https://www.facebook.com/reel/970657259300041
Про злодійську сходку в Одесі (1998)
5 вересня 1998 року в Будинку творчості письменників в Одесі мала відбутися найбільша в історії незалежної України злодійська сходка. До Південної Пальміри приїхали найвпливовіші кримінальні лідери практично з усього пострадянського простору.
Вибір Одеси для «саміту» такого рівня не був випадковістю. Йшлося про глобальний перерозподіл впливу, залагодження конфліктних ситуацій між злодіями і, зокрема, про контроль над головним транзитним вузлом СНД. Одеський порт — це нафта, метал і глобальні контрабандні потоки.
До 1997 року місто одноосібно контролював авторитет Віктор Кулівар (Карабас). Але після його вбивства в Одесі виник вакуум влади, що спровокував війну місцевих угруповань. Системний хаос заважав глобальному тіньовому бізнесу. Саме тому «злодії» прибули на узбережжя: їхньою метою було зупинити локальну бійню, запровадити «зовнішнє управління» та розділити контроль над портовими терміналами.
У суботу, приблизно о 12:00, гості почали прибувати на об'єкт. У банкетному залі все було готове до їхнього прийому. Але щойно учасники розсілися за столи, до них на захід несподівано нагрянули співробітники УБОЗу за силової підтримки бійців спецпідрозділів «Беркут» та «Сокіл».
Треба відзначити, що візит правоохоронців був досить ввічливим. Обличчям в асфальт поклали переважно охорону авторитетів, а іншим спокійно пояснили, що «кіна не буде». Найбільше обурювався Дід Хасан, за що бійці «Беркута» надягли на нього кайданки. Після цього учасників розсадили по автобусах і відвезли до УБОЗу на вул. Осипова, 23, де розмістили в актовому залі.
Офіційно повідомлялося: затримано 120 осіб.
Компанія підібралася знатна: Захарій Калашов (Шакро Молодий), Володимир Вагін (Вагон), Вахтанг Кардава (Вахо Сухумський), Аслан Кохія (Како), Валерій Шеремет (Шарік), Чіро Шонія (Чіро Гальський), Лаша Шушанашвілі (Лаша Руставський), Антімоз Кухілава (Антік), Тамаз Піпія (Тамаз Сухумський), Ноно Фарізян (Ноно), Лев Епштейн (Льова Більмо) та інші.
В УБОЗі авторитетів сфотографували, відкатали «пальчики» та допитали. Після чого висунули ультиматум — покинути Україну протягом 24 годин.
P.S. Якось ми обговорювали ці події з одним із колишніх високопоставлених офіцерів УБОЗу.
Для обивателя це виглядало як раптова перемога міліції. Але коли я запитав, як вдалося так легко накрити весь цвіт транснаціональної злочинності, він виклав свою версію подій:
«Зібрати в одній локації злодіїв такого рівня - надскладна логістична та оперативна задача. Ні Усоян, ні Шакро не прилетіли б до Одеси наосліп. У них були гарантії безпеки з найвищих кабінетів. Те, що відбулося,- не ініціатива місцевих оперативників, а ретельно спланована спецоперація, узгоджена на найвищому державному рівні.
Наше керівництво чітко розуміло: віддавши Одесу під зовнішнє управління криміналу, силовий апарат втратить статус головного арбітра на півдні. Надійшла команда жорстко, але безкровно зафіксувати нову реальність. Показати, що в Україні залишилася лише одна справжня "КРИША".
Наближався 1999 рік - президентські вибори. Силовому блоку був потрібен тотальний контроль над фінансовими потоками, а порт - це генератор тіньового кешу колосальних масштабів.
Лідери кавказько-московських кланів були глибоко інтегровані в російські спецслужби. Допустити їх до монопольного управління портом напередодні виборів означало своїми руками віддати Москві найпотужніший важіль економічного впливу на південь України. Наше керівництво ухвалило рішення відсікти іноземний кримінал від українських стратегічних об'єктів.
Як це реалізували? Класичний контрольований капкан. Через посередників фігурантам дали негласне "зелене світло", приспали пильність і зібрали всіх в одній точці.
Виловити десятки найвпливовіших "злодіїв у законі" СНД - завдання практично нездійсненне. А тут вони самі, за власний рахунок, злетілися в один заклад. Для УБОЗу це був колосальний оперативний успіх: за кілька годин ми оновили оперативну базу даних, отримали актуальні фото, відбитки пальців, чітко зафіксували зв'язки (хто з ким приїхав, хто кого зустрічав).
Якби їх просто не пустили через кордон, вони б провели цю сходку, наприклад, у Сочі, і все одно дистанційно поділили б Одесу. Наша ж мета була іншою: всьому злочинному світу НАОЧНО ПОКАЗАТИ, що Одеса не ділиться, і "криша" тут лише одна. Зібравши їх і виславши через деякий час, УБОЗ заблокував саму можливість переговорів. Сходку було зірвано фізично, жодних рішень не ухвалено, "смотрящих" не призначено.
Мене часто запитують: чому ми їх тоді масово не посадили? Математика вкрай прагматична. Уяви наслідки: тривалі суди, мільйонні хабарі, бунти в СІЗО та кримінальний терор на вулицях. Їхній виїзд за 24 години вирішила задачу з мінімальними витратами енергії системи.
Вони приїхали до Одеси, граючи за правилами початку 90-х, де все купується. Але не прорахували головного: система еволюціонувала. Їм продали ілюзію безпеки, стягнули в одну локацию, а потім одним ударом перевернули шахівницю. Ідеальний ендшпіль.
У цих словах - уся суть кримінальної історії 90-х. Там, де закінчуються великі бандитські розбірки, завжди починається велика геополітика.