Олег Д

кроква основної покрівлі будинку (переріз приблизно 15*15см) - суха, встановлена більше 20 років тому мінімум думаю кроква покрівлі веранди (переріз приблизно 5*15см) - по суті розпиляна на 2 частини вздовж бензопилою балка 14*16 см. Не можу сказати на скільки свіжепиляна, але купував в листопаді минулого року. Ось знайшов фото як вони виглядали в процесі укладки:

Вітаю. Підкажіть будь ласка, чим і як краще закріпити крокви покрівлі веранди (переріз приблизно 5*15см) до крокви основної покрівлі будинку (переріз приблизно 15*15см)? Зараз крокви веранди по суті тримаються на кутниках, що встановленні далі, в районі карнизу. Кріплень до крокви основної покрівлі чи до мауерлату я не помітив, скоріше за все його і нема. Щось чув про зєднання шпильками але ніколи такого не робив і інформації про це здавалося б поширене і не складне зєднання теж не знаходжу. Ось так схематично виглядає вузол: Про зєднання кутниками часто натрапляю на критику що ніби як це не дуже підходяще зєднання. П.С. Кроква веранди прилягає до крокви основної покрівлі збоку

я в цілому ДБН відкрив вперше може за років 15. А частину що стосується дахів - точно вперше в житті. Можливо і порад на форумах я б не питав якби розібрався з цим чудовим документом. Але я тут. Що для мене точно не було очевидним так це різниця між "перерізом вентиляційного шару" і "повітряним прошарком між покриттям і мембраною". Виходить може бути яка завгодно щілина на вхід (головне щоб в сумі було 100 см2 на метр довжини покрівлі, вздовж карниза я так розумію) але далі і до конька має бути 5 см стабільно між покриттям і плівкою? Чи все ж таки треба 5 см мінімум ВСЮДИ (в т.ч. і в районі карнизу)? А що якщо кут нахилу скату 40 градусів? Більш того, раз вентиляція забезпечується отворами розташованими ПІД карнизними звисами РІВНОМІРНО по периметру будівлі, то хвилі самого покриття не підходять, Так як вони розташовані наче як НАД карнизними звисами НЕРІВНОМІРНО по периметру будівлі.

В цілому цікаві думкм, і щодо намерзання (хоча зими в цій місцевості дійсно доволі теплі з малою кількістю снігу) і щодо перекриття вентиляційних отворів піддахового простору. Але схоже що і Вами запропонована в першому повідомленні конструкція схильна до тих же самих недоліків. Особливо щодо вентиляціїї піддахового простору. Вхід же наглухо перекритий латою. Вона лежить на зрізаній під кутом контррейці так що під нею вже починається бетонний виступ. Залишаються хіба хвилі самого покриття. Але щось мені підказує що це не та вентиляція про яку йдеться в ДБН і не та яку ставлять у вимогу виробники плівки як умову для наявності гарантії.

Цікаво, як те що намерзне на капельнику (що лежить в основному на бетонному виступі) може зламати ринву, яка далі. Це які погодні умови мають бути і як довго тривати? Спогади з дитинства мені нагадують про таке явище як бурульки. Такі довгі, холодні, конічної форми, з дахів звисають, десь якраз в районі карнизу чи ринви. Кажуть небезпечні але щось зустрічаю їх все рідше і рідше. Чи часом це не те саме намерзання про яке ви пишете і яке мало б за вашою версією зламати більшу частину ринв слабо нахилених дахів? Там де кут нахилу в районі 10 градусів. По всій покрівлі, а не останні 30 см. Капельник теж можна трохи з нахилом у ринву поставити. По суті майже з таким же нахилом як до цього лежав останній ряд черепиці. З ринви якраз недавно вигрібав землю з залишками черепиці після "майстрів". Десь відро 10 л з метрів 3 ринви. І якось вона все це навантаження винесла і не зламалась. Наче як заіржавіла. Але точно не зламалась.

вперше чую про ущільнюючу стрічку. Чому тоді її ніде не згадують де описується монтаж покрівельного пирога з мембраною? Можете навести хоч одне посилання на зовнішнє джерело де про неї буде згадка ? звісно в контексті монтажу покрівлі. Як мінімум в ДБНі де Мансардний дах описуєтсья в пункті 6.3 який Ви любязно мені процитували ні про які ущільнююі стрічки мови не було. я не ігнорував. Я пояснив що дану ділянку мембрани встановлював не я. На власні очі ущільнюючу стрічку я не бачив. Але чи означає це те що її точно немає? Це ж вочевидь елемент менш помітний ніж рейка, дошка чи гвіздок. Особливо якщо його встановлення передбачалось десь між контррейкою і мембраною. Скоріш за все думаю її немає бо я такого не закуповав, а ті майстри на вряд чи б проявили ініціативу. В цілому виникла ще одна ідея - спробувати знайти/замовити ширший капельник, умовно на ширину того бетонного виступа. І тоді б не довелось видумувати як оформлювати той злам чи щось нарощувати ще додатково до того що вже нарощено. Типу так якось:

наче я десь доказував протилежне. І наче це не очевидно. Дякую, що нагадали що в мене немає покриття. Я то думаю що з цим дахом не так? Все ж зараз як Ви написали "Ок" Треба заселятись. Приїжджайте в гості! Якраз дощ на наступному тижні передають, я мембрану демонтую. Тільки плавки не забудьте взяти, буде аквапарк. Звичайно ж це не функція мембрани. Але ви зробили припущення що там "дуршлаг". Тобто численні пробиття мембрани і вона мала б пропускати дощ в середину якщо дуршлаг, я так зрозумів. Ось власне тому і написав про дощі які вона пережила. Щоб доказати що якимось чудом поки не дуршлаг. І можливо якщо її терміново покрити (якщо розберусь з нижнім рядом і зломом на нього, про який власне і пост), то не доведеться нічого демонтовувати і викидати. Знак питання був далі, а тут ось повноцінна крапка: буду вдячний якщо поділитеся інструкцією чи підкажете де її знайти. Особливо якщо там буде щось про зломи площин даху.

я перероблюю/дороблюю за майстрами котрі почали, злякались і злиняли з 70% передоплати. Паралельно судячись з ними. Інші майстри годують обіцянками що скоро пришлють кошторис і мовчать. В таку вже місцевість я потрапив що доводиться самому викручуватись. Під контррейкою крокву нарощували тою ж рейкою, з того що я зміг побачити. Іноді в поєднанні з дошкою і ще бозна чим. За зиму з дощами ця сторона якраз воду стримувала найкраще. Тому не поспішайте з припущеннями. Краще питайте.

Ви маєте на увазі ось це повідомлення? То це ж треба демонтувати всю мембрану, обрешітку і контррейки що вже встановлені (близько 70 кв.м). Я мав на увазі щоб не демонтовувати нічого з того що вже є. Ну або хоча б з мінімальним демонтажем.

Вітаю. Відновлюю дах в старому будинку. Крокви 150х150мм. Нахил 40 градусів приблизно. По натягнутому шнурку між першою і останньою кроквою бачу просідання більшості (13 крокв з 19) в середньому на 1.5-2 см, максимум 3 см. Надихнувся рішенням з цього відео (сербо-хорватською, але суть можна вловити навіть з картинки на заставці, у автора є ще інші відео з інших дахів де він робив так само): Поставив я на ці дошки мембрану, прихватив степлером, тепер треба класти контррейку. У автора бачу що він кріпить одну контррейку на одну дошку. Тобто 2 контррейки на крокву (якщо по бокам 2 дошки), на скріншоті можете розгледіти: І ось тут питання: Якщо контррейка кладеться ширшою стороною (5см) на вужчу грань дошки (2.5-3 см) чи не вплине це на надійність такого вузла, а саме стійкість самої контррейки? + можливість промахнутися цвяхом чи саморізом через контррейку і мембрану в грань дошки. Чи не забагато контррейки взагалі? Якщо я знаю на перед яка і де буде йти обрешітка, то чому б не набити контррейку саме в місцях де обрешітка має лягти на крокву чи інший несучий елемент? А не суцільно по всій довжині крокви від ринви до конька. Це могли б бути короткі бруски або вкладиші (що доречі дозволило б непогано скоротити витрату матеріала, та і вентиляція мала б ще покращитися). Наприклад ось таке рішення прийшло на думку. Кріпимо 1 контррейку (або я б навіть сказав контрбрусок) на косину між 2 дошками якими ми наростили одну крокву. При чому саме в місці де має йти дошка (або рейка) обрешітки. Приблизно ось так (вид зверху): На скільки я встиг вивчити питання, основна і мабуть єдина функція контррейки - забезпечення вентиляційного простору між покрівлею і мембраною. Чи є ще щось що я пропустив? Цікаво чи в когось тут взагалі був досвід нарощування крокв саме боковими дошками? Якщо так, то чи кріпили далі мембрану і контррейки. Основна тема по моєму даху (з ширшим контекстом) ось тут:

Бачите можливість зробити без них?

Так, можна сказати і так. Вона і до цього була з 2ма зломами по суті: перший ряд черепиці що заходив у ринву був майже пологий, градусів може 10. 2 і 3 ряд був трішки крутіший. І вже починаючи з 4го ряду і до конька кут був сталий, близько 40 градусів. Зараз же я хочу обійтися 1 зломом замість 2х. Покриття відповідно теж, думаю різати. І сподіваюсь що зможу його нахлестом зістикувати. Ще точно не визначився між металочерепицею, металопрофілем і бітумною (або ПВХ) хвилястою плитою. Але думаю щось із цього. Велике навантаження не передбачаю. Це північ Хорватії. Тут з перерахованого Вами хіба вітрове навантаження може бути значним, іноді. Снігу в зимку не багато. І знову таки мова про доволі невелику ділянку даху, 1.5 метри від ринви. Далі все тримають крокви що вже простояли років 50 з керамічною черепицею і спокійно протягне ще років з 10-20 точно, особливо якщо полегшити покриття. Також доволі гарний нахил, градусів 30 теж має полегшити навантаження. Спробую порахувати навантаження: 1. 2 дошки, довжиною в 1.5 метри, поставлені під кутом близько 30 градусів - власна вага. Нехай 5 кг 2. 1.5 кв.м мембрани. Менше кілограма наче як. 3. контррейка, 1.5 метри. 1.5*0.05*0.03=0.002 куб.м, нехай 2 кг. 4. 3 ряди обрешітки з тих же дощок, кожен ряд по 1 метру нехай, виходить 3 метри дошки умовно. 3*0.1*0.02=0.006 куб.м, нехай 5 кг. 5. покриття, нехай візьмем по максимуму металочерепицю, з запасом, 10 кг/кв.м. У нас 1.5 кв.м покриття на 2 дошки. Виходить 15 кг Виходить максимум з запасом 28 кг постійного статичного навантаження. Включно з власним. Нахил 30 градусів. Вітрове навантаження нехай 40 кг/кв.м. Підглянув тут: www.braas.co.ua/vetrovaya-nagruzka/#:~:text=Вітрове навантаження%3A приклад правильного обчислення,повітряного потоку залежно від регіону. 40 * 1.5 кв.м покриття = 60 кг. Виходить загалом нехай 90 кг на ці 2 дошки. Не дуже схоже на навантаження що зріже 4 цвяхи. Чи продавить дошки Тим більше частина цього навантаження піде вниз, на бетонний виступ, куди будуть впиратися дошки

вибачте, можливо погано пояснюю. Спробую доповнити на Вашій ілюстрації: Трішки більше контексту для розуміння. Скат про який йде мова вже майже підготовлений під укладання покрівлі: крокви нарощені брусками 30х50 мм по верху крокв, на них встановлена мембрана, на мембрану встановлена контррейка (та ж 30х50 мм), а на контррейку вже набиті дошки обрешітки 20х100мм. Виключення: ділянка внизу, останні 1.5м до ринви, і ділянка зверху, 1м до конька. Але тут мене цікавить саме нижня ділянка, фото: Мембрана яку ви зараз можете там побачити, внизу, лежить на крокві і майже горизонтально на бетонному виступі до ринви. По суті вона повторює зараз контур старої покрівлі (керамічна черепиця). Нарощення дошками про яке я кажу виглядає ось так, відео (сербо-хорватською, але в принципі суть вже видно на картинці заставки цього відео): Різниця лише в тому що я нижньою частиною нарощення хочу кут нахилу змінити(зменшити), дотягнувши кінець дошки під ринву, так щоб дістати капельником. Навантаження від контррейок приймають бічні грані дощок, 20мм товщина. І далі вже передають на крокву. Запитайте якщо щось пропустив. З радістю доповню.

Вдячний за відповідь і іллюстрацію. В принципі зрозуміло. Маю декілька уточнюючих питань: 1. Чи допускається застосування дощок 20х100мм по бокам крокви (саме ними планую рівняти площину протилежного скату) чи рейок 30х50мм по верху (так як тут вже попередні робітники вирівняли, залишили 1.5 метри до ринви, якраз де зменшувався кут нахилу даху) ? Сама кроква 150х150мм. Чому питаю саме за ці дошки і рейки, бо це матеріали які вже зараз є в наявності, їх не встигли використати. І їх вже покрив біозахистом для дерева (борна кислота). Брус 100х100мм теж був але його порозпилювали, може 1 шт залишилась і його треба дозамовляти, що є трішки накладно враховуючи віддаленість будинку від будівельних магазинів. 3. Чи підійде замість двостороннього скотча гідроізоляційна армуюча стрічка DRACO BAND 100? dracostore.hr/draco-band-100/ Її теж закупили але ніразу не використали. 4. На випадок якщо допускається застосування дощок 20х100мм по бокам крокви, замість бруса поверх, чи допускається кріплення контррейки не строго вертикально а на косину, за рахунок її кріплення зверху в дошку з однієї сторони, а знизу відповідно в дошку з протилежної сторони? Якось так: Бачив відео де майстри кріплять 1 контррейку на кожну дошку. Але не зовсім зрозумів для чого і чи це дійсно правильно, так як ширина контррейки явно більша за ширину дошки. Ще і промахнутись кріпленням є вірогідність.

Вітаю. Підкажіть будь ласка, як правильно облаштувати кріплення мембрани в області де вже кроква закінчилась (зайшла в стіну) і пішов бетонний виступ до жолоба (приблизно 30 см)? І в цілому як потім має виглядати пиріг в цьому вузлі так би мовити примикання? Прикріпив трохи фоток для кращої ілюстрації ситуації і ескіз від руки. Раніше там була керамічна черепиця, без мембрани, холодне горище. Ніде не знаходжу взагалі інформації по дахам де йде зменшення кута нахилу ближче до жолоба. Проект судячи з усього австро-угорської доби, як тут вже вдало підмітив один із учасників. Буду вдячний якщо хтось надасть посилання на будь які джерела або як правильно шукати. Будь якою мовою. Основна тема по моєму даху ось тут: Але оскільки питань багато і дискусія пішла трішки не в те русло що я очікував, вирішив кожне питання оформлювати окремою темою.