[FLASH]

Этот наверное первое мое сообщение в этом разделе за много лет. Не место наверное политике на строительном форуме, но раздел для вопроса самый подходящий.

В канун празднования 9 мая хочу спросить мнения форумчан об этой дате. Что Вам подсказывает сердце?

Мне лично очень сложно с выбором, меня воспитал дедушка фронтовик, прошедший всю войну в пехоте до Берлина, для него это был праздник "со слезами на глазах". Дед "ушел" и с ним ушел его праздник "победы"....я на этот праздник права не имею, я скорблю о тех, кто не вернулся с той войны.

[Sass]

Сообщение от FLASH

Этот наверное первое мое сообщение в этом разделе Но раздел наверное самый подходящий. В канун празднования 9 мая хочу спросить мнения форумчан об этой дате.

Лично моё мнение об этой дате осталось таким же, как было 10, 20, 30 и 40 лет назад.
Однозначно отменяются только колорадские ленточки, песни кобзона да русские фильмы "про войну".
Остальное - как всегда. Цветы на могилу деда и к памятнику чехословакам. За ужином - обязательно помянуть дедов.

[sah79]

Обидва моїх діда(воєвали) вибрали б другий варіант-але при союзі другий варіант повністю подавлявся першим.

[SON]

Сообщение от Sass

... к памятнику чехословакам.

У нас тож есть памятник чеху. Они тож принимали участие в освобождении города. Новая власть памятник пока не трогает, но улицу переименовали. Ну не дебилы.

[click_ua]

вибачаюсь, але перший пункт у Вас трошки некоректно звучить

український народ не мав своєї держави на той момент, тому був змушений воювати за обидва тоталітарні режими та водночас воювати проти обох
і те що для одних було "перемогою" для інших продовженням жахіть, які на них звалилися починаючи з 1939

[Sass]

Сообщение от SON

У нас тож есть памятник чеху. Они тож принимали участие в освобождении города. Новая власть памятник пока не трогает, но улицу переименовали. Ну не дебилы.

Памятник чехословацким воинам находится недалеко от меня. Еще пионерами мы там возлагали цветы, а самые "избранные" еще и стояли в почетном карауле. Традицию положить цветы к памятнику я за собой таки сохранил.
Что касается переименований, то в этом плане власти во все времена отличались повышенным идиотизмом. Когда с очередной годовщине самый большой киевский проспект переименовали в проспект Победы, никаких комментарриев, кроме "идиоты" я не слышал ни от знакомых, ни от посторонних. А ведь это были еще те власти, которые нынче принято чуть ли не за образец принимать...

Кстати, Вы уверены, что памятник именно чеху ? А если словаку ? Они ведь очень чувствительно реагируют.
Тогда они все были чехословаками. Как и мы - советскими.

[FLASH]

Сообщение от click_ua

вибачаюсь, але перший пункт у Вас трошки некоректно звучить

український народ не мав своєї держави на той момент, тому був змушений воювати за обидва тоталітарні режими та водночас воювати проти обох

Жителей, проживающих на территории Украины, на момент 1941 года я считаю украинским народом. Этот народ погибал в той войне борясь с фашизмом, как более приоритетной угрозой для своей родины и своих семей.

Добавлено через 6 минут
Я радиолюбитель, связываюсь с детства с разными странами и еще при СССР помню говорил англичанам, что у нас сегодня праздник - Виктори Дэй, мол парады и салюты. А они не понимали чему мы радуемся. Я тогда считал-завистливые они, завидуют нашей победе.

[vadimv]

Сообщение от Sass

Лично моё мнение об этой дате осталось таким же, как было 10, 20, 30 и 40 лет назад.

А лично мне с детства было непонятно, чему тут радоваться? И "Ледокол" Резуна поставил жирную точку в этом вопросе.

[дімич]

Ми були величезною частиною держави, яка отримала перемогу, яка втратила неймовірну кількість населення, втратила роки на відбудову і тд і тп. Дурна мода змінювати книги з історії, назви вулиць, празники зі зміною політичної верхівки. Історія є історія, якщо ми існували як частина при царській Росії, при Австро-Угорщині, Польщі, СССР ітд то миповинні гордитися тими здобутками, які надбали за цей період. А так перейменували вулиці в сашків білих, відмінили празники і що...стали більш европейською нацією, та ні ми викинули з своєї історії тих наших дідів-прадідів.
А 9 травня-день перемоги, однозначно має бути в українському календарі червоного кольору. І я 9 поїду,як завжди, в село Максимівку, під Кременчуг, де загинув мій прадід при переправі Дніпра.

[Sass]

Сообщение от vadimv

А лично мне с детства было непонятно, чему тут радоваться? И "Ледокол" Резуна поставил жирную точку в этом вопросе.

Могу лишь восхищаться Вашей сознательностью ссамого детства.
В моём детстве просто не принято было задумываться над сутью и смыслом этой даты. День априори был настолько священным, что скорее можно было усомниться в успехах советской промышленности, чем в этом празднике.
Только после знакомства и длительного общения с дедом моей жены, моя безапеляционность была полностью разрушена. А он всю войну на передовой прошёл.. Ему и цветы на могилку отнесу.. Его и своих дедов, погибших в войну, и помяну.

[ДОКС]

а в мене один дід був каперанга - служив на тихом океані, комуніст, закінчив другу світову війну в охороні транспортів при підписанні пакту з Японією... я його не застав, бо він був вбите на "зоні" в той день коли мого батька забирали до війська СА, саме в той день... а попав на зону в тайгу після війни (бойовий моряк?) в якості якогось там по охороні... мутна історія...

а другий дід - якого застав та він майже мене і виховував - з 35-го по 45-ий сидів... в Сибірі... а потім ще до 64-го йому та родині не давали виїхати на батьківщину до Запоріжжя... а потім усе останнє життя по пів-року жив у тубдіспансерах...

а в бабусі сім братів було. 1-й загинув у 1-шу світову, 2-й у фінську в перший день як туди пригнали, а останні 5-ть з 41-го по 43-ий усі загинули...
і ось саме вона ніколи!!! - НІКОЛИ ні святкувала...
до речі ті брати що загинули у другу світову, були позначени як "пропавшие без вести"... але такі ми знайшли одного з них.... могила на кордоні між Донецькою та Ростовскою областями...
за останніх так і нічого.

[click_ua]

Сообщение от FLASH

Жителей, проживающих на территории Украины, на момент 1941 года я считаю украинским народом. Этот народ погибал в той войне борясь с фашизмом, как более приоритетной угрозой для своей родины и своих семей.

ну от, не варто ділити українців на "героїв-фронтовиків" та інших, то була не наша війна в тому то і трагедія націй, що не мають власної незалежності, битися за чужі ідеали, дідусь Ваш герой безумовно, що зміг пережити це все, вижити та створити сім'ю та докласти руку до Вашого виховання

героїв упівців куди відносити будемо? а загони Бульби-Боровця та його Олевську республіку? а дивізійників чи українських емігрантів, що емігрували після поразки визвольних змагань 1917-1921 років, які у співпраці з Третім Рейхом вбачали здобуття незалежності?

далеко не все так однозначно для нас українців, як комуністична та бандитсько-олігархічна влада намагається зобразити

тоталітарний режим неможе бути кращим чи гіршим за інший такий же режим і вони не діляться на "свій" та "не свій"

знову ж таки не хочу жодним чином нікого образити, тому мабуть в цій темі останнє повідомлення

[Шарманщик]

Сообщение от Sass

... Когда с очередной годовщине самый большой киевский проспект переименовали в проспект Победы, никаких комментарриев, кроме "идиоты" я не слышал ни от знакомых, ни от посторонних.

Я этот проспект до сих пор называю Брест-Литовским... уже очень многие меня не понимают и переспрашивают о чём это я собственно... ;)

[SON]

Други, мне тут в совершенно трезвую пока голову мысля стукнула.
Если на данный момент Германия объявит нам войну (нападет без попередження), каковы будут наши действия?
То ли идти воевать, то ли сразу в плен сдаваться? :D
После 25 лет такой незалежности с однозначным ответом я пока не готов определиться.


Модераторы, если шо удалите.

[FLASH]

А вот эти "евро маки", новый символ 9 мая, меня почему то бесят. Замена одних идеалов другими.

[-Xeon-]

Сообщение от дімич

...відмінили празники і що...стали більш европейською нацією, та ні ми викинули з своєї історії тих наших дідів-прадідів.

Будь ласка, кажіть самі за себе.

Сообщение от дімич

А 9 травня-день перемоги, однозначно має бути в українському календарі червоного кольору. І я 9 поїду,як завжди, в село Максимівку, під Кременчуг, де загинув мій прадід при переправі Дніпра.

Я вірно зрозумів і будете святкувати на "могилі"?
Вам не здається, що святкувати мають право тільки учасники тих подій?

[Sass]

Сообщение от Шарманщик

Я этот проспект до сих пор называю Брест-Литовским... уже очень многие меня не понимают и переспрашивают о чём это я собственно... ;)

Это потому что Вы, коллега, примерно такой же старый пенёк, как и я..
Иногда, чтоб совсем шокировать несведущего собеседника (как правило, всё же - собеседницу), можно еще и бульвар Шевченко, Бибиковским назвать.. Долгая беседа или даже экскурсия почти гарантированы..
Что поделать.. Остается уповать на знания и военную хитрость.. Разворот плеч и мышцы живота барышень уже не впечатляют..

[дімич]

Я вірно зрозумів і будете святкувати на "могилі"?
Вам не здається, що святкувати мають право тільки учасники тих подій?[/QUOTE]

Я про святкування нічого не говорив, червоний день календаря, в який ми дякуємо тим сміливим людям, які віддали своє життя і здоров'я заради нашого майбутнього. Нажаль, не склристалось тим шансом наступне покоління, та і наше нічим не краще....

[Sass]

Сообщение от FLASH

А вот эти "евро маки", новый символ 9 мая, меня почему то бесят. Замена одних идеалов другими.

Это всего лишь символы. Никакой особой разницы с традиционными для нас гвоздивами лично я не вижу. Какие такие другие идеалы символизируют эти маки ? Обычные, общечеловеческие ценности. Скорбь о погибших.
Та же колорадская ленточка тоже ведь никогда раньше не вызывала отвращения. Пока кремлевские политтехнологи не вздумали использовать её в качестве одного из ключевых инструментов психологического воздействия. Сколько мы в своей жизни поздравительных открыток подписывали с такой лентой ? Это воспринималось естественно. А нынче - воротит. Испаскудили символ. Вот где действительно подмена идеалов.

[DecorMaster]

Для довідки:
Німеччина підписала Акт капітуляції в ніч з 6 на 7 травня
Прийнявши капітуляцію, Радянський Союз не підписав мир з Німеччиною, тобто формально залишився в стані війни. Указ про припинення стану війни був прийнятий Президією Верховної Ради СРСР 25 січня 1955 року.

9 травня - річниця пафосного параду, котрий на честь перемоги приймав маршал жуков на площі перед мавзолеєм. Ні поляки, ні прибалти, на котрих ми начебто рівняємось, нічого у цей день не святкують.

В цей день є, що згадати. Святкувати об'єктивно нема чого.