loader

На старті війни було як мінімум 2 дії які тягнуть на підрив держави - зменшення податку для фоп 3 групи з 5 до 2% (скористались восновному мінімізатори де в магазинах по 10 фопів, всі мої знайомі продовжили платити 5), скасування розмитнення авто. Зараз люди які це творили роздають подачки однією рукою, другою намагаються накинути якусь дичину типу 20% пдв. І те і те - абсолютний кретинизм. В чому проблема була одразу наприклад сказати що податок буде рости на 1-2% кожен рік війни? В прогнозованості? Тому дивуватись що люди не починають з себе вже не можу. Людей треба ставити в рамки, водночас має бути системність і прогнозованість, мінімізація навантаження на бізнес на коротких проміжках.

Тут по відчуттям пенсіонерів вже більшість) За всіх важко сказати, себе відношу до середнього, дохід ніби не дуже малий, але все висить по суті на чесному слові, бо фоп, податки невеликі, гарантії ще менші. Сім'я немаленька. Вочевидь якщо в когось кілька різнопланових бізнесів - можна вважати "вище середнього", але навіть в таких реаліях не завжди буде можливість платити кратно більші податки. Тим паче що по сусідству у вас будуть десятки чиновників які на папері бомжі, на ділі на ваші податки почувають себе в рази краще. Гетманцев буде розповідати що треба більше на вчителів чи армію, на ділі - пенсії прокурорам в 33 і тп. Все щоб показати що той хто платить податки - лох. Така держ політика.

Там свої способи мінімізації, закупівля засобів на компанії і тп. Платять так само бідні і середній клас. Його логіка проста - він вже кацап, притерся в нових реаліях, йому треба тепер щоб всі стали кацапами, щоб тихіше стало особисто йому. Україна як така вочевидь йому не цікава.

А який з перечислених стабілізує? ) Там всюди ефективність на рівні 10-20% На рахунок ефективності - велике питання як її оцінювати.

Так ра***те тоді і мвс, СБУ, прокуратуру, дбр, беб, назк відповідно. Який сенс оцінювати окремий орган.

Станом на 2014 рік ситуація з постачанням зброї до України була принципово іншою та значно жорсткішою, ніж зараз. Тоді фактично діяло негласне міжнародне ембарго на продаж та передачу Україні летального озброєння. Ось ключові обмеження, що діяли в той період: 1. Офіційне ембарго Євросоюзу (лютий–липень 2014) 20 лютого 2014 року (під час розстрілів на Майдані) Рада ЄС запровадила санкції проти України, які включали заборону на експорт зброї та спецзасобів для внутрішніх репресій. Хоча санкції вводилися проти режиму Януковича, вони діяли і після його втечі. Лише у липні 2014 року ці обмеження були зняті, що теоретично відкрило шлях до постачань, але на практиці європейські країни не поспішали продавати зброю. 2. Позиція США: "Тільки нелетальна допомога" Адміністрація Барака Обами дотримувалася чіткої політики: не надавати Україні летальної зброї (Javelin, артилерію тощо), щоб "не провокувати Росію на ескалацію". Що постачали: Сухпайки (MRE), бронежилети, шоломи, прилади нічного бачення, рації та контрбатарейні радари. Відмови: Україна неодноразово просила протитанкові комплекси, але отримувала відмови на найвищому рівні. Перші Javelin Україна отримала лише у 2018 році (вже за адміністрації Трампа). 3. Блокування з боку ключових країн ЄС Німеччина та Франція (учасниці "Нормандського формату") були головними противниками озброєння України. Аргументація: Вони вважали, що конфлікт не має військового вирішення і постачання зброї лише завадить дипломатичному процесу (Мінським домовленостям). Ангела Меркель прямо заявляла, що постачання німецької зброї Україні є "неприйнятним". 4. Проблеми з приватними контрактами Навіть спроби України купити зброю за власні кошти часто блокувалися на рівні ліцензій: Країни-експортери відмовлялися видавати дозволи своїм компаніям на продаж зброї Україні, посилаючись на "нестабільну ситуацію" та "ризик потрапляння зброї до рук третіх осіб". Деякі країни (наприклад, Ізраїль) блокували поставки навіть безпілотників, щоб не псувати відносини з Кремлем. Підсумок 2014 року: У той час Україна опинилася в ситуації, коли світова спільнота визнавала агресію Росії, але відмовлялася давати зброю для захисту, обмежуючись "глибокою стурбованістю" та гуманітарною допомогою. Основний тягар забезпечення армії тоді ліг на українських волонтерів та внутрішній ОПК. Тобто і без воєнного стану ситуація була жопа, могла вочевидь стати і гіршою в тч через економічні чинники.

Як діти, може вже служить в якомусь ГУРі. Яка нах посадка)

Думаю замахи гарантовано планувались. По іншому не може бути. Безаідносно чеченців і татарова який герой війни.

І шо бля) Ще раз - це взагалі не аргумент. Бізнес вирішує задачі для своєї ніші, а не задачі під десяток власників. Звісно буває і навпаки, але висновків на цьому не побудуєш

Це нічого не значить. Можна подумати всі програмісти використовують свої продукти чи дизайнери роблять собі всі рішення які продають клієнтам і тп.

Станом на сьогодні "ухилянт" який кудись ходить це вже майже як доброволець)

І що з того, в його соцмережах бан отримати за відос ураження орка чи якийсь збір на порядок легше ніж у ватного маска.

Ой такі всі душні, ледь не єдиний курорт в Україні, звісно там буде людно, так броньовані, військові і тп, але як є. Чи бухати можна виключно остапу дроздову? На рахунок справедливості - логічно було ввести великий військовий збір на алкоголь та зони розваг для дорослих (всюди а не виключно в Буковелі), а не писати що хтось не так витрачає гроші чи відпочиває.

Обох можна привітати, в чому питання)

Ну тут питання не в сумі, а в особі. Хоча самі дії тянуть на роботу для СБУ. Як на мене то цікаве тут саме намагання провалювати закони. Зокрема про призначення керівників уряду.