Казка на ніч. Типова історія, яких можна набрати десятки, якщо не сотні.
Отже, на початку великої війни десь у глибокому тилу України (на відстані гарматного пострілу від тогочасної лінії фронту) група пацанів (від 24 до 56 років) з нашого двору вирішила піти в армію.
Сформували ТРО, взяли під ППД порожні, занедбані приміщення однієї державної організації. Директор цієї організації тоді втік до себе в родове село десь за Хмельницьким, і ніхто проти військових не заперечував.
Пацани зробили в приміщеннях ремонт за свої гроші, провели електрику, запустили опалення, вставили двері та полагодили дах. Відповідно до нових віянь, стали робити дрони для своєї бригади. Потім під'єдналися цивільні специ, отримали державні гроші, з'явилися красиві відосики палаючої ворожої техніки, стало веселіше.
Одного разу, повернувшись після визволення Києва зі свого родового гнізда, директор поважної державної організації напився по-особливому (все-таки День вишиванки), і вломився до військових у ППД. Побачив дрони, і став кричати "Не дозволю! Прилетить ракета! Забирайтеся в ліс, там у землянках робіть свої дрони!"
На ранок протверезівши, директор почав писати скарги в усі інстанції, розкривати державну таємницю, але нічого вдіяти не міг, тому що договір з його державною організацією уклала військова частина, і розірвати цей договір неможливо.
Одного разу, через півтора року, пацани з мого двору отримали наказ перейти в іншу бригаду. У зв'язку з чим договір оренди приміщень ППД старою бригадою було розірвано, а командир нової бригади написав директору поважної державної організації офіційного листа з проханням підписати новий договір про ППД відповідно до закону про воєнний стан.
Отримавши лист, наш директор, любитель напиватися в День вишиванки, одразу ж уклав договір оренди тих самих площ ППД із директором іншої державної організації, аналогічним любителем п'яних вишиванок.
Сьогодні державні діячі приходили військових виселяти з ППД.
У наявності пряме порушення закону про воєнний стан, перешкоджання законній діяльності Збройних сил, розголошення державної таємниці.
Чому так трапляється? - Тому що немає законів воєнного часу про боротьбу зі зрадниками, шпигунами, колаборантами, сабожниками. Патронів, певно, на всіх не вистачає.
А ви питаєте, чому не вистачає дронів... ,Ю. Касьянов
