з огляду на багатомільйонні табуни бездітних піхв прострочек - може не все так однрозначно ?
У сотнях епох та націй, де я інкарнації мав,
Богів Торгових Майданів кумиром своїм визнавав.
Затуливши лице руками, крізь пальці їх зліт та крах
Я бачив – а Боги Абетки все міцно стоять на ногах.
Жили ми ще на деревах, коли вони з вістю прийшли:
"Вода – буде мочити, і буде Вогонь пекти."
Та ми не знайшли в цій рутині Натхнення, Польоту Душі,
Тому – хай Горил навчають, а ми – Шляхом Людства пішли.
Ми мчали волею Духа. Вони ж не міняли крок,
Бо їх породив не вітер, так, як Богів Ярмарок.
Та завжди вони доганяли, і ми дізнавались знов –
То плем'я в льодах пропало, то варвар Рим поборов.
Духовних Цінностей наших вони не бажають сприйнять,
Твердять, що Місяць – не з сиру, компромісу не хочуть шукать.
Думки для них – це не Коні, не бачать Крил у Свині, –
Ми ж ішли за Богами Торгових Майданів, нам це обіцяли вони.
Коли Уельс усмиряли, вічний мир привітали вони,
Віщали – віддайте зброю, загарбник і ви – брати!
Коли ж ми мечі віддали – продали нас в ланцюгах,
А Боги Абетки ж казали – "Цурайся нового Зла".
Повноту Життя обіцяли на фемінізмі піску
(Почавши з любові до ближнього – кохай і його жону).
Дітей у жінок не стало, сенс і честь загубили мужі,
А Боги Абетки ж казали – "Дістанеш смерть за Гріхи".
У вугільний вік обіцяли, що буде вдосталь всього
Коли від Петра-хазяїна відбере в колектив Павло;
Стало доволі грошей – та де взять на них товар?
А Боги Абеток казали – "Помре, хто не працював".
І впали Боги Базарів, геть пішла красномовців юрба,
І навіть до серцем убогих дійшло – говорять недарма,
Що Двічі Два – то Чотири, не все Золото, що Блищить,
І Боги Абеток неквапно прийшли це знов повторить.
Так від початку Людства було, і так буде знов,
Чотири лише певні речі Суспільний Прогрес знайшов:
Пес – назад до своєї Блювоти, Свиня – піде знов в багно,
А Дурень, хоча й опечений, лізе в Вогонь все одно.
А потім, як все це мине, почнуть будувать новий світ,
Де платять за те, що живете, і кари нема за гріхи,
Але як Вода завжди мочить, і як опікає Вогнем,
Так повернуться Боги Абетки до нас з вогнем і мечем!
Rudyard Kipling The Gods of the Copybook Headings
Переклад Євгена Пілянкевича
