Подготовка мягкой отмостки колодца

[Аргилит]

Насчёт того, что засыпка пазух (затрубного пространства) ухудшает устойчивость самОй трубы колодца, я с Вами не соглашусь.

Зато покажу Вам фокус, хоть это и не моя специальность.

Смотрите:

 

А теперь сюда:

 

Обратите внимание на номер телефона и на даты постов.

Как это называется в правилах форума? Создание троллей для манипулирования мнением форумчан?

 

Не поколебал ли я авторитет упомянутого Олега - Аргилита - Тэлбота в Ваших глазах? Тэлбот заявил выше (см. 15 пост), что Аргилит ему копал колодец - раздвоение личности, однако... И сам себе должен был выставить "Хортицу"... Тоже нездоровый симптом...

Вот Вам и вся химия...

Мой авторитет Вы не как не поколебали.Если бы вы представили отзывы тех форумчан у которых мы копали и "нахалтурили"-вот это был бы удар по репутации. Но для этого есть "черный список". Так и для Телбота есть "белый список"-он прораб,ему для своих работ нужна вода, он и обращаеться.И его дело как он выразил свое отношение как к копачам,так и бурильщикам.В моих постах вы ни разу не увидите унижения чей-то работы,особенно бурильщиков. Зато от Вас,Алексеевич,так и сквозит желания выжить с форума копачей."Ничто так не обьединяет соперников,как появление общего врага"-правильно,Алексеевич и Мамай?

Что вам мешает нормально работать как Нептуну,Simp и др.?Мало зарабатываете? Для чего хаять "колодцы-инвалиды"? И почему я должен выслушивать учения от бурильщиков,которые ни единого колодца не выкопали? Вас копачи учат? и с каких пор ,ув.МАМАЙ копание колодцев являеться азами бурения?Ну,ручное бурение еще понимаю... Хотя они вам тоже жить мешают...Запишите еще и ув. Знахаря в мои подсобники и будем прощаться.Здесь не место для разборок,хотя чего мне с вами разбираться...

Вы мне не мешаете,как я вам...

[Аргилит]

Не мав наміру когось скривдити, але захист технологічних вимог колодязної справи (до якої теж причетний) вимушує.

Не побоюся знову здатися зарозумілим, але ручне буріння і копання колодязів – це початкова школа, ази професії. Звичайно, як в кожній справі, тільки практичне вдосконалення робить з початківця майстра. Хоч я і залишився на рівні початківця-колодязника, але я добре пам’ятаю, чому мене вчили діди цього ремесла.

До справи:

1) Ущільнення ґрунту в зазорі в 5 см, в 10-метровому колодязі з кільцями зовнішнім ∅ 1м, може призвести до утворення каверни об’ємом V =[(D2 • π/4) - (d2 • π/4)] • H, де D= 1,1м, d= 1м, H= 10м V = 1,6485 м3 Це нормально?

2) Відсутність зворотньої засипки, погіршить якість і без того проблемної грунтової води. Шви між кільцями Ви замазуєте цементом – то будьте послідовними і з засипкою! Зробіть дослідну відкачку, завантаживши насос на вибій та проливши коло колодязя зо ~ 2-3 куба води з барвником (замість радіоактивних ізотопів використаємо марганцівку або йод) - без зворотньої засипки з насосу піде забарвлена вода.

3) Може проблема в техніко-економічній площині? Кризовий демпінг призводить до подальшої деградації не тільки колодязної справи. Чесніше, якщо замовник розуміє, що просто викопати – це базова ціна (як у всіх), а зворотня засипка, повторна чистка, відсипка об’ємного фільтру, встановлення дубового круга з отворами на вибій, глиняний (або аналогічний) замок і відмостка, ляда, навіс і корба – це сплачується додатково, або виконується замовником самотужки. Може запровадження таких ясно визначених умов ціноутворення зніме напруження і роздратування підрядників.

Шкода, якщо емоції шановних колег Аргилит’а і TELBOT’а позбавлять дискуссію аргументації. До речі об’ява на www.stroimdom.com.ua/forum/showthread.php?p=543408#post543408 свідчить, що це цікаво TELBOT’у як колодязному майстру теж.

Щодо “сунуться не в свою отрасль” – так дайте аргументовану відповідь на мої запитання як СПОЖИВАЧУ.

Вимушений Вам відповісти як СПОЖИВАЧУ(який бурить свердловини)

1) чому вас так цікавить "базова ціна "копання криниці ?Ви хочете колодязь? То ви ж сам майстер,вас діди вчили?І з яки пір копачі колодязів можууть демпінгувати з цінами бурильщиків?Я ще раз повторюсь,що ніколи не зрівнював,а тем більше не хаяв свердловини!Найдіть хоч один мій пост?

Не можете знайти самі -попросіть Алексеевича,той нариє. Навряд чи...

Були випадки-направляв до бурильщиків-форумчан.Колодязь і свердловина -різні речі. Коли людина,що будується (наприклад в Глевасі)хоче викопати колодязь ми відразу кажемо,що об,єму води для будівництва який він буде мати з колодязя ЗАМАЛО для будівельних потреб,тому що не зважаючи на ваші книжні правила там вода зараз(колодязьна)не в піску,а в глині.І приток там складає пів-кільця,кільце за добу.І за тиждень набирається-4-7 кілець(які ми прокопуємо "у воді")Для будівництва мало,а для пенсіонерки що приїзжає на вихідні,4-7 кілець води на 6 соток вистачить? А на яку глибину ви б бурили?Яке б у ВАс було б "ціноутворення"?У кого б було "напруження"?

2) не Вам казати,що наука йде вперед.І нехай Ви не вважаєте копання криниць наукою(це дісно ремесло),але й тут давно йдуть зміни.Хочете знати як копають зараз-запрошуємо до нас.То що вчили діди...Діди взагалі ставили кільця без швів-екологія була інша.І тоді воду,що струмувала із-за кілець всі вважали за "джерела,що бьють" Може,хтось шви і "замазує",а ми ставим на розчин і витримуєм паузу,якщо вони не готові відкладуємо копання.Розхвалене "дубове дно" теж далеко не панацея,не потрібно його сунути будь-де... На дідька воно в тій самій Глевасі де дно й так "залізобетонне". Комусь легче"всучити" дно за 300грн чім прокопати ще одне кільце для обьєму за 180

3)корба,ляда та іінш.пропонується за бажанням(багато хто з замовників сам може таке змайструвати,що далеко до традиційної "оцинковки") і це теж не може викликати "напруження"

4)халтурників вистачає в любій справі(і в вашій і в нашій) і не потрібно всіх під один гребінець

Може колись ви нас і зрозумієте...але мозок зрозуміє,та карман ні.

[Аргилит]

Вы знаете, нас читают многие, и я не уверен, что все всё понимают правильно и одинаково - "вне форума" все зарабатывают себе хлеб разными профессиями. Однако есть одна сфера человеческой деятельности, которую б.-м. понимают все, так как имеют несчастье сталкиваться с ней,- медицина. Да и Ваш ник предполагает неравнодушие и причастность к этому делу...

Так вот, ещё одна медицинская аналогия, если разрешите.

Никто не позволит сделать себе укол нестерильным шприцом. "Грязный" укол допустим лишь при наличии неотвратимой смертельной опасности для пациента (ДТП, война, массовые стихийные бедствия и пр.). И расплачиваться за такой "грязный" укол пациенту придётся высокой вероятностью заражения тяжёлыми инфекционными заболеваниями. Причём как на Левобережье, так и в районе Ржищева, - результат будет печальным.

Теперь перейдём к Вашему колодцу на Обуховском плато. Там "верх" - лессовидные суглинки, часто мощностью свыше 10 м; эти породы прекрасно держат вертикальную стенку и плохо размокают. Однако они водопроницаемы и в водонасыщенном состоянии "подплывают", как и любые суглинки. Т. о., Вы оставляете шанс как на приток поверхностных вод (стоков) за трубой, так и на уплотнение грунта (образование каверн и провалов) - Вы соглашаетесь на "грязный" укол только потому, что фельдшер сказал "нихрена не будет, не бойсь".

 

 

 

А вот эти истории должны Вас подвести к мысли о том, что у Вас там лучше делать скважину. Или всё-таки колодец-"инвалид"?

Ув Алеексевич! , человек уже выкопал колодец и ОБРАТИЛСЯ ЗА СОВЕТОМ КАК ЗДЕЛАТЬ МЯГКУЮ ОТМОСТКУ!!!А ВЫ все про колодцы-инвалиды...Захочет-будет бурить,хто против?Мало ли у кого и скважина и колодец?Хотите вместо ваших страшилок другую историю?Копали мы пару лет назад в Гатном колодец,хотя у заказчика уже была скважина,воды море. Только постоянный налет на стенках бассейна его у не устраивал.Вот и решил-для полива скважина,для бассейна и туалета-колодец. А для питья,говорит,я всеравно бутылированую с Киева вожу.Так,что Алекссевич,давйте ужастики насчет фасованой воды...

[МАМАЙ]

....Коли людина,що будується (наприклад в Глевасі)хоче викопати колодязь ми відразу кажемо,що об,єму води для будівництва який він буде мати з колодязя ЗАМАЛО для будівельних потреб,тому що не зважаючи на ваші книжні правила там вода зараз(колодязьна)не в піску,а в глині.І приток там складає пів-кільця,кільце за добу.І за тиждень набирається-4-7 кілець(які ми прокопуємо "у воді")Для будівництва мало,а для пенсіонерки що приїзжає на вихідні,4-7 кілець води на 6 соток вистачить?

...Діди взагалі ставили кільця без швів-екологія була інша.І тоді воду,що струмувала із-за кілець всі вважали за "джерела,що бьють" Може,хтось шви і "замазує",а ми ставим на розчин і витримуєм паузу,якщо вони не готові відкладуємо копання.Розхвалене "дубове дно" теж далеко не панацея,не потрібно його сунути будь-де... На дідька воно в тій самій Глевасі де дно й так "залізобетонне". Комусь легче"всучити" дно за 300грн чім прокопати ще одне кільце для обьєму за 180

 

Нарешті, про справу.

Саме в Глевахі на дачах 40-років тому я копав свою першу криницю. Води ~35-років поспіль - вистачало, зараз - проблеми. Ось про це потрібно говорити: про порушення в деяких районах балансу притоку і вибору води в колодязях, як самого масового джерела водопостачання. Цікавить динаміка явища, прогноз його розвитку, районування. Ви аж ніяк не залишетесь без роботи, але водних колодязів у Вас буде менше, а інженерних (дощувальних, дренажних тощо) більше. Це відповідає алгоритму розвитку індустріальних країн та стосується буріння теж.

Щодо ціноутворення. Є певний ідіотизм кризового ціноформування, коли скорочуються технологічні операції до неможливого рівня в гонитві "А дешевше?", яку нав'язує підрядникам більшість споживачів. І тому, можливо, Вас дратує дискусія про доцільність додаткових операцій, наприклад, зворотньої засипки і повторної чистки вибою, як намір лишити Вас певної долі прибутку (який в кризу і так невеликий). Тому в залежності від гідрогеологічних умов, потрібно пропонувати крім БАЗОВОЇ ціни (як у конкурентів), ті операції, які необхідні саме в цих умовах. Наприклад, в Стайках я бачив викопаний в аргілітоподібній (я без натяків) глині стародавній, більше 100 років, але діючий колодязь. Ні зрубу, ні кілець в ньому не було. Стінки були обмазані глиною, а на поверхні зроблений толковий навіс і відмостка. Єдине, що ми зробили, це закріпили трьома кільцями вибій (два з половиною кільця з водою!!!), щоб при більш інтенсивному виборі води не порушити динамічну рівновагу стінок. Звичайно в такому колодязі в глинах ні до чого: ні зворотня засипка, ні дубове дно. Ні до чого дубове дно і крупнозернистих пісках. Але в умовах пливунних водоносів скорочення цих операцій (якщо це не рішення замовника), особисто для мене - це ознака халтури. Чому я так вважаю можу ще раз пояснити свою позицію, якщо раніше зробив це не зовсім вдало.

[Аргилит]

Нарешті, про справу.

Саме в Глевахі на дачах 40-років тому я копав свою першу криницю. Води ~35-років поспіль - вистачало, зараз - проблеми. Ось про це потрібно говорити: про порушення в деяких районах балансу притоку і вибору води в колодязях, як самого масового джерела водопостачання. Цікавить динаміка явища, прогноз його розвитку, районування. Ви аж ніяк не залишетесь без роботи, але водних колодязів у Вас буде менше, а інженерних (дощувальних, дренажних тощо) більше. Це відповідає алгоритму розвитку індустріальних країн та стосується буріння теж.

Щодо ціноутворення. Є певний ідіотизм кризового ціноформування, коли скорочуються технологічні операції до неможливого рівня в гонитві "А дешевше?", яку нав'язує підрядникам більшість споживачів. І тому, можливо, Вас дратує дискусія про доцільність додаткових операцій, наприклад, зворотньої засипки і повторної чистки вибою, як намір лишити Вас певної долі прибутку (який в кризу і так невеликий). Тому в залежності від гідрогеологічних умов, потрібно пропонувати крім БАЗОВОЇ ціни (як у конкурентів), ті операції, які необхідні саме в цих умовах. Наприклад, в Стайках я бачив викопаний в аргілітоподібній (я без натяків) глині стародавній, більше 100 років, але діючий колодязь. Ні зрубу, ні кілець в ньому не було. Стінки були обмазані глиною, а на поверхні зроблений толковий навіс і відмостка. Єдине, що ми зробили, це закріпили трьома кільцями вибій (два з половиною кільця з водою!!!), щоб при більш інтенсивному виборі води не порушити динамічну рівновагу стінок. Звичайно в такому колодязі в глинах ні до чого: ні зворотня засипка, ні дубове дно. Ні до чого дубове дно і крупнозернистих пісках. Але в умовах пливунних водоносів скорочення цих операцій (якщо це не рішення замовника), особисто для мене - це ознака халтури. Чому я так вважаю можу ще раз пояснити свою позицію, якщо раніше зробив це не зовсім вдало.

Так і я про роботу !Тільки про неї потрібно говорити без поголівного звинувачення в халтурі і хаяння колодязів(Вас це стосується менше чім Алеексеевіча,але зверхність до "неосвітчених менших братів" присутня)

ТАк що давайте більше про технології,а не про ціноутворення -а то в темі про мягку отмостку(гідрозамок) ми розмовляємо про копачів-халтурщиків які деруть гроші з бідного населення" визиваючи напруження"

Так ось про роботу... Дубове дно(спрвжнє"дубове дно,а не збите з тарної дошки)потрібно ставите теж у не всіх пливунних водоносах -не один раз доводилось чистити колодязі в яких під двома кільцями піску знаходилось дно. є такі "плавуни",що займають своє місце як його не підчищай(хтось їх називає "грибами")і активна боротьба з ним саме при копанні приводе до того ,що пісок вибирається із-за колець,визиваючи утворення пустоти за ними.А дальше-здвигання колець різного ступеня(аж до "плавун зніс",навіть скоби незавжди допомагають) і провалювання грунту.Ось до таких колодязів ми і повертаємося через час за підчисткою,А поголівна зворотня засипка грунту приводить до того,що цей колодязь вже ніколо нормально не почистиш , і не докопаєш.А про баланс притоку і забору ,як і колодязного так і свердловинного,поговоримо пізніше!Може відкриєте тему про питання зменшення кількості води в окремих районах?

[МАМАЙ]

Засыпка глиной не нижнего кольца способна "подвесить" верхнюю часть трубы, при том, что под нижней частью может со временем подмыться опора - колодец, особенно на плывунах, ведет себя как живой организм..

 

 

Збереження зазору не вирішує цієї проблеми теж. Ви вважаєте, що в ґрунті під кільця викопаний рівний циліндр. Помиляєтесь, це більше нагадує спіраль, яка може втримати верхні кільця, коли нижні підуть у "відрив". Тим більше, що з часом більша частина зазору ущільниться до природного стану. Рішення потрібно шукати в створенні динамічної рівноваги, стабільного стану пливуна шляхом навантаження вибою об'ємним фільтром і дубовим дном (срібне - не по нашим статкам) та обмеження вибору води до безпечної відмітки рівня. А зворотня засипка зазору потрібна з екологічних міркувань.

[Алексеевич]

Засыпка глиной не нижнего кольца способна "подвесить" верхнюю часть трубы, при том, что под нижней частью может со временем подмыться опора - колодец, особенно на плывунах, ведет себя как живой организм. В результате нижнюю часть трубы будет удерживать только крепление между кольцами, если оно есть.

Единственный мною осознанный способ противостоять этому - давить на нижнее кольцо всеми верхними. Если будет проседание - так всей трубы. Без разгерметизации швов между кольцами.

 

Дело в том, что это - не единственный способ противостоять отрыву нижних колец. И если есть серьёзное подозрение на плывун (напр, соседи рассказали), то об этом следовало бы подумать в самом начале работы. А скрепить кольца можно разными способами - и проваркой между собой арматуры соседних колец, и хомутами из арматуры, и пластинами, "пристреленными" к бетону - было бы только желание. И понимание исполнителя.

А вот "давить на нижнее кольцо всеми верхними" - так ведь можно задавить весь столб аж до подошвы (низа) плывуна, и тем самым уменьшить водоприток, но зато увеличить боковое давление породы!

 

от Вас,Алексеевич,так и сквозит желания выжить с форума копачей... Вы мне не мешаете,как я вам...

 

Друже Аргилит, Вы мне не мешаете, и выживать Вас с форума я не намерен. Я высказываю своё отношение к делу и своё понимание работы.

Жаль, что они у нас с Вами разные.

Как-то я видел, что мебельщики заднюю стенку шкафа приколачивают шурупами (не прибивают гвоздями, и не прикручивают шурупами). Они объяснили свои действия просто: "а куда она нах... денется!". Хотя клиент заплатил, как за закрученные шурупы.

Просто я проработал с десяток лет в одной конторе, которая занималась качеством строительства и разбором аварий в строительстве. И я знаю - как только исполнитель говорит себе самому "а куда оно н/х денется!" - жди обрушений и человеческих жертв; это закон. И здесь на "строимдоме" такие топики есть - поищите, если Вам интересно.

(Это отступление, но такое вот хамство и жлобство, как у этих мебельщиков, неизбежно загубит всю туристическую отрасль Крыма. Вы туда ездите, чтобы покупать дерьмо втридорога? Я - уже давно не езжу).

 

Ну да ладно; это всё "общие места". Но мне лично было бы интересно узнать, почему два человека, зарабатывающие в разъездах, имеют один и тот же номер мобилки (см. картинки выше). Как-то Ваши объяснения о прорабе меня не убедили. Может, я чего не понимаю - напишите мне хоть в личку, если не хотите, чтобы все это знали...

 

ВЫ все про колодцы-инвалиды...Захочет-будет бурить,хто против?

 

Читайте весь текст. Колодцы - инвалиды - это касается

 

уплывших в плывуне нескольких кол(ец)

 

А для питья,говорит,я всеравно бутылированую с Киева вожу

 

- вот это и плохо. Если есть возможность добыть на месте хорошую воду, то следует её использовать. На всю жизнь не навозишься.

Ещё раз медицинская аналогия - и всё, балакать уже надоело. Это примерно как сравнивать здорового человека и пациента с вживленным кардиостимулятором - вроде оба шевелятся, но одного из них мучит "а что, если..?". Так и с бутылками - "а что, если..?". А так - своя вода, и сколько угодно, и в любое время. Разница есть?

Неважно, из скважины или колодца. Главное - сделать по-человечески, не загадить водонос, так, чтобы ещё и детям было.

Будьте мне здоровы, Знахарь, Аргилит, Мамай и все, кто тут писАл-читал.

[Знахарь]

Рішення потрібно шукати в створенні динамічної рівноваги, стабільного стану пливуна шляхом навантаження вибою об'ємним фільтром і дубовим дном та обмеження вибору води до безпечної відмітки рівня. А зворотня засипка зазору потрібна з екологічних міркувань.

Для пояснения своего непонимания ценности засыпки зазора я нарисовал схемку. На "правом" по схеме варианте грунтов, когда до водоноса поверхностная вода добирается беспрепятственно через водопрозрачные грунты смысла в засыпке нет совсем. Никакого экологического, а правильнее сказать - санитарно-гигиенического эффекта мы не получим. На "левом" варианте грунтов, когда поверхность отделена от нашего рабочего водоноса водоупорным слоем эффект может быть, если водоупор целостный, а не проточен кротовинами или по иному нарушен (кстати, кротовины обнаруживаются на глубинах до шести и более метров).

Вот и получается, что засыпка может иногда быть полезна, но не является обязательным элементом любого колодца.

 

Что же касается фильтра и дубового дна, то в колодцах с песчаным водоносом это очень полезная вещь. Я бы себе обязательно сделал. А вот в плывунах... Плывун - как песчаная буря в пустыне - замотайся тряпками хоть с головы до пят, но пыль в трусах окажется обязательно. Какой же колодезьный фильтр остановит пыль?

Так что Ваша мысль об ограничении отбора воды мне видится единственным выходом. И ограничивать надо не просто уровень, до которого можно брать, а интенсивность отбора, чтоб поступление воды было медленным и не взмучивающим.

 

Простите за настойчивое сопротивление, но мне действительно очень хочется разобраться в теме и взвесить все контраргументы.

[МАМАЙ]

Для пояснения своего непонимания ценности засыпки зазора я нарисовал схемку. На "правом" по схеме варианте грунтов, когда до водоноса поверхностная вода добирается беспрепятственно через водопрозрачные грунты смысла в засыпке нет совсем. Никакого экологического, а правильнее сказать - санитарно-гигиенического эффекта мы не получим.

... Плывун - как песчаная буря в пустыне - замотайся тряпками хоть с головы до пят, но пыль в трусах окажется обязательно. Какой же колодезьный фильтр остановит пыль?

Так что Ваша мысль об ограничении отбора воды мне видится единственным выходом. И ограничивать надо не просто уровень, до которого можно брать, а интенсивность отбора, чтоб поступление воды было медленным и не взмучивающим.

Простите за настойчивое сопротивление, но мне действительно очень хочется разобраться в теме и взвесить все контраргументы.

 

Відсутність зворотної засипки - це "прямий укол в серце" водоносу для забрудненої води. Коли немає прошарку водотривких глин, поверхневі води все ж таки відфільтровуються через пісок. Тим більше, що чистих пісків у нас майже не буває: водно-льодовикові відклади - це пиріг "Наполеон" з тонких шарів глин, пісків.

 

Об'ємний фільтр застосовують, щоб привантажити напор пливуна, а отвори в дубовому дні - це жиклери, які дозують і обмежують водоприток.

[Valentinooo]

А можно по-подробнее про дубовое дно и фильтра на дно колодца в песках!!!

Хочу сделать колодец! Соседи копали - до воды 8м. Участок находится в дельте реки, поэтому все 8 м - белый речной песок. Вот я и переживаю, что коложец мой будет быстро запесчаниваться / заиливаться.... Что можно сделать, чтобы этого избежать?

Может в жанном случае лучше бурить скважину? там хоть фильтра...

[Аргилит]

А можно по-подробнее про дубовое дно и фильтра на дно колодца в песках!!!

Хочу сделать колодец! Соседи копали - до воды 8м. Участок находится в дельте реки, поэтому все 8 м - белый речной песок. Вот я и переживаю, что коложец мой будет быстро запесчаниваться / заиливаться.... Что можно сделать, чтобы этого избежать?

Может в жанном случае лучше бурить скважину? там хоть фильтра...

Если соседи копали они должны знать сколько колец у них пошло на колодец-затем замерять колодец-будете знать сколько в плавуне .Это будет ждать и Вас.Плывун-это еще не приговор,с ним вполне может жить колодец.Просто свои особенности эксплуатации...

[AndyAntonov]

Вы тут высказали распространённое заблуждение.

Какой рельеф поверхности - Вы видите. А какой рельеф водоупорного слоя, на котором стоит вода, питающая колодец? Ведь там "склон" может идти наоборот! Вполне возможно, что септик находится ниже по склону, но "выше" по "подземному склону", и стоки из него потекут не "по рельефу", а как раз "вопреки". Так что замывка полостей глиной также имеет смысл.

 

Объясните непрофессоналу… Колодец обычно копают на самый верхний водоносный слой, который питается поверхностным стоком. Т.е., все стоки потекут по горизонту в колодец в любом случае. Какая роль засыпки глиной в этом случае?

[Алексеевич]

Колодец обычно копают на самый верхний водоносный слой, который питается поверхностным стоком. Т.е., все стоки потекут по горизонту в колодец в любом случае. Какая роль засыпки глиной в этом случае?

Поверхностный сток течёт по поверхности; колодцы же питаются подземным стоком.

Далее.

Рассмотрим два случая.

1. Колодец на песке речной поймы. Поверхностного стока как такового нет; вся дождевая вода уходит в землю (кроме как зимой, при оттепелях на мёрзлую землю). Тут в колодце окажется вся моча из туалетов и хлевов, независимо от замка и засыпки затрубья.

2. Колодец на глине (суглинке) на плато (на горе или склоне, как у ТС). Вот тут действительно сток поверхностный - во время дождя сколько почва смогла впитать - впитала, остальное, при водонасыщенных почвогрунтах, стекает вниз по склону. И тут - щель в затрубье колодца, как кратчайшая дорога вниз! Как вариант - наличие прослоев более лёгкого и водопроницаемого грунта в глубине, но выше водоноса; такие прослойки (если они есть), собирающие в себя бытовые стоки, лучше также "отрезать" от вертикальной щели в затрубье колодца.

Сам же водонос, питающий колодец, запитан не локальным поверхностным стоком, а пов. стоком где-то в стороне, где водонос выходит наверх, или инфильтрацией воды на большой площади сквозь глины (суглинки). А чаще - тем и тем.

Вот Вам и роль глины - не пустить в колодец именно поверхностные и локальные бытовые стоки. А поверхностные стоки из области запитки водоносного горизонта нас не пугают - они многократно отфильтруются, двигаясь в водоносном слое.

[AndyAntonov]

Хорошо. Например, мой случай. Село на вершине холма. До воды в колодцах 6-9 м (от сезона и количества снега зависит). Высота холма много более этих 6 м. На склоне холма на околице села колодцев нет (глубоко копать). Ближайший водоём — ставок в километре примерно от меня у подошвы холма. Поверхностный грунт — песок/супесь. Рядом есть выходы чистого песка и глины на поверхность. Как я понимаю, в данном случае имеет место описанный Вами второй случай.

[Алексеевич]

Поверхностный грунт — песок/супесь. Рядом есть выходы чистого песка и глины на поверхность. Как я понимаю, в данном случае имеет место описанный Вами второй случай.

Варианты, условно пронумерованные как "первый" и "второй", по сути отличаются тем, что на песках осадки уходят под землю до водоупора, на глинах - стекают по поверхности земли (по оврагам, канавам и т. д.), так как эта поверхность и есть водоупор.

Так что Ваш случай скорее 1-й.

Не путайте "поверхностный сток" (плоскостной смыв по склонам, временные водотоки, ручьи и т. д.) с инфильтрацией осадков с поверхности земли в толщу сыпучих горных пород - это второе уже есть "подземный сток".

А если говорить по теме топика, то, по моему убеждению, глинистая засыпка затрубья как минимум не повредит - перекроет простой и прямой путь для загрязнённых вод с поверхности. Особенно там, где пески и глины чередуются.

[vint_il]

буквально недавно у меня выкопали колодец - не глубокий так как близко много воды

мастера сказали мне "замок" делать так:

- вкапываюсь вокруг кольца на глубину около 1 метра диаметром 40-50 см

- зазор между кольцами (у меня 3 в воде и 3 до воды) сказали не засыпать для последующего углубления колодца (типа сказали мало ли может у вас через пару лет нужно будет углубиться)

- зазор между кольцами заткунуть пластиковыми бутилками

- по краю выкопанной ямы укладываем шифером для нежелательного попадания грызунов и кротов к стволу колодца

- и все засыпаем глиной

 

незнаю верно ли или нет

начитавшись форума уже и не знаю кто прав кто нет

[Знахарь]

мастера сказали мне "замок" делать так:...

Я с Вашими мастерами практически единомышленник. См. пост 2 (www.stroimdom.com.ua/forum/showpost.php?p=675367&postcount=2). Только я вместо бутылок использовал пенопласт, а вместо шифера - пленку.

[vint_il]

Я с Вашими мастерами практически единомышленник. См. пост 2 (www.stroimdom.com.ua/forum/showpost.php?p=675367&postcount=2). Только я вместо бутылок использовал пенопласт, а вместо шифера - пленку.

 

сказал что нужен твердый материал - что бы грызуны не прогрызли

[Знахарь]

сказал что нужен твердый материал - что бы грызуны не прогрызли

Думаю, не принципиально. Скорее всего, можно вообще обойтись без этого пояска если использовать пленку (фото в постах 3 и 4).

[vint_il]

Думаю, не принципиально. Скорее всего, можно вообще обойтись без этого пояска если использовать пленку (фото в постах 3 и 4).

 

я все же сторонник твердой защиты )

буду делать именно так как я написал + как у Вас на фотках обмотаю кольца рубероидом