-
Публікації
225 -
Зареєстрований
-
Відвідування
Відвідувачі профілю
Блок останніх відвідувачів вимкнений та не відображається іншим користувачам.
xandr xandr's Achievements
-
Дякую за уточнення! Стосовно прогонів - я планував перевірити ниткою чи мають вони вигин і наскільки великий. Якщо мають - можливо посилити їх нашиванням на них ребер жорсткості з фанери 12 мм. заввишки 300-350 мм. Тобто фактично зашити прогін в П-подібний короб з фанери ... Бачив такий варіант посилення
-
Дякую за вашу пораду! А що б ви робили з замурованими проміжками між кроквами? Не чіпати їх і утеплити на скільки вийде після нашивання додаткових брусків 50*50? Як саме зв'язують стропила і фронтон, коли між ними є утеплювач? І ще питання - коньковий прогінне відрізняється перерізом від крокв (200*50). Знаю, що зазвичай прогін має бути більший переріз. Вас це не надихає в ньому?
-
Друзь, прошу ваших советов (тема обширная, но начну с основного). Дано – куплена коробка дома с мансардой. Стропильная система судя по всему безраспорная – есть коньковый прогон и 2 дополнительных боковых прогона. Мауэрлат (доска 200*50) (как говорил прошлый владелец) заанкерен шпильками в ракушняк, а стропила притянуты к стене проволокой + гвоздями прибиты к мауэрлату . Армопояса нет, но под мауэрлатом есть ряд кирпича. Коробка стоит с 2014 г. без отмостки – трещин, характерных для распирания кровлей стен – нет (слава богу вообще трещин нет в конструкциях, кроме усадочных волосяных). Очень смущают следующие узлы: - примыкание кровли к фронтону – это сплошной мост холода. - примыкание кровли к стенам в районе мауэрлата – аналогичный мост холода. - гидробарьер на кровле типа D (серая мешковина), местами протертый до дыр. Его надо заменить на супер-диффузионную мембрану, чтобы примкнуть к ней утеплителем. - стропила 200 мм желательно бы наростить, чтобы заложить утеплитель минимум 300 мм. Данные узлы сделаны мастерами «старой школы» - кладка в стене и фронтоне примыкает к гидробарьеру, что не позволят замкнуть тепловой контур стен и крыши. Т.е. стена будет через крышу промерзать и греться. Утепление дома планируется приблизить к пассивному дому, а эти узлы дадут жесткие мосты холода со всеми вытекающими последствиями. Как мне видится решение проблемы: 1. Снять металлопрофиль со стропильной системы и старый гидробарьер. 2. Спилить каменную кладку в районе мауэрлата до уровня основания самого мауэрлата, чтобы появилось место для закладки утеплителя между стропилами и над мауэрлатом. "Забить доски" между стропил для усиления конструкции и чтобы уменьшить выдувание утеплителя крыши. 3. Спилить часть фронтонов по нижнему уровню стропил, чтобы замкнуть утеплитель фронтона и кровли в единый контур. 4. Демонтировать аккуратно стропила, примыкающие вплотную к фронтонам и смонтировать их обратно с отступом 200 мм от фронтона, чтобы заложить туда утеплитель. 5. Поверх стропил набить 2 слоя брусков 50*50 для увеличения толщины утеплителя до 300 мм (200 мм стропила + 50 + 50 по брускам перекрестное утепление). Или лучше разыграть: 50 сверху (с улицы) + 50 изнутри (с комнаты) набить? 6. Смонтировать обратно профнастил. Какие есть вопросы: 1. Чем пилить фронтоны? Стена 380 мм из ракушняка от М15 (гвоздь забивается легко) до М25 (гвоздь не забивается вообще). - купить сабельную пилу и полотно по камню .. .смущает «хлипкость» сабельной пилы - взять в аренду Электрический резчик Husqvarna K 4000 Cut-n-Break, у него пропил до 400 мм в глубину. 2. Чем пилить стену в зоне мауэрлата, чтобы не покромсать сам мауэрлат? - есть УШМ 230 с диском Distar по бетону … пробовать ею извращаться, надсекать, а дальше перфоратором сбивать и раскалывать? 3. Узел кровля/фронтон мне видится как-то так ... верно ли? 4. Фронтоны и стропильную систему (крайние стропила) как-то «связывать», или сделать их по возможности независимыми (т.е. чтобы кровля опиралась только на фронтоны через прогоны и на мауэрлат стропилами, ну и плюс вынос кровли по любому прийдется крепить во фронтон как на рисунке)? Друзья, посоветуйте, как бы вы сделали?
-
А скажіть плз - у вас тепловий насос + ТП, я вірно розумію? ... Які є складнощі в робо і теплового насосу влітку на охолодження? Мене лякають наступним - насос "заточений" на тепло, це його домінантний режим. Якщо він працює на ГВП, то влітку можливі ситуації типу : включили на холод, сходили в душ, помили посуду і закінчилась гаряча вода. Логіка насосу- припинити холод і нагріти воду. Певний час насос "думає", перемикається, починає гріти (не дуже жваво). Нагрів, знов "подумав", почав охолоджувати. В реальності - весь вечір в спеці чекаєш поки нагрів воду, заснув в спеці, а потім насос включив холод, коли ти його не відчуваєш (бо він дууже поступово охолоджує) і спиш в теплі. Дійсно так, чи це байки продаванів кондишиків?
-
Скоріш за все ви праві. Сьогодні знайшов інфу, що на глибині 1 м на півдні температура грунту до +18 може підійматись у серпні, в пік спеки фактично. Добавити туди спеку з будинку перенесену і буде так як ви кажете. Підлога в мене буде: насипний грунт (високий цоколь) - чорнова плита несуча на палях - утеплювач - плита ТП ... Фактично буду відсічений від прохолоди землі. Отже доведеться, судячи з усього ставити кондішики просто ... нажаль ...
-
практика говорит, что это очень не комфортно, увы ... обычно охлаждают стенами или потолками (трубы в стенуи на верх мотают) ... ТП будут, но сугубо для подогрева. Вопрос больше в достаточности теплообмена связки грунт-колодец-дом. Хочется понять не нагреет ли дом воду и близлижащий грунт за неделю и на этом закончится все охлаждение
-
Друзі, є "брєдова ідея", яка потребує вашої критики та порад. У мене на ділянці від минулого власника залишився герметичній бетонний колодязь ємністю близька 9 м.куб. (3 м глибини, 2 м. діаметр) в землі. Є дуже нагальна потреба охолодження приміщень влітку. Чим дешевше, тим краще. Ідея полягаю в тому, щоб заповнити колодязь водою, занурити туди теплообмінник і через нього охолоджувати приміщення чимось назразок повітряної гармати, або фанкойла. Розраховував тепловтрати будинку при +20 всередині та -15 ззовні, вони склали близька 6 квт/год. (це весь будинок, 200 м.кв.) Дельта 35 градусів. Літо ще не рахував детально, але якщо: всередині +20, ззовні +35 .... дельта 15 градусів. Для приблизних прорахунків візьму літні тепловтрати рівними зимовим, тобто 6 квт/год. Температура води в колодязі припустим буде 15 градусів на початку охолоджувального сезону. Максимально воду можна нагріти, припустимо, до +20 градусів, (більше буде вже не охолодження будинку, а нагрів). Що б 9 м.куб. води нагріти з 15 до 20 градусів треба витратити 52 квт/год єлектроенергії (калькулятивно). припустимо, що будинок це нагрівач 6 квт/год, який гріє воду в колодязі (похибки, тепловтрати на шляху і т.д. поки що пропускаю). Отже таким нагрівачем воду можна нагріти до +20 градусів приблизно за 9 годин. А от далі можливість охолодження басейну землею прорахувати я не знаю як (хоча б приблизно). Підозрюю, що я не в темі і припускаюсь багатьох помилок ... яле дуже хочу зрозуміти - чи можливо взагалі охолоджувати так приміщення, чи є в цьому сенс? Дуже прошу допомогти порадою, або тикнути мене носом, куди шукати. Буду радий адекватній критиці, бо вже подумую просто засипати цей колодязь
-
Огромное спасибо за детальную инфу! Скажите плз - охлаждение у вас каким образом реализовано? ... я сначала думал о фанкойлах, сейчас смотрю на связку "холодные стены" + кондишик при недостатке холода. И если можна - сфоткайте плз вашу бойлерную ... я ее планирую сделать под лестничным маршем, место ограничено, переживаю, чтобы все поместилось ...
-
Друзі, питання стосовно необхідності устрою підпірної п'ятки під каналізаційним стояком все ще актуальне для мене. Перехід із стояка в лежак (3 кутники по 30 градусів) поки що посадив на шпильку до фундаменту, але там є люфт. Хотілося б більшої стабільності у даному вузлі. Бачу 3 варіанти влаштування даного вузла: 1. Тупо засипати піском і молитися, що б не просіло 2. Залити даний вузол бетоном, як на малюнку. Хвилює жорстка фіксація, то не є гуд, як на мене. 3. Компроміс - під поворотом труби на рівні нижньої точки лежака залити бетонну подушку, або встановити камінь (є ракушняк) фактично вкопавши його в землю. Далі запінити сам кут переходу зі стояка в лежак, приєднавши його до бетону (каміню). Таким чином отримаю за рахунок бетону (каміню) типу якір, який не дасть просісти трубі і кутникам вийти із з'єднань, а з другої сторони забезпечу піною м'яку, але пружну фіксацію, що б не пошкодити пластик труб. Показав на малюнку схематично. Що скажете?
-
Розділяти необхідно тому, що біосептик має 3 камери + біореактор. Промивна вода має завищену сольову концентрацію, що негативно впливає на колонії бактерій, а отже і на ступінь очистки. Плюс до того - нафіга мені постійно розбавляти процес очистки стоків в камерах чистою водою, то дає лише зайве навантаження на систему. В дренаж іде з септику вода очищена до 98% (по суті технічна, без кольору і запаху). За кордоном її збирають, проганяють через УФ дезінфектор і поливають газони. Я таке не робив, оскільки не побачив економічного сенсу для наших цін на ресурси. Устрій каналізаційної системи в моєму випадку можете побачити на фото. З лінією для чистих стоків пішов на компроміс і дав їй ухил 2 см/м, як і для брудних стоків. Фото проміжкові, всі підпорки дерев'яни перед остаточним монтажем труб було вийнято. Засипка піском з дууже доброю проливкою водою. Вихід з будинку - в один отвір уклав - 110 труба, 50 трубу і пнд з кабелем для септика. Отвір і між трубами запінив, чисто, що б грунт зворотньої засипки не просипався в отвір. Гільзу не використовував, час покаже чи помилився, чи ні. Перед септиком зробив з відводів аналог ревізії, що б можна було прочистити одночасно і в сторону септику і в сторону будинку. Виходи цих ревізій будут нижче рівня грунту на штик лопати. Не дай боже знадобиться - копнув, кришки зняв, прочистив і забув. На всяк випадок зробив так для обох гілок. Поки що якось так.