Залежність кроку армування перекриття від співвідношення розмірів стін опирання.

Вітання усім.

 

У випадку влаштування квадратного А*А у плані монолітного перекриття логічним є однаковий крок армування в обох перпендикулярних напрямках (питання згущення сітки до центру та інші тонкощі наразі не чіпаємо). Зрозуміло, що при переході форми перекриття від квадрата до прямокутника А*В головні напруження будуть переноситись на арматуру вздовж коротшої (нехай це В) його сторони. Відтак вздовж А можна брати тоншу арматуру, або давати її з більшим кроком.

 

Сама ідея проста і зрозуміла. Але її реалізація залежить головно від співвідношення В/A.

 

1. Чи бачив хтось десь якісь таблиці з цього приводу?

2. За однакової ваги арматури що краще: згущувати її сітку, чи збільшувати діаметр прута?

 

Дякую.

1. При В/А<0,5 посеред прольоту розподіл зусиль по А не враховується. Звичайно це можна зробити при наближених методиках розрахунку (звичайно використовують МКЕ). У той же час якихось таблиць я не бачив, хоча логічно чекати, що щось подібне за часів СРСР мало б бути.

 

2. Як на мене краще (до певних мір) загущувати сітку. Це дозволяє зробити ЗБ більш однорідним та у випадку тонких плит зменшує ймовірність ударного продавлюваня. Крім того, менша за Ø арматура дозволяє використати менший з.ш. та має меншу відстань до центра маси перерізу і за рахунок цього працює біль повноцінно і у деяких випадках отримує виграш по масі. Більше того, менший крок приросту маси дозволяє точніше підігнати використану площу перерізу до розрахункової. До того ж менші діаметри потребують менших довжин напуску та анкерування (що стало ще більш актуальним при заміні ГОСТ на ДСТУ) і цим додатково економиться арматура.

1. При В/А<0,5 посеред прольоту розподіл зусиль по А не враховується. Звичайно це можна зробити при наближених методиках розрахунку (звичайно використовують МКЕ). У той же час якихось таблиць я не бачив, хоча логічно чекати, що щось подібне за часів СРСР мало б бути.

 

 

У моєму випадку В/А = 0.5 (B=8, A=4 м) із защемленням по 4-х сторонах. То як густо давати армування вздовж А? Чи зовсім не давати і за цей рахунок густо заармувати по В?

 

Що таке МКЕ - прога така? Онлайн версія є, чи скачувати треба?

Товщина? Навантаження?

 

МКЕ це одна з груп наближених (це слово нехай не вводить вас в оману, ітерацією досягається необхідна точність) методів розрахунку складних систем — метод конечних елементів. Конкретно для вас може підійти скажімо програма "Плита" з комплекса "Base", але це не бесплатна програма. Можна спробувати модуль "Арбат" з комплекса "SCAD", але з ним те саме.

 

Вам буде простіше дати мені дані.

...Вам буде простіше дати мені дані.

 

Якщо буде на те Ваша ласка, то зі всією готовністю.

 

Будую двоповерховий приватний будинок у передмісті Львова. Перекривається підвальне приміщення 8.6*9.6 м на монолітній плиті і з монолітними стінами по периметру висотою 2.55 м. Довшу сторону посередині ділить опорна стіна у 1.5 цегли (з вентиляційними та опалювальними коминами). Навантаження середньо статистичне - як у всіх такого роду хатах. Скільки то буде в кг уявлення не маю.

Домовився з бригадою, що буде перекривати - кажуть, що 15 см перекриття однією сіткою з кроком 15*15 см і 12-ю арматурою вистарчить з головою.

Я сам захистив канд.дисертацію з механіки деформівного твердого тіла саме по застосуванню МСЕ (тому й перепитав про МКЕ, бо ж не МКЭ). Попри власне розуміння картини напруженого стану перекриття свідомий того, що теорія і практика в будівництві стоять не надто близько одне до одного - головне тут досвід. Втім, по-любе, рівномірна сітка в обох напрямках свідчить про середньо-статистичну компетентність прораба бригади і залишає купу можливостей для покращення схеми армування. Попри опір прораба включив у роботи другу верхню сітку арматури шириною 60 см (на око) по периметру стін, щоб компенсувати розтяг від защемлення перекриття. Сітку теж можна було б згустити від країв до центру. Повздовжні прути можна було б взяти тоншими, або значно розрідити, а зекономленим залізом підсилити центральну область нижньої сітки. Але для такого мало самого розуміння - потрібен хоча б грубий розрахунок і, головне, досвід у цій справі. Зможете помогти - низько кланятимуся.

Будую двоповерховий приватний будинок у передмісті Львова. Перекривається підвальне приміщення 8.6*9.6 м на монолітній плиті і з монолітними стінами по периметру висотою 2.55 м. Довшу сторону посередині ділить опорна стіна у 1.5 цегли (з вентиляційними та опалювальними коминами). Навантаження середньо статистичне - як у всіх такого роду хатах. Скільки то буде в кг уявлення не маю.

Домовився з бригадою, що буде перекривати - кажуть, що 15 см перекриття однією сіткою з кроком 15*15 см і 12-ю арматурою вистарчить з головою.

Я сам захистив канд.дисертацію з механіки деформівного твердого тіла саме по застосуванню МСЕ (тому й перепитав про МКЕ, бо ж не МКЭ). Попри власне розуміння картини напруженого стану перекриття свідомий того, що теорія і практика в будівництві стоять не надто близько одне до одного - головне тут досвід. Втім, по-любе, рівномірна сітка в обох напрямках свідчить про середньо-статистичну компетентність прораба бригади і залишає купу можливостей для покращення схеми армування. Попри опір прораба включив у роботи другу верхню сітку арматури шириною 60 см (на око) по периметру стін, щоб компенсувати розтяг від защемлення перекриття. Сітку теж можна було б згустити від країв до центру. Повздовжні прути можна було б взяти тоншими, або значно розрідити, а зекономленим залізом підсилити центральну область нижньої сітки. Але для такого мало самого розуміння - потрібен хоча б грубий розрахунок і, головне, досвід у цій справі. Зможете помогти - низько кланятимуся.

Любой численный метод исследование напряжений в строительной конструкции не точный, потому придется накинуть запас. Аналитически Вы не посчитаете эту плиту=). Потому исходя из опыта. Можете, что разве построить конечно-элементную модель плиты, узнать напряжения по Мизесу и сделать расчет исходя из формул для Ж/Б конструкций. Хотите выступить по крутому, есть АНСИС, там есть расчет оптимизации арматуры в Ж/Б плите. Потом опубликуете статью по данной тематики. И проверите расчеты экспериментально на Вашем доме=). Таблиц таких не существует, может кто то и написал диссертацию по такой методики, скорее всего так и есть, но дальше диссертации эти исследование не пошли, в нормах нету. По крайней мере, не играйтесь с несущими конструкциями, если ошибетесь будет Вам дороже.=).

Ви знаєте, може і СКЕ правильно. Бо по перше значна частка літератури, по якій я колись навчався була на російській, а по друге, це все ж було досить давно.

 

До справи: розрахункове корисне навантаження до ДБН — 195кг/м², підлога звичайно виходить у межах 150…200кг/м². При товщині плити 150мм, разом це буде (якщо спрощено прийняти щільність бетону 2500кг/м³) — 810кг/м².

 

Бетон, як ви мабуть знаєте, у загальному випадку працює пружньо-пластично зразу ж і тому для прольоту 4,6м 150мм це трохи замало — деформації ще так-сяк але ширина розкриття тріщин на опорах буде вища за допустиму. Армування при цьому не допоможе, бо хоча модуль пружності у сталі значно вищий, її площі для значного впливу замало. Тому приймаємо 170мм. Важлива умова: защемлення по контуру має бути обов'язково досягнуто, бо тоді і 170мм буде сильно замало — прогини у центрі будуть занадто великі. Тобто розрахунок як часто буває йде по 2-й групі ГС.

 

Я для спрощення задачі загнав це у "Плиту". Умови:

- бетон С12/15 (В15, аналог М200);

- захисний шар 20мм;

- прогин до 1/200;

- крок робочої арматури 250мм (по старим нормам максимум це 1,5 товщини плити тобто 270мм, ДБН В.2.6-98:2009 такими питанням не займається)

 

Результати по Плиті:

На опорах по меншому прольоту Ø10А400С крок 250, по більшому Ø8А400С крок 250. У прольоті по меншому прольоту Ø8А400с крок 250, по більшому Ø6А400С крок 250.

Аналіз в "Арбаті" показав майже те саме, крім того, що у прольоті краще буде Ø10 і Ø8.

 

Все що вище буде у запас крім непростого питання балансу розкриття тріщин.

Любой численный метод исследование напряжений в строительной конструкции не точный...

 

З цим не згоден. Сам довго писав такі проги для МСЕ і запевняю, що плиту на сучасних компах можна порахувати з точністю 0.001%. Інше питання, що рахується одна плита, а реально вона зовсім інша. Якість бетону, точність виконання технологій і ще купа всього іншого здатна знівелювати будь-яку точність розрахунку, як гнилі підошви найкращі халяви. І винні тут не числові методи. Через це й запаси трикратні роблять, які всяку економію зводять нанівець.

Однак є й інше. Підсилення армування по коротшій стороні за рахунок ослаблення по довшій, зміщення густини сітки до центру перекриття і т.п. по-любе покращить його характеристики - який би бетон не привезли і хто б те перекриття не заливав.

 

А от щодо "... По крайней мере, не играйтесь с несущими конструкциями, если ошибетесь будет Вам дороже..." - 100% згоден - тут досвід головне.

Однак є й інше. Підсилення армування по коротшій стороні за рахунок ослаблення по довшій, зміщення густини сітки до центру перекриття і т.п. по-любе покращить його характеристики - який би бетон не привезли і хто б те перекриття не заливав.

Даже если вручную будут принимать бетон с бетономешкалки не заводосткого изготовления марки В5, которые готовили алкаши с вокзала?=) В бетоне трещиноустройчивость очень важный показатель для несущей способности и сроков эксплуатации, именно качество выполнения работ и качество бетона на прямую влияет на трещиноустройчивость. Если Вы по любому считаете, что это сэкономит Ваши деньги, зачем тогда советуетесь? Вы сначала посчитайте целесообразность этого действия! Потом принимайте решения. Если экономия до 20% - я не вижу смысла это делать. Я таким бы не занимался бы вообще, если бы не увидел конкретные исследование, которые подтверждались бы не одним источником.

 

Добавлено через 6 минут

З цим не згоден. Сам довго писав такі проги для МСЕ і запевняю, що плиту на сучасних компах можна порахувати з точністю 0.001%

1. При условии исследование сходимости для МКЕ;

2. При условии задания правильно нагрузок, при чем далеко не только статических и постоянных.

Смотря с какой стороны посмотреть, если балочку от силы Р - то я согласен. А если не стационарная задача динамики, Вы не правы. Более того Вы даже если и верно возьмете эти нагрузки, у нас в нормах коеф. запасы. Потому не будет точность до 0.001%, скорее запас 100%=) Смотря с какой стороны тут посмотреть=)

Даже если вручную будут принимать бетон с бетономешкалки не заводосткого изготовления марки В5, которые готовили алкаши с вокзала?

 

Може це й смішно виглядає, але саме так я і вважаю. Більше того, чим гірший бетон, тим більша частина навантаження переноситься від нього на арматуру, а отже й більшу роль грає правильне армування. Тому я не раджуся щодо правильності самої думки, а намагаюся взнати оптимальні межі перерозподілу армування від довшої сторони перекриття до коротшої. Ви слушно кажете, що шкіра може не вартувати самої виправи, але мені так виглядає, що все залежить від співвідношення довжин сторін В/А і який відсоток економії буде у моєму випадку (В/А=0.5) може показати тільки розрахунок. Ефект цілком може виявитися не вартим уваги, але це я й намагаюся вияснити. Втім, яким би малим цей ефект не був перекинути кілька армованих прутів з довшого напрямку на коротший не потребує додаткової роботи, відтак не в економії тут справа.

 

Щодо іншого. Погану збіжність МСЕ може демонструвати в задачах для нестійких конструкцій - навантажена нормально до поверхні армована плита до них не відноситься (ну хіба що за якогось хитрого попреднього напруження арматури). Динаміка, як і якість бетону сама по собі звісно грає суперважливу роль у міцності конструкції, але мало впливає на ефект від перерозподілу армування. Останнє - моя інтуїтивна думка, а як воно на практиці є - не впевнений.

Ви слушно кажете, що шкіра може не вартувати самої виправи, але мені так виглядає, що все залежить від співвідношення довжин сторін В/А і який відсоток економії буде у моєму випадку (В/А=0.5) може показати тільки розрахунок.

Если не сложно покажите результаты Вашей экономики, в этой теме. Мне да и всем наверное будет интересно посмотреть, что у Вас получилось=).

 

Дуже вдячний за допомогу. Зрозумів майже все, окрім розкриття тріщин на опорах. Я займався іншими, аніж бетон матеріалами (шкло, сталь та ін.) і там це питання такої ваги не мало. Втім, інтуїтивно проблему саме з бетоном я зрозумів (принаймі наразі мені так здається). Зрештою, тепер краще зрозумів і зауваження від "Технология Строительства" - бетон і справді ну зовсім ніякий щодо розтягу. Треба буде над цим ще подумати.

 

Для того, щоб на опорах на верхній площині плити були менші деформації (а, отже й тріщини) я й запланував верхнє армування на 60 см від краю плити. Якщо прога каже, що його недостатньо, то може крок армування там слід згустити? Має ж за якогось граничного кроку арматури стати її там достатньо.

 

А чи можна цій прозі насильно вказати крок армування 150 мм, як порадив прораб? Якої тоді арматури там буде достатньо?

 

І все ж дивно, що прога не реагує на величину В/А і дає однаковий крок армування в обох напрямках. Швидще за все вона від початку так побудована і в цьому недосконала.

 

Ще раз кланяюся за допомогу і готовий вислати ящик пива за вказаною Вами адресою .

Для того, щоб на опорах на верхній площині плити були менші деформації (а, отже й тріщини) я й запланував верхнє армування на 60 см від краю плити. Якщо прога каже, що його недостатньо, то може крок армування там слід згустити? Має ж за якогось граничного кроку арматури стати її там достатньо.

Расчет Ж/Б плиты есть 3 фактора, которые противодействует нагрузки:

- расчетное сопротивления на сжатие бетона;

- площадь поперечного сечения арматуры;

- высота рабочего сечения. При чем Это очень важный фактор, так как.

1. Потому Вам нужно подбирать 3 параметра;

а. Как правило я не заморачиваюсь с классом бетона - беру марку В20 П4 для перекрытия;

б. Высоте сечения для Вас достаточно 180 мм, из них 30 мм нижний защитный слой бетона и 150 мм рабочая высота сечения h=180 мм d=150 мм а=30 мм

7. При таких бы пролетах я бы делал пространсвенный каркас 20х20 см ф12 А400С нижняя сетка, 20х20 см ф8 А400С. ф8А400С шаг 40х40 поперечную арматуру от поперечной силы.

Если не сложно покажите результаты Вашей экономики, в этой теме. Мне да и всем наверное будет интересно посмотреть, что у Вас получилось=).

 

Для того, щоб мати результати потрібні розрахунки, або досвід відповідний. Те, що Ви у мене питаєте власне я й намагаюся у Вас вияснити Ну от візьмемо, для прикладу, В=2 м, А=20 м. У довшому напрямку нижня арматура в принципі не працюватиме. Отож якусь її частину можна забрати (зекономити), або переставити на короткий напрямок. Інтуїція каже, що ефект буде позитивний. Якби я знав наскільки, то на форумі не питання б задавав, а відповідав на них :D.

 

Добавлено через 15 минут

а. Как правило я не заморачиваюсь с классом бетона - беру марку В20 П4 для перекрытия;

б. Высоте сечения для Вас достаточно 180 мм, из них 30 мм нижний защитный слой бетона и 150 мм рабочая высота сечения h=180 мм d=150 мм а=30 мм

7. При таких бы пролетах я бы делал пространсвенный каркас 20х20 см ф12 А400С нижняя сетка, 20х20 см ф8 А400С. ф8А400С шаг 40х40 поперечную арматуру от поперечной силы.

 

Це так як: що не кажіть, куме, а ноги згори грубші :D.

 

Все чітко і ясно. Досвід - є досвід. Так і робитиму. Прошу ще сказати чи верхня сітка теж на 30 мм нижче поверхні?

Все чітко і ясно. Досвід - є досвід. Так і робитиму. Прошу ще сказати чи верхня сітка теж на 30 мм нижче поверхні?

Так точно. Только это с запасом, если Вы хотите что то сэкономить можно сделать по другому. =)

...Только это с запасом...

 

Не сумніваюсь. Вічне протистояння між спокоєм сну будівельника і скнарістю замовника :D.

Зрозумів майже все, окрім розкриття тріщин на опорах.

Якщо у 2-х словах, то бетон має захищати арматуру. І він так і робить у звичайних умовах бо має лужну реакцію. Але коли в результаті деформацій (розглядаємо лише цю причину) він тріскається, то через щілини до арматури проникає навколишнє середовище і арматура може почати іржавіти. Це для розтягнутої зони типовий фактор.

 

 

Для того, щоб на опорах на верхній площині плити були менші деформації (а, отже й тріщини) я й запланував верхнє армування на 60 см від краю плити.

З цим трохи гірше. Бо по перше епюра моментів на опорах при рівномірно розподіленій вилазить зовсім не біля самої опори, а (якщо спрощено розглядати однопролітну схему) вилазить уверх на 1/4 прольоту. А бетон на розтяг працює майже ніяк і тому ця його здатність не враховується при розрахунку. Тому хоч трохи арматури має бути зверху до 1/4 прольоту. А по друге не забуваємо про довжину анкерування. Бо ж арматура має за щось а саме за бетон зачепитись, щоб працювати на розтяг. Звичайно довжина анкерування залежить від купи факторів, але саме той факт, що арматура має трошки продовжитись аж за 1/4 прольоту (розглядаємо спрощений випадок) є безумовним. Звичайно що туди можна тягти не всю арматуру а скажімо через одну.

 

 

 

 

 

чи можна цій прозі насильно вказати крок армування 150 мм, як порадив прораб? Якої тоді арматури там буде достатньо?

 

 

Так можна але є певні нюанси. Розрахункова схема у "Плиті" у мене на іншому компі. А "Арбат" трохи глючний при перевірці плит і на нього особливої надії немає. Робити схему наново у Плиті а бо тим більше у Скаді чи у Лірі (з ними я в основному і працюю) у мене немає часу. Тому я б просто перерахував площу. Але я вам рекомендую ті мої перерізи лишити і просто зменшити крок арматури. А то й використати Ø10 з кроком 150мм. Бо побачивши Ø8 а тим більше Ø6 рифлену ви з незвички вжахнетесь і скажете про себе "що мені нарекомендували!". Та й 4Ø10 має 3,14см² а 6Ø8 має 3,02см² (1/,15=6,6(6)) і те саме 4Ø8 має 2,01см² а 6Ø6 має 1,7см², тобто при таких перерізах зменшення кроку з 250 до 150 не дозволить зменшити Ø прутків. Щоб було спокійніше, то при використанні Ø10 по меншому прольоту внизу і вверху на опорах і Ø8 по більшому прольоту переріз по 1 ГС (міцність) використовується лише на 32%.

 

 

 

І можна дійсно подумати за те, що ще трохи припідняти товщину плити до 180мм для гарантії.

...і арматура може почати іржавіти...

 

Тепер буду знати. А я подумав, що проблема з тріщинами у зменшенні міцності бетону на вертикальний зсув.

 

...вилазить уверх на 1/4 прольоту...

 

Це залежить від ввідношення довжини плити до її довжини. Але якщо брати 1/4, то це у моєму випадку ~ 1м. В околі 1/4 розтяг ще невеликий, тому достатньо буде дати арматуру на 60 см від точки опори. Але зважаючи, що при включенні 60 см арматури зона розтягу розшириться, то таки краще буде випустити її на весь метр. Вся плита - 4м, а верхне армування з двох боків по метру - то вже й нема чого заморочуватися і як каже "Технология Строительства" дати верхню сітку цілком. Хоча, знову таки по довшій стороні купа верхньої сітки арматури буде лишньою.

 

А по друге не забуваємо про довжину анкерування.

 

У мене монолітна стіна має 30 см, отож від краю арматури до точки опори 25 см є. Мало б вистарчити. Це зрозуміло стосується верньої сітки, бо нижня біля опори працює на стиск.

 

 

І можна дійсно подумати за те, що ще трохи припідняти товщину плити до 180мм для гарантії.

 

Залишилось визначитися від чого краще неспати - від страху, що конструкція недостатньо міцна, чи від жаби .

У мене монолітна стіна має 30 см, отож від краю арматури до точки опори 25 см є. Мало б вистарчити. Це зрозуміло стосується верньої сітки, бо нижня біля опори працює на стиск.

 

 

Ні не мало б вистачити. Без пояснень причин вам треба для Ø10 - 55см, а для Ø8 - 42см, що дещо більше 30см. Тому загинати "лапою" униз.

 

 

Як є бажання розібратись хоч поверхнево можна пошукати файлик 10-літньої давнини з назвою "Анкеровка арматури ДСТУ 3760_2006 (v.1.01).xls" і погратись з ним.

...Як є бажання розібратись...

 

Сенсу нема. Ви ж не виконавець робіт, щоб щось там хитрувати :D. Будемо загинати донизу (буквою Г). Чи "лапою" означає аж буквою П ?

 

Отож, остаточно. Нижня сітка 20*20 см 12мм арматура без анкерування, верхня 20*20см 8мм арматура з анкеруванням. 18 см товщина перекриття. Може ще якісь нюанси підкажете?

Побуду немного занудой (впрочем, я всегда такой

 

Вы сейчас фактически проектируете несущую конструкцию своего дома - просто онлайн. Без схемы стен и фундамента, без плана перегородок, без пирога пола, без нагрузок от оборудования. Это может закончиться очень плохо. Договоритесь с кем то из помогающих в данной теме за конструирование конкретного,а не абстрактно-прямоугольного перекрытия. Это будет стоить в эквиваленте 50-100 кг арматуры, которые они безусловно смогут соптимизировать

 

Или ещё такой момент - оптимизация арматуры , на мой взгляд, зависит от того, кто будет эту арматуру раскладывать. Если рабочие, то им надо дать 1 конкретный диаметр и 1 конкретный шаг. Иначе все перепутают и переведут арматуру. Приведу пример. У меня плита пола была густо армированная - под 3 тонны. За счёт выступов фундаментов длины арматурин были разные. Я рассчитал, сколько какой нужно, потом 2 вечера провел за оптимизацией раскроя арматуры - чтобы уменьшить обрезки и отход. Когда показал строителям - они меня послали, и сказали, что будут резать так, как им удобно, иначе это займет много времени, которое они мне перевыставят в стоимость работ. И тогда стоимость сэкономленной арматуры сьестся увеличенной стоимостью работ.

 

 

И ещё момент - мкэ хорошо поможет посчитать армирование при расчетной равномерной нагрузке. Вы соптимизируете шаг арматуры по краю плиты. А нагрузка по факту может быть неравномерной. Плюс плита может работать как жёсткий диск, перераспределяя усадку фундаментов. Или в аварийной ситуации будет держать на себе второй этаж, давая вам время на эвакуацию.

Из за таких ньюансов, насколько я понимаю, никто и не заморачивается сильной оптимизацией арматуры. Даётся везде базовая сетка, и она усиливается в нужных местах

Отож, остаточно. Нижня сітка 20*20 см 12мм арматура без анкерування, верхня 20*20см 8мм арматура з анкеруванням. 18 см товщина перекриття. Може ще якісь нюанси підкажете?

Поперечная арматура шаг 40 см. ф8А400С от поперечной силы. Q или это называется от касательных напряжений!

... я всегда такой

 

Я такий самий :D.

 

Але занудство шкодить при обговоренні якоїсь малозначимої теми. Для мене у будь-якому випадку це чималий +.

 

Щодо онлайн. Плита у мене реально прямокутна 8.60*9.60, тому плутанини з довжинами там вийти не може. На оптимізацію розкладки я вже забив (переконали). Щодо навантаження, то я його ну ніяк реально наперед передбачити не можу. Та й опалубку вже вчора на будову завезли. Починати якісь серйозніші розрахунки часу нема .Тому змушений орієнтуватися на середні показники і забивати дикі запаси.

 

Щодо нерівномірного осідання фундаменту, то це одне з небагатьох, за що я спокійний. Фундаментна плита лягла на опоку, яка закаменіла. Екскаватор весь аж трусився, як зішкрябував дно. Кусками опоки (пластини по 2-3 см товщиною) можна фасад обкладати . Практично стою на скалі.

 

Дякую за зауваження.

 

Добавлено через 4 минуты

Поперечная арматура шаг 40 см. ф8А400С от поперечной силы. Q или это называется от касательных напряжений!

 

Дякую. Вже встиг забути. Також всюди, чи тільки біля краю, де дотичні напруження значимі?

Дякую. Вже встиг забути. Також всюди, чи тільки біля краю, де дотичні напруження значимі?

А поперечная арматура с краю как и посредине выполняет роль - держит верхнию сетку армирование на нужной высоте. Потому я ставлю шаг 40 см везде, можно сгустить по краям до 20 см.

Таблиць з коефіцієнтами перерозподілу арматури в плитах опертих по контуру немає. Є таблиці з коефіцієнтами для визначення згинальних моментів на короткій та довгій стороні прямокутних плит по контуру, закріплених різними способами на опорах (шарнірно, жорстко) що завантажені або однією зосередженою силою, або рівномірним розподіленим навантаженням. У вас випадок коли плита прямокутна, але вона працює за нерозрізною схемою, якщо ви хочете звісно влаштувати суцільну плиту по всіх стінах зовнішніх і внутрішніх не розрізаючи саму плиту посередині стіни центральної опори. Можна завантажити безкоштовшу версію програми ЛІРА САПР (для некомерційного використання) на офіційному сайті і визначити зусилля задавши розрахункову схему плити. Також якщо задати стіни підвалу разом з плитою (як статично невизначену конструкцію) спряження стіни підвалу з фундаментом жорстке та спряження плити перекриття зі стінами підвалу також жорстке, жорсткість стін підвалу буде більша і з плити перекриття згинальні моменти з прольоту зменшаться і перейдуть на крайні опори внаслідок перерозподілу зусиль. Задав схему в ЛІРА САПР, бетон С16/20 арматура А400С, віддаль до центру ваги арматури 3см. робоча висота перерізу 15-3см=12см. Навантаження сумарне взяв 813 кгс/м2. Отримав такі результати армування що зображені на схемі нижче вкладені картинки.