Dmitriy_S

Так, він не міг поступитися Петру Олексійовичу цією достойною посадою. Не для того його народ України обирав.

Хотів стати губернатором Київського краю РФ.

Від присяги стає менш страшно? Ні. Насправді це все діло звички, і через це треба пройти. До війни просто звикаєш, але на те треба час. А в 2014-ому на те часу не було.

А чим відрізняється військовий, який не приймав участь у бойових діях від цивільного?

Мабуть ви занадто рано втікли з Донецька, бо знали б, що навіть цивільна людина, яка побувала під обстрілами, дуже відрізняється психологічно від тієї, яка під ними не була. А про військових і мови нема.

Не програвали, бо там було мізер регулярних військ РФ.

Ні, в 2014-ому ВСУ програли б пряме зіткнення з ВС РФ, бойовий досвід - це дуже важлива штука. На наше щастя, тоді РФ не наважилася на повномаштабну війну.

Так і є. В неї зовсім не було бойового досвіду. З орками в 2014-ому мали боротися СБУ і антитерористичні підрозділи, ще до того як почалися бойові дії.

І? Я загубив нитку дискусії.

Що саме "мимо"?

Справа не в кількості, а в якості. В України погано організована армія. І оці дві неділі, які давав Захід на захоплення Києва - це не помилка в оцінці української армії, а помилка в оцінці російської. Жоден з президентів, включаючи Зеленського не реформував армію якісно, тільки кількісно. Навіть супермотивовані рядові бійці і нижчий офіцерський склад не можуть своїм героїзмом компенсувати бардак армії радянського зразка.

Взагалі-то ім'я Дмитро з'явилася вже в УРСР, це адаптоване більшовиками церковне Дмитрій. Власне кажучи, мене так назвала моя прабабця в честь цього дядька blyzhchedoboga.com.ua/svyatiy-dmitriy/, вона народилася до революції і ніякого Дмитра не знала.

В мене в свідоцтві про народження ім'я записане українською, як Дмитрій. Походить від грецьких імен Деметрій, Димитрій, які в свою чергу походять від грецької богині Деметри.

В 91-ому не було вибору.

Сімдесят років СРСР не проходять безслідно. Звернули ми не туди ще в 1994-ому, коли обрали Кучму, замість Чорновола. А далі воно все накопичувалося як сніжний ком і навіть Майдани не змогли нічого змінити.

Може тому, що Петро Олексійович влаштовував Кремль на той момент? Хоча, як по мені, риторика змінилася не зразу. А сам напад був саме зараз із-за привабливої кон'юнктури, коли світ оговтувався після коронавірусу і за логікою Кремля міг проковтнути окупацію України, щоб не поглиблювати і так глибоку кризу в світовій економіці.

Ви зараз намагаєтесь приписати Україні суб'єктність, якої в неї не було. Прихід до влади будь-якого проукраїнського президента привів би до війни. Не подобається вам Зеленський - фіг з ним, хай би замість нього був Притула, це б зупинило РФ від нападу?

Так, не зовсім правильно виклав свою думку. В підпорядкуванні МО є військові департаменти, але саме МО - це цивільна структура.

Ні, у нас було АТО і ООС. Військового положення не було. Лінія зіткнення була досить стабільна роками, втрати 100-150 чоловік на рік убитими.

Зараз у нас йде війна. Результат буде по закінченню.

В 2014-2019 ми втратили частину країни, і якби пішли тим же шляхом, то втратили б ще частину, якщо не всю.

Ні, в Західному світі МО - це абсолютно цивільна структура, і я вважаю це абсолютно правильним. Хоча у нас до недавнього часу МО фактично керувалося військовими, зараз воно реформується по західному зразку.

Особа Президента тут не грає ролі, грає роль кон'юнктура, що склалася. Штати побачили для себе шанс вивести РФ з гри. Хоча, згоден, що якби у нас був будь-який інший президент, який би підписав Мінськ-3, то такої кон'юнктури не склалося б і жертв було б набагато менше, але і країни б у нас не було.

Військові не мають відношення до постачання зброї, вони тільки декларують свої потреби і використовують її.

На мою думку, Штати зараз цинічно затягують війну в Україні, переслідуючи дві цілі. Перша - не допустити Третьої Світової, друга - максимально виснажити РФ, примусити її максимально зменшити свій військовий потенціал, щоб знешкодити її на найближче десятиліття. І перше, й друге їм поки вдається вдало. На жаль, це все ціною життів українців.