The New York Times опублікувала статтю під назвою «Росія відроджує вимогу про скорочення НАТО для забезпечення угоди щодо України» про вимоги Росії в переговорах щодо припинення війни.
Газета отримала документ від 10 листопада, який показує, що після понад двадцяти місяців дипломатичних зусиль адміністрації Трампа Путін майже не змінив свої основні цілі. Росія повернулася до вимог, які висувала ще до повномасштабного вторгнення, у деяких випадках повторюючи їх слово в слово.
Сам Путін, за словами свого радника Юрія Ушакова, заявив представникам США, що пропозиції 2021 року все ще відображають «наше бачення основоположних елементів архітектури нерозділеної безпеки». Іншими словами, Москва не відмовилася від своїх вимог, але намагається забезпечити їх виконання через переговори.
Щодо України російський документ закликає до припинення «постачання будь-якого типу західної зброї, військового обладнання та продукції до України». Москва погодилася б на вступ України до Європейського Союзу лише за умови, що ми відмовимося від участі в загальній політиці безпеки та оборони ЄС.
Росія намагається привласнити право визначати, до яких міжнародних організацій ми можемо приєднатися і яку допомогу можемо отримати. Від нас вимагають відмовитися від засобів оборони, тоді як сама Росія збереже здатність атакувати знову.
Я сприймаю ці вимоги не як пропозицію припинити війну, а як спробу створити умови, за яких буде легше знищити незалежну Україну.
Вимоги Росії не обмежуються Україною. Москва хоче, щоб війська та бази НАТО були відведені до кордонів альянсу 1997 року, що послабить оборону Польщі та країн Балтії.
Документ також вимагає припинення подальшого розширення НАТО та «будь-якої військової діяльності» в Україні та інших країнах «Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії».
Окремо Росія тисне на Францію та Сполучене Королівство, щоб вони виключили можливість використання своїх ядерних сил для оборони інших європейських держав. Це дорівнює обмеженню здатності цілої групи країн захищатися та отримувати допомогу від союзників.
Росія хоче диктувати умови безпеки не лише для України, а й для значної частини Європи. Джерела, які спілкувалися з The New York Times, повідомляють, що російські представники прямо посилалися на Холодну війну та Варшавський договір як на модель майбутнього європейського порядку.
Вони стверджували, що поділ на американські та радянські сфери впливу нібито зменшив ризик конфлікту. Таким чином, за версією публікації, Москва пропонує повернення до системи, в якій безпекові рішення одних держав визначалися іншими.
У такій системі Україна не зможе самостійно вирішувати, як забезпечувати свою оборону.
Саме тому я інтерпретую російські розмови про «нероздільну безпеку» як вимогу обмежити наш суверенітет і повернути нас під контроль Москви.
Водночас економічні стимули, які, за публікацією, запропонували Путіну Джаред Кушнер і Стів Віткофф, досі не змусили Росію піти на жодні поступки. Представники США поглиблюють обговорення потенційних бізнес-угод і погоджуються розглядати російські вимоги щодо європейської безпеки, тоді як Москва повторює свої передумови та додає нові.
Стаття зазначає, що документ відображає початкову переговорну позицію, і російські представники визнають можливість «гнучкості» з боку Путіна. Однак готовність обговорювати формулювання не означає відмови від мети. Немає підстав вважати саму згоду Росії продовжувати дискусії про те, наскільки беззахисними мають залишатися Україна та її сусіди, поступкою. Дональд Туск без жодних недомовок описав наслідки: «Прийняття умов Росії означатиме пряму загрозу безпеці Польщі». Він також наголосив, що ці вимоги «неприйнятні не лише для України, а насамперед для Європи». Водночас частина європейської дискусії, описаної в статті, зосереджена на необхідності залучення Європи до переговорів. «Ви не можете говорити про майбутнє Європи без нас за столом», — заявив прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден. Але проблема полягає не лише в тому, хто сидітиме за столом. Навіть участь усіх європейських держав не зробила б угоду прийнятною, якби вона залишила Україну без необхідних засобів оборони та визнала право Росії обмежувати наш суверенітет. Для мене вимоги, викладені в статті, підтверджують ключовий момент: це екзистенційна війна.
Росія прагне знищити Україну як незалежну державу, і ми боремося за наше виживання. Це не суперечка щодо конкретних територій чи торговельних умов, яку можна врегулювати взаємними поступками. Від нас просять обговорювати обмеження саме тих можливостей, які дозволяють нам продовжувати існувати та чинити опір.
Переговори з Росією не можуть завершити цю війну, доки її метою залишається наше знищення.
Не може бути компромісу між цією метою та нашим правом на існування.
Жодні територіальні, політичні чи військові поступки Росії не є прийнятними. Відмова від допомоги, обмеження наших оборонних можливостей чи визнання сфери впливу Росії не усунуть загрозу; навпаки, вони підірвуть нашу здатність їй протистояти.
Я переконаний, що єдиний шлях уперед — це повна військова перемога України, визволення окупованих територій та усунення здатності Росії продовжувати свою агресію. Зусилля України та наших союзників мають бути спрямовані на забезпечення цієї перемоги, а не на пошук прийнятної форми поступок Путіну.
Ми боремося за наше виживання, і наше саме існування не може бути предметом переговорів.
x.com/DenShtilierman/status/2121633791751950753