Бездомный

руда мавпа донкі погрожує вийти з нато скатертю дорога

тю , кацапопопів теж такому навчають взагалі не розумію , чому кацапопопів досі не дорівняли до офіцерів кацаповійська

не знаю , як там в Тамари було з лобними долями , але вона на нативному рівні знала три мови - іспанську-німецьку-російську , на професійному рівні співала та танцювала балет , опанувала три музичні інструменти - фортепіано - скрипка та гітара , навчалася у Лейпцигському та Берлінському університетах за фахом філософія та політологія ... здібна баба . розумниця - комсомока - спортсменка - і просто красуня - це про неї en.wikipedia.org/wiki/Tamara_Bunke

За порадою синів , подивилися у кінотеатрі оскароносний "Битва за битвою" з Дікапріо та Пенном - ну там ліваруціонерка , яка шпекалася одночасно з крутим ліваруціонером і з високопоставленим офіцером , який на того ліваруціонера полював . Думав - висмоктана з пальця маячня - не може такого бути . Ан ні - Тамара Бунке - "мимольотна зірка" команданте Че , яка одночасно шпекалася з Че , та його смертельним ворогом - президентом Болівії

ще про піхвоту і військо

ето другоє (с)

Під ВПН Делягін прозповідає про подку депутатів держдуми кацапі до США . коротко - вони їздили звабити США , щоб ті кинули Украну - вимкнули Старлінк ,. е.т.с. нічого не вийшло - в США зараз гойдають Трампона . але кацапам настільки конче потрібно тут і зараз , що вони не вгамуються . визнає , шо мобілізація не має сенсу що сг не може компенсувати трактористів , які згоріли в танках - на кацапії буде голод

вже дозріло , просто в Украні сі раптом побачив гамівну сорочку , і став ще ретельніше готуватися

невістка та свекруха

Мягкие стены обязательно, а то скажет, что били её

Еждевенки ноют везде еждевенки - и в Китае еждевенки

причому сучий порох рошенський заробляв на війні гроші з подільником - своїм любим друзем мертвечуком . одна мережа Глуско чого варта . + знищив ракетно - артилерійькі арсенали . одне питання - чому отой фальший армавір досі гуляє на волі ?

- звичайних свинособак-одноразок на ан 26 не катають - мабуть , там пілотів та авіатехніків везли - су 34 збитий дроном - це перший в Історії Людства бойовий реактивний літак з екіпажем знищений дроном в бою , чи не перший ?

👍

та прутін - заручник кацапів , він вже майже ні на що не вgливає . він не може зупинитися - кацапи не пробачать . буде розбивати кацапію об Україну до цурки .

👍

😄

Ігор Савчук: Пост про логіку системного знищення російської економіки силами оборони та незворотність процесу. Те, що ми спостерігали в Ленінградській області з випалюванням Усть-Луги, Приморська та знищенням установок первинної переробки Кірішського НПЗ - це не просто мінус термінали та бочки з паливом. Це створення ефекту «закоркованої пляшки» для всієї експортної логістики на Балтиці. Але це був лише перший підготовчий етап. Далі логіка українських ударів перейшла на абсолютно інший рівень макроекономічної ефективності, де кожна ракета та БпЛА запускає незворотні каскадні реакції інфраструктурного розпаду недоімперії. Наступний крок - множення на нуль всієї переробки через створення нездоланної мазутної пастки. 28 березня - тотальне знищення Ярославського НПЗ, п'ятого за обсягами переробки в РФ, доводить, що вибивання підприємств є продуманою стратегією зупинки всієї європейської частини російської нафтянки. Фізика процесу: від 18 до 35 відсотків об'єму сирої нафти після перегонки неминуче стає мазутом. Росія його практично не споживає, історично весь цей обсяг, а це 19 мільйонів тонн на рік, викачували на експорт саме через згорілу Усть-Лугу. Портів немає, мазут тупо нікуди зливати. Російські НПЗ вже зараз задихаються у власних відходах і змушені знижувати виробництво бензину та дизеля до мінімуму. Зупинка заводів автоматично тягне за собою зупинку видобутку. Нафтовикам доведеться ставити заглушки на свердловини в Сибіру, а в російських технологічних реаліях заглушена свердловина - це мертва свердловина, яку неможливо відновити. Росія не просто втрачає експортні потужності, вона своїми ж руками вбиває сам процес нафтовидобутку. Паралельно розгортається блискуча за своєю ефективністю операція з хімічного удушення російського військово-промислового комплексу. Удар українськими крилатими ракетами FP-5 «Фламінго» по виробничій зоні заводу «Промсинтез» у Чапаєвську Самарської області 27 березня - це пряме влучання в серце синтезу вибухових речовин. Російська доктрина примітивного завалювання фронту чавуном, усі ці багатотонні ФАБи та КАБи, вимагають колосальних обсягів тротилу, гексогену та динаміту. Основа цієї вибухівки - нітрати. Півтора десятка цілеспрямованих ударів по хімічних гігантах на кшталт «Метафракс Кемікалс», «Дорогобуж», «Уралхім», «Акрон», «Куйбишевазот» та «Невинномиський азот» створили абсолютний дефіцит базової сировини. Росіянам фізично нізчого лити вибухівку для своїх авіабомб. Їхня концепція масової війни розбилася об знищення азотної промисловості, тоді як ЗСУ продовжують використовувати максимально економні FPV-дрони, яким для гарантованого знищення техніки вистачає сотень грамів вибухової речовини. Цей хімічний параліч вже запустив ефект доміно у внутрішній економіці. Усі доступні залишки нітратів Кремль жорстко пилососить на потреби фронту, залишаючи власне сільське господарство з порожніми руками. Колективна істерика російських агрохолдингів у відкритому листі до міністра сільського господарства (25 березня) - це документальна фіксація майбутнього голоду. Аміачної селітри для посівної кампанії просто немає. Відсутність добрив гарантує катастрофічний обвал урожайності, що неминуче спровокує космічний стрибок цін на продовольство. Імпортувати добрива вони не можуть через санкції та заблоковану Ормузьку протоку, яка відрізала головних світових постачальників - Іран та Катар. В результаті пересічний росіянин буде буквально оплачувати з власної кишені дефіцит вибухівки через галопуючу інфляцію на базову їжу. Іранська блокада Ормузької протоки, яка стримує п'яту частину світової нафти, спровокувала спекулятивний ріст цін, але для РФ це марна ілюзія - продавати все одно ніяк, інфраструктура розбита. Зате для США та особисто Дональда Трампа напередодні виборів дорога нафта та інфляція - це політичний суїцид. Трамп висунув Ірану прямий ультиматум до 6 квітня з погрозою фізичного знищення їхньої енергетики. Оскільки Тегеран вимагає стовідсоткового контролю над протокою і фантастичних компенсацій, дипломатія тут безсила. Пентагон уже розгортає амфібійні групи з USS Boxer та USS Tripoli. Силова наземна операція неминуча і, за біржовою логікою, розпочнеться у вихідні дні, щоб ринки встигли проковтнути шок до відкриття торгів у понеділок. Як тільки американська військова машина зачистить регіон і гарантує безперебійне судноплавство, спекулятивна націнка на нафту випарується миттєво. Котирування полетять у прірва. Для Росії це означає фінансову смерть. Вони залишаться з випаленими портами, розбомбленими НПЗ, назавжди заглушеними нафтовими свердловинами, порожніми полями без добрив та зупиненими заводами з виробництва вибухівки. Уся їхня військова машина тримається виключно на грошах, якими Кремль купує гарматне м'ясо. Обвал цін на нафту остаточно переріже цю фінансову артерію. Російська недоімперія гарантовано здохне від системного, холодного логістичного удушення від українських ударів, яке вже працює як годинник.

проте , на приклад , араби у захваті з того , як зухвало Зеленський поводився у Овальному кабінеті. зараз до арабів дійде , о завдяки ударам по Усть-Лузі до них відходитиь кацапська частка ринку .

зараз - чудова нагода помститися рудій мавпі , знищивши кацапський натоекспорт

доньки крутих татусів - табу нехай самі їх їбуть

Ну , улюблений пропагандон сраліна не міг написати "все , як є" - лишень частку правди . нітакусь не існує

це ж вже було (с) Я вас обязан известить, Что не дошло до адресата Письмо, что в ящик опустить Не постыдились вы когда-то. Ваш муж не получил письма, Он не был ранен словом пошлым, Не вздрогнул, не сошел с ума, Не проклял все, что было в прошлом. Когда он поднимал бойцов В атаку у руин вокзала, Тупая грубость ваших слов Его, по счастью, не терзала. Когда шагал он тяжело, Стянув кровавой тряпкой рану, Письмо от вас еще все шло, Еще, по счастью, было рано. Когда на камни он упал И смерть оборвала дыханье, Он все еще не получал, По счастью, вашего посланья. Могу вам сообщить о том, Что, завернувши в плащ-палатки, Мы ночью в сквере городском Его зарыли после схватки. Стоит звезда из жести там И рядом тополь — для приметы... А впрочем, я забыл, что вам, Наверно, безразлично это. Письмо нам утром принесли... Его, за смертью адресата, Между собой мы вслух прочли — Уж вы простите нам, солдатам. Быть может, память коротка У вас. По общему желанью, От имени всего полка Я вам напомню содержанье. Вы написали, что уж год, Как вы знакомы с новым мужем. А старый, если и придет, Вам будет все равно ненужен. Что вы не знаете беды, Живете хорошо. И кстати, Теперь вам никакой нужды Нет в лейтенантском аттестате. Чтоб писем он от вас не ждал И вас не утруждал бы снова... Вот именно: не утруждал... Вы побольней искали слова. И все. И больше ничего. Мы перечли их терпеливо, Все те слова, что для него В разлуки час в душе нашли вы. Не утруждай. Муж. Аттестат... Да где ж вы душу потеряли? Ведь он же был солдат, солдат! Ведь мы за вас с ним умирали. Я не хочу судьею быть, Не все разлуку побеждают, Не все способны век любить, — К несчастью, в жизни все бывает. Ну хорошо, пусть не любим, Пускай он больше вам ненужен, Пусть жить вы будете с другим, Бог с ним, там с мужем ли, не с мужем. Но ведь солдат не виноват В том, что он отпуска не знает, Что третий год себя подряд, Вас защищая, утруждает. Что ж, написать вы не смогли Пусть горьких слов, но благородных. В своей душе их не нашли — Так заняли бы где угодно. В Отчизне нашей, к счастью, есть Немало женских душ высоких, Они б вам оказали честь — Вам написали б эти строки; Они б за вас слова нашли, Чтоб облегчить тоску чужую. От нас поклон им до земли, Поклон за душу их большую. Не вам, а женщинам другим, От нас отторженным войною, О вас мы написать хотим, Пусть знают — вы тому виною, Что их мужья на фронте, тут, Подчас в душе борясь с собою, С невольною тревогой ждут Из дома писем перед боем. Мы ваше не к добру прочли, Теперь нас втайне горечь мучит: А вдруг не вы одна смогли, Вдруг кто-нибудь еще получит? На суд далеких жен своих Мы вас пошлем. Вы клеветали На них. Вы усомниться в них Нам на минуту повод дали. Пускай поставят вам в вину, Что душу птичью вы скрывали, Что вы за женщину, жену, Себя так долго выдавали. А бывший муж ваш — он убит. Все хорошо. Живите с новым. Уж мертвый вас не оскорбит В письме давно ненужным словом. Живите, не боясь вины, Он не напишет, не ответит И, в город возвратись с войны, С другим вас под руку не встретит. Лишь за одно еще простить Придется вам его — за то, что, Наверно, с месяц приносить Еще вам будет письма почта. Уж ничего не сделать тут — Письмо медлительнее пули. К вам письма в сентябре придут, А он убит еще в июле. О вас там каждая строка, Вам это, верно, неприятно — Так я от имени полка Беру его слова обратно. Примите же в конце от нас Презренье наше на прощанье. Не уважающие вас Покойного однополчане. З.І. це - майже автобіографія - дружина костіка сімонова - вафлентина сєрова - "чарівна харків'янка" - теж загуляла , колі він був на фронті - загуляла з костіком рокоссовським .