Ranch

Снаряди 105мм вже поставляються. Більше того, при застосуванні по живій силі противника, окремі їх модифікації набагато більше ефективні, ніж 155мм.

news.obozrevatel.com/ukr/show/people/brendan-frejzer-rozplakavsya-pid-chas-6-hvilinnih-ovatsij-na-premeri-filmu-kit-zaradi-yakogo-popravivsya-do-270-kg.htm За сюжетом головний герой Чарлі, вчитель англійської мови, викладає в онлайн-форматі, а під час уроків постійно їсть, щоб заглушити біль від втрати коханого. Брендан Фрейзер зіграв гея з надлишковою вагою, який намагається налагодити стосунки із 17-річною дочкою Еллі, котра злиться на батька через те, що він покинув сім'ю.

Так отож... Через те що я "в темі", то й розказую, що дюралюмінієвий - легший. І для дюралюмінію наявність зварювальника зовсім необов'язкова. На відміну від сталі. У всіх профільних закритих групах дроноводів вже над цими рамками з кутника посміялися.

Ага. І зварили рамку-трималку з металевого кутника 50 мм. Дюралюмінієвий некошерний і занадто легкий.

Радіоаматори вважають радіоаматорами лише своїх братів-стукачів і тих, хто знає, що таке "73!" і вміє з особливим пафосом видати в ефір на якомусь ламповому шматку лайна: "Слышу вас на 5-6". Обов'язково таким тоном, як дружина "рибалки з паяльником". Але чомусь у більш широкому розумінні і радіоаматори, і "радіолюбителі" - це саме "паятелі" різної кваліфікації. Як не дивно, "паятелі-ремонтники" з радіоринку себе вважають "професіоналами", а не радіоаматорами.

Спостерігав за дружиною одного місцевого радіоаматора-алкаша біля магазину. "Жалілася" знайомим куркам на чоловіка (закочуючи очі): "Паяв вчора... (багатозначна пауза зі спостеріганням за реакцією оточуючих). До півтретьої ночі... Електровудочку робив" (важко зітхає).

Головне, щоб будували полонені кацапи і "скрєпниє любітелі русскага міра" під наглядом українців і американців, а не ми.

Аналогічно. Якби я мав трохи менше совісті, то ще б міг робити кар'єру далі.

Моїй тітці (по лінії матері) аналогічне пропонували в Австрії. Вона працювала у маєтку якогось барона чи графа. Він їй пропонував залишитися і вийти за нього заміж. Але вона не погодилася і сіла на евакуаційний поїзд у СРСР, який... розбомбили американці. Чудом залишилася живою і пішки через ліси, одна і без попутників пройшла до Львова. Відсиділа 3 роки.

Залежить від 2-х ліній: батьківської і материнської, а ще - від статі дитини. Моя покійна сестра, наприклад, хоч була професором математики, але мала здібності до наук гірші, ніж я. А у порівнянні зі своїм батьком - я баран і неук. Це моя особиста оцінка.

А там не питали, чи є здібності. Дуже багатьох у концтабори відправляли. У батька ще було клеймо "син ворога народу", бо дід (батьків батько) був царським офіцером, повним Георгієвським кавалером, якого розстріляли у Сталіно (Донецьку) у 1937 році за вироком трійки НКВС. Це клеймо не давало йому можливості нормально поступити в інститут, бо у анкеті тоді була графа "Был ли на оккупированной территории и концлагерях в Германии" (щось типу такого). І, хоча батько 8 разів протягом 8 років поступав в різні інститути і здавав всі вступні екзамени на "5", через "концтабір" і "походження" його в інститути не приймали. Коли поступав у 9-й інститут, то не вказав у анкеті "концтабір" і... поступив, закінчивши фізмат без єдиної четвірки. Але вже після випуску КДБ виявило, що він був у концтаборі і що він - син "ворога народу". Тож не міг займати жодну керівну посаду. А діда посмертно реабілітували у 1990 році і навіть у багатьох газетах про нього були статті, бо він був трохи видатний))

Моєму покійному батькові, дядькові і тітці заплатили. І немало. Причому, було 2 транші. Розмір виплат залежав від того, де саме людина перебувала, на яких роботах. Мій батько був на підземному заводі, де робили "Фау", досить відомому. Там його спочатку вчили ССовці-інженери в якомусь типу "ПТУ" при заводі. Вчили жорстоко, з нагайкою і побоями, якщо щось не розумів. І це при тому, що батько вільно володів німецькою, яку самостійно вивчив перед війною (він після війни ще 7 мов вивчив). Коли американці захопили завод і звільнили в'язнів, то батько попав у фільтраційний табір для репатрійованих у Харкові і на роботу на ХТЗ, де працював без права виїзду за територію. Фактично, був трудовий табір. Досить швидко отримав 6 розряди основних робітничих спеціальностей з металообробки (фрезувальник, токар, слюсар-інструментальник, жестянщик + газо-електрозварювальник і ще щось). По якійсь із спеціальностей мав 7 розряд (таке було колись, потім його ліквідували, скоротивши до 6 розрядів). Оце так німці "видресирували" у "ПТУ". Про німців він розповідав і хороше, і погане, але в цілому - відносився до них не вороже і дуже поважав їх інженерів. Але здоров'я у концтаборі він підірвав дуже сильно і страждав масою хвороб до кінця життя.

Вам варто ще не забути заокеанським лівакам подякувати, які "ніжками Буша" кацапів годували. Варто подякувати Обамі, по наказу якого з України були вивезені у 2009 році розробники перспективних систем неядерної зброї масового знищення, яким вручили американські паспорти просто у Києві. Вже про Кучму і Кравчука не вийде нічого сказати, бо при Ющенку це було.

Так я знаю, хто конкретно. Людина сумлінно виконувала наказ. Нікому нічого не буде)) Поряд було знищено декілька десятків одиниць військової техніки ворога і десятки ворожих військових. Можете карту подивитися.

Ага... Тобто Ви спочатку пропонували продати ядерну зброю, технології і матеріали "всім бажаючим". Фактично, зайнятись ядерним тероризмом. Тепер - декларуєте, що Ви за інтереси держави. Одна непробивна тупа тут тупо верещить, що хоче бути членом ядерного клубу, хоча я вже для особливо обдарованих пояснював, що ядерна зброя - більше понти і зайвий геморрой. І давно більше поваги не до дурнів з ядерним дубцем, а до тих, хто розробляє і старається здійснювати розробки зброї більш ефективної, ніж ядерна. І більш дешевої. Чи Вам просто очі засліплює ненависть до опонента і Ви бачите лише власну думку чи думку, співзвучну з Вашою? Чи просто не розумієте, про що йде мова і ігноруєте очевидні факти, що в масштабах світу буде здійснено не лише перехід на новий технологічний і енергетичний уклад, але й на нові види зброї масового знищення? Чи то Вам дуже сильно хочеться виглядати "страшним і великим", щоб "поважали"... як кацапів, а не розумним і високотехнологічним, щоб поважали за розум і наукові досягнення? Зараз зброю масового знищення нових типів Україні створити простіше і дешевше, ніж ядерну. І для цього не потрібно ставати членом якогось "ядерного клубу" і дратувати всесвітню банду ліваків. Але ж ні, потрібно про ядерку далі свою лінію гнути. Знаєте, мене завжди дивували і дивують люди, котрі не знають і не відчувають, коли їм краще злитися (вийти) з суперечки, у якій вони виглядають або "бліднувато", або просто інтелектуально не дотягують до рівня опонента. Не Ваше то вести світські бесіди про військову справу, ядерну зброю, яка себе віджила та про фундаментальні дослідження в галузі створення зброї на нових фізичних принципах. Ото так Ви Україну "поважаєте" і її інтелектуальний потенціал.

Ірану? Північній Кореї? Саудівській Аравії? Південній Африці? Ще якимось терористичним режимам? Вже хватило того, що "червону ртуть" продавали у 90-ті роки і продають зараз кацапи. А ізраільтяни і американці хватаються за голови і думають, навіщо ж такий "подарунок" зробили Ірану і Північній Кореї... Ви хоч розумієте, що таке Договір про нерозповсюдження ядерної зброї? І які могли бути санкції. Україна просто припинила б своє існування за лічені дні. Чи розумієте, чому була виплачена мала (як всі вважають) сума за боєголовки? Бо проводилися калькуляції затрат на їх переробку. Американці дали гроші і нам (за боєголовки), і кацапам - на переробку. Яка реально дуже дорога.

А Ви розумієте, що справа не стільки у ціні, а у тому, що велику кількість збройового плутонію просто не було куди діти. Ні американцям, ні росіянам. Його не можна просто зберігати, а потрібно одразу перевести в лігатури, які вже потім зберігати. Це коштує дорожче, ніж сам плутоній. Більше того, американський і совдепівський збройовий плутоній невзаємозамінні. А ще корпуси боєголовок з урану потрібно було якось утилізувати. З тим простіше трохи, але також пригоди досить веселі, якщо враховувати, що уран корпусів - загартований. Самі більші проблеми були з нейтронними зарядами. Я можу особисто підтвердити, що на 1999-2000 рр. деяка їх кількість все ще перебувала в Україні і були досить неприємні "інциденти", які чудом не призвели до жахливих наслідків. А людей постраждало досить немало через таке "зберігання". І це при тому, що робилося все можливе, щоб зберігання було правильним і згідно вимог та інструкцій. Можливо, колись про це книжки напишуть. Хоча, дуже сильно сумніваюся, що їх дадуть опублікувати.

Ви сильно розумієте, що відбувається з ядерним боєзарядом, якщо його "не доглядати" як малу дитину? Сильно знаєте, що якщо його не охолоджувати, то деякі частини боєприпасу просто розплавляться, а це загрожує досить страшними наслідками, бо навіть 1 мг збройового плутонію у вигляді аерозолю - смертельний для людини і вивести його з організму абсолютно неможливо. А може Ви знаєте, що у перший день КР "Калібр" наносилися удари по відомих кацапам місцях колишнього зберігання ракетного палива? А може Ви знаєте, що декілька досить великих міст України були би вщент знищені, якби на цих базах зберігався НДМГ, на що розраховували росіяни?

А солдати від голоду їли горобину. Мій товариш служив у цей час, розповідав. Я йому на консервному заводі купував згущене молоко, а у ковбасному цеху - ковбасу і передавав у частину. А у 2016 році я на Житомирському полігоні спостерігав, як солдати-строковики ДШВ косили траву перед приїздом петьмана: двоє носили бензиновий генератор, а один - орудував електротримером, який був до цього генератора підключений. А як це смішило Пашинського, який також це бачив. Йому було весело. Весело і смішно було Полтораку, якому Пашинський потім це розповідав.

Ага... У баранів і дебілів все просто і ясно. І всі вони "експерти" абсолютно у всіх галузях науки і техніки. Хоча пишуть з помилками і навіть не можуть рідну мову вивчити, а у школі і в ПТУ перебивалися з двійки на трійку. Зате гарно вміють кричати і всіх вчити "як треба".

У Вас якщо туго з почуттям гумору і Вам невідома творчість українських поетів, якій більше 20 років, то я Вам щиро співчуваю. Та ще співчуваю, що Вам десь привидівся Гімн України. І мені також дивна Ваша неповага до нього, бо "Гімн" пишеться з великої літери

От якщо "розборщики" двигунів і горлопани перестануть розповідати, як і кому що розбирати, то може буде більше толку в країні.

Одні горлопани "спеціалісти"... одні "спеціалісти-ядерщики"... А були ж нормальні вірусологи... Морква на городі, У саду бджола. Жаба на болоті Крила розвела. Хоче полетіти, Тихо каже “Ква!” Але в небо взмити Не дае Москва. Знають, знають хитрі Кляті москалі Те, що у повітрі Жаби – королі. Що розкинув крила, Мов зелений птах Цілий день парила б Жаба в небесах. Що могла б дістати Навіть до зірок, Що створив літати Жаб зелених бог. Але щось тримає, Тягне до трави. Жаба точно знає – То рука москви. В ней залізні пальці, Як кільцем взяли. І трима за яйця Жабу москалі... Кажуть, що не треба. Кажуть: “Ти лайно”. Але смотрить в небо Жаба все одно. І хоча минають Ці тяжки часи, Досі заважають Жабі руські пси. Годі, кляте стерво, Золота Москва Жаба ще не вмерла, Жаба ще жива. Жаба ще порине В синю далечінь, Бо немає нині Краще жаб створінь.

От якщо Україна хоче бути дійсно передовою країною, то потрібно не бути охлократією і йти на поводу у тупих горлопанів, що верещать про ядерну зброю, а розробляти перспективні види зброї: гафнієві або церієві бомби, зброю на ІРП і т.д. Але ж то потрібно більше соображати, ніж в цукерках. Бо коли петьману пропонували купити Atmel, коли він продавався, то він це не зробив і мотивував це тим, що: "Я в этом них... не понимаю и мои эксперты тоже не понимают. Это не конфеты и торты." Зате, коли Ілон Маск був тут і вів з ним переговори про те щоб пара професорів передали дані досліджень по аккумуляторних батареях і з їх застосуванням побудувати завод у США, то петьман ногами тупав і синів від люті, коли професори відмовилися виїхати за кордон і захотіли, щоб завод будувався в Україні.

Це було дорого, а зараз ще дорожче. Якщо тампери водневих боєголовок і обладнання для їх виробництва розроблялися в Києві, то системи охолодження - в РасчЛєнінграді, нейтронні "гармати" - у москві, розрахунки систем радіаційної імплозії - у Севастополі тощо. Можна було би перелічувати номери НДІ і НДІ злиті з в.ч., які нікому нічого не скажуть. Майже всі роботи по проектуванню обладнання командних пунктів, систем їх герметизації і підвісу також були зосереджені на території рашки. У нас деякі виробництва були і є, але вони не відігравали і не можуть відігравати критичну роль у створенні ЯЗ. Її дорого розробити, бо необхідне створення маси супутніх галузей виробництва, профільних НДІ, дослідних полігонів тощо. Це собі можуть дозволити лише багаті країни. Або країни, для яких це питання піару, престижу чи вимушеної необхідності. Тим більше, що зараз, напевне, вже ЯЗ 6 покоління. А на те, щоб створити ЯЗ хоча б 1-2-го покоління, необхідно від 1,8 до 3,5 трильйонів доларів.