VasylOk

Перша пара крокв розрізом 1800х60мм зроблена по макету, автоматично вносила зміни в параметри даху. При самих ідеальних розкладах кут даху утворювався 32 градуси замість проектних 35. Це визначалось в першу чергу тим, що довжина крокв була від 5,90 до 6,05м при тому, що зарізались вони на самому-самому краю. Для досягнення проектного кута в 35 градусів необхідно були б крокви довжиною не менше 6,5м., а ліс вже куплений та оброблений, робити стики і тим послаблювати конструкцію - зовсім не хотілося. В будь-якому випадку звіси необхідно було робити за допомогою "кобилок". Пам'ятаєте "Йома кобийки", це пішло звідси. Ми приняли вольове рішення робити дах 32 градуси. Наші горці швиденько виставили першу пару крокв, яка щільно прилягала до фронтону зсередини. Дві перші пари крокв заплановані були на самому краю мауерлата, за межами будинку. У вузлі "кроква-мауерлат" кроква кріпилась за допомогою двох цвяхів 120мм забтих навскісь з різних боків, та посерелині в торець забивали одну 200-тку. На коньку дві зарізані крокви зєднувалися за допомогою двох 200-ток забитих з кожої сторини в торець. Тичасова фіксація кроквяної системи робилась за допомогою дошок.

Не хочу заморочуватися по цьому питанню, що зроблено - то зроблено. Є така пісня В. Бажиновського, в якій є слова: В женитьбе говорят есть свой изъян, Какой узнаю раскажу! Час покаже!

Як такого проекту даху я не робив, був тільки ескіз і 3d версія. Проектна площа даху - 196м2, кут даху - 35 градусів. Тому, поки наші гуцули обробляли дерево, ми з прорабом обговорили та затвердили концепцію конструкції всіх основних вузлів даху. В той же день було влаштовано мауерлати на армопояс. Мауерлат було влаштовано на подвійний шар рубероїду та затянутий гайками, всі ділянки притуляння дерева до блоку відділено рубероїдом. Фронтонні виступи було зроблено на 50см. Також виставили із досок проектний кут даху для орієнтації крокв:

Дякую Алінко, за дуже гарні та теплі слова. Я дуже радий, що випадок звів наші сім'ї . Я теж тобі бажаю всіляких гараздів, не зважаючи на всі виклики долі. Як бачиш, стежка натоптана, приклад для подражання є, так що пошвидше визначайся та приєднуйся. PS: Це та сама моя сусідка Аліна, яку я собі мав честь вибрати, яка разом з нами придбала ділянку та любязно (безвозмезно) надала нам в користування свою точку підключення до електроенергії, результати геодезії, вагончик та туалет (гуцули були дуже довольні)

Ітак, 12 вересня ми офіційно почали роботу над дахом. Поки прораб займався комплектацією інструменту, я з самого ранку святково видав своїм гуцулам по перзлику та дістав з багажника чотири 4 кг відерця антисептика. На всяк випадок спитав їх, чи знають, що з цим треба робити, у відповідь отримав вже традиційну відповідь "НА ТО ЧО НІ". Юрко зразу був "посланий" ставити електрочайник для нагріву води. Начитавшись на форумі різної інформації про антисептики, вибір випав на Гладіатор-2. Купив його прямо у виробника Константа. Мінусом даного антисептика є те, що він не має кольору, важко визначити де оброблене дерево. Прикрою неприємністю ще було те, що деяке дерево трохи почорніло і місцями було зі слідами короїду, яке зразу відбраковувалося. Але після обробки дерево значно посвітлішало, а також виступала сіль. Обробка почалася, розчин готували в спеціальних 20л ємкостях. Оброблене дерево перекладали на підготовлене нове місце та перекладали планочками. Процес обробки: Контакт з гуцулами потроху налагоджувався, об'єднуючою фігурою став відомий на західній Україні, зокрема в гірських місцях "митець-співак" "Дзідзьо".

На наступний день я вияснив, що мої робітники приїхали на роботу з справжнім джентельменським (гуцульським) набором інструментів - це банєнка (топірець) та – клевець (молоток). Всім іншим мав забезпечити прораб. Я в одну мить чомусь згадав один популярний вислів:"Дякую тобі Боже, що я не МОСКАЛЬ!" З самого початку я вияснив у них "ху іс ху" і зробив висновок: батько (Микола) - бригадир, головний в бригаді, вирішував всі стратегічні питання; племінник (Роман) - його права рука, а також він був головним по "связям с общєствєностью", тоєсть зі мною, він залишив мені номер свого телефону; син (Юрко) - молодий хлопець після інституту, був "універсальним бойцом", ще в його функціонал входило постійно тримати контакт з гідрометцентром України та проводив політінформацію в бригаді, бо у ньго був телефон з виходом в інтернет. У Романа, була одна особливість, мало того, що він був самим типовим гуцулом і розмовляв на місцевому діалекті, так він ще не вимовляв букв "Р" та "Л". На перших порах спілкування з ним по телефону було для мене якимись покаранням . Я навіть його контакт в свій телефон вніс як "Йома кобийки" PS: Поспілкувавшись з гуцулами один день, я здивувався, що вони ніразу не сказали слово "ТАК" або "ДА" у них завжди "вискакувало "Ёй" або "НА ТО ЧО НІ" Отже, початок був веселим та багатообіцяючим. Далі буде.....

11 вересня 2012р по обіді на ділянку прибула нова бригада з мальовничих Карпат на чолі з прорабом для виконання покрівельних робіт. На мій подив перед собою я побачив нормальних, приємних та інтелегентних людей. Це були родичі - батько, син та племінник. Син був самий "продвінутий",у нього навіть була своя сторінка "В Контакте" Знайомство відбулося на позитивній ноті, я зразу хлопцям показуючи на дім кажу: "Ось будинок, його треба накрити! За місяць справитесь? Вони промовчали. Ну дамаю "молчание знак согласия". Дарма я так подумав!" Далі зрозумієте чому. 11 вересня було велике свято Усікновення, тому я запропонував зайнятися облаштуванням побуту. Для проживання я запропонував кімнату на першому поверсі, вони подивились на стан вагончика, та вирішили поселитися у ньому. Цілий день пішов на обживання вагончика. Наче все було добре, тільки мого 8-річного сина хвилювало одне питання, чому наші робочі між собою розмовляють незрозумілою мовою. А мені не давало спокою теж одне питання "Чому гуцули в горах ходять в сувенірах???". Відповідь на ці та інші питання з життя горян я мав шанс отримати згодом

Дякую за підтримку! Я відчуваю, що вас тема трохи "зацепила", бо ви на форумі зареєстровані вже майже два роки, а повідомлень всього два написано, одне з яких у моїй темі. Це для мене показник! Ну і сила волі у вас! А нарахунок позитиву, у мене з цим все гаразд. Дай боже кожному! З книгою ви все таки трохи загнули, моя робота максимум це цікава тема на форумі СтроімДом тай годі!

Ну, як кажуть, світ не без добрих людей. Одного дня подзвонив кум, та й сказав, що у нього є знайомий хлопець, прораб, він має декілька бригад. Я йому кажу, який прораб, в мене на саму бригаду толком грошей не хватає. Але втрачати було нічого, треба звонити. Набрав я Романа, так звали прораба, розказав йому свою ситуацію, вислав на почту перелік робіт та ескіз даху і назвав ціну, яку я готовий був заплатити. Він мужньо все вислухав, та взяв пару днів на роздуми. На наступний день він зателефонував та й сказав, що є в нього одна бригада з францівщини, яка зараз без роботи сидить, на полонині вівці пасе, та готова під його патноратом взятися за мій об'єкт за озвученну суму. Я перепитав, що за бригада, він каже робили разом дах з бітумки десь під Обуховом, також весь час працюють, як не в Москві то в Пітері, але криза вдарила по їх заробітках. Я питаю, а вони випадково в Ксенії Собчак нічого не будували, він сказав "Ні" Ну думаю, це доля, горці так горці!. Я ще спитав чи можна поїхати на той будинок подивитися, він сказав без проблем, до такого перебігу подій я явно був не готовий та взяв час на роздуми.Також я наголосив, що якість роботи повина бути на високому рівні На наступний день він не дочекавшись дзвінка телефонує і каже, що вуйки вже речі зібрали і готові вирушати на Київ. Я сказав нехай їдуть, так ми і домовились. І ось 10-го вересня троє "гуцулів-щасливчиків", які виграли "Джекпот - путівку в столицю", сіли в потяг "Івано-Франківськ - Київ" та вирушили на заробітки на Київщину.

Переглядав якось саме перше повідомлення теми, та звернув увагу на форумчан, які натиснули на "Спасибо!", їх щодня стає все більше і більше. Вдвічі приємніше коли "Спасибо!" тиснуть форумчани Анна і Андрій під ніком "Умничка" Чекаю від них побільше "Спасибо", їм всерівно, а мені приємно;)

Пошук бригади на нашому форумі, я навіть і не намагався робити. За мій бюджет нормальні спеціалісти навіть слухавки не брали, мені могли зробити дах тільки ті у кого не було роботи взагалі і кому сильно потрібні були гроші, хоча б які небудь. Перелік робіт, які необхідно було зробити: обробити дерево антисептиком; покласти на армопояс мауерлати; змонтувати крокв'яну конструкцію; набити євробар'єр; влаштувати контробрешітку, обрешітку, ОСБ; покласти бітумну черепицю (190м2) з усіма комплектуючими; а також викласти вентканал та комини з цегли-700шт докласти фронтони - 5м3 інші супутні роботи. На вулиці був вересень місяць, як раз всі застройщики закруглялися та підходили до монтажу криші, всі нормальні бригади були при справі. Я почав потроху панікувати! А тим часом моя стара бригада, переїхала на інший обєкт, на який я їх любязно "продав", звісно без власної користі. Подумав "Нехай хлопці заробляють, я ж не злопам'ятний!", ооо, десь я вже таке помоєму писав. Мою безнадійну ситуацію могли спасти мабуть тільки горці, тобто люди з карпатських гір. Як казав Семен Семенович Горбунков з радянської комедії "Ну что ж, будем искать!" Пошуки продовжились.....

Як повідомлялося раніше по проекту покрівля - бітумна черепиця і по душі теж. В планах на поточний рік було тільки накриття будинку, утеплення та підшивку ми по бюджету не тягнули. Серед виробників розглядали тільки Шінглас та Катепал, по покрою сильно хотілось рваний камінь (я назавав його розчіска без зубців). Тому на сайті СтроїмДом я вперше влаштував тендер. Пропозицій було "нємєрєно", стільки "космонавтів" я вже давно не зустрічав, розбіжності цін були до 50% на один і той же матеріал. На самому початку тендеру у фінал, як основа - бітумна черепиця, сміливо вийшов фінський виробник "KATEPAL" з розкройкою Роккі колір коричневий (спілий каштан). Це було визначено декількома факторами: сам виробник, якість, історія, репутація, відгуки; гарантія 25 років; ціна, на той час були максимально сприятливі умови для низької ціни, по-перше курс Євро досяг свого критичного мінімуму, по-друге, на скільки я зрозумів, сам виробник ввів на територію України ще одного імпортера, в результаті чого почалась "рубка" між Діаною та конкурентом. Тому ціна була близька до техноніколевського Шінгласа; Великим плюсом у тендері було те, що майже всі дилери пропонували покрівлю "під ключ", тобто в одному місці можна було придбати весь матеріал, від черепиці до цвяхів. Принципово нами було вирішено купувати всі оригінальні та якісні комплектуючі, а також проводити монтаж по інструкції виробника. Серед всіх пропозицій було виділено два основних, сумарна вартість покрівлі була приблизно однаковою порядка 33 000 грн. Остаточний вибір випав на компанію, яка логістично була ближче, знаходилась на Лівому березі, отже доставка була дешевша вдвоє і додатковим плюсом було те, що оплату можна було робити по факту відвантаження. Отже з постачальником наче визначились, залишилась складна задача на запланований бюджет на роботу знайти підрядника.

Дану монолітну ділянку довжиною 6м розділяв комин розміром 0,38х0,63м майже навпіл. Тому коли з першого поверху вигнали комин но рівня низу плити, утворилась площадка на яку вклали по 6 прутів арматури 12-тки та сітку, а інший кінець на армопояс, на висоті 15 см армування продублювали. Знизу з дошки зробили щити та підставили підпори.

Підводимо черговий підсумок. Темі - 7 днів, за вихідні мою творчість переглянуло більше 1500 людей. Мабуть багатьом людям довелося навіть зареєструватись на форумі, щоб переглядати всі вкладення. Цікава була б статистика. Щодо витрат, то на данному етапі витрачено порядка 240 тис. грн., а це майже $30 000. Часу потрачено трохи більше 2-х місяців з перекурами. Не зважаючи на форс-мажорні обставини настрій припіднятий, бойовий. Точка безвозвратності пройдена, назад шляху немає, також не має як зупинятися. Декілька фото краєвидів які відкриваються з 2-го поверху: В цьому сезоні "полюбе" потрібно накрити будинок, тому всі сили зосередженні були в цьому напрямку. Продовження буде.....

Дане приміщення буде використовуватися як технічне, там буде котел, фільти для води, електощиток та інші засоби. А також частково, як кладовка.

По традиції без коментарів. Тільки цифри!

Все наближалось до логічного завершення. 5 вересня був останній день роботи на данному етапі, але не останній день співпраці з цією бригадою. За останній день було залито монолітну ділянку: повністю влаштовані перегородки на 2-му поверсі: Невпинно наближався день розрахунку та переходу на наступний рівень. Наступного дня ми зустрілись на ділянці, де на позитиві я подякував хлопцям за роботу, подарував на память символічні подарунки та розрахувався. Ми всі чітко розуміли, що дах ми разом робити не будемо. Далі буде кошторис за 1 та 2 поверхи.....

Традиційно ми внесли зміни в проект на ділянці санвузла на другому поверсі. Ціль змін, це розділення туалету та вани. Графічно це виглядає ось так: Проект/Факт: Туалет вийшов площею - 2,94м2, вана - 12,6м2 Також в результаті таких змін ми "ліквідували" мансардне вікно, а вана отримала природнє освітлення. Деякі внутрішні стіни ми зробили шириною 200мм (400мм поклали на бік), замість 120мм, це в першу чергу звязано з можливістю опирання майбутньої криші. Як на мене зміни логічні та раціональні. Правильно?

В той день зранку я отримав від бригадира телефонний дзвінок. Він каже: "Шеф, у сусудів працює кран, може якось "вотейво", закинемо на верх весь остаток матеріалу!". Я кажу: "Ідея супер!, перепиняй в кінці зміни та домовляйся!" Коли я приїхав ввечері на буд майдан, кран вже готувався до підйому. Ціна питання 250грн за 15 піддонів цегли та газоблоку та 1,5 години. Далі я зафіксував ось це, не помню як називається. Після очищення ділянки від будматеріалу все виглядало Всі роботи на рівні землі на цьому етапі завершені, залишилась робота на 2 поверсі. І тільки дві купки дерева біля будинку намікало мені "Василю, скоро треба робити дах, а в тебе немає чим і головне з ким це робити!" Далі буде.....

Всі "страсті" вчухли, нормальний режим роботи відновлено. Почали класти димоход для каміну: Закінчили перегородки на 1-му поверсі На першому поверсі вже були всі необхідні стіни, відчуття були надзвичайні. Всі приміщення вже мали свою форму, вже можна було відчути їх площу та об'єм. Головне, що всі очікування справдились, всі приміщення були такими, як ми хотіли.

Відчуття весь час були якісь не зрозумілі. Останій раз я відчував щось подібне в 9-му класі, коли мене покинула дівчина. Ітак 02.09.12 прийшов день повернення, "гастрольори" повернулись мабуть того, що я висів їм трохи "дєнєг":Yahoo!: Приїхавши на ділянку я побачив своїх козаків, з опущеними головами, а бригадир ніяк не міг подивитися мені в очі. а темпи роботи ще більші стали, наче вони хотіли підігнати роботу за тиждень відсутності. Тут я їх всіх зібрав, виліз на палету з газоблоком, як Ленін "взяв слово", тай кажу: "Хлопці, все нормально, працюємо! Якщо так вирішили - ваше право. Треба докінчити заплановане, а далі, як дасть Бог!" Далі продовжилась робота як ні вчому не бувало, без розбірок. Но як кажуть осадок залишився. За цей день було зроблено: знята вся опалубка з армопоясу, перетинок. докладено ще 2 ряди газоблоку почали класти перегородки на 1-поверсі зробили стіну між санвузлом та топковою. Короче, робота знову закипіла, як в старі добрі часи, тиждень назад

Золоті слова друже! Знаю про що йдеться мова, є такий грішок! Поліз поперед батька у пекло!

Як кажуть, біда сама не ходить! Тут ще один "нежданчик" по телефону мої козаки повідомили, що попередньо погоджена ціна на дах їх не зовсім влаштовує і запропонували мені піднімати ціну або підшукувати нову бригаду. Незважаючи на неприємність новини, бригадир це зробив завчасно, адже домовленість по ціні була ще на стадії фундаменту, і перед дахом ми мали ще раз все обговорити. Будь-які переговори заходили в глухий кут, але всі попередні домовленості були в силі. І тому окрім кровельних матеріалів, я ще й почав підшукувати бригаду. Далі буде..... Добавлено через 16 минут Резюме №3 ]Ніколи не відпускайте бригаду на різні "халтурки"!

Після того, як хлопці поїхали стало якось трохи сумно. Тільки набрали обертів, а тут на тобі знову канікули, та ще у мене відпустка в розгарі. Але майже щоденний дощ піднімав потроху настрій, по двом причинам: перша - поливалися перетинки, друга - всерівно нічого не реально було б робити. Саме в один з тахих днів зроблені ці фотки: Ми також з сім'єю вирішили трохи розвіятись та й поїхали до рідний "на багаті села"

На четвертий день роботи після канікул ми несподівано підійшли до перетинок вікон. На даному етапі було чергове внесення змін у проект, асаме висота вікон по проекту 1,6м, а ми вирішили зробили 1,4м. Пиріг перетинок традиційний - блок 120мм + 5мм ЕППС+ армований бетон. Стіродур наштригували на арматуру, яку забивали в блок. За допомогою арматури, яка вже звязувалась з арматурою перетинок, тримались блоки. Фронтони вже клали із розрахунку майбутнього кута даху, який по проекту - 35 градусів. Також вже чітко вимальовувалася "шпаківня" на фасаді. Ззовні будинок вже виглядав так: Після заливки армопоясу хлопці попросились у відгул на тиждень, у них була не велика "халтурка". Вони пообіцяли обов'язково повернутися і все доробити, я в цьому і не сумнівався, бо гроші я їм не дав, а вони і не просили. Я подумав, що поки перетинки стигуть нехай їдуть, та заробляють гроші. А тим часом я вже на повну шукав матеріали для покрівлі.