Обливало лайном кошового атамана Сірка.
Тепер намагається спаскудити пам’ять славного Конашевича-Сагайдачного.
.....
Петро Сагайдачний — творець Війська Запорізького.
Петро Конашевич-Сагайдачний зробив великий внесок в історію України та зокрема Запорізького краю. Він був почесним отаманом Війська Запорізького та організатором неабиякої кількості походів проти іноземних загарбників.
Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний був народжений близько 1570 року (точний рік його народження – не відомий) в селі Кульчиці Руського воєводства (зараз це село на Львівщині) в сім’ї дрібних шляхтичів, які сповідували православну віру.
Освіту Петро здобував ще з дитинства. Спочатку він протягом трьох років навчався в початковій школі Самбора. Відразу після цього Сагайдачний перевівся до Острозької школи, що знаходилася на Волині. Острозька школа в той період була однією з найвидатніших на території українських земель. В ній викладали найкращі педагоги, серед яких були навіть Константинопольский та Александрійський патріархи. Саме в період навчання в Острозькій школі з 1592 по 1598 роки у Петра формуються православні релігійні погляди. Тут він пише свій перший твір «Пояснення про унію» , чим захищає православну віру. Після Острозької школи Петро деякий час був мешканцем Львова, згодом – Києва. Там він працював вчителем на дому та помічником судді.
1598 рік став значимим для Петра, адже тоді він приєднався до Війська Запорізького. Відразу ж Петро Конашевич став сприйматися козаками як авторитетна особа через свій розум та відвагу. Саме тут Петро отримав своє друге прізвище – Сагайдачний (тобто озброєний сагайдаком). Сагайдачний став відмінним натренованим лучником.
Під час польсько-шведсько війни за територію Естонії, на яку також відгукнулися козаки, керівником підрозділу, до якого належав Петро Сагайдачний, був Самійло Кішка. Саме від нього молодий Петро навчився військовому мистецтву.
На початку ХVІІ століття Петро Конашевич-Сагайдачний відзначився в сухопутних та морських походах проти татар і турків. Успіхи Сагайдачного:
1606 рік – морський похід на Варну завершився знищенням всіх турецьких укріплень.
1607 рік – козацький похід на Кримське ханство, який завершився захопленням Очакова та Перекопа.
1608 рік – морський похід у гирло Дунаю, під час якого постраждали Белгород, Ізмаїл та Кілія.
1612 рік – походи на Бабадаг, Месембрій, Варну та Гьозлів.
1613 рік – походи козаків на турецьке узбережжя.
1614 рік – захоплення козаками Трапезунду та взяття Синопу в облогу.
1615 рік – напад запорожців на Константинополь, де вони спалили гавані Архіокі та Мізевні. Після чого в полон взяли Алі Пашу – турецького адмірала.
В результаті зростання поваги до Петра Сагайдачного влітку 1616 року його обрали Гетьманом Війська Запорізького. Він пообіцяв козакам організувати величезний похід. І слово своє він стримав.
В 1616 році був організований масштабний морський похід на Кафу, яка була неприступною фортецею турків. В результаті вдалого нападу на Кафу козаки звільнили з неволі величезну кількість християн, яких змогли увезти на своїх галерах до землі запорізької.
Після цього Петро Сагайдачний здобув велику шану серед народу. Він став називати себе гетьманом обох сторін – Дніпра та Війська Запорізького, прийнявши булаву від обох боків. Згодом всі полки, що були віддані Україні, стали називатися запорізькими.
Сагайдачному було під силу зробити сильну величезну армію із запорізьких козаків, які змогли протистояти турецькій армії з переважаючою чисельністю бійців. Військо Запорізьке захищало східні кордони Польщі та Москву від нападів турків, і це дало можливість Петру на рівних вести переговори з польським королем.
Військова слава Петра Сагайдачного прийшла до нього після московського походу 1617-1618 років та турецького в 1621 році. В ході московського походу козаки допомагали королю Владиславу. Вони змогли розбити московські ополчення Волконського та Пожарського.
В 1620 році Сагайдачний зумів переконати єрусалимського патріарха Феофана відновити православну ієрархію.
У 1620 році розпочалася війна Польщі та Туреччини. В ній загинув польський гетьман Жолкевський, а Богдан Хмельницький потрапив у полон. А Сагайдачний прославився в цій війні завдяки знаменитій Хотинській битві.
Хотинська битва сталася в 1621 році, в якій козаки здобули перемогу та уклали мир з турками. Мир не був вигідним для турків, але вони були змушені на це піти. Сагайдачний отримав меч із діамантами та золотом від королевича Владислава як символ перемоги над турками. Подарок від королевича означав високу повагу до гетьмана та Війська, яке він очолював. Вручений меч став справжнім лицарським символом гетьмана. Ця зброя зберігається і по сей день, зараз він знаходиться в Кракові.
Після Хотинського миру турки відмовилися від планів захоплення Європи, а козаки не могли здійснювати напади. Козаки були обурені умовами цього мирного договору. Але під Хотином Петро Сагайдачний був тяжко поранений, і це вирішило його долю.
20 квітня 1622 року Петро Сагайдачний помер від ран, отриманих від Хотином. Похований він був на Братській могилі Києва.
Все своє майно гетьман заповів Київському братству та Львівській братській школі на благодійні, релігійні та просвітницькі цілі.
Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного пам’ятають як патріота та великого захисника свого народу!
