prinf

Привіт, В новобудові в відвалі є паркінг і кладовки. Зараз створюється ОСББ і постало питання як найкраще/найдешевше/найпростіше для обліку в майбутньому організувати облік електроенергії в кладовках. Теоретично там потрібно лише світло, але звичайно знайдуться "розумні", які там можуть поставити морозильну камеру, заряджати акумулятори і т. д. ОСББ не хоче під'єднувати кладовки до електроенергії місць загального користування і платити разом по вище зазначених причинах. Є варіант поставити один лічильник на всі кладовки (для ОСББ), і окремо лічильники на кожну кладовку. Але тоді питання, як найкраще вести облік, бо кожен місцяць комусь ходити і збирати покази і виставляти рахунки по кілька гривень власникам не дуже гарний варіант, облік буде коштувати дорожче ніж та використана електроенергія... Чи може є лічильники, за недорого , які можуть працювати по передплаті, наприклад власник заплатив 200 гривень, на лічильнику добавили 100 кіловат і він працює поки ці 100 не вичерпались, як тільки вони закінчились, то реле роз'єднує лінію живлення і знову треба платити. Маємо біля 20 кладовок, по 6А на кладовку було би достатньо. Може хтось має що порадити?

Похвалюсь результатом Щиток збираю вперше, поки такий результат маю. Шкода, що не сфотографував з'єднання в розподільчих коробках - пресував короткими гільзами, дуже сподобався результат)

Так, бачу краще брати у вигляді бочки. Ще турбують такі питання: 1. Чи можна ті баки (бочки) встановлювати боком? Бачив, що деякі мають навіть бокові ніжки, тобто виглядає, що немає різниці в якій позиції їх встановлювати. Правильно? 2. Як на рахунок повітря в баку при першому запуску? Якщо я бак встановлю на відстані 1-1.5 метри від бойлера, то при першому пуску повітря з шлангу і з горловини баку попаде в камеру з водою і у випадку, якщо бак буде в позиції повітряною камерою до верху, то те повітря в водяній камері залишиться назавжди. Чи варто заморочуватись з розповітрювачем відразу перед баком і чи повітря в камері з водою впливає на тривалість експлуатації баку? 3. Встановлювати бак планую на вході холодної води в бойлер, поряд з взривним клапаном, з якого зараз тече при нагріванні води в бойлері. Бачив ще ставлять перед циркуляційним насосом ( кінцева точка рециркуляції), але значної різниці напевно нема, а конструктивно мені буде краще на вході холодної води. 4. Zilmet Hy-Pro чи Zilmet Hydro Pro. Перші мають змінну мембрану, другі трошки компактніші і рекламуються як "Специальная форма мембраны предотвращает застой воды и, следовательно, размножение любых бактерий."...

Дякую за відповіді, буду ставити 12-15 літрів. Сподобались такого формату (див. зображення), оскільки можна компактно розмістити під стелею. Але бачу, що баки подібної форми призначені для опалення, для ГВП в формі бочок в основному. Питання чи є принципова різниця між тими баками (для ГВП і опалення), якщо параметри тиску однакові або подібні? Може хтось знає, подібну модель з якимось готовим варіантом кріплення під стелю? Якщо ні, то як варіант думаю закріпити навхрест тонким тросом і 4ма анкерами.

Ось так виглядає той клапан з якого тече коли тиск в бойлері завеликий

Привіт Ремонти в новобудові. Змонтовано систему гарячого водопостачання з бойлером (Drazice OKC 125/1m2), є рециркуляція гарячої води. При проектуванні і монтажі ніхто мені не говорив ставивити розширювальний бачок. А зараз зі зривного клапана (пластмасовий, стоїть окремо знизу) тече вода при нагріванні бойлера з холодною водою до гарячої. Взривний клапан на 6 атмосфер, якщо не помиляюсь. З цим бачу наступні проблеми: 1. Чи нормально тому клапану буде, якщо він буде спрацьовувати раз/два в місяць? (часто їздимо на вихідні кудись). Чи через таку експлуатацію може поломатися швидко? 2. Чи є це проблемою для змішувачів? Якщо спрацьовує клапан значить тиск в системі гарячого водопостачання піднімається з 2 атмосфер до 6... Тут можна доставити редуктор на виході з бойлера, але краще усувати причину, а не наслідки... Теоретично, можна з тим жити, якщо температура води в бойлері буде підтримуватись на рівні, то і клапану спрацьовувати не треба буде. Питання в тому на скільки це є проблемою і чи може краще зараз модернізувати систему ніж потім мати постійні проблеми з тим? Що думають шановні форумчани?

Напевно не вапном, чи є легкий спосіб перевірити "на око" чи штукатурка гіпсова чи вапняна?

А як у випадку з пустотілими керамоблоками? Чим краще у них дірки заробляти?

Добрий вечір, Хотів би поради, як краще позакривати штроби, що лишилися після монтажу системи опалення/води/каналізації і ті, що лишаться після прокладки електрики. Ті штроби я би розділив на три типи: 1. Штроба в підлозі, в стяжці від забудовника, ширина 10-15см, глибина 7-8 см. Знизу бетон. Висота труб 3-4 см. де перетинаються, то напевно під 6 см буде. Існуюча стяжка - 2см пінопласт і 5-6 стяжка, з чого саме не знаю, але знизу дуже кришиться, зверху ніби як пісково-цементна суміш. 2. Штроба в стіні, глибина 5-10 см. Зверху на стіні була чорнова штукатурка від забудовника 1-2см, а далі пустотілий керамоблок. 3. Штроба в стіні під електропровід, глибина 2-3см, та ж сама штукатурка зверху і далі керамоблок. На штроби в підлозі думаю SILTEK F-35 + Siltek Arm-mix Е-120. На стіну не знаю... хочеться, щоб і гарно трималось, і щоб не було як бетон, якщо колись прийдеться розбивати. Буду радий почути ваші поради. P.S. Шукаю маляра, який якісно повирівнює стіни і стелю під фарбування у Львові в квартирі (новобудова). Якщо тут є такі, хто може з цим допомогти - пишіть в особисті повідомлення.

Чи нормально, якщо на шляху від розетки до автомату буде три-чотири розподільчі коробки, виглядати приблизно це буде так: - розподільча коробка, щоб з'єднати три розетки поруч, що встановлені поряд (щоб не послідовно) - розподільча коробка, щоб з'єднати розетки в іншому кутку кімнати з тими, що зазначені вище - розподільча коробка, щоб ще приєданти кілька розеток з іншої кімнати до вищезгаданих З'єднання проводів буде за допомогою опресовки. Розумію, що чим менше з'єднань тим надійніше, але чи є якісь рекомендації по кількості з'єднань між щитком і кінцевим обладнанням?

Почитав у поляків, пишуть, що YDY можна в штроби монтувати. Якщо комусь цікаво, посилання на характеристики кабелів YDY від виробників: www.nkt.com.pl/fileadmin/user_upload/Products/Data_sheets/YDY+DS+PL+EN.pdf www.tfkable.com/download/files/upload/files/TFPremium_YDY%2C_YDY%C5%BCo.pdf Надумав собі брати TFPREMIUM G-137305 і TFPREMIUM G-137302 Вийде по 20 і 14 гривень (2.5 мм2 і 1.5 мм2)

Дякую, от тепер треба думати чи купувати Draka XPJ за трохи більше ніж 30 грн/м. Чи з Польщі яийсь YDY за 18 грн/м (NKT, TELEFONIKA, DRAKA), чи український ВВГ/ВВГнг (Одесакабель, ЗЗКМ) за незначною різницею з ціною як польські. Якщо не дивитись на ціну, то виберу Draka XPJ. Але якщо мати на увазі, що його ціна на 50%-70% більша за інші варіанти, то... з однієї сторони кінцева економія не така і значна, але подібна проблема зі всім ремонтом і на загальному фоні, якщо оті різниці поскладати, то потім і пів машини можна купити)) Турбує ще чи оті YDY можна монтувати в штроби пучком. По негорючості всі вони посилаються на EN 60332-1-2, але чи цього достатньо чи ні? Ну і про термін служби цих кабелів, правильно розумію, що не варто за це турбуватись при нормальній експлуатації (без коротких замикань і перевантажень) чи може через певну кількість років прийдеться їх все-таки міняти?

Мав би достатньо знань, що подумати... Почитав кілька пояснень по YDY. І таке враження, що на різних сайтах його трактують по іншому. Питання на рахунок кабелів з Польщі, бачу там пишуть, що YDY можна замуровувати в бетон. Наприклад є той же Draka YDY 3x2,5 450/750V. На перший погляд такі ж характеристики як і в Draka XPJ, але чи це так? Має заповнювач, стандарти по горінню також збігаються.

Чи хтось працював з "Провод медный ( YDY ) ВВГ П НГ 3х2.5 NKT ( ПОЛЬША )"? Чи можна його вважати якісним силовим кабелем для монтажу в штроби?

Питання по кабелю для монтажу в щитку. Вибір - Провід HV07V-K 1x4 LappKabel І порадите по досвіду скільки приблизно такого проводу іде на щиток на 36 модулів (hager volta)?