Dreamhouse - дім з газоблоків на УШП

Ось і я вирішив розповісти свою історію будівництва власного будинку.

Бажання жити в своєму домі, визрівало вже давно.

Оскільки ми живемо у сільській місцевості, спочатку обдумували варіант купівлі старого будинку або незавершеного будівництва, шукали по оголошеннях, їздили на огляд. Старі закинуті будинки наводили на мене відчуття негативу та моторошності, а за незавершене будівництво хотіли не мало грошей та й переважна більшість таких недобудов були гіганських розмірів, що не вписувалось в наші критерії. Був навіть варіант купівлі квартири в двоповерховому багатоквартирному будинку. Про те я, на відміну від дружини, виріс у приватному будинку, і не мав великого бажання жити з своєю сім'єю в маленькій хоча й 3-х кімнатній квартирі, де немає власного подвір'я, де сусіди зверху можуть водою підтопити, спільний під'їзд і т.д. Хоча дружині подобалась квартира, ми навіть завдаток дали, але сталося так, що нас оминула ідея з купівлею цієї квартири. Після цього ми вже остаточно знали, що хочемо власний будинок.

Пошуки земельної ділянки були не довгими, оскільки мали на приміті одну. Правда площа була невелика 6,5 соток, зате комунікації (електрика, газ) проходили відразу біля ділянки, та й під'їзд був асфальтною дорогою. Ділянка була не приватизована. Приватизація і переоформлення зайняли немало часу. Але на осінь 2012р. ділянка була придбана.

Ось її початковий вигляд:

Після купівлі, взявся за розчищення хащів. Ділянка була суцільним лісом різних дерев, кущів, кропиви та інших бур'янів.

Колись на ділянці була глиняна хата, тепер від неї залишилась невелика купа глини.

Постало питання підключення електрики. Поїхав в РЕМ. Пояснив, що колись була глиняна хата і там вже була підведена електрика. Сказали, що реально відновити підключення, тільки якщо надам їм лічильник або квитанції про останні проплати. Завдання було не з легких. Проте власниця - бабця, в якої ми купили ділянку, через деякий час за моїм проханням таки знайшла старий лічильник. Я на крилах відвіз його в РЕМ, проте там не спішили відновити абонентський рахунок та підключити електрику. Через кілька відвідувань сказали, що оскільки була одна фаза, то і підключать одну фазу, я ж хотів 3. Для 3-х фаз без варіантів була дана відповідь на оформлення нових технічних умов, ну і відповідної суми. Я подумав і обрав варіант по відновленню однієї фази, оскільки так було значно дешевше.

Змінено 22 листопада 2013 користувачем Halvis

Взагалі, хочу висловити подяку авторам і користувачам сайту stroimdom.com.ua за прекрасний інформаційний ресурс по будівництву.

Завдяки йому, я одного разу, шукаючи теми про фундамент для будинку з газоблоків, натрапив на тему "дом з газоблока на ушп" автора Dmode. Ця тема перевернула мої уявлення про фундамент. Тому свою тему я назвав подібною назвою, сподіваюсь Dmode не образиться. Пізніше познаходив і інші теми (badgy, Татьяна5, x_y_z, PMP, ShyV)

Після вивчення інформації про ушп я став палким прихильником цієї технології. Раніше читав про різні типи фундаментів (класичний стрічковий, свайний, плитний), але ушп - це більше ніж фундамент.

І незважаючи на те, що жертвою ушп став підвал, який хотіли, щоб був під будинком, обрав цю технологію і не жалію.

Постараюсь якомога детальніше розповісти про свій досвід будівництва. Сподіваюсь він стане у пригоді людям, що так само як і я хочуть збудувати власний будинок.

 

Коротко опишу, що будуємо.

Будуємо невеличкий компактний будинок з гаражем.

Матеріал стін - газоблоки,

Фундамент - утеплена шведська плита,

Перекриття - дерев'яні балки

Дах - металочерепиця

Висотність - І-ий повноцінний і ІІ-ий мансардний поверхи

Площа фундаментної плити: 90м2

Ось візуалізації:

Пізньої осені 2012р. пробурили свердловину.

Це ціла історія, розкажу коротко.

Для буріння взяв людей, які в місцевих заробили авторитет, оскільки не одному вже робили свердловини і ніхто не жалівся.

Установка скомпонована на прицепі до автомобіля. Бур і решта обладнання частково саморобні. Визначили місце буріння, потім треба було викопати яму розміром 0,5х1х0,4м. Викопав сам, бо казали, що це не входить в їхнє коло робіт. Змонтували установку і почали бурити. Оплата за метр глибини. Тобто чим глибше, тим вони більше зароблять. Перед тим поцікавився в сусідів яка у них глибина свердловин. Виявилось від 25 до 30м. Пробурили десь метрів 24-25 я сказав зупинитись, мене не послухали і сказали, що ще кілька метрів пробурять, щоб добра вода була. Через кілька десятків секунд установка заскреготала і зупинилась. Почали витягувати штанги по 3м. Витягували, від'єднували, потім знову витягували, і тут - обірвався трос, завдяки якому витягувались штанги. І три штанги з буром полетіли на дно свердловини. Після довгих спроб нам чудом вдалось накрутити одну до іншої в свердловині за допомогою назад спущених штанг і витягнути всі штанги. Але як виявилось потім, 2,5м бура все одно залишились на дні свердловини. Його як я потім припустив обламало коли заскреготіла установка. Мене запевнили, що на якість води бур ніяк не вплине, що його з часом замулить, я погодився, але на душі було неприємно. Після цього не один раз намагався витягнути бур. Для цього з арматури зробив гак і тросом "ловив" його. Кілька разів вдалося зачепити його, але витягнути навіть з допомогою лебідки так і не зміг.

Так цей бур і до тепер спочиває в моїй свердловині.

Не хотелось бы вас расстраивать, но промолчать тоже было бы неправильно. У моего кума под Киевом был такой же обрыв бура в скважине в 2006г. По началу всё вроде ничего, но с 10-го года качество воды и дебет неуклонно падал. Чего только не делали: насосы меняли, скважину "кротом" мыли, но пол года назад били новую скважину.

Бур я вже ніяк не витягну, якщо з часом виникнуть якісь проблеми з свердловиною, буду їх вирішувати. А зараз мусить бути так як є. Відразу після інциденту домовився, що якщо буде погіршення якості води, будуть бурити нову свердловину з суттєвою знижкою.

Проект будинку спочатку робили з дружиною. Багато переглянули існуючих проектів, але було дуже мало таких, які нам підходили. Через розміри ділянки і її малу ширину, хотіли будинок з вбудованим гаражем. На основі переглянутих проектів креслили власний. Я в свій час працював в проектному інституті, там навчився працювати з програмою ArchiCAD і отримав деякий досвід в проектуванні.

Спочатку було багато варіантів, але завжди щось не подобалось. Потім йшла боротьба за зменшення і оптимізацію розмірів. Дуже допоміг мій друг архітектор. Він приїхав на місце, оглянув і розказав свої основні ідеї. Так, спільними зусиллями з ним і з допомогою моєї дружини, з якою ми воювали буквально за кожен сантиметр, оскільки вона боялася чи впишемось ми у бюджет, народився наш проект.

Зимою 2012р. замовив лісоматеріал для перекриття і даху, а також дошку на рейки, контрейки, на перекриття та на різні потреби. Обкорували, поскладали, поперекладали і накрили.

Більшу частину дошок взяв необрізною, так дешевше. Але довелося багато часу витратити на зняття кори. А потім потрібно було її обрізати. Частину обрізав і з отриманих відходів зробив багато кілків і різних планок, які потім знадобилися. Якби зараз довелось замовляти - напевно взяв би відразу обрізну дошку.

Ближче до весни, почав цікавитись матеріалами для накриття даху. Зупинився на металочерепиці. Була хороша ціна і вирішив придбати, щоб потім в сезон не переплачувати. Пізніше трохи жалів, бо потрібно було її довгий час зберігати.

Одночасно з металочерепицею доставили замовлену арматуру. Все це поскладали на території ділянки. Була зима, ділянка вкрита снігом, я добре уявляв де буде фундамент, і досить віддалено від нього склали арматуру. Якби я тоді знав, що вона буде заважати екскаватору і що її доведеться перескладувати ... Звідси висновок: потрібно добре думати, де складати матеріали на ділянці, знати розміщення фундаменту і передбачити додаткове місце для маневрів екскаватора, який наприклад буде копати фундамент чи яму під септик, а також передбачити місце для землі яку він викопає.

Вигляд частини ділянки після всім відомих снігопадів весною цього року.

Після того, як на ділянці з'явились такі цінні матеріали як арматура та металочерепиця, замінив стару прогнилу дерев'яну огорожу на металеву сітку. І став серйозно задумуватись над сигналізацією. Відразу вирішив, щоб майбутня сигналізація могла не тільки увімкнути сирену, але й повідомити мене про спрацювання. Після довгих пошуків бюджетної GSM-сигналізації натрапив на Ajax GC-101. Був варіант купівлі в комплекті з корпусом, акумулятором, сиреною і датчиком руху. Але мені не сподобалась пищалка, що йшла в комплекті, тому купував окремо всі деталі:

плату GSM, плату контролю заряду акумулятора, кабель для прошивки налаштувань, сирену в металевому корпусі, два датчики руху і кабель. Акумулятор залишився від старого БПЖ.

Довелось уважно прочитати інструкцію, щоб все це підключити і прошити, незважаючи на те, що маю досвід з підключенням набагато складнішого обладнання.

Датчики руху закріпив на деревах, корпус сигналізації з сиреною - високо на електричному стовпі. Ще крім сирени через реле під'єднав прожектор. Запрограмував роботу сигналізації так: при спрацюванні одного з датчиків вмикається сирена на 15 секунд (щоб сусідів не дуже турбувати) та прожектор на 5 хв, надсилається на мій телефон СМС про те, який датчик спрацював і сигналізація дзвонить до мене.

Перед купівлею сигналізації дуже шкодував на неї грошей, але потім не раз думав, що таки добре зробив. Це була ціна мого спокою. Правда буває деколи, що датчик фальшиво спрацює, зате всі довкола знають, що територія під сигналізацією. Поки що, Слава Богу, нічого не пропало, хоча не раз залишав на ділянці деякий інструмент і різні будівельні матеріали.

Після того, як зійшов сніг, ще раз приблизно визначив розташування фундаменту. Виявилось, що потрібно зрізати два великих дерева: стару грушу і горіх. Шкода було різати такі великі старі дерева, але нічого не вдієш.

Щоб якось реабілітуватись перед деревами, товстіші кругляки порізали по метру і я їх відвіз на пилораму. Там їх розпустили на 8 см бруси.

Привіз назад, поскладав на ділянці, щоб сушились. Планую з них зробити перила для сходів у будинку.

І став серйозно задумуватись над сигналізацією.

А я ещё думаю - классно у Вас там в селе, наверное все друг друга знают, ни кто не ворует... Теперь понятно почему. Кстати пожалуй первый раз на форуме встречаю, чтобы кто-то так серьёзно защитил сигнализацией участок до стройки. С вариантами когда что-то варуют напротив тем много...

В селі дійсно всі один одного знають, але в ночі всі сплять, освітлення по більшості вулиць немає, тому ніхто нічого може й не побачити ...

Після прибирання гілок, що залишились від дерев взявся за обізування та корування 2 м3 дошки, яка лежала посеред майбутнього фундаменту.

Для зняття кори позичив у знайомого таку штуку:

Нею дуже легко знімати кору, не те що сокирою чи лопаткою.

Нарешті дійшов до розмітки контурів фундаменту. Кілька разів змінював розміщення, щоб була оптимальна відстань і з врахуванням червоних ліній та пожежних норм. Хоча сусідський сарай трохи заважав, але його вже не посунеш. Ми навіть проект робили з врахуванням особливостей забудови сусідів.

До речі, будівельний паспорт отримав як на диво дуже швидко, проте 2 рази їздив переробляти. Завдяки форуму, вирішив повідомлення про початок робіт надіслати рекомендованим листом. Відповіді ніякої не надіслали, але через деякий час побачив на цьому сайті свою заявку.

Розмітили горизонтальний рівень на стовпах огорожі гідрорівнем. Перепад висот був досить великим 30-40см. Я ще зимою, коли почав цікавитись УШП, їздив на ділянку і його міряв. Це мене найбільше хвилювало. Рівень асфальтної дороги, був ще вищим. Проте не намагався вийти на рівень дороги, оскільки після весняної відлиги на ділянці не було води і грунт досить швидко висох.

Геології не робив. Мінімаьні дані про грунти дізнався від сусідів та від знайомого який копав криниці. Рівень грунтових вод: 5-6м, чорнозем 30-50 см, глина 10-20см, а далі в нашій місцевості на це кажуть лопока - тверда порода, щось схоже на крейду. В гуглі замісць лопока запропонувало опока.

Ось одна зі статтей кому цікаво.

Щоб визначити, який шар грунту знімати, позичив садовий бур і зробив кілька отворів у місці забудови.

Почав шукати екскаватор. Як виявилось, в нашій місцевості - задача не з простих. Знайшов один - поламаний, інший - вроді робочий, але не поїде, бо якщо поламається, то влетить в ремонт більше ніж заробить, ще інший - на підприємстві, для приватних робіт не дають. Прийшлось взяти екскаватор з грейферним ковшем. Ох, якби я знав тоді, чого мені це коштуватиме.

Ще й екскаваторщик попався такий, що не позаздриш. Я казав йому, щоб починав з найдальшого кінця, а він переконував, що треба з ближчого. Ну і я йому довірився. Рив, Рив, нарив купу землі, потім зупинився, вийшов до мене і питає: "Куди землю дівати?" Головне, що перед купою землі зробив яму, і щоб згорнути її треба було в ту яму їхати. Я не знав де діти свої емоції.

Ще виявилось, що для згортання грунту заважає арматура. Він її трохи погнув. Одним словом, він частково засипав назад те, що нарив, і я його відправив додому.

Перескладав арматуру, знайшов інший екскаватор, найняв самосвал, щоб перевозити землю і продовжив роботу. Періодично натягував нитку, щоб контролювати глибину знімання грунту. Відштовхувався вже від того,що нарив попередній. Багато грунту було в суміші з глиною і битою керамічною черепицею, що залишилась від розваленої хати. Частину землі довелось вивезти, бо не мав куди її подіти. Покупці на неї самі швидко знайшлися, і за виручені гроші розрахувався з водієм самосвалу.

До кінця дня котлован був виритий. Правда глибина його була дещо більша, ніж я передбачав. Всю малину зіпсував перший екскаватор, який почав рити з найнижчої точки та й я трохи не уважно поставився до визначення потрібної глибини. Оскільки перепад висот був до 40 см, з однієї сторони котлован був глибиною 40 см, з іншої доходило до 80-90 см. Проте на всій площі родючий шар був знятий повністю, а на більшій частині - ще і шар глини, тобто дійшли до згаданої мною лопоки.

Щоб ніхто не наступив на мої граблі, раджу дуже уважно поставитись до визначення потрібної глибини знімання грунту, оскільки для кожних 10 см на площі, наприклад, 100м2 потрібно буде назад засипати: 0,1х100=10м3х1,4=14-15тон піску, а це і гроші і не легка праця і дорогоцінний час.

Вже пізніше, коли уважно дивився фотографії badgy, побачив, що він зробив зі сторони схилу сходинку і таким чином сутєво зменшив трудозатрати.

Тепер, на мою думку, можна було б шар в 10-15см не знімати, хоча знятий шар глини йде в +.

Взяв одного помічника і стали вручну вирівнювали дно котловану, старалися трохи зробити уклон від центру до країв.

Перепад був до 10 см.

Потім вирівнювали по направляючих нитках стінки котловану.

На задньому плані видно мого три-колісного друга, який дуже допоміг, особливо при розчищенні ділянки. Я ним напевно з півсотні прицепів різного будівельного сміття та гілок вивіз.

З помічником почали копати дренажні канави з уклонами. Уклони перевіряв з допомогою 2 метрового рівня.

Потім викопали рів до свердловини. Знайшов на своєму горищі нержавіючу 42-гу трубу 3 штанги по 6м, дуже втішився, оскільки цього якраз вистачило для підведення води. Видно, труба залишилась ще з давніх радянських часів, зараз би така труба коштувала не дешево.

Знайомий токар нарізав різьбу, потім на спеціальному станку загнули трубу під 90 градусів. На місці підігнали довжину труби, відрізали і зварили. Добре, коли є люди, які можуть залюбки допомогти, коли потрібно без жодних грошей.

 

Оскільки на дні котловану було кілька невеликих впадин, вирішив засипати їх піском і затрамбувати віброплитою.

Визначив розташування котельні, і точне місце виводу труби грунтового теплообмінника.

Почав заривати трубу, під уклоном. Це звичайна каналізаційна труба ДУ200.

Довелось її зарити так, щоб верхній край труби був в рівень з дном дренажної канави, яку вона пересікала.

Перед тим як заривати, вирішив добре промити і продезінфікувати трубу. Оскільки на внутрішніх її стінках було багато пилу, бруду, і, відповідно, бактерій. Шкода, що нема фото, розкажу коротко про процес миття.

[spoiler=Кому цікаво]

Взяв пластикову 2л пляшку, на неї накрутив лист губки так, щоб діаметр збільшився до діаметра труби. Обмотав шнурком губку на пляшці, щоб не злітала, зафіксував його до одного кінця, пляшку з губкою занурював у мильну воду і перетягав через трубу. Потім таким самим методом промив трубу розчином спирту. Вважаю, що таким методом домігся початкової відсутності бактерій і грибків у трубі.

Під час викопування рова для труби ГТ натрапив на велику кількість листового скла, що була закопана в землі. Звідки воно там взялося... невідомо.