Корнил

а шо сталося, якось раніше на це ви не звертали уваги, мабуть було влучно?..війна, як з'ясувалося, розкриває людину, показує її сутність і на жаль є ті, в яких розчаруваєшся..ви в тому списку, прощавайте

та як би тільки звертали, тут цілі її шанувальники, заглядають їй до рота, щоб вона не пиzданула, це є аксіома..огидно ві цього, тьху блять!

та насрати на її зятя, якого хера пиzдіти що кожен хлоп повинен захищати свою Батьківщину, краще б заткнула пельку і сиділа ровно на сраці разом зі своїм зятем ( сином чи чоловіком) і не отсвічувала..просто не хватає зла на таких людей, патріоти тільки на словах блять, а як до діла, так всі по норах, по Закарпаттях, Польшах і таке інше

7351, ви вже п'ять сторінок носитесь з тою діктатурою, як той дурень з писаною торбою, ви б краще собі нормальний нік придумали, а то приходиться до вас звертатися як до ув'язненого

ви щось поплутали, вам з цим не до мене, а до Sergio

патріоти, вони такі блять патріоти 08fc82290faec88f7196d8efe8faff6a.mp4

Метро Києва це посольство відділу тортур Римської інквізиції, для людини з пошкодженими слухом і соціалізацією. Тут гучно. Не комфортно. І чесно іноді страшно. Рятують лише навушники або близька людина поруч. Але якщо їх нема… Хлопчина років 20. Просто дитина в формі. Хитається. Мова не зв’язна. Дезорієнтований. Стоїть в проході біля дверей і намагається заговорити з дівчиною поряд та ще й притулитися до неї . Коли та відмахується з негативом він переключається на жіночку ліворуч. Та починає голосно його відчитувати що він п‘яний чіпляється до людей. Розгубленість в очах пацана переростає в агресію. Ледь встигаю перехопити його руку і відтягнути від неї. Виштовхую на станцію. - Ти хто такий? Чо на людей кидаєшся? - А чого вони на мене накинулись?? - Бо ти бухий до них доїб@вся - Я не бухий!!! Я з госпіталю їду!! Це дитя знімає шапку і я бачу що чверті голови просто нема. На її місці просто впадина. Я від шоку просто розгубився. А він продовжує. Руки в нього трусяться, видно що він закіпає - Я ж з ними просто поговорити хотів а вони…. Відходжу від шоку і розумію що ситуація просто «ад». Питаю вже аккуратно: - Братику, а ти звідки ? - З «тридцядки»… Тут мій шок просто переходить у спазм - Який бат? - Третій! Мій шок переходить в @huiваніє - покажи документи - Та ось!! Я правда контужений! Місяць в комі пролежав! Говорити ще не можу толком! Дивлюся доки - все сходиться. Чи так буває? Але чому я його не знаю? - А де це тебе так? (Показую на його голову) - На Зайцево На цих словах знову спазм проходить через хребет. Я згадую те “своє” Зайцево і махєр на спині знову підіймається від страху. Перед очима все знову і авіа і арта і як танки нас ганяли по окопах під Горлівкою. Там не те Шо один одного знати… Ми інколи не знали хто боронить сусідню хату чи позицію. А далі була година розмов за сигареткою і роз’яснення як це «тут» працює. Що особисті кордони, які розмиваються на фронті і в госпіталях тут були і нікуди не діваються. Що до незнайомих людей не можна «вриватися» і якщо дівчина красива то не варто одразу кликати на побачення. Година розмов про те як заново вчитися жити «ТУТ». Обійми сльози і підтримка. Дзвінок його рідним щоб зустріли з маршрутки і слідкували за його таблетки. Це все! Не більше! Підтримка і можливість притулитися до того, хто зрозуміє. Висновок дуже не веселий. Якщо найближчим часом хтось не займеться соціалізацією нас усіх, і військових і цивільних, на рівні суспільства… Нас чекає неймовірна «Срака». Бо повертаючись додому, дуже хочеться до когось притулитися і щоб зрозуміли © Микола Коваль

Миг, я все розумію, по вам там їбашуть щодня, ви вже стріляний горобець, вам вже багато шо поhуй..але ми з Бездомним не такі, де ви взяли того польського генерала, тепер безсоння нам забезпечено..мало того, думаю Бездомний вже пакує валізи на вихід, а я теж хожу кругом хати, думаю викопувати автомат, чи ще за рано

ти вже десь під Кременчуком, Бездомний?

за цілий день ніхто не згадав Арестовича, а тим часом він вже влаштувався на нову роботу 833e8d0fd93b03aba354b4cf6d399e8c.mp4

хтось з хлопців професійно підвісив вадімвадімичу яскравий ліхтар, дуже йому пасує VID_20230119_150653_634.mp4

так ви відповідальності боїтесь?..бачите, яка ви відповідальна людина, а деякі тут вас сцикуном обзивали

Сергій, ви вже 10 місяців сцитесь тих військоматів з повістками, підіть вже сдайтесь їм добровільно, бо ж ніяких нервів не вистачає

пішов другий день як нарід ні як не може попрощатися з Арестовичем..і в принципі їх можно зрозуміти, бо хто ж тепер буде їх присипляти..я сам сьогодні херово спав і що тепер з цим робити, не уявляю

ну шо тут можна сказати..хіба тільки те, шо краще мабуть піти наhуй з Борею чим рухатися в тому напрямку в компанії з Бездомним

Бездомний, тут тобі наш Боря в фб листа написав Шановні друзі. Цей пост буде присвячено одному дуже ганебному явищу, і я хочу почути ваші думки з цього приводу. Почну трохи здалеку і скажу спочатку трохи про себе. … За страшний 2014 рік я маю 14-ть відзнак і нагород. За ще більш страшний 2022-й – ще три. Я – єдиний в Україні мер, на якого заведено кримінальні справи як в росії, так і в білорусі. лавров цитує мене в Радбезі ООН як «нациста». Моє ім’я внесено в російські «розстріляні списки». І я точно зробив для збереження української незалежності в сотні разів більше ніж різного штибу інтернет-експерти і онлайн-вояки. … Але зараз я бачу, що викристалізувався цілий кластер таких осіб, котрі в повністю гіпертрофованій і відверто хамській манері люблять повчати інших життю. Я розумію, що це звучатиме контроверсійно, але здебільшого це роблять люди зі Львова ( прошу, без образ !!! ) Скажу одразу: я безапеляційно вважаю, що мова – це зброя. Зараз я ще вдосконалюю своє вміння висловлювати думки українською. У спілкуванні з підлеглими і в побуті. У своїх постах тут і в інтерв’ю ЗМІ. … Та парадоксальним є те, що раніше жоден з тих, хто доклав до становлення української політичної нації максимум зусиль – як мій брат Дмитро Ярош – ніколи не дорікали мені. Так само, як і десятки інших моїх друзів – справжніх українських націоналістів. Я ніколи не приховував, що в мого походження російське коріння. Що моя мати викладала російську мову та літературу. Що довгі роки свого життя я думав і говорив російською. Вам і так все це відомо. Але як заповідав Липинський, право ґрунту сильніше за право крові. … Та чому в нас сформувалася ця гільдія хамів, я не знаю. Ось вам простий і сумний приклад. Всі ви бачили відео жінки, яка на руїнах свого будинку на «Перемозі» кляне російських вбивць, які забрали більше чотирьох десятків людських життів. А потім якісь виродки в коментарях картають її за те, що вона робить це російською. Ніби «так їй і треба». Або коли черговий випещений хлопчик років тридцяти дорікає тобі за «псячу» мову, але тільки до того моменту, як я йому кажу «що спіймаю, падло, та мобілізую», то він раптово затирає свої коментарі і самоусувається. Хоча на власні очі я бачив, що на фронті таких дискусій не ведуть. … Тож давайте обговоримо це в коментарях. Питання прості. Звідки беруться люди, які так прагнуть ображати інших і працювати фактично на розкол країни? І чому вони вважають, що мають на це моральне право? … Але без банальностей. Не кажіть, що в мережах це пекло влаштовують виключно боти. Бо там абсолютно реальні люди. У цій стрічці я пишу українською. Та варто зробити хоч один допис російською, як одразу набігають десятки тих самих виродків, і починають мене повчати. Тож, якщо коротко, позиція щодо української мови однозначна. Але чи варто доводити її іншим ненавистю і пащекуванням?

о, хохлощелепні вчительки набігли і давай бігом повчати..я оце уявляю, як би ці Бездомний з Карбо де небудь в селі зробили таке зауваження ( бо там на суржику кожен другий розмовляє) думаю в кращому випадку були б послані на hуй

у того гадьониша шо не відняти, так його здатність за допомогою голоса присипляти, як шо безсоння, достатньо минут 20 його послухати перед сном і все, краще усяких пілюль, очи зліпаються геть

яке горе

цю херню вчора цілий день розганяли по місту, розраховано на те щоб посіяти паніку, бо багато людей перелякані останній подією..Бездомний мабуть зараз десь в кілометрах 30 від міста

Вова, не разводь хоч ти зраду, купер/hуюпер, арестович/херович, жданов і т.і , як же вони всі заїбали, аналітігі блять..воно щось пиzдане, а нарід свято в це віре..вірь в ЗСУ Вова, а інші хай йдуть на hуй

Кіндрат був будівельником, жив один Точніше, з котом, рудим, наче вогонь Якось він спав удень багато годин Підклавши під вухо обидві долоні А потім голос почув: "Кіндрате, привіт Вставай. Ти потрапив у рай Ось твій дім, ось твоє ліжко, ось кіт Що тут хочеш робить? Обирай" Кіндрат здивувався: "Хто ти, крилата людинко? Це наяву відбувається чи у сні? Чуєш, коли отак, то хочу будувати будинки У пеклі для русні Кіт навчивсь перетворюватися на кошеня І стрибать по хмаринках туди-сюди А Кіндрат зводить один будинок щодня І навіть садить навколо сади І потім туди заселяються пожильці П'ють за новосілля і всяке таке І коли вони засинають з гримасою на лиці Кіндрат спостерігає, як сотня ракет Прилітає у цей пекельний дім І сонна русня корчиться під уламками А Кіндрат усміхається й каже коту: "Ходім" І кіт обіймає Кіндрата рудими лапками І Кіндрат собі думає: "Я завжди хотів добра Ось вам моє добро, тварюки такі" Щось таке собі думає Кіндрат із Дніпра, І засинає собі. І з ним його кіт © Марина Пономаренко

там навіть при будівництві, вони не враховувалися..не вигороджую Борю, але він не винен що їх там нема, їх просто там ніколи не було

сьогодні приїжджали чиновники з Києва, з прокуратури і ще з відкілясь..кажуть вигріб Боря пиzдюлєй добрячих за відсутність бомбосховищ, не знаю завели діло чи ні з цього приводу