Бездомный

о.... дивлюся , тут дупа пригорає навіть в ші не палю вже 30 років . та й взагалі - ніц на мене не схожий

а туди хилих не брали

👍

тобто і ви не згодні , що коменданський підрозділ - то не добірні відокремлені від загалу солдати - військова частина в середині частини ?

бабам більше отрібно навіть - так - так звані "стосунки" лише виключно бабам і потрібні .

тихо-тихо , не відлякни теоретика - дай теоретику висловитися

до Афгану рвалися - рапорти відправити їх до Афгану прямо в мене на очах писали у військкоматі. знали про пільги убд - позачергові квартири , пільги пари зарахуванні на навчання на блатні спеціальності , е.т.с. не погано описано в Олексієвич - в Цинкових хлопчиках

мій татусь швидше за все сексотнічав . бо за часи совдепії виїхати до "капстрани" у відрядження ( а він був у відрядженні в Австрії ) можна було виключно через вербовку кдб.

Голодні ігри ? вижити мають виключно сталеві щури ?

та на зборі однокласників було п'ять хлопців , і я - єдиний з них не єврей . Ну ще один - полкан в російській армії ( представник радянської воєнної касти в декількох поколіннях ) , один єврей - в Бостоні , ще один єврей - в Гамбурзі . І так - євреї - то вже зведений "випускний" 9-10 А клас , куди діти лімітників з Пентагону не потрапили .

дурню й кришталевий прутень не надовго

особливо , якщо клас в тебе - така сама ( ні - часто густо - ще гірша , бо я хоча б в окремій двокімнатній мешкав ) ліміта з Пентагону ( сумновідома в Дніпрі малосімейна общага дя лімітчиків ). І таке - татусь працював на іншому боці величезного міста - не наїздися туди-сюди , навіть за наявності бажання ( якого й не було ). "Водити куди слідувало" по величезному місту з поганим транспортним сполученням потрібні були бабусі - дідусі , а вони в селі в колгоспі лишилися , або на полі бою після чергового м'ясного штурму "безимянної висоти" . Більше - коли дідусь вже був на пенсії , вільний , і в його системі цінностей - цілком заможний , він не чим допомогти онукам цікавився , а відновленням стосунків з тьотею вафлентиною - ну нема в сиріт безбатьченків патерну дбати про свій рід - в сироти й діти - сироти .

ну що поробиш - то було хіба не єдине їхнє знання - куди спрямувати дитину. тим більше , що , не встиг мій татусь втікач з колгоспу ледь-ледь піднятися з сірого безпорадного загалу , як до його піструна присмокталася охоча до посмоктати прутень в начальства тьотя вафлентина , і йому тупо стало не до сина . що робити , якщо не можеш вдало вийти заміж ? стань вдало коханкою і відсмокчи собі "шасливий шлюб"

а про таке , що я про таку можливість узнав , коли її було вже згаяно багато років як. саме так - я жив у великому місті - мегаполісі , навколо була безліч можливостей підготуватися до життя , але всі вони пройшли повз мене - бо я про них навіть не знав , як не знали мої батьки , які потрапили до міста , як лімітники з колгоспу. І не лише повз мене - повз більшість тих , кто був навколо мене - вони навіть не знали , куди й навіщо треба йти . Звісно ж - були й такі , то скористався такою можливісттю. Я навіть знаю їх - але вони те робили нишком , і не рекламували таку опцію. І так - їх в основному спрямували туди їхні прошарені батьки/діди , які були в курсі - що по чому і навіщо , а ще й належали до привілейованих каст

ну , кацапи й досі мріють про "повернути взад" совок. вони й в Україну полізли , щоб повернути взад совок

а в нас був суцільний далекосхідний бардак - на командно штабній шишизі комбатальйону їздив на рибалку , в теплу пору року бігуни бігли у самоход регулярно - щомісяця - в мене в располазі була розвідрота( всі - "білі" спортсмени розрядники - литовці , білоруси , українці , кацапи)- весь час бігали їх ловили , іноді - нами їх "підсилювали"

водійське посвідчення - то цінна галочка у портфоліо . і так - хлопець ще сподобатися мав "генералу" , щоб його за кермо персонального генеральського авта посадили . Ще раз - комендачі - то еліта , обрані . По комендачах про всю армію не судять. Це те ж саме - як судити про вроду всіх кацапок по смокталкам Шойги .

конкретизуйте - де я збрехав ? у часи срср водійське посвідчення - жирна галочка у портфоліо - цінне вос . в мої часи вже трактористи не потрібні були - танки були , а от солярку вже заощаджували , частини "кадрировали" - дурні гроші на "підтримку боєдатності" - танкові біатлони - скінчилися .

так точно

а чому ви вирішили , що в селі не можна отримати до армії цінну військово облікову спеціальність ? приклад : мій татусь - сільський сирота в школі під час упк вивчився на тракториста , завдячуючи чому в армії - став інструктором водління танка в миколаївській учебці . Дембельнувся старшиною. Жодних блатів . Жодних.

пан і досі перебуває під магічним впливом передачі "Служу Советскому Союзу" .

не могло бути такого без серйозної попередньої - доармійської підготовки . як мінімум - спортивні досягнення у "правильному" спорті + вос з досааф

в ті часи мати водійське посвідчення на момент 18 років - то вже само по собі не аби яке досягнення . коменданський підрозділ - елітний надпідрозділ в середині частини . то не пересічний солдатик - кому попало так не везе , потрібне портфоліо , або блат з волі , а краще - і те і інше .

у вас елітна частина , ви - елітний призовник з прекрасною доармійською підготовкою . а я - про загальний стан справ у радянській армії , де на час мого потрапляння туди ніякої дідовщини вже не було - була суцільна "земляковщина - дружба народів проти слов'ян" я ще думав тоді - якщо не дай Боже війна , як це "військо" воюватиме ?

мій взводний призначив - цапа відбувайла - зама - мавпу носорога з туапсе - спортмена розрядника на прізвище Кулікчян а сам - "пішов на блядки"(с). ========================== то ж коли прилетіло по Туапсе , мені було що/кого згадати