hause

Кабмін призначив Олексія Реву заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових перетворень та цифровізації. Олексій Рева - колишній переможець шоу Зеленського "Розсміши коміка", актор гумористичного шоу "Мамахохотала", а з 2022 року приєднався до ЗСУ і служив в одному з Полтавських ТЦК. Потім залучався до менеджменту Резерв+. Тепер він заступник міністра оборони. t.me/BerezaJuice/68603

Депутатка Київради Аліна Михайлова ініціює розпуск «Муніципальної охорони» Києва на час воєнного стану разом із Ксенією Семеновою. Приводом стали події на Теремках. Михайлова називає структуру з 1600 працівників «кишеньковою армією» Кличка, яка за кошти киян дублює функції поліції Мені здається - це рішення непродумане та хибне. Тобто, сама ідея логічно. Утримувати за бюджетний кошт у Києві 1600 кремезних молодих хлопців (третина бригади, а за віком та статурою - всі гарні штурмовики. І стільки вистачить на дві бригади, діловодов та дроноводів знайдемо окремо). Витрачати на пих біля 900 мільйонів на рік та забезпечитувати бронюваняя на тлі поповнення 45+ яка до нас приходить? Звісно це сюрреалізм. Але розпускати? Нащо? Вже є колектив по формі, розподілений по групах з командирами, бойове злагодження пройдено, один одного розуміють. Це ж готова ударна бригада. Навіть в піксель перевдягати не треба, нехай в "койоті" залишаються. Роздати автомати, видати військові квитки та перевести на грошове забезпечення з Києва на Міноборони. Все - в нас дуже крутий резерв, за тиждень Покровськ повернемо - це для початку. web.telegram.org/k/#@Kirilovolodimirovich

https://www.facebook.com/share/p/19K5yWmwwW/ ЧИ МИ МОДЖАХЕДИ ? Мені здається, головна помилка потужної пропаганди полягає в тому, що вона намагається перепрошити українців у тих, ким вони не є. Українці — людиноцентрична нація з європейською прошивкою. Ми хочемо жити. Будувати будинки. Ростити дітей. Заробляти гроші. Подорожувати. Любити. Відпочивати. Сваритися з владою. Міняти президентів. Планувати старість. Ми хочемо державу не як жертовник, на який треба покласти себе, а як інструмент, що захищає нашу свободу, безпеку і саме життя. А нас намагаються переформатувати в націю-моджахеда — суспільство вічної мобілізації, вічної боротьби й вічної жертовності. Де війна вже не надзвичайна обставина, яку треба прагнути завершити, а нормальний спосіб існування. Де запитання «коли це закінчиться?» стає майже непристойним. Де смерть поступово перестає бути катастрофою, якої держава повинна всіма силами намагатися уникнути, і перетворюється на найвищий доказ правильності громадянина. Для радикального релігійного воїна десь в зоні племен Пакистану чи Афганістану така модель принаймні внутрішньо несуперечлива. У джихадистських ідеологіях збройна боротьба може набувати значення релігійного обов’язку, а загибель — мучеництва. Війна може тривати десятиліттями й поколіннями, тому що сама боротьба стає частиною сенсу існування. Можна жити в печерах, стійко триматись, бути незламним і потужним заради єдиної мети: померти і стати героєм. Але чи ми моджахеди? Українці прийняли цю війну не заради того, щоб війна стала їхнім вічним способом життя. Вони хочуть результату. Безпеки. Миру. Майбутнього. Той, хто сьогодні у формі, хоче зрештою повернутися додому, обійняти дітей, зняти її і більше ніколи не вдягати. Ніколи знову. І саме тут виникає фундаментальна суперечність. Держава хоче отримати громадянина з психологією ідейного повстанця: за ідею, без зайвих запитань, скільки буде потрібно, до кінця. А громадянин очікує від європейської держави зовсім іншого: цінуй моє життя, бережи мене, поважай мої права і зроби все можливе, щоб війна закінчилася. А не навʼязуй ідеологію націонал-моджахедства. Націонал-моджахедство в центрі Європи не приживеться. Бо людиноцентрична держава — не власник громадянина. Громадянин платить податки, дотримується законів, працює, сам будує своє життя, сам утримує родину — і тому цілком природно не відчуває перед державою безмежного боргу, останнім платежем за яким має стати власне життя. Так, держава створює якусь примарну правову рамку, яка, однак, може діяти і проти громадянина, якісь інституції і таку-сяку суспільну інфраструктуру. Мінімальну. Але навіть громадянство вона більшості з нас не «подарувала». У 1991 році громадяни колишнього СРСР, які постійно жили тут, просто стали громадянами проголошеної України в силу прийнятого закону. Держава виникла не раніше за своїх громадян, щоб потім великодушно «подарувати» їм громадянство. Вони разом із нею і становили нову політичну реальність. Хто був громадянином УРСР, став громадянином України. Але найцікавіше інше: європейцем українець значною мірою став не завдяки цій державі, а всупереч їй. Сам навчився заробляти. Сам будувати своє життя. Сам захищати свої права. Сам їздив у Європу й побачив, як може бути. Сам виходив на Майдани та вулиці з вимогою: «Хочемо жити інакше». Громадянин виявився європейськішим за власну державу. І тепер ця держава раптом намагається пояснити йому, що вона не сервіс, а власник. Що його свобода умовна, його життя може бути ресурсом, а неіснуючий «борг» перед нею — безмежним. Але юрисдикція — не право власності на людину. Юрисдикція — не право власності на людину! Це не держава прошила українця Європою. Українець значною мірою прошив себе сам. І ось тут відбувається головний збій. Людині тут десятиліттями пояснювали, що вона — громадянин європейської держави. Що цінністю є людина, її свобода, гідність, права, родина, майбутнє. За це збиралися майдани та відбувалися вуличні протести: «аби було як в Європі». А тепер від неї очікують психології афганського моджахеда: не запитуй, скільки це триватиме; не ра*** ціну; жертвуй; якщо треба — помри. Але чи виходить перепрошити українців?.. Бо людям розповідають про героїчну смерть, а вони хочуть жити. Їм показують кладовища як символ єдності, а вони хочуть, щоб кладовища перестали рости. Їм кажуть про боротьбу «до кінця», а вони ставить абсолютно природне запитання: до якого саме кінця? До чийого кінця? Яка мета? Який результат? І як держава збирається до нього прийти? Не можна десятиліттями обіцяти суспільству європейське майбутнє — свободу, добробут, права, довге життя, освіту дітей, можливість подорожувати й будувати власне майбутнє, — а потім дивуватися, що воно не хоче прийняти етос нескінченної священної війни, закриті кордони та кладовище як обʼєднавчу ідею. Можливо, проблема не в тому, що українців недостатньо добре навчили помирати. Можливо, українці просто надто сильно навчилися хотіти жити. І це не збій нашої європейської прошивки. Це і є наша європейська прошивка. Україна потрібна нам не для того, щоб красиво за неї померти. Вона потрібна нам для того, щоб у ній красиво жити.

Петер Мадяр відреагував на заяви з боку Сибіги через відмову Будапешта брати участь у форматі «Карпатська інтеграція». Угорський премʼєр порівняв ситуацію зі створенням сільської футбольної команди. «Заявляти, що суверенна країна є учасником міжнародного формату співпраці без попередніх консультацій або згоди відповідної країни, є абсолютно неприйнятним. Наведу лише один приклад: “Привіт, ми створили футбольну команду в сусідньому селі. Ми не знайомі, але ви в ній, і ви маєте принести м’яч”», — написав Мадяр t.me/BerezaJuice/68560

t.me/gnapinfo/5281 IMG_8469.MP4

Да да, інший берег Тиси я навіть у бінокля не можу роздивлятись 🤣, зедєрьмократія наше все

Ну домовились же "до останнього українця", і 90 лярдів же пообіцяли, їбаштесь дальше у своєму зеленому болоті...

🔴Президент Франції Емманюель Макрон оголосив безпрецедентну екстрену мобілізацію і всього за 24 години скликав майбутніх кандидатів у президенти на надсекретну нараду в підземному бункері під Єлісейським палацом. Керівники розвідки та військове командування розкрили політикам шокуючі дані про масштабну та інтенсивну російську гібридну загрозу. Західні спецслужби прямо заявляють, що Кремль перейшов до справжнього «державного тероризму», влаштовуючи підпали військових заводів та саботаж на пасажирській залізниці з готовністю йти на цивільні жертви. Головна мета Макрона на цій закритій зустрічі була максимально жорсткою. Він прямо попередив усіх майбутніх лідерів Франції, аби за 8 місяців до президентських виборів ніхто з них не смів виправдовуватися і сказати суспільству: «А я не знав». Макрон поділився з ними державною таємницею, щоб усі чітко розуміли масштаби російського тиску, припинили внутрішні політичні спекуляції навколо паливної кризи і знали реального ворога в обличчя. Показово, що на цю екстрену нараду з безпеки не запросили жодного представника проросійських сил у Франції, аби уникнути витоку секретної інформації та маніпуляцій з боку Кремля. Французький лідер діє на випередження, вимагаючи негайно розгорнути план захисту стратегічних підприємств від дронів і кібератак, та ініціює терміновий саміт G7. Про всі ці закриті деталі, жорстке попередження Макрона «а я не знав» та бойкот проросійських партій детально написали одразу у двох великих аналітичних матеріалах видання Le Monde. https://www.youtube.com/watch?v=ISucBs90Rfs

https://www.facebook.com/share/p/1DSvnZk81j/ "Можна стояти в тиші разом із тисячами людей - і при цьому нічого не відчувати. А можна кожного дня просто мовчки згадувати тих, кого вже немає, - і ця пам’ять буде набагато глибшою за будь-який офіційний ритуал. Бо людина, яка пам’ятає, не потребує команди. А вільна людина - не потребує дресури." ЗИ: Траса Житомир-Коростень, Топорище (поворот на Хорошів), субота 9-00, акурат на повороті з обох сторін дороги стоять якісь люди з прапорами , стоїть колонка - грає гімн... І це так кожен день? І виникають риторичні питання які не можна задавати... Так і живемо...

t.me/BerezaJuice/68493 - відео див.

Естонська сторона припинила робочі контакти з народним депутатом від "Слуги народу" Арсенієм Пушкаренком після конфлікту навколо розподілу допомоги Україні. За твердженнями естонських посадовців, політик намагався впливати на вибір проєктів, які фінансуватиме країна, та чинив тиск на чиновників. censor.net/ua/news/4023887/estoniya-prypynyla-spivpratsyu-z-nardepom-pushkarenkom-cherez-zvynuvachennya-u-tysku-schodo-dopomogy ЗИ: і там земудари нас рали...

Земударський план: по Дніпру ...

Про американських гнид: https://www.facebook.com/share/p/19XmPqVZcA/

Укрогнидство по-київськи: https://www.facebook.com/share/p/1MVTfhJXEx/