vovoronale

Можна два Osb по бокам. Тоді є шанс закріпити на розтяг. Але вихідних даних замало, щоб щось порадити.

Зазвичай, під утеплювач вкладають пароізоляцію. Поверх утеплювача щось по чому можна ходити і не пошкодити утеплювач.

Його краще позбутися, бо його в вашому випадку неможливо утеплити. Такі будинки, зазвичай, мають утеплювач на внутрішній стіні, на відміну від вашого варіанту.

Не зважайте на проблеми цього користувача бо те що в нього проблема, то це повна фігня і не проблема. Є багато стін без утеплювачів і там завжди температура нижче нуля є десь в середині стіни. Такі будинки стоять багато років і ваш теж стояв поки його газоблоком не обліпили.

Ось моя порада. Залежить чи хочете ви зменшити витрати на опалення в перспективі. Зробите утеплювач будете менше платити, не зробите будете більше. Можна, але така стіна без перевʼязок буде мати багато дефектів в майбутньому. вона змурована не якісно. Краще позбутися її. Це єдиний надійний спосіб, щоб перестало продувати стіни. Вона зараз вентилюється і у вас вент фасад. Заробити діри, щоб вона стала замкнутою складно бо на кутах нема перевʼязки. Заповнити чимось порожнину це те що треба. Обирайте розчини для заповнення.

Контрфорси це елементи, які потрібно детально розраховувати на перекидування в залежності від висоти та навантаження. Або грамотно конструювати їхні анкети. Простіше використовувати поперечні стіни. Одна поперечна стіна по середині дев’яти метрового польоту з монолітним поясом зверху повинна була б зняти усі питання. Якщо ж стіна не варіант, то зверніться до інженерів, це б не мало коштувати багато.

У вашому розрахунку помилка. Поясніть як так сталося на вашому графіку, що зовнішнє повітря з температурою -28 градусів попадає в вентильований прошарок з температурою вищою ніж температура на дворі? Як таке може бути? Що там кажуть ваші «учєбнікі»?

ПЗ, яке ви використовує не відповідає методиці розрахунку, яку використовують в Україні. Яка, доречі, відповідає єврокодам. У нас можливість зменшення коефіцієнту теплопровідності шарів враховується умовами експлуатації матеріалу в стіні, для яких визначені нормами розрахункові характеристики. Щоб не вийти за межі допустимих значень додатково перевіряють відсоток збільшення вологи в шарі утеплювача і для кожного з них є граничне значення збільшення вологи. І для визначення цього значення моделюється цілий рік експлуатації конструкції з відповідними температурами і вологостями. Це все враховано в калькуляторі Cadee.pro. А у вас на прикладах фото помилки: 1. Коефіцієнти теплопередачі: та інші не відповідають вимогам ДБН. Це говорить що результат ваших розрахунків віртуальний. 2. Зовнішня температура -30. Це чому? У вас перепад 50 градусів з внутрішньою температурою, а ефект який ви описуєте складає 3 градуси. Якось не переконливо. Таке буває декілька годин в рік, а влітку як? 3. В програмі якій ви рахуєте не зрозуміло яку методику обрано для обчислення збільшення вологості в мінваті. Дуже цікаво побачити. В Cadee.pro, натомість, ви можете побачити розрахунок волого накопичення для кожного місяця. Оскільки Cadee.pro користуються професійні архітектори і інженери з енергоефективності і звіти розрахунків постійно проходять державні і не державні експертизи проектів на відповідність норм, то можу зробити висновок, що саме ви не розібралися якою програмою користуватися, бо «сміттєвий сайт» виглядає на голову солідніше ніж ваші псевдорозрахунки на невідомому, ймовірно вкраденому софті. Думаю порада щодо «учєбніка» в першу чергу стосується вас самих. Учіться.

Зовнішній шар в калькуляторі не стосується розрахунку опору теплопередачі, а розрахунку лише теплостійкості (якщо не помиляюся, можливо теплозасвоєння), що можна побачити в звіті розрахунку, або внизу на сторінці в розділі «Результати»

Я б робив з пінопласту, хіба б вата була в рази дешевше. Пінопласт пробачає більше помилок ніж вата. Норми дозволяють пінопласт, якщо у вас не девʼяти поверховий особняк. Проектант ваш відповідає вам аби що, бо закладав утеплювач бездумно і не парився.

Ось Розрахункові схеми____.pdf

Я говорив про автора книги. Він забрав цю реакцію, бо в його схемі вона рівна нулю. На вашому скріншоті написано те саме, що і я кажу. Ніхто не говорить про міцність крокви. На міцність крокви ригель не може вплинути. Це відомо і як на мене очевидно. І розпір ніяк не впливає на міцність крокви. Розпір впливає на переміщення центральної опори(у нашому випадку), бо вона сприймає розпір. Термін стійкості до цієї системи можна застосовувати з великою натяжкою і в контексті втрати загальної стійкості системи. І саме про використання ригеля як страховку від переміщень центральної опори я весь час пишу. І даю пояснення чому потрібно страхувати систему на рисунку ТС. Там жеж людина збирається мансарду зробити, то без ригеля вся підшивка тріщати буде. Оскільки, Ви очевидно зможете розібратися, то пробую вам пояснити, чому ригель важливий в таких системах, і в яких випадках його застосування є виправданим. Ригель Сприймає горизонтальну силу, яку ще називають розпором, від дії вертикального навантаження, про що написано в останньому підкресленому реченні.

Ні. В нерухомуму шарнірі завжди виникає дві реакції. Вертикальна і горизонтальна реакцію Hb, яка завбачливо опущена на вашому рисунку. І вона є розпір. Це схема крокви. Ви не можете в цьому типу даху розглядати лише крокву, бо для розуміння куди дівається розпір і чому ригель корисний, потрібно розглядати дах вцілому. Спрощення, про які ви говорите роблять лише для підбору перерізу крокви і вже після того, як уся система запроектована вцілому. Традиції таких спрощень пішли з часів, коли для розрахунку цілої системи потрібно було розв'язати систему рівнянь з 10-30 невідомими. А зараз вони лише заплутують людей. Ось схма даху Розпір це горизонтальна сила, що виникає від дії вертикального навантаження. Це не вітер. Вітер то інша історія зовсім. Сприймає її верхній коньковий вузол. Але оскільки там насправді рухомий шарнір, бо висота стійки висока і вона не може сприймати горизонтальну силу Нв ,без прогиу, то єдине що спасає цю конструкцію є інша сторона даху, протилежна, яка має таку саму силу розпору Нв, лише в інший бік. І все чудово, доки прольоти і навантаження одинакові. А якщо конструктор бачить, що через різні прольоти і навантаження сила незрівноваженого розпору може дати сильну деформацію коньковому вузлу, тоді він дає ригель, який починає працювати на розтяг, який появляється в ньому від дії реакції Нв.

1. Розпір є завжди. Але якщо неправильно законструювати вузол він може появитися в іншому місці ніж має бути для того чи іншого типу даху. ТОому відповідь на ваше питання ТАК. 2. Розпір є завжди. І так частина розпору передасться в іншу зону. Відбудеться перерозподіл зусиль. Але за це думати не варто, то система себе сама збалансує. 3. ТАК! У вашому випадку встановлення ригелів зробить дах надійним і компенсує розпір від нерівномірних навантаження та прольотів.

Питання: Яким чином ви забезпечуєте зверху нерухомий шарнір? Яким чином сприймається горизонтальна сила в нерухомому шарнірі? Покажіть схему опори аж до перекриття? Хіба там не шарнір - шарнір? Якщо так, то куди дівається горизонтальна сила? Чому я це питаю? Бо у відповіді на це питання і є весь секрет цього типу дахів. Це архітектурний ДБН, а не конструктивний.

Ці норми застосовуються при проектуванні складу покриттів, а не конструктивної схеми. Ваше посилання не відповідає сфері застосування ДБН. Для порівняння сфера застосування ДБН для конструкторів дахів:

Ну майте совість. Ну який ДБН? ДБН це норми для проектування. А ми обговорюємо механіку. ДБН не може скасувати механіки. В системі без ригеля розпір сприймається верхнім прогоном. Крокви "висять" на ньому. Якщо б на схемі не було б крокв з іншого, протилежного, боку, то тоді б уся конструкцію сповзла до низу. Проте крокви з протилежного боку зрівноважують систему, бо так само "хочуть зпозвти", лише в інший бік. Тому УМОВНО можна вважати, що система безрозпірна але фактично розпір зправа і зліва зрівноважуються. На практиці реалізувати це складніше, бо дахи не симетричні і навантаження не семеричні. Тому, в таких випадках, роблять ригелі, про що і пишуть в книжках, які доречі написані на рівень професійніше ніж ДБН. Таке рішення є надійним і дозволяє проектувати надійні дахи людям, які не до кінця розбираються в механіці. Оскільки надійність це важливо, то рекомендувати аматорам будувати дах, який вони не зможуть правильно законструювати, є безвідповідально. Доречі в ДБН В.2.6-161:2017 "Дерев'яні конструкції. Основні положення" вказаного вами пункту нема. e-construction.gov.ua/laws_detail/3019775862733014032?doc_type=2

Якщо нерухомий вузол знизу, тоді інший вузол роблять рухомим, щоб схема залишалася статично визначеною і не мала зайвих опор. Це робиться, в основному, для того, щоб не виникали зусилля розтягу чи стиску в кроквах, бо ці зусилля викликають горизонтальну силу(розпір) на опорах.

Мені здається, що ви навмисно ігноруєте початок наступного речення, а саме : Щоб в крокви не викликали появу розпору потібно… Хіба це про щось інше ніж про розпір? Розпір виникає в цій системі завжди. Завдання правильного конструювання є зрівноваження системи так, щоб розпір зправа нівелювався розпором зліва. Або іншими засобами. Це можна показати розрахунком, якщо вам цікаво.

Чому ви їх вважаєте не несучими? На скрішоті їм виділили місію загасити роспір. Навіть термін схватки використали, який ви в лапки взяли.

Варто ставити зараз. Це найбезпечніший з можливих варіантів. При проектуванні даху важливо проробити вузли стику крокв з мауерлатом, крокв між собою та з коньковим брусом, опирання стійок на стіну, звʼязки для стійок в площині конька, вузол кріплення монолітного поясу до конструкцій під перекриттям. З рисунку важко зрозуміти прийняті рішення.

Цей елемент може бути не несучим, як говорить колега вище, за умови виконання певних умов (див. нижче).

Мова йшла про дах на картинці вище. Саме в цій конструкції моє твердження є справедливим. А Ваша цитата ймовірно стосується конструкцій даху, в прольоті крокви, яких є ще одна опора. Тоді справді розпором можна спробувати знехтувати див. рис. нижче. Для даху на рисунку, про який йшла розмова вище, додаткової опори в прольоті крокви нема, тому цей пункт не діє на такий тип дахів. Це можна підтвердити розрахунком, якщо вам цікаво.

Це не зовсім так. Її роблять, щоб зменшити величину горизонтальної сили ( розпору), що діє на стіну. Це досягається за рахунок того, що частина розпору сприймається затяжною на розтяг. Чим нижче затяжка тим менший розпір. Коли затяжка буде на рівні нижньої опори крокви тоді розпід буде дорівнювати нулю