Dmitriy_S

Корсіка – не веганська країна. М’ягко говоря… На сніданок у них обично ковбаса з свинюки і кусок овечого сиру зверху. А на вечерю – кусок овечого сиру, і зверху ковбаса. На обід – кусок хліба між ковбасою і сиром… На якийсь великий празник можуть видать помідор, або даже цілий огірок… Але не скрізь і не завжди… Вино є всігда по умолчанію. З цим проблєм нема… Вино, море, сонце, ковбаса, хліб, сир, фрідом... Не так і мало… Але – не для мене! Я – веган!!!!!!! … Пішов на вечерю якось, з компанією… В ресторан, в порт… Город Бастія, Корсіка… - Щось веганське дайте, - кажу -, якщо можна… - Пожалуста, еск’юземуа, пліз, спасіба, мерсі, дякую, будь-ласка, граціа… І вже одною цією фразою, кажись, заслужив вічне презирство цілої родіни Наполєона Бонапарта на всі времена… - Ми такого не держим, - кажуть крізь зуби, і з нєгодованієм… - Звиняйте, сеньйоре!… - У нас веганців нема, вимерли давно всі, чи потопилися може в синьому морі… - Ну, хотя би наполовину, - прошу - рибу чи шо? - Січас ми тобі тунца зробим, - сказав мій друг Жакі, і рішитєльно пішов на кухню Через пару тяжких, довгих і голодних годин мені принесли дуже вкусну красіву гадость : жарений слойоний треугольний пирожок з тунцом і цибулею… … По вкусу слойоний пирожок з тунцом і цибулею був сильно похожий на слойоний пирожок з свининою і цибулею… – Це точно тунєц? – спитав я у Жакі… - Конєшно тунєц, - сказав Жакі… - Шо ж іще? … Потім трохи почервонів, і подивився вдаль, на закат сонця, отводя глаза… Я, як чіловєк мнітєльний і підозріливий, пішов на кухню, шоб переконатися лічно… На кухні повар по імені Марко сидів в трусах на столі і елегантно шаткував карпаччо з свинячого рила на велику тарілку… Другою рукою він пив вино з горла.. - Бонжорно, Брат! – сказав Марко! - Бонжорно, Брат! – відповів я… - Це тунєц? – запитав я у Марко, - указуя перстом на надкушений пирожок - Де тунєц? – злякався Марко і оглянувся… - Оце!? -кажу! - А, да, - то тунєц, - сказав Марко… Але не стримався і зареготався вголос, сильним здоровим сміхом… Потім задньою ногою незамітно пнув чорну волохату свинячу голову за холодільник… Надкусив кусок жареного в фритюрі свинячого вуха і сказав : “Bud`mo!... Gey!!!... - Бляді! “, - і підморгнув мені одним оком… - Да, -кажу… Так і є… … Потім ми з Марком сиділи удвох на столі і болтали ногами. Пили вино з горла… Марко обнімав мене за плечі і казав: “Все воно трохи тунєц, брат, якшо разобраться”… - “Так шо не розстраюйся, брат!” - і обнімав опять… Я не розстраювався… - Слухай, а ти не підарас, часом?– внізапно питав мене Марко через якесь врем’я - - Думаю, нє, - кажу… - Жалко… – казав Марк… - В смислі, це - харашо! - ісправлявся він через секунду… - Або – ні… Потім ми з Марком пішли за общий стол до друзів… Пили корсіканське вино , співали тужливих українських, грузинських та корсиканских пісень… І їли кров’янку… З тунца, навєрно… (с) Віталій Чепинога

А ви пробували?:))) Цей міф хіба туристам можна продати:))

Це зря, батєнька. Сом, або форель зажарене на углях набагато корисніше за вашу свинину. І смачніше.

Мені таке не по карману, я не юрист:)))

Була надія. Раз людина проти ТЦК, то і рибов в басейні в неї є. В єстєствєнном середовищі. Ну, таке ...

А шо? Рибов у вас там нема?

Бо ви скучний, з вами переписуватись/спорити - це як з жінкою істеричкою. З сексінкою - то понятно, її хоч виїбати можна в кінці-кінців. А мені сенсу зовсім нема:)))

Вам рано ще. Ви кокс, до речі, пробували?

Кількість СЗЧ буде збільшуватись з кожним місяцем. Бо армією керують дощі, в яких основний метод мотивації - це сапогом по сусалам (с):)) Це настільки очевидний процес, що його не можуть спрогнозувати тільки дегенерати:))

А в мене хвост болить і лапи відвалюються ще. Пропонуєте визнати мене здоровим?

Можете опублікувати ваш ІПН, забув як по сучасному, РНОКПП здається. Щоб в наступних випадках у вас з ТЦК проблем не було:)

Я так довго не помню, рання модель, в мене пам'яті 512кb, прошу наводити посилання.

Хто вам таке сказав? За межею сто км від Києва і Львова проблемних трохи більше, чим дохуя:))) От хоть ваш Житомир взять, там проблемний кожен третій:)))

В смислє? В рашці йдуть масово. І в нас підуть. Але ж народ вірить, що нє, в нас бубочки, підуть тільки за ідею. Гроші - гарний мотиватор, коли ідеї нема.

Ну раз для вас великі, то чого не хочете замінити тих, хто на передовій?

Проблема вже не в грошах. Два млн на рік - це в гривнях? Це десь 5к$ в місяць. Так собі гроші, чого тоді 18-24 не пішли масово на контракти?

Ну, тут два варіанта. Або сцикун, який готовий пожертвувати родиною заради власної тушки при будь-яких обставинах. Або в вас багато грошей і ваша родина вже за кордоном і вам насрати на те, що буде в Україні.

Ви на питання відповідайте, бо прийде злий воєнком і будете воювати майже безкоштовно:)))

Мені здається, чи ви таки синів виховували на російськомовному контенті? Бо перевзулися ви не так давно.

За скільки ви готові воювати? Стартова сума за контракт і зп в місяць.

Все, що ви тут пишете патріотично-національного розбивається про простий факт. Ваші сини не воюють. Здорові хлопці не воюють, а ви закликаєте старих пердунів воювати за Україну. І тоді виникає питання, ви їх так погано виховали? Чи ви і є ворог і бережете їх для війни проти України?

Тобто ви ідейний ухилянт? І чому вас тільки в школі вчили

Та ладно, змиріться вже, нема більш безсовісних людей, чим адвокати і політтехнологи

Не ношу ні хрестик, ні вишиванку, ні кіпу. То до кого мене віднести?:)

А чим вони відрізняються?