Шкоднік

Этих планов хватит для работы?

Предпочтения:

бежево-желто-оранжево-коричневое оформление

криша темная, стены светлые

стены штукатурка и т.п.

криша металочерепица

желательно максимально уместное присуствие дерева: перила, под коньком и т.п.

задний фасад (противоположный входу, с выходом во двор по ступенькам) - там планируеться большая деревянная терасса (с функциями беседки)

ОГО!

Я думал у меня бетономешалка взростая с общим объемом 400 литров, и эффективным 230. Но вижу что я в пасочки игрался:D

Судя по виду, 700 - это эффективный объем, поскольку общий объем у нее на глазок - 1300-1500 литров. Круто!

И аренда наверное не децкая.

Одно радует - у меня она своя

 

Да, 700 - це ефективний, махіна класна. Дозволяла заливати без зупинок аби встигали відвозити бетон. І загружати пісок і щебінь в неї зручно - опустили ковш, накидали, ковш закину в мішалку; ковш на гідравліці.

Оренда 600 грн за весь процес обійшлася. Якщо братив пропорціях на малі мішалки - то дуже вигідно по ціні, не рахуючи зручності. Єдине що її сторожити треба було. Всю може б і не сперли, а мотор могли. Нічого зараз з братом зі сміхом згадуєм наші ночівлі в фабії

 

Добавлено через 13 минут

Поздравляем и в Добрый Путь!

В какую же цену у Вас там земелька и как дела обстоят с коммуникациями?

Край очень красивый! Удачи!

 

Дякую!

За ділянки (по 6 сотих) ми заплатили по 6500 у.о. Плюс оформлення. Це дачний кооператив (ще платимо членські внески щороку). Тому така ціна. Нижче на деяких фото видно село, до якого кооператив примикає. Там земля була по 3-4 тис за сотку. Різниця суттєва, плюс в мене краєвид краще. На південь відкривається красивий вид на село, лісок. За рахунок перепаду висот - нічого не закриває. Будинок так і проектовано з орієнтуванням на південь:

в гостьовій з каміном панорамні вікна до підлоги з красивим видом;

з гостьової вихід на терасу, яка буде використовуватись як бесідка (в проекті не зазначено, там просто площадка і сходи - це ідея прийшла пізніше)

на 2 поверсі спальня дорослих також з терасою на південь

Вже зараз з висоти цоколя відкривається класний вид.

Пізніше найду хороші фото - викладу.

Коли побудуємось плануємо змінювати цільова призначення. Можливо до того часу весь кооператив буде міняти цільове призначення, розмови з головою такі ведуться. Якщо разом чи окремо не получиться чи буде занадто дорого - будем жити без прописки в дачному домику. Мене то не сильно і хвилює.

До міста там 0,5 або 1,5 км в залежності якою дорогою їхати: кращою чи гіршою.

В центр Тернополя я звідти доїзджаю за 15 хв.

 

Добавлено через 20 минут

А не простіше було би привезти готовий заводський, якісніший бетон міксером? Не розумію навіщо рвати жили? Економія все рівно вийде мізерна. Ну як говорять "после боя руками не машут"...

 

А взагалі молодці.

Підхід до будови на мою думку правильний. Якщо збережете норм відносини з братом до кінця будови жити буде дійсно легше. Тільки от з фінансуванням кожної половини не зрозуміло. Рекомендую чітко визначитись з цим питанням уже зараз щоб на етапі будови ви мали приблизно однакові вкладення в проект, а на етапі ремонту ви вже йшли незалежними шляхами.

 

Міксером було суттєво дорожче. На весь обєкт получалась суттєва різниця. Пізніше викладу точні розрахунки. Ми матеріали самі шукали і купували дешевше чим з машин продають. На рахунок якісного - в нас точно не гірший був, все по технології, бетон там получився супер - може навіть занадто старались.

А на рахунок робіт - то на найващі роботи (бігати з тачками бетон і т.п.) ми ставили нанятих підсобників.

 

По фінансам, Ви мене напевно неправильно зрозуміли. У нас чітко оговорено, що фундамент, коробку, кришу, вікна, двері, зовнішня "отдєлка", забор, підведення комунікацій і загальні земляні роботи ми робимо разом. Витрати 50 на 50. Далі кожен окремо. Я мав на увазі, що сьогодні треба заплатити за 10 т цементу - в брата гроші лежать, в мене ще не поступили - платить він. Через місяць - я плачу за блоки і т.п. Всі витрати зводяться в загальний бюджет, де все чітко розписано до дрібниць. У нас навіть продукти і бензин на будову вносять в загальний бюджет. Так шо з цим все ок.

 

Вище ще за комунікації запитували - забув зразу відписати.

Електрика по вулиці йшла. Заплатили голові чисто за роботу, він нам підключив лічильник.

Вода на ділянці. Платимо 30 грн в рік. Але вода тільки в теплий період. Плануємо цього року скважину бити (одну на двоїх)

Газ є на вулиці, від нас на відстані десь 100 м. не більше. Сусіди поряд також хочуть дотягнути. Потім протягнем разом із сусідами цих 100 м.

Ну і сама заливка подушки.

Покликали старшого брата, двойорідного брата, батька, 2-х дальніших родичів будівельників, які чуть спочатку були показали по арматурі, опалубці і заливці-утрамбовці-вирівнюванні. Також наняли підсобників. Бетономішалка працювала без перериву. 2 чоловіка постійно накидали пісок і щебінь, 2 чоловіка накидали в тачки, 3 чоловіка постійно возили бетон тачками, решта дороблювали опалубку, трамбували, вирівнювали бетон, перемірювали розміри, контролювали відповідність проекту. Вроді всього було 10 чи 11 чол. Працювали з ранку до вечора з переривом на обід і вечерю. Ми самі готовили (в смислі дружини наші) і усі разом із нанятими людьми харчувались на будові (привозили усе необхідне з дому).

По витратам:

цемент - 11 167

арматура - 10 202

пісок - 3 900

щебінь - 5364

дошка - 1920

доставка буд матеріалів - 2860

підсобники - 2060

оренда мішалки - 600

Наступна марудна робота - це вязка арматури. Скажу коротко - її було багато і вязалась вона довго.

Але опалубка виставлена, арматура повяза, матеріали закуплені, мішалка привезена, підсобники замовлені - можна заливати бетон.

Окремо хочу сказати за 2 моменти:

1. Ми найшли бетономішалку на 700 літрів (в оренду). І це на ДУЖЕ сильно полегшило діло. Я не знаю як би ми стільки кубів бетону заливали б маленькою мішалкою.

2. Оскільки перед початком робіт завезли на ділянку матеріали для подушки: 10 т цементу, купу арматури + бетономішалка дорога постало питання збереження. Вирішили сторожити і майже тиждень з братом спали в машині. В халабуді, яка залишилась в спадок на ділянці - дуже холодно було в травні. Досить екстремальний і фізично напряжний етап получився з заливкою подушки.

Розширили ми рови внизу для подушки. Далі знову виставили колики, натягнули шнурки, переміряли діагоналі. Потім виставили опалубку в цоколі. Опалубку ставили із необрізної доски. Працювали самі з братом + допомагали ще старший брат та батько. Як на мене сама марудна робота вимірювати розміри, розмічати. Краще вже з опалубкою бавитись. А ще краще рови розширяти, докопувати по висоті, де екскаватор недокопав - там повний відпочинок для мозгів: копай поглибше, кидай подальше

Етап 3.

Фундаментна подушка.

Див нижче план.

Згідно проекту у нас має бути з самого низу фундаментна подушка 80 на 30 см. з сіткою із арматури. Далі литий фундамент шириною 40 см.

Через розмір ковша екскаватора, через нашу лишню перестрахованість і завзятість при розширенні внизу ровів для подушки і т.п. фактори подушка у нас получилась в деяким місцях і 90 см ширини і навіть 1 м. Але оскільки у нас перепад висот на усіх осях, фундамент іде від фасаду ступінчасто по висоті (див нижче план) - то ми такому результату навіть пораділи. Головне що ніде не меньше 80 см. Крім того ми, з позиції економії, вирішили не лити фундамент над подушкою, а ставити фундаментні блоки. Тому така подушка нам не завадить напевно.

Етап 2.

Вирили рови під фундамент і котловани під цоколь. Цоколь йде не на всю, а тільки на частину будинку. Див проект вище.

Цоколь робити вирішили через перепади висот: якщо брати всю будову, то в лівому передньому куті (чатина брата) верх цоколя на початок робіт був на 10 см в землі (земля буде забиратись, вирівнюватись), а в правому задньому куті (моя частина) верх цоколя на початок робіт був на 3 м. над землею (вже меньше, бо на частину ділянки за будинку навезли грунту для вирівнювання).

Функціонально в цоколях має бути погріб, кладовка, топочно-бойлерна (котел, насос) і т.п.

На сходовій площадці між 1 поверхом і цоколем двері на вулицю (задній двір). Двері по висоті на рівні землі (після досипки землі на ділянку). Функціонально двері зроблені як чорновий вхід, щоб з ділянки заходити в гараж та в цоколь за інструментом і пр єрундою.

Землю відвозили тут же на ділянку, потім меньше довозити прийшлось для вирівнювання перепаду і засипки всередину стін, де немає цоколя.

Екскаватор "JCB" і головне екскаваторщик (демон!) відпрацював на 5+. Я спочатку з дуру хотів маленький на гусеницях, щоб акуратно зробив. Але тепер розумію, що маленький там би місяць порпався.

Витрати, екскаватор (160 грн за год) + машина (100 грн за год):

1 день (11 год) = 1100 (машина) + 1760 (екскаватор) = 2860 грн.

2 день (5 год екскаватор; 4,5 год машина) = 800+450 = 1250 грн.

Всього = 4 110 грн.

Продовжимо описом самого будівництва.

Розділ - фундамент.

Етап 1.

Зробили розмітку по землі згідно проекту:

Розбили колики, натягнули шнурки, переміряли розміри та діагоналі, посипали пісочком лінії.

Робили не самі, допомагав родич, який має трохи відношення до будівництва (він показав розказав загальнйи принцип).

Витрати: кілки - 40, рулетка 30 м - 40, пісок - 52 = 142 грн.

А як ви його (будинок) будете вводити в експлуатацфю: як двоквартирний будинок- кожному по квартирі , чи два будинки, якщо це можливо по законодавству?

 

Як 2 будинки. Наскільки я знаю проблем не повинно бути.

Моя частина проекту. 2 частина дзеркальна.

Коротка предісторія, яка пояснить чому саме будинок, чому в Тернополі, чому на 2 сім'ї і т.п.:

Колись, досить довгий час я жив в стольному граді Києві. Там же зустрів свою дружину і там почалося моє сімейне життя в 2007 році. Оскільки власного житла в столиці у нас не було - ми як і тисячі інших "понаєхавших" знімали квартиру. Сімейне життя має таку специфіку, що пробуджує думки невідані для холостяцького життя, такі як: діти, власне житло і т.п. Ціни на квартири в Києві в 2007-2008 роках усі памятають. Тому зрозуміло, чому нас не радувала перспектива півжиття віддавати кредит за однокімнатну квартиру. Та і жити в однокімнатній квартирі чи навіть в квартирі взагалі у нас з дружиною сильного бажання не було. Другий фактор, який нас також сильно турбував - це питання де будуть рости наші діти. Обдумавши усі за і проти - ми прийшли до висновку, що ми не хочемо, щоб наші діти росли в Києві (основні причини це екологія та безпека). Прошу киянам сильно камінцями не кідати - це всього лиш сугубо наше імхо. Переїзджати чи ні з Києва раді майбутніх дітей? Під час обговорень, ми зрозуміли, що питання так не стоїть. Що це буде переїзд не тільки заради дітей, що ми самі абсолютно не проти переїхати з Києва. Залишалось питання місця переїзду. Тут наші думки з дружиною абсолютно сходились - ми хотіли на Зах. Укр (хоча дружина з м. Херсон ) На нашу думку самими красивими містами Зах. Укр. є Льві, Чернівці та Тернопіль. Львів був відкинутий - у звязку зі своєю туристичністю (тобто туди прикольно приїзджати, а жити - спорне питання). Залишались Чернівці та Тернопіль. І був вибраний Терноліль, бо на його користь були такі фактори, як: місто має свій шарм (озеро в центрі міста чого варте), тут живуть мої брати (значить буде трохи легше і цікавіше). Питання роботи вирішилось само собою (напевно вищі сили таки хотіли, щоб ми переїхали): на той момент дружина вже готувалась до декретної відпустки, а у мене намітились перетурбації з робочим місцем і я в при пошуці нової роботи включ крім Києва, ще і Тернопіль. Цікава вакансія в Тернополі на яку я підійшов всплила скоріше - тому все замкнулось і ми почали збирати манатки для переїзду. Було правда трошки побоювання, щодо низького економічного рівня міста. Але я заспокоював себе думкою, що нормальний спеціаліст себе реалізує в будь-якому місті. Що себе з часом і оправдало.

Освоївшись на новому місці, знову ж таки поки на знімній квартирі - ми почали обдумувати варіанти власного житла. Ціни в Тернополі трохи нижчі, криза трохи опустила ціни на житло всюди. Але все-одно віддавати 45 тисяч за 2-х кімнатну сиру квартиру у нас бажання не було. 45 000 квартира + 15 000 ремонт = 60 000. Прикинувши, я вирішив, що за таку суму я куплю землю і побудую будиночок для сімї. Плюс в будинок можна вкладати поступово, по мірі надходження коштів.

При пошуку ділянок напрапили ми на пропозицію по продажу 2-х ділянок поряд. Поїхали ми з молодшим братом (оскільки його також цікавило дане питання) їх дивитися. Ділянки сподобались, вирішили брати. При обговоренні того, що будемо жити поряд нарікань ні в кого не виникло, а навпаки родилась ідея будувати спарений будинок на 2 сім'ї зі спільною капітальною стіною на границі ділянок. Тобто ділянки юридично окремі, будинки юридично окремі. На той момент багато читали відгуки і більшість людей відговорювали будуватись разом із близькими людьми, типу можна спортити стосунки. Але ми все ж таки рішились, оскільки вирішувати конфліктні ситуації ми навчились з дитинства а дружини також були абсолютно не проти. Одноголосно визначили тільки ключові критерії наперед: який буде проект, як буде виглядати будинок, глухий 2-х метровий забор між нами, ходіння в гості по запрошенню Проект зробили так, що на 1 поверсі будинки дотикаються гаражами, а на 2-му кімнатами для гостей та кабінетами. Тобто максимально розвели по плануванню жилі кімнати. Нижче буде проект наведено. Головними критеріями за рішення будуватись разом крім просто хороших стосунків були і які вже підтвердились досвідом:

1. Економія коштів (25%-30%).

2. Дуже суттєве спрощення організаційних процедур. Вдвох набагато легше будуватись. Це і 2 голови, і 4 руки, і підстраховка, і можливість бути в одночасно в 2-х різних місцях (один закупляє матеріали, інший на будові) і багато ін.

3. Психологічний фактор: підганяєм один одного

4. Організаціно-фінансовий фактор: платить сьогодні той, в кого кошти наявні, бюджет спільний, потім воно вирівнюється.

5. Крім побоювань по майбутньому проживанню поряд, я плюси в проживанні поряд (які покищо не перевірені)- є на кого дітей залишити при потребі, дітям є з ким гратися (у нас діти майже одного віку), можна на роботу разом їздити (1 машиною), є кому за будинком, собакою, котом приглянути при відїзді.

Тому взважили, обговорили та й купили ділянки поряд.

На цьому предісторія закінчується.

 

Наступним кроком був проект з геодезією.

В наступних повідомленнях виложу проект.

Ну и чем я Вам не угодил?

Хочу накрити бесідку соломою чи очеретом.

Як думаєте - це реально?

Чи є десь опис технології укладання?

Може готові щити можна десь купити?

В принципі можна використати незйомну опалубку. В якості неї можна використати несучий профнастил. Це озволить зекономити на арматурі. Але в прольоті його теж треба підпирати + низ виходить нерівним.

Але це просто варіант.

 

Нерівний низ для підвалу підійте. Підвал не жилий. А яка технологія (порядок) залиття із профнастилом?

Підскажіть по варіантам перекриття: плити чи лите?

Предісторія: перекриття між підвалом і 1 поверхом, форма і розміри нестандартні.

Плити:

Плюси - купа заводів, що роблять, дешевше (по ідеї)

Мінуси - морока з розмірами плит (нестандартні розміри), можливо все-одно якісь кусочки прийдеться заливати.

Лите:

Плюси - проста організація процесу (погодити вартість, проконтролювати роботи)

Мінуси - найти бажаючих з опалубкою, хто зробить або хоча б дасть опалубку в оренду (Мається на увазі спеціальна багаторазова збірна опалубка для перекриттів. Варіант, щоб робити з досок, з підпорами знизу або подібні - не розглядається.)

Як думаєте реально найти в Тернополі фірму з опалубкою чи не тратити час на пошуки, шукати варіанти з плитами (щоб максимально підійшли по розмірам)? На даний момент найшов тільки одну кантору в Тернополі, що має таку опалубку але вони відмовились братись (роблять в основному маштабні проекти).

Буду вдячний за озвучені думки!

Ви збираєтесь із Києва везти? Думаю, то буде дуже дорого.

Підкажіть плюси-мінуси пустотілих і цільних (ціна, надійніть, вага)?

Де в Тернополі чи окрузі зроблять під індивідуальні розміри по хорошій ціні?

Які краще сходи зробити: бетонні чи залізні? Якщо бетонні, то лити самому чи купити готові прольоти? Якщо готові - то може підкажете точки в Тернополі?

Критерії: надійність і ціна, естетика - пофіг.

Буду вдячний за толкові поради.

Завершив земляні роботи і залив подушку.

Ділюсь досвідом:

Рив англійським екскаватором з шириною ковшу 60 см., реально рів получався до 65 см. Відповідно ще вручну внизу розширювали по 7 см. в бік до ширини 80 см на подушку.

Висновок - дуже добре що не рив маленьким на 50 см! тоді була би взагалі повна жопа. І так замахались розширювати.

Слідуючий раз би рив Коматсу з шириною ковша 80 см. Не треба було б розширювати взагалі, а потім після блоків би засипати легше чим розширювати. Просто в англійського були тільки ковші на 60 см і 90 см. 90 вже забагато. Прийшлось 60 см рити. Але наступний раз би відправив англійський нафіг і попарився пошукав би Коматсу з 80 см ковшом.

Лопатою не варіант - перепад висот, в деяких місцях дуже глибоко треба рити.

Цікавить більше за і проти по варіантам ковша.

Є 2 варіанти копати рови під фундамент:

екскаватор з ковшом 50 см. (маленький маневрений)

екскаватор з ковшом 80 см.

Сам фундамент шириною 40 см.

В 1 плюси - чистіше і акуратніше вириє, легше зробити все необхідне (фундамент ступінчастий в глибину, перепади висоти), не потрібно потім багато землі засипати збоку фундаменту.

В 1 мінуси - не впевнений чи нормально буде в такій ширині рову знизу заступами розширювати до 80 см. для подушки, також не впевнений чи можна буде запихнути вниз вже звязану наверху арматуру для подушки, і чи можна буде гідроізоляцію впихнути (на невеликій частині будинку буде котлован)

В 2 плюси - нема проблем з розширенням внизу на подушку, в запихані арматури, гідроізоляції

В 2 мінуси - багато потім землі назад засипати, меньш акуратно та чисто вириє рови, котлован напевно потрібно буде ще чистити.

 

Ваші думки?

Може хто рив 50 см ковшом?