GVK
-
Публікації
5 -
Зареєстрований
-
Відвідування
Тип публікації
Профілі
Форум
Календар
Повідомлення, опубліковані користувачем GVK
-
-
Q=кF(дэльта Т)
Да уж, не иначе как откровение свыше. Долго пришлось поклоны бить, наверное?
Я чё-то надеялся увидеть сЦылку на книжку с умными числами типО Прандтля, Нуссельта и Грасгофа, а ты ж дывы як усэ просто! Ка да эф да дЭльта Т у скобочках, и всенька квантова мэханика.
Шоста кляса друга чверть.
А ник у Вас умный: Вент, да еще и 69. Намекает на наличие каких-то знаний, опыта. А это, по-видимому, сфера деятельности и возраст Вашего дедушки, которому Вы мечтаете подражать?
-
Бывает, что в тупую задав вопрос гуглу, можно легко найти ответ. Не поленитесь.
vecotech.com.ua/component/content/article/12-tovari/319-rekupatori-vozduh-vozduh.html
Бывает, что поискав пару дней упорно, все еще не находишь, и тогда людей спрашиваешь, да? А люди тебе слова мудрости небесной в морду... Наверное, от велика ума.
-
Доброго часу доби.
як на мене, трохи замало, щоб заради цього мостити рекуп.
То питання у тому, чи існує якась формула, яка дозволяє обчислити потужність теплопередачі з урахуванням площі теплообмінника?
-
Доброго часу доби.
Трохи почитав форум, але не знайшов відповідь на свої запитання; втім, думаю, що воно актуальне для всіх, хто планує робити рекуператор для припливно-витяжної вентиляції самотужки.
Запитання такі:
1) Яка оптимальна відстань між пластинами? Наразі я бачив, що роблять люди пластини через 3 мм; але порився і знайшов у каталозі теплообмінників ф. "ВЕЗА" (Україна), що вони роблять відстань між пластинами 1.8 або 2.5 мм. Я розрахував, що гідравлічний опір потоку повітря у проміжку 2 мм більш як удвічі перевищує опір у проміжку 3 мм. Можливо, є якісь інші міркування, наприклад саме проміжок біля 2 мм дозволяє істотно підвищити інтенсивність теплопередачі?
2) Десь тут на форумі бачив посилання на сторіночку "Теплообменники для рекуператора из фольги своими руками". Там набрав чел ТО площею 2.7 м2 бляшаними пластинами з кроком 4 мм і досягнув ККД приблизно 50%. Звісно, це вже хоч щось, але як на мене, трохи замало, щоб заради цього мостити рекуп.
3) Я так зрозумів, що краще (хоча би для збереження пластин, якщо вони тонкі, наприклад з фольги, плівки чи паперу) ставити два вентилятори: один на витяжці після рекуператора і один на припливі, теж після рекуператора (тобто на початку нагнітальної гілки вент. системи). Фактично, в усіх проміжках між пластинами тоді буде приблизно однакова тяга, і вони не прогинатимуться. Чи можна без негативних наслідків поставити один вентилятор, наприклад тільки на витяжку? Бо dP на пластинах ніби невеликий, а справді великої шкоди пластинам завдає обмерзання.
Ну то, наразі все.
ТН вода-вода. Мифы и реальность.
в Альтернативні джерела електроенергії і тепла
Опубліковано:
На щастя, так. Справа в тому, що енергію з ТА ви запасаєте не на всю добу, а на той час, коли вона буде використовуватись - на час денного тарифу. Тобто запасти енергію потрібно не на 24, а на 16 годин. Отже, 5 кВт * 16 год = 80 кВт-год.
Далі, залежно від deltaT:
deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*20) = 3.4 Рј3
deltaT = 30 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*30) = 2.3 Рј3
Це якщо ТА на воді і на номінальні тепловтрати (за Т =-22 degC).
Крім того, можна розраховувати ТА не на номінальні тепловтрати будинку, а на більшу частину сезону (як і потужність ТН; але це вже політичне рішення).
А якщо підчитати кілька статей, поставити пару виробничих експериментів і витратити зекономлені гроші на певні матеріали, то може вдасться 1) зменшити об'єм ТА в кілька раз і б) уникнути високотемпературного режиму роботи ТН.
Мене особисто приваблюють кристалогідрати. Наприклад, 12-водний динатрійфосфат (Тпл=36 degC, q=426 кДж/кг); 10-водний карбонат натрію (Тпл=32-36 degC, q=328 кДж/кг); є з вищою Тпл - 5-водний тіосульфат натрію (Тпл=48-49 degC, q=200 кДж/кг).
Я так прорахував, от для моїх Q=24 кВт накопичення потрібно було б 181 літр 10-водного карбонату натрію чи глауберової солі. Якщо 12-водний динатрійфосфат - 133 літри (і ТА 200-250л).
Рђ РЅР° РІРѕРґС– Р·Р° deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 24/(1.167*20) = 1 Рј3
Добавлено через 1 минуту
На щастя, так. Справа в тому, що енергію з ТА ви запасаєте не на всю добу, а на той час, коли вона буде використовуватись - на час денного тарифу. Тобто запасти енергію потрібно не на 24, а на 16 годин. Отже, 5 кВт * 16 год = 80 кВт-год.
Далі, залежно від deltaT:
deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*20) = 3.4 м3
deltaT = 30 degC: V = Q/1.167deltaT = 80/(1.167*30) = 2.3 м3
Це якщо ТА на воді і на номінальні тепловтрати (за Т =-22 degC).
Крім того, можна розраховувати ТА не на номінальні тепловтрати будинку, а на більшу частину сезону (як і потужність ТН; але це вже політичне рішення).
А якщо підчитати кілька статей, поставити пару виробничих експериментів і витратити зекономлені гроші на певні матеріали, то може вдасться 1) зменшити об'єм ТА в кілька раз і б) уникнути високотемпературного режиму роботи ТН.
Мене особисто приваблюють кристалогідрати. Наприклад, 12-водний динатрійфосфат (Тпл=36 degC, q=426 кДж/кг); 10-водний карбонат натрію (Тпл=32-36 degC, q=328 кДж/кг); є з вищою Тпл - 5-водний тіосульфат натрію (Тпл=48-49 degC, q=200 кДж/кг).
Я так прорахував, от для моїх Q=24 кВт накопичення потрібно було б 181 літр 10-водного карбонату натрію чи глауберової солі. Якщо 12-водний динатрійфосфат - 133 літри (і ТА 200-250л).
А на воді за deltaT = 20 degC: V = Q/1.167deltaT = 24/(1.167*20) = 1 м3
Добавлено через 5 минут
Ой, а як це прибрати оті крякозябри з повідомлення:-/