Privet

Щодо облицювання білою цеглою, то її там близько 6 тис. шт. Вага 22 тони. Навіщо таке навантаження на фундамент , який було зроблено сто років тому, та який не в найкращому стані ? - мені не зрозуміло. Демонтується там цегла легко.

Усе ж таки міркую, якщо будівлю залишати та капітально ремонтувати, то брус треба демонтувати та замінити на базальтову вату. Це досить легко, адже він там нічим не зафіксований - береш бензопилу та питання декількох хвилин. Для мене вкрай важливо по максимуму зменшити фактор ризику пожежі.

Ця будівля на великий рахунок - це звичайний каркасний будинок. У якості утеплювача - погано оброблений, з щілинами, дерев'яний брус. Утеплення по суті там погане. Але, тоді не було інших матеріалів та технологій. Я ось що міркую - якщо посилити несучі конструкції каркасу та повністю замінити дерев'яний брус на базальтовий утеплювач ? Наступний етап - це повність прибрати зовнішнє облицювання цеглою. Облицювати зовні будівлю сучасними матеріалами - сендвіч-панелями, наприклад. Це у тому числі значно зменшить навантаження на фундамент.

@ЗаРаМи-б3р 14 годин тому А я все згадую хлопця ( це ще на початку війни) який казав про вербові котики , і ще одного хлопця, в якого на рюкзаку було написано, що коли він загине то щоб він потрапив до раю, бо в пеклі він вже побував. От врізалось чомусь в память... Чи живі вони?! Молюся!

Хоча, мені тут одна дівчинка підказує, що слід зберегти автентичність, та замутити бар чи ресторан. Я у цьому не тямлю, до того ж, - цільове землі під торгівлю, але бар було би цікаво , місце підходяще та і випити я люблю.

Чим далі, тим більше у мене бажання знести усе та закатати у асфальт. Палева та фанери буде чимало.

Подібні питання мені побоюються задавати навіть у місцевій прокуратурі. Поки що я у образі - усе ламати та крушити. Щодо археології - днями пройдуться з металошукачем.

Напис був на внутрішній стороні дошки тамбуру. Прикрив напис з локацією. Робив цей тамбур громадянин міста .....Дебелий Степан Євдокимович . 19/ І 39 року

Тут я взагалі не зрозумів логіку з вікнами..

Взагалі, як я зрозумів, дерево здебільшого оброблялося виключно сокирою. Ручну пилу майже не використовували. Металеві цвяхи також. Я знайшов напис на деревній дошці у тамбурі з прізвищами майстрів та датою - здається 1939 рік. Завтра зроблю фото.

Якщо це незаконно, то нічого хорошого з цієї історії не вийде у моєму випадку.

Там така щильність забудови, що якщо дотримуватися усіх норм, то площа нової забудови зменшиться .

Поки що у мене фантазії щодо подальшої реконструкції приблизно такі : Забурюємося вздовж зовнішніх стін на глибину 4-5 метрів - зсередини будівлі - робимо стовпчастий фундамент з ростверком. Підіймаємо стіни на новому фундаменті зі шлакоблоку, наприклад, але залізобетонні стовпи фундаменту також продовжуємо до стелі. Нові стіни, залізобетонні елементи зв'язуємо зі старими дерев'яними стінами. Нові стіни також забезпечать вогнестійкість будівлі. Потім - армопояс на який буде опиратися нова кровля. Усі внутрішні стіни та інженерні системи прибираємо. Облаштовуємо на фундаментах пічного опалення декілька залізобетонних колон всередині будівлі - для конструкцій кровлі. Кровля - распорна та та без облаштування стелі. ***

Щоб було уявлення що робити з цим далі - видаляємо усе зайве до основи. Підлогу згодом також демонтуємо до лаг. Там, - де брус - це зовнішня стіна. Прикольно - погодьтесь. Дуже не хочеться зносити, але хз. На фото - кімната 1-5.

Саме так і треба робити - де тільки є можливість. *** А перед тим як бетонувати труби у фундаменті - треба не забувати попередньо якісно пофарбувати труби , краще у декілька шарів на межі бетону. Саме на цій межі труби найбільше ржавіють у разі неякісного захисту.

Чимало було запропоновано компромісних рішень щоб зберегти цю трубу, але усе вперлося у мою вроджену безкомпромісність.

Я ж писав - функціанал під котельню буде збережено. Стіні доведемо до 3 метрів . Перенесемо двері та збільшимо пройом, усе поміняємо на сучасне. Зверху зробимо бетонну плиту - плоска кровля. Всередину затягнемо буферну йомкість на 2-3 тони. Трубу буде демонтовано. З великою топкою твердопаливний котел я планую встановити знадвору. Десь так - якщо коротко.

Теж, - під кутом ?!😀 Коли на один з кутів додали трубу - усе завалилося на той кут. Бо основа була ненадійна - насипний грунт. Коли, під час буріння, на глибині десь 2,8 метрів дійшли до материкового грунту - то відчули це відразу. Це історичний центр міста. Там великі нашарування культурних прошарків та усі будівлі, навіть більш-менш сучасні мають проблеми з фундаментами, бо усі будують на недійних грунтах - на культурному шарі стрічкові фундаменти з важкими, цегляними будинками, та воно згодом усе там ламає. Я септик робив -2,5 метрів чистого чорнозему.

Не зрозумів суті питання. У розширювача є дно-кастрюля. Грунт туди потрапляє.

Грунт таки насипний - на глибині 2 м. траплялися шматки цегли. На 2,9 дійшли до основного грунту та в щось пекельно хлопчики вперлися. Можна було веселитися далі, але я добрий був у той день.

Так, - занадто підкопувати під підошву існуючого фундаменту мені не хочеться. Чому стовпи ? Тут річ не в тому, що фундамент у якийсь момент дав усадку. У мене враження, що сам ґрунт, разом з фундаментом сповзає на сусідню ділянку - там суттєвий перепад висот.

Нір ми нариємо ще чимало. Я таки посилю фундамент з боку нахилу - як планував спочатку. Стовбчастий фундамент з ростверком. Вже пробували бурити - здається без проблем. Грунт - глина та судячи з усього не насипний - без сміття. Міркую, - забуримося метрів на 5-ть. Зробимо розширення знизу. Та пов'яжемо зі старим фундаментом. Міркую, - не такі вже це великі витрати. Демонтуємо трубу. Функціонал будівлі під котельню я залишу, але подібна труба там нафіг не потрібна. А далі - монолітна плита на дах. Це вже на свій страх та ризик. Таке у мене бачення.