sat-prof

«Фронт не впаде» — це єдине що цікавить совкових персонажів у штабах. Не перемога, не закінчення війни. Щоб війна завжди продовжувалась, бюджет на армію був безлімітний і «правильно» освоювався, щоб мясо з вулиць тягнулось безкінечно. Впаде, бо безкарне катування, вбиства військових та цивільних, мобікі-одноразки, та перетворення Ї України на міні-россію, малоросію в вишиванках, поставить питання — а нахуя таку країну захищати? Людям на того Мішаню в цілому срати, вони протестують проти совка в армії. Всі провладні наративи щодо цього питання, починаючи від спіча Зеленського, можна звести до води, загальних фраз, розмиття відповідальності, заспокоювання. Не бійтеся, фронт не впаде. Ну... навіть без цього мова може йти про ефективність бойових дій, а це втрати, це обсяги корупції, ... Крізь читається підтекст: не чипайте нас, дайте нам творити що хочемо, не лізьте. Тому мова йде ще про те, наскільки населення України може впливати на дії влади. У передвиборній програмі Зеленського на кожен чих був референдум: як люди вирішать. Так зроби хоча б опитування, кого більше підтримують, Сирського чи Федорова. Хоча б в армії. Живемо у вільній країни, можу висловити свою думку якось швидко закінчуєтся, коли висловлюється думка або критика проти влади. Так, хтось може сказати, що можна розпустити ТЦК, фронт від цього не впаде. Але відразу почує рука кремля, корисний ідіот, тощо. Фронт не впаде, якщо звільнити Сирського, розпустити Скелю, ... Цей протест також можна розглядати як спробу суспільства висловити величезне незадоволення, яке накопичилося всередині. Спроба висловити його хоч у якійсь формі, яка ще не суперечить нинішній цензурі й не таврується як «зрада» автоматично. dou

Кончені рішення на користь росії

Почнемо з того, що я не новачок. Я вже більше X років живу тут і давно маю резидентство. За потреби, скоріш за все, зможу ще подаватися за старою системою. (буде перехідний період подачі можливо) По-друге, закон ще не прийнятий, і не факт, що в нього не внесуть багато поправок. На початковому етапі вимоги завжди здаються складнішими, ніж приймають насправді. Щодо польської мови — скласти іспит на рівень B2 не є великою проблемою. Я сам здавав B1 і отримав середній бал 87. Не варто зайвий раз лякати людей. P. S Краще підтримайте ЗСУ донатом, ніж налаштовувати всіх один проти одного. Serhii D Замість того щоб реально будувати державу, боротися з корупцією, розвивати промисловість, економіку, технології, підвищувати платоспроможність громадян, захищати власний ринок, інвестувати в людей і створювати сильну суверенну країну, усе це підміняється однією ідеєю: вступом до ЄС. Мені здається, це подається як універсальне рішення, яке нібито автоматично вирішить наші проблеми й зробить нас успішними. Дуже зручна політична технологія: навіщо говорити про економічне зростання, заводи, робочі місця, промислову політику чи якість державного управління, якщо можна просто сказати: «Ми вступимо в ЄС»? Влада почне маніпулювати, що ЄС нібито «винен» нам членство. А звичайні люди в це будуть вірити і думати, що після вступу почнеться якийсь «золотий дощ». І будуть обіжатись на європейських політиків які будуть цьому протидіяти. Як на мене, ідеологія сучасної української держави зараз зводиться до трьох пунктів: вступ до ЄС, вступ до НАТО і всі мають говорити українською. Як державна ідея, виглядає трохи примітивненько, ІМХО.

Яким чином з їхніми паспортами та картами резидента? Україна і Польща сьогодні мають спільний інтерес — безпека і стабільність Європи. Спроби посварити наші народи через емоції, історію або вирвані з контексту факти — це типовий інструмент інформаційної війни, де головний вигодонабувач завжди один: Кремль. Якщо відкинути пропаганду, картина проста: Україна захищається від агресії, Польща підтримує безпеку регіону, і разом ми формуємо щит Європи. Саме тому інформаційні атаки часто спрямовані не лише проти України, а й проти Польщі — щоб розділити суспільства, які мають спільний інтерес. Дезінформація працює не через факти, а через розділення людей і емоції. Тому важливо перевіряти джерела і завжди питати: кому вигідно, щоб ми думали саме так? Українці і поляки мають складну історію, але сьогодні головне — майбутнє безпеки. Ми не вороги, а партнери перед спільною загрозою.

dou.ua/forums/topic/60686/

Підключили ESAN. Скажу, що і до чого, а також яка в нього чутливість входу порівняно з інвертором SRNE.

Мені здається, тут є ще один незручний пласт, який майже ніхто не хоче проговорювати. Росія — імперія. Це очевидно. Вона загрожувала, загрожує і буде користуватися будь-якою слабкістю сусідів: України, Грузії, Балтії, Центральної Азії. Це факт. Але Росія — не єдина імперська сила у світі і не якась остання темна імперія, після зникнення якої настане рай на землі. США — теж імперська сила. Китай — імперська сила. Індія з часом теж може грати в подібну гру. Будь-яка велика сила, коли накопичує достатньо ресурсів, починає проєктувати вплив назовні. І тут виникає питання: Україна зараз має покласти значну частину своєї нації за що саме? За знищення Росії як імперії? Добре, припустимо, Росія розпадеться. Хто буде реальним бенефіціаром цього розпаду? Україна? Ми отримаємо дешевий газ, нафту, технології, території, контроль над ядерною зброєю, промислові активи? Чи головними бенефіціарами стануть зовсім інші гравці — США, Китай, Туреччина, ЄС, місцеві еліти нових уламків РФ? Я дуже сумніваюся, що саме Україна стане головним вигодонабувачем розпаду Росії. Швидше за все, Україна заплатить найвищу людську ціну, а дивіденди розділять сильніші суб’єкти. Тому питання не в тому, чи є Росія загрозою. Є. Питання в іншому: чи справді стратегія «воювати до розпаду Росії» є українською національною стратегією, а не чужою геополітичною мрією, оплаченою українською демографією? Мені здається, Україна мала й має шукати не красиву історичну місію «знищити останню імперію», а реалістичну формулу виживання: як зберегти людей, економіку, промисловість, території, суб’єктність і при цьому не стати вічним живим щитом для інших. Бо якщо кінцева мета — ЄС і НАТО, треба чесно спитати: ми туди йшли за економічним благополуччям і безпекою. Чи отримали ми зараз благополуччя і безпеку? Ні. Навпаки, маємо демографічну катастрофу, залежність від зовнішнього фінансування, мобілізаційний примус, деградацію інститутів і війну без зрозумілого горизонту завершення. Це не означає, що треба любити Росію чи приймати її диктат. Ні. Росія є агресором і загрозою. Але між «лягти під Росію» і «покласти націю за абстрактну геополітичну перемогу, бенефіціари якої незрозумілі» має існувати третя позиція. Ця позиція проста: українська стратегія має рахувати не тільки території, карти й великі слова про імперії, а перш за все українських людей. Якщо після всіх «історичних місій» у нас не залишиться демографії, економіки, промисловості й нормальної державності, то що саме ми тоді виграли? Serhii D

Панелі виявилися зовсім різні....Схоже, знайшов рішення своєї проблеми. Колега запропонував EASUN iSolar SMH III 4.2 кВт (24В) за +- 5 тис. грн разом із Wi-Fi модулем. Планую підключити всі панелі послідовно, оскільки інвертор високовольтний і підтримує до 6,8 кВт сонячних панелей. З плюсів — два виходи 220В, можливість роботи без акумулятора (хоча я б так не ризикував) та підмішування енергії з мережі. Номінально він на 4,2 кВт, але для тривалого навантаження я б орієнтувався максимум на 3кВт. З мінусів — якість збірки, м'яко кажучи, не вражає. Але за такі гроші варіант виглядає доволі цікавим. Буду тестувати, а згодом поділюся результатами. Якщо хтось користувався цією моделлю — буду вдячний за відгуки та поради. Трохи не по темі, перепрошую. SRNE залишу собі, бо він уже перевірений і надійний. А щодо цього EASUN — не впевнений (клон Voltronic Power Axpert.), наскільки довго він пропрацює без проблем, тому розглядаю його більше як експеримент за невеликі гроші.

Все ж таки панелі різні. Longi Solar LR5-54HTH-435M та Jinko Solar JKM-445N-54HL4R-V. Вихід панелей відключено, і на холостому ході зі нових пар іде на старі 2А. (міряли кліщами). Між старими парами 0.13А Тобто нова секція панелей заряджає стару. Думаю, це не ок. Ставити окремий MPPT?

Люди чують багато гучних заяв про мільйони дерев, мільйони дронів чи тисячі ракет. Але країну будують не лише словами та красивими виступами. Потрібні реальні результати, відповідальність і довгострокове бачення майбутнього. Для мене зрозуміло одне, що українська нація вийде слабшою з цієї війни, всі хто говорить інакше, просто не дуже розумні, або брешуть. І ця війна, як би не просувались росіяни на фронті, виснажує українську націю безпрезедентно. Україна це країна номер 1 у світі, по масштабу зменшення населення за останні 30 років. Одни із імовірних варіантів закінчення війни — це взагалі зникнення української нації, і цей варіант має доволі велику імоврність. Бо для болот ця війна — «остаточне вирішення українського питання». От хто цього не розуміє — дійсно або не дужі розумні або брешуть

Зберіг, щоб періодично тикати носом "замирників" engineer911

Пʼятий рік війни - люди вірять в АІ відео які створені для людей без критичного мислення та щоб ми одне з одним воювали всередині країни та з вилами йшли на владу. І саме печальне що це працює