Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

Артемидий

Пользователи
  • Публікації

    66
  • Зареєстрований

  • Відвідування

Про Артемидий

  • День народження 08.05.77

Персональная информация

  • Откуда
    Николаев
  • Пол
    Мужской

Відвідувачі профілю

Блок останніх відвідувачів вимкнений та не відображається іншим користувачам.

Артемидий's Achievements

Активный участник

Активный участник (5/13)

  • Начало популярности
  • Популярность
  • Первый пост
  • 10 комментариев
  • Преданный форуму

Recent Badges

347

Репутація

  1. Про залу. Зала - це підарський безпілотник-крило. Якщо літає над головою, то нєхєр взагалі по вулиці вештатись, а тим більш кучковатись. Чомусь досі не всі командири це усвідомлюють
  2. Особисто був в півкилометрі від всім відомої події зі 128ю. Працювали в підвалі, черговий про залу повідомів ще десь за годину до прильота, плюс інфа про залу була в робочих чатах, і у 128ї теж. Тож, вся біда не у виявленні безпилотників, а саме в реагуванні на них, тобто в банальному поху'змі і халатності.
  3. За майже півтора роки жодного разу ніхто не вимагав ніяких відкатів за виплату бойових. Виплачували бувало і по сотці, в залежності від інтенсиву. Принаймні в 79ці я про відкати навіть не чув. У відпустку їздили всі, ніхто хабарів не платив, про таке теж не чув, плітки хіба що, але і сам їздив і побратими без цієї хєрні. Останні декілька місяців за певних обставин я не на нулі, то премії немає ніякої, суто голе грошове забезпечення. Щодо виплат солдатам ха кордоном - особисто спілкувався ще десь у 10-12 році з американським солдатом: в самих штатах 1800, за кордоном 3000, в Іраку та інших бойових точках 6000
  4. Якась маячня. Командира підводного човна не можуть призначити замом начальника моб.центра. Начальниом ще припустимо. Навпаки також. Щось на стикується
  5. Я написав, як є по факту. Можуть їх тримати, не можуть - то інша справа. По факту керівництво бригади сказало: "ідіть куди хочете, ми вас не тримаємо", але з лав зсу їх не звільняють. Суду вони, схоже, теж нахєр не потрібні, бо деякі з них живуть тут з серпня, хтось таки уходить, когось ще додають. Не знаю, хто ви, але написали так, наче це офіційна інформація. Не заперечую. Але ж, якби в житті все було так, як має бути, то і воєн би ніколи не було. Що стосується постійного пербування в зоні бд, то в грудні до нас перекинули батальон з бригади, яка з самого початку перебувала під Київом. Тобто, більш ніж півроку вони були поза зоною. Пс все, що я пишу - то не офіційна інфа, або звідкись переказана, переслухана від когось, а те, що я бачу на власні очі. І якщо щось не співпадає з офіційною, або з тою "як має бути", то так воно вже й буде Чесно, не хочеться ні з ким сперечатись. В когось виникли питання, або хтось хоче уточнити якісь деталі - можу допомогти. Якщо ми дивимось на щось під різними кутами, то в мене, нажаль, зараз немає можливості подивитись під іншим.
  6. 79 одшбр з лютого 22 жодного разу в тил не виводилася. 72 омбр, яка з нами поруч, також постійно на нулі. Відпустки з тріском, але таки дають, так, я був у відпусці в січні, через вісім місяців від мобілізації. Зараз є хлопці, хто був вдома ще в липні. І їдуть не 10%, а максимум 4-5 Що стосується свіжеприбувших: буває таке, що хлопці вчилися в учебці на минометників, а по прибутті їх відправляють тупо в піхоту. Але таких, щоб взагалі не тримали автомата, наче не було. Ті хто навчався в Британії розповідають, що вчать більше антитерористичним заходам, тобто здебільшого штурм і оборона будівель, без врахування, що будивлю в будьякий момент може рознести в хлам арта Поза штат з оплатою в 600 грн виводять зальотчмків: відказників, навиправних алкашів та ін. Живуть поруч в селі, військовій поліції вони нахєр не потрібні, додому не їдуть, лазять по полях, шукаюють розбиті машини, курочать, щось більш менш коштовне продають. Про виведення поза штат поранених поки не чув, тут прочитав вперше. Побратим ось нещодавно повернувся, наче нічого, все виплатили. Думаю умови в різних частинах різні. Та й люди різні.. Навіть ось тут, на форумі, скільки людей, стільки і поглядів..
  7. Якась маячня. В Курахово (20 км від Вугледару, 25 від мар'їнки) спокійнісенько собі працюють АТБ і ЕкоМаркет. Може ще хтось, не шукав. Тож нормально вони там все собі возять. А далі і не треба, бо вояки розкидані по всій донеччині мілкими групами, немає сенсу фури гнати. Наприклад, нам з Курахово бригадним бусіком їжу возять
  8. Після того, як одного дня позиції, саме на яких ми знаходились, раптово опинилися в червоній зоні, хоча до підарів було ще метрів 400, став якось з настороженням відноситись до діпстейту.
  9. Якщо ви не бачили, то це не означає, що не літали. Над Миколаївщиною літали майже кожен день. Часто парами. Неодноразово спостерігав строї по 4-8 літаків. Ще за один аеродром на західній точно знаю, що літали кожен день. І не лише з 14 року, а десь з нульових. Проблеми з польотами були десь у 92-98му, потім почало налагоджуватись.
  10. Під час голодомору лише 30х років, під радянською владою без всякої війни загинуло близько 4 млн українців. Під час війни за різними даними від 8 до 10 млн.
  11. Якщо дотримуватись цього правила, то можна перефразувати: "пустив у Бучу, пускай і у Львів". Не треба так робити. Біблія - це не конституція, вона написана для віруючих, хоча в основному і використовуєтся для прикриття і виправдовування злочинів. Воїни грішні? Так, якщо дотримуватись заповідей, як статутів карного кодексу. Але ж, якщо ці воїни не дозволяють перетворити Україну на суцільну Бучу, то хіба вони грішники? Може вони і є божою зброєю? Або, принаймні, тим самим щитом, який створено для захисту тих, хто ще не втратив віру і молиться за те, щоб не перетворилося їхнє життя на Бучу? Не треба цітувати біблію, кожен сам знайде в ній те, що потрібно саме йому. Якщо дійсно потрібно. Бо в кожного СВІЙ шлях
  12. Цей чувак багато в чому дупля не відбиває. Не читайте його
  13. Ні. Перший рвз таке бажання виникло в 92му, коли мені було 15, ми стояли нв російсько-українському кордоні, а руськи погранці стволами автоматів рились в наших вивернутих чемоданах, без будь-якої поваги до того що батько щойно звільнився з армії, відслуживши 25 років. В 14му мене до армії не взяли. Спитали, чи є діти, сказав, що є, то відправили додому.
  14. Ні. Я ріс в сім'ї військовослужбовця. Народився в Харкові, аотім понеслося: московщина, Камчатка, Закавказзя.. Переїхали в Україну, в Миколаїв (батьки звідти родом) в 92му. Україномовних тут теж не було . Лише літні люди "балакали на українському язиці", а не "розмовляли українською мовою" Тобто, я ніколи не був в уураїномовному суспільстві. Навіть в українській армії може й було троє-п'ятеро україномовних на роту.. Першим моїм україеомовним середовищем стала дружина 18 років тому, але.. за кілька років вона почала розмовляти російською. Бо, бляха, середовище. І чомусь все це ніяк не заважає мені палко бажати, щоб всі росіяни здихли. Всі 140 мільонів. А заодно і всі, які мешкають за межами росії. Бо тільки в цьому випадку назавжди закінчиться війна. То як мова впливає на мій світогляд?
×
×
  • Створити...