-

ше приватизованих суміжних ЗД.

Тим власникам державних актів, у яких державні

акти оформлені невірно, запропонувати відкоригува-

ти ці державні акти. Якщо вони погоджуються, то

зробити це за спрощеною процедурою. Якщо вони не

погоджуються – то у ЧКПМ зробити відповідні при-

писи. Настане час, коли ці державні акти треба буде

переоформлювати і вже тоді зробити це коригування.

Існують варіанти прискорення цієї процедури, на-

приклад, через рішення суду тощо.

У противників такого варіанта вирішення цієї

проблеми є важливі аргументи, а саме: що сума площ

ЗД кварталу повинна дорівнювати площі всього ква-

рталу і, що неможливо, щоб у ЧКПМ два права воло-

діння накладалися на якусь частину ЗД. Це все вірно,

але якщо не прийняти цю пропозицію, то стиковка

меж суміжних ЗД у ЧКПМ спотворить конфігурацію

та площу державного акту ще однієї ЗД. А якщо вла-

сник державного акту раніше приватизованої ЗД від-

мовиться від корегування, то оформлення державно-

го акту для такого домоволодіння затримається на

невизначений час або йому, щоб використати своє

право на безоплатну приватизацію треба буде зверта-

тись до суду. Треба зауважити, що геодезисти вико-

нують важливу роботу, але при цьому на великий

жаль, помилки неминучі. Тому вважаємо за доцільне,

що міськвиконкомам треба сприяти у коригуванні

відповідної документації за спрощеною процедурою.

Також у ЧКПМ необхідно вирішити проблему

якості підоснови (актуальної топографічної зйомки

ЗД). Виконати необхідні геодезичні роботи за раху-

нок міських бюджетів навряд чи можливо. Тому не-

обхідно буде це робити за рахунок тих, хто замовляє

приватизацію ЗД домоволодінь. Приватизація ЗД для

громадян України виконується безкоштовно. Спла-

чуються тільки ті роботи, які необхідні для цього.

Тому треба поставити питання таким чином, щоб при

приватизації ЗД домоволодінь обов’язково була ви-

конана і топографічна зйомка ЗД. Але при цьому не

повинно бути як безпідставного збільшення, так і

примусового встановлення вартості геодезичних

робіт.

Висновки. Враховуючи наведене вище, можна

зробити такі основні висновки.

Вирішення вказаних проблем має важливе зна-

чення для громадян України, землевпорядних і гео-

дезичних організацій та служб міст, які задіяні в про-

цесі приватизації ЗД домоволодінь міст.

У зв’язку з важливістю і актуальністю порушеної

теми та неможливістю більш детально висвітлити у

цій статті усі проблеми приватизації ЗД домоволо-

дінь у містах постає прохання до керівництва Держа-

вного комітету з земельних ресурсів України органі-

зувати розширену нараду або науково-практичну

конференцію із залученням відповідних фахівців

служб міст, землевпорядних і геодезичних організа-

цій з метою обговорення запропонованих пропози-

цій, їх уточнення, доповнення та розробки спрощеної

процедури вирішення наведених проблем.

У своїй більшості запропоновані пропозиції вирі-

шення вказаних проблем можна використовувати при

приватизації ЗД домоволодінь у селах і селищах. Та-

кож ці пропозиції можна використовувати при офор-

мленні технічної документації на ЗД різного цільово-

го призначення в оренду для юридичних та фізичних

осіб.

Прийняття таких пропозицій дасть можливість

надходження додаткових коштів у місцеві бюджети.

Перспективи. Прийняття запропонованих пропо-

зицій дасть змогу більш об’єктивно вирішувати пи-

тання приватизації ЗД домоволодінь громадян Украї-

ни. Подальші дослідження в цьому напряму поляга-

ють в удосконаленні процедури приватизації земель-

них ділянок.

Список літератури

1. Земельний кодекс України, 1991.

2. Земельний кодекс України, 2001.

3. Рябчій В.А., Рябчій В.В. Відновлення геодезичних

мереж міст // Вісник геодезії та картографії. – 2003. –

№ 2. – С. 22-24.

4. Рябчій В.А., Рябчій В.В. Реконструкція геодезич-

них мереж міст // Сучасні досягнення геодезичної

науки та виробництва: Зб. наук. праць Західного Гео-

дезичного Товариства. – Львів, НУ “ЛП”, 2005. –

Вип. ІІ. – С. 49-53.

5. Рябчий В.А., Рябчий В.В. Влияние ошибок округ-

ления координат углов поворотов границ земельных

участков на точность определения их площадей //

Інженерна геодезія. – 2003. – Вип. № 49. – С. 193-201.

6. Кілочко В., Думчиков А. Створення планово-

картографічних матеріалів для потреб земельного ка-

дастру та землеустрою: проблеми та способи їх ви-

рішення // Землевпорядний вісник. – 2009. – № 3. –

С. 43-47.

7. Рябчій В.А., Рябчій В.В. Проблема стиковки меж

суміжних земельних ділянок у черговому кадастро-

вому плані міста // Науковий вісник НГУ. – 2009. –

№ 1. – С. 32-36.

Рекомендовано до публікації д.т.н. С.П. Войтенком

10.11.09__

А с какими юристами вы общались?

Действительно по одному и тому же адресу можно приватизировать не более 10 соток земельного участка.

У разі неможливості виконати проект розподілу

домоволодіння ЗД без наявності частини спільного

користування з співвласниками, уся ЗД оформляється

у спільну сумісну власність. При цьому повинно бути

відповідне рішення міської ради, в якому вказується,

що такі-то (чи такий-то) співвласники відмовились

від приватизації. Потім ті співвласники, які відмови-

лись від приватизації, у подальшому мають право

приватизувати ЗД у спільну сумісну власність після

додаткового виконання землевпорядних робіт і за

іншим рішенням міської ради. Але для цього необ-

хідно зробити внесення доповнень до статі 89 [2] у

такий редакції: “Кожен із співвласників домоволо-

діння може приватизувати частину ЗД домоволодіння

або всю ЗД у спільну сумісну власність окремо від

інших співвласників”.

Ну вот у меня такая ситуация и получилась, значит что, я не могу приватизировать свой зем. участок до тех пор, пока не будет внесена эта поправка?

Для меня единственный выход как мне сказали, через суд обязать БТИ выдать новый тех паспорт на новый юр. адрес. И тогда с приватизацией проблем не будет.