hause

Оце так розумію зеукрпоцтріоти: “П*здили б собі тихенько”: як на ремонті ТЕС роздерибанили 1 мільярд Джерело: https://censor.net/ua/b3604723

"спочатку ухилянт - потім бусифікований - потім на нулі - потім герой на щиті", на якому етапі тут "патріот"? щось не уловлюю логічну цепочку ...

Це ще мордор-2, чи вже став мордор-1 ?

"Хочу привернути увагу нормальних людей до наявності 16% ненормальних поряд. 16% бидлонасєлєнія (недавнє опитування КМІС) нарікають на те, що в нас шото забагато демократії розвелося, тож треба негайно закрутити всім гайки й остаточно оконцтаборити країну. Ні – розгулу демократії! Ні – правам і свободам! Ні – Вільному Громадянину! Нам потрібен цар, вождь, тиран. Нам потрібен авторитаризм, сильна рука. Нам потрібна залізна дисципліна. До стінки кожного, хто проти. А влітку той сам КМІС у дещо іншому формулюванні показував ще страшніші цифри. На теоретичне запитання «Що в цілому краще було би для України» 36% відповіли: сильна рука. Здебільшого запит на тиранію й деспотію формують мешканці Сходу (54%) й Центру (53%), ну і традиційно – пенсіонери, в головах яких ніяк не здохне сталінізм (56%). Україна перетворюється в синьо-жовту росію, де авторитарія не лише толерується, але й вітається. Як так далі піде, війна набуде відверто мазохістичних самобичувальних ноток, адже воювати за українські цінності доведеться в умовах внутрішньої Північної Кореї. Усяка позиція за сильну руку – це прояв слабкості. Сильну руку вимагають якраз-таки слабкі, неповноцінні, не самоорганізовані народи. Чим самодостатніший народ – тим менша потреба в самодержцях. Чим дієвіший народ – тим коротший жезл правителя. Найпросунутіші народи взагалі поміняли персоніфіковане президентство на інституційний парламентаризм, обставивши найвищу посаду потужними червоними лініями. Де сильний Громадянин – там держава підпорядкована йому. «Я знаю, як перемогти ворога, але не знаю, як жити серед своїх». І побігли вʼязні пишатися своєю вʼязницею." t.me/OstapDrozdovOfficial/5356

Земудар(и) такі мудари: "Українські військові разом із секретарем РНБО Рустемом Умєровим прямують до регіону Перської затоки, де можуть долучитися до стабілізації ситуації та захисту життя, повідомив Володимир Зеленський. Давайте порадуемся: под чутким руководством Умерова, жизни в Украине защищены и он может поехать в Персидский залив, чтобы нести стабильность и защиту местным жителям." 🤣 t.me/Oleg_legalist/7783 У питанні труби влада саму себе переграла. Тепер треба назавжди припиняти транзит енергоносіїв, запаявши трубу на віки вічнії. І цим довести, що припинення прокачки рос.нафти ніяк не пов’язане з угорськими виборами. А отже, незалежно від їхніх результатів і ймовірної зміни влади в Будапешті відновлення транзиту путінської нафти вже є НЕМОЖЛИВИМ апріорі. Ба більше: якщо й відбудеться довгождана перемога Мадяра – ТИМ ПАЧЕ не можна буде поновити транзит нафти, бо це й буде красномовна явка з повиною, що зупинка транзиту точно була зловмисним утручанням в угорські вибори. Висновок: якщо влада лише в січні 2026 року стала такою принциповою й раптом прозріла щодо неприпустимості перекачки рос.нафти – значить, треба офіційно оголосити про завершення послуг транзитера і назавжди закрити трубу. І чітко сказати всій Європі, яка розглядає відновлення закупівлі рос.енергоносіїв через близькосхідну війну, що ми більше не качаємо нічого російського, тому на нас уже не розраховувати. 👉 https://www.youtube.com/watch?v=-PJJYOY27PM

Лохи закінчились, а лохотроншики залишились; закінчилась епоха дешевої робочої сили; на нормальних сто з нормальним власником там де черга з авто "двушканамоскву" це ще замало, а решта лохотроншиків або закачують рукави і працюють самі, або розпродуються і закриваються, прикладів навкруги море

Понад 1 мільйон гектарів земель сільськогосподарського призначення продано 💬У Комітеті з питань аграрної та земельної політики ВРУ повідомили про позитивну позитивну тенденцію – активізацію ринку сільськогосподарських земель в Україні та зростання їх інвестиційної привабливості. 📄Після прийняття Закону № 552-IX, який скасував 20-річний мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, обсяги та вартість їх продажу щороку збільшуються. 💰З моменту скасування мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, з 1 липня 2021 року по 3 березня 2026 року, всього відчужено за договорами купівлі-продажу 334803 земельні ділянки загальною площею понад 1 млн гектарів, а саме 1001256,4960 га. В комітеті повідомили, що активність ринку землі зросла, а вартість гектару - підвищилась, тобто ринок стає більш ліквідним і привабливим для інвестицій. 📈Покупцями земель можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Але найбільш активна динаміка спостерігалася з 2024 року - після відкриття ринку землі для юридичних осіб. 🔗Джерело: www.rada.gov.ua/news/news_kom/271043.html ЗИ: ніде в норм країнах немає такої вакханалії з продажем землі, укргниди невиліковні

О, ще одна зедержимордаукргнида вилізла, пішов на*** і теж в ігнор

Ігор Лікарчук 49 хв · До мого допису про святкування у багатьох школах 8 Березня як свята краси і весни з’явився один (на щастя) дуже промовистий коментар. Ось він: «Люди хочуть свята. Люди хочуть нагадати собі, якими були до 22-го. Навіщо шукати зраду?» Цей коментар набрав кілька десятків схвальних лайків. Тому скажу кілька слів. 1. Прикро, що багато освітян, і не лише вони, не розуміють очевидного: того життя, яке було в Україні до 2022 року, вже не буде. Могили тих, хто не повернувся з фронту. Попіл зруйнованих домівок. Дитячі сльози. Усе це не дасть нам повернутися у реалії, які були. І заклик святкувати так, ніби цього не сталося,- це не свято. Це є блюзнірство. Між іншим, саме в цьому контексті потрібно говорити про зраду - зраду пам’яті. 2. Святкувати чи не святкувати будь- яке свято - справа совісті кожного. Міжнародний день боротьби за права жінок, безумовно, має право на відзначення. У різний спосіб. Але повторювати радянські ритуали цього дня: з тюльпанами, зефірками і фартушками означає - перетворювати історичну і політичну подію на дешевий побутовий ритуал. Це не про повагу до жінок. Це про культ радянської звички і втрату історичної пам’яті. 3. Але головний сенс мого попереднього допису був інший: школа не може брехати. У цій ситуації - брехати про справжню сутність цього дня. Українська освіта і так уже занадто довго живе в напівправді. Саме тому їй дедалі менше довіряє суспільство. Коли школа починає підміняти зміст ритуалом, а правду - звичкою, вона лише поглиблює цю прірву. Тож, панове педагоги, згадайте старий анекдот: або хрестик зніміть, або труси одягніть. У цій ситуації вибір простий: або бути українськими педагогами, або залишатися в полоні радянських ритуалів манкуртами. P.S. Щиро радію з того, що схвальних лайків до коментаря, який я навів вище, лише кілька десятків. Сотні - інших. Що не може не радувати.

Трошки Г вам по трубам:

Радий за собак. У них тепер більше прав, ніж у людей в Україні. t.me/gnapinfo/2561

Земудари в дії..., якщо завдання стоїть здати Україну - то правильно діють

Не до нас тепер. Ми хіба що можемо робити вигляд, ніби можемо навчати збивати іранські шахеди, хоча в самих не ідеально це вдається, інакше вони не врізалися б у багатоповерхівки. Також можемо зловтішатися на тему: от бачите, не так то просто – розраховувати на одне, а реалії виявляються набагато складнішими. За світ не варто хвилюватися: вони гуртом доб’ють ісламсько-ядерну загрозу й вернуться до звичного життя. А ми так і зостанемся на десятиліття супроти війни, яка світові не сильно то й шкодить: від нашої війни бензин удвічі не стрибнув, валюти не попадали, виробництво скрапленого газу не припинилося, біржі не обвалилися, торгівля не обнулилася, логістичні протоки не заблокувалися, танкери не йшли на дно, економіки не редукувалися. Цілком безневинна війна, ба навіть вигідна: Америка продає зброю й забирає рідкісноземельними скарбами, Європа кредитує під відсотки, Китай усміхнено продає все всім і тішиться, Україна попри війну своє збіжжя вивозить на мільярди доларів, росія попри війну свою сировину продає третьому світові через треті прокладки на мільярди доларів, Глобальний Південь нарощує свою економічну й політину міць стаханівськими темпами – така війна, від якої світ не сильно то й страждає, може тривати вічно в теперішній інтенсивності. t.me/OstapDrozdovOfficial/5335