GVK

РќР° щастя, так. Справа РІ тому, що енергію Р· РўРђ РІРё запасаєте РЅРµ РЅР° РІСЃСЋ РґРѕР±Сѓ, Р° РЅР° той час, коли РІРѕРЅР° Р±СѓРґРµ використовуватись - РЅР° час денного тарифу. Тобто запасти енергію потрібно РЅРµ РЅР° 24, Р° РЅР° 16 РіРѕРґРёРЅ. Отже, 5 РєР’С‚ * 16 РіРѕРґ = 80 РєР’С‚-РіРѕРґ. Далі, залежно РІС–Рґ deltaT: deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*20) = 3.4 Рј3 deltaT = 30 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*30) = 2.3 Рј3 Це якщо РўРђ РЅР° РІРѕРґС– С– РЅР° номінальні тепловтрати (Р·Р° Рў =-22 degC). РљСЂС–Рј того, можна розраховувати РўРђ РЅРµ РЅР° номінальні тепловтрати Р±СѓРґРёРЅРєСѓ, Р° РЅР° більшу частину сезону (СЏРє С– потужність РўРќ; але це вже політичне рішення). Рђ якщо підчитати кілька статей, поставити пару виробничих експериментів С– витратити зекономлені гроші РЅР° певні матеріали, то може вдасться 1) зменшити РѕР±'єм РўРђ РІ кілька раз С– Р±) уникнути високотемпературного режиму роботи РўРќ. Мене особисто приваблюють кристалогідрати. Наприклад, 12-РІРѕРґРЅРёР№ динатрійфосфат (РўРїР»=36 degC, q=426 кДж/РєРі); 10-РІРѕРґРЅРёР№ карбонат натрію (РўРїР»=32-36 degC, q=328 кДж/РєРі); С” Р· вищою РўРїР» - 5-РІРѕРґРЅРёР№ тіосульфат натрію (РўРїР»=48-49 degC, q=200 кДж/РєРі). РЇ так прорахував, РѕС‚ для РјРѕС—С… Q=24 РєР’С‚ накопичення потрібно було Р± 181 літр 10-РІРѕРґРЅРѕРіРѕ карбонату натрію чи глауберової солі. Якщо 12-РІРѕРґРЅРёР№ динатрійфосфат - 133 літри (С– РўРђ 200-250Р»). Рђ РЅР° РІРѕРґС– Р·Р° deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 24/(1.167*20) = 1 Рј3 Добавлено через 1 минуту На щастя, так. Справа в тому, що енергію з ТА ви запасаєте не на всю добу, а на той час, коли вона буде використовуватись - на час денного тарифу. Тобто запасти енергію потрібно не на 24, а на 16 годин. Отже, 5 кВт * 16 год = 80 кВт-год. Далі, залежно від deltaT: deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*20) = 3.4 м3 deltaT = 30 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*30) = 2.3 м3 Це якщо ТА на воді і на номінальні тепловтрати (за Т =-22 degC). Крім того, можна розраховувати ТА не на номінальні тепловтрати будинку, а на більшу частину сезону (як і потужність ТН; але це вже політичне рішення). А якщо підчитати кілька статей, поставити пару виробничих експериментів і витратити зекономлені гроші на певні матеріали, то може вдасться 1) зменшити об'єм ТА в кілька раз і б) уникнути високотемпературного режиму роботи ТН. Мене особисто приваблюють кристалогідрати. Наприклад, 12-водний динатрійфосфат (Тпл=36 degC, q=426 кДж/кг); 10-водний карбонат натрію (Тпл=32-36 degC, q=328 кДж/кг); є з вищою Тпл - 5-водний тіосульфат натрію (Тпл=48-49 degC, q=200 кДж/кг). Я так прорахував, от для моїх Q=24 кВт накопичення потрібно було б 181 літр 10-водного карбонату натрію чи глауберової солі. Якщо 12-водний динатрійфосфат - 133 літри (і ТА 200-250л). А на воді за deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 24/(1.167*20) = 1 м3 Добавлено через 5 минут Ой, а як це прибрати оті крякозябри з повідомлення:-/

Да уж, не иначе как откровение свыше. Долго пришлось поклоны бить, наверное? Я чё-то надеялся увидеть сЦылку на книжку с умными числами типО Прандтля, Нуссельта и Грасгофа, а ты ж дывы як усэ просто! Ка да эф да дЭльта Т у скобочках, и всенька квантова мэханика. Шоста кляса друга чверть. А ник у Вас умный: Вент, да еще и 69. Намекает на наличие каких-то знаний, опыта. А это, по-видимому, сфера деятельности и возраст Вашего дедушки, которому Вы мечтаете подражать?

Бывает, что поискав пару дней упорно, все еще не находишь, и тогда людей спрашиваешь, да? А люди тебе слова мудрости небесной в морду... Наверное, от велика ума.

То питання у тому, чи існує якась формула, яка дозволяє обчислити потужність теплопередачі з урахуванням площі теплообмінника?

Доброго часу доби. Трохи почитав форум, але не знайшов відповідь на свої запитання; втім, думаю, що воно актуальне для всіх, хто планує робити рекуператор для припливно-витяжної вентиляції самотужки. Запитання такі: 1) Яка оптимальна відстань між пластинами? Наразі я бачив, що роблять люди пластини через 3 мм; але порився і знайшов у каталозі теплообмінників ф. "ВЕЗА" (Україна), що вони роблять відстань між пластинами 1.8 або 2.5 мм. Я розрахував, що гідравлічний опір потоку повітря у проміжку 2 мм більш як удвічі перевищує опір у проміжку 3 мм. Можливо, є якісь інші міркування, наприклад саме проміжок біля 2 мм дозволяє істотно підвищити інтенсивність теплопередачі? 2) Десь тут на форумі бачив посилання на сторіночку "Теплообменники для рекуператора из фольги своими руками". Там набрав чел ТО площею 2.7 м2 бляшаними пластинами з кроком 4 мм і досягнув ККД приблизно 50%. Звісно, це вже хоч щось, але як на мене, трохи замало, щоб заради цього мостити рекуп. 3) Я так зрозумів, що краще (хоча би для збереження пластин, якщо вони тонкі, наприклад з фольги, плівки чи паперу) ставити два вентилятори: один на витяжці після рекуператора і один на припливі, теж після рекуператора (тобто на початку нагнітальної гілки вент. системи). Фактично, в усіх проміжках між пластинами тоді буде приблизно однакова тяга, і вони не прогинатимуться. Чи можна без негативних наслідків поставити один вентилятор, наприклад тільки на витяжку? Бо dP на пластинах ніби невеликий, а справді великої шкоди пластинам завдає обмерзання. Ну то, наразі все.