Активність

Підкажіть будь-ласка, який перетин кабелю закладати для примка в якому з підключень буде насос 0.5кВт, світильник 20вт, реле тиску, відстань до будинку в місці підключення 30м. Вагаюся брати 3х1.5 моноліт чи 3х2.5 моноліт.

Наташа, я не образилась. Не думайте такого. Може не зовсім вклала той смисл в ваші слова, що ви вклали, десь трохи здивувалась, але не образилась. Кожен з нас має свою думку чи погляд на якісь дії. Тож я вирішила дати розгорнуту відповідь, чому я живу так, як живу; і чому мене не лякають зміни у житті. Може вона була емоційною... так, трохи є, але ніяких образ чи невдоволення від вашого питання. Ви відкрито запитали , я, маю надію, досить в подробицях розповіла про своє бачення. Нема з чого вибачатись В мене є подібний приклад перед очима. Знайомі з дитячого садочку. Діти одного віку. Різниця в віці між нами, дорослими, більше 10 років, вони молодші. З такою ж позицією, що зі своєї квартири нікуди і нізащо. Ми за цей час змінили три адреси квартир, продали їх, купили ділянку та побудували будинок, продали будинок та змінили країну. Після закінчення ліцею син поїхав навчатися в Польщу, поки він там навчався ми тут купили йому квартиру на випадок, якщо схоче повернутися. Ні, не повернувся, тож продали його квартиру тут та купили йому квартиру там. Все, що залежало від нас, як батьків, на наш розсуд, він отримав по максимуму. Гарну освіту; поради стосовно життя, якщо питав; квартиру, щоб не відволікався на побут та міг зосередитись на кар'єрі; і повну самостійність, щоб розумів, чого він вартий в житті. Звісно, що і повну незалежність від гаманця батьків. Знайомі за цей час залишились в тій самій квартирі, син закінчив медичний універ в Києві, бо пожалкували грошей відправити в Польщу, де в них близькі родичі. Окремого житла в сина нема. Роботи, щоб бути незалежним від гаманця батьків теж нема. Оженився... Для розуміння, вони лікарі, тож заробляють гарно, на старті нашого знайомства в нас були приблизно однакові умови, що з житлом, що з фінансами. Але небажання відпускати сина від себе, небажання щось змінювати в житті- вона єврейська мама, що кричала мені, коли наш син поїхав навчатися до Польщі, що я не мати, а мачуха. Але ж що маємо на сьогодні - таке враження, що я, таки, мати і спокійна за подальше життя мого сина, бо була установка на те, що він повинен самостійно влаштовувати життя і бути незалежним від обставин та фінансово. Про те, що мають вони- розповіла. Тож небажання відпускати сина від себе обернулось не дуже гарним результатом для сина. Але ж, по версії знайомої, мачуха я 😁. Як тут не згадати поговірку про те, що кожен коваль своєї долі. Хоча я і фаталістка, але ж таки так - щось для цієї долі ми можемо зробити і самі. Про парадокс. Мені та чоловіку дуже важливо мати "фортецю", я не розумію, як можна тинятися чужими хатами до скінчення життя і всі розмови, що власна нерухомість, то гиря, відверта дурня для мене. І разом з тим, ми з легкістю розстаємося з "однією фортецею" та починаємо облаштовувати нову. Я легко змінюю одну оселю на іншу, але тільки в тому разі, якщо розумію, що не залишусь без оселі, облаштованої так, щоб я там почувалась затишно. Мандри це добре, але я повинна знати, що повернусь в свою квартиру(будинок), де кожна річ належить тільки мені і на ній не залишилось ніяких слідів невідомих людей. На Ютубі є канал родини з Білорусі. Мені цікаво було слідкувати за змінами в їх житті. Вони побудували гарний будинок ( барн-хауз) і вимушені були залишити його , бо політика. Приїхали в Україну, поїхали з неї в Польщу перед самим початком навали, з Польщі в Німеччину, отримали там громадянство, зараз переїхали в Португалію. Я це до чого. Вони поміняли за цей час кілька десятків орендованих квартир. Їх ролики завжди чудові, про свої "пригоди" вони завжди розповідали з легкістю. І ось вийшов ролик , де вони відповідають на питання своїх підписників. І тут починається розповідь про те, що це дуже важко ( двоє дітей -підлітків), всі ці переїзди в невідоме, все це орендоване житло розхитувало родину. Але залишали це за кадром і дуже мріють про те, що збудують собі новий будинок!!! Тож зовнішня легкість прийняття обставин, що вирвали їх з будинку мрії та змусило тинятися різними країнами не завжди є такою насправді і є речі, які краще залишати тільки для себе. Але те, що вони приймають зміни обставин і рухаються далі мені зрозуміло і близько. Як і те, що нема нічого кращого, ніж власна оселя, куди завжди можна повернутись. Якось так...

а скільки пенсів отримало на руки суми , які за інших обставин могли лишень на екрані телевізора побачити 🤣 а молодь позбавили шансу придбати житло для молодих сімей - які демографічні втрати завдав той міхур , немолжливо навіть підрахувати.

гугл что то не видит по этому запросу

свідоме штучне надування міхура в від 20 - х до - 300 - х - то не інвестиції , а шахрайство з метою трахнути тупих та жадібних тубільців

знайти і посадити довічно разом з тими хто дозволив

Зараз теж ціни підняли в деяких областях

а що йому загрожує?

Так я і кажу, що з 2005 по 2008 багато простих українців відчули себе європейцями, бо їхні хрущоби стали коштувати, як ніби вони десь у Барселоні, чи принаймні у Севільї. Але жовтень 2008 повернув їх на рідну землю.

А вкладення коштів в будь-який бізнес в країні це що?)))

Их даже в теории нельзя было завести потому что инвестиции это про фондовый рынок который по факту так и не заработал (вон китайцы помнится инвестировали в акции Мотор-Сич, результат все помним как сигнал другим), поэтому слово "инвесторов" вы правильно взяли в кавычки.

імідж клієнта епштейна - торговця дітьми , якого прогнуло якесь xyйло - кіднеппер

це ж відносно. наприклад мати 1000 на місяць після 2005 це трохи інше ніж 100 до 2005 якщо вам не зрозуміла відповідь на це питання, то чи вона вам дійсно потрібна?

палитеся кацапи встрягли по самі помідори і мріють випетляти через договорняки

А зачем это ему? Во всех этих разговорах нужно ответить на один простой вопрос "а какая ему\его стране от этого выгода?". Вот Трампу от переговоров понятно какая выгода - стране сокращение расходов, ему имидж миротворца который даст Нобелевскую премию мира и обеспеченную безопасную старость...

я так смотрю что есть какой то договорняк что то около 30 км зоны плюс-минус для атак...интересно до когда договорились

то гіркін саме це мав на увазі , коли місцеві мусара йому Слов'янськ дарували ? доречі , в Дніпрі тоді було достатньо кацапощелепної мразоти , яка вболівала за кацапів , зараз , вони , якщо і є , то нишком сидять . Хіба що Бармалей лишився , та й той - на дніпровського не схожий

Да, примерно с 2005 по 2008 ощущалось, что 1000 долларов - это уже не настолько много, как до 2004.

а ви скільки інвестицій завели чи вивели? одним з моїх перших великих проектів якраз була спроба віджати щось у кацапських "інвесторів"

є. і кацапи їх створюють та використовують щоб пояснити необхідність захоплення Слов'янська

Ну так это же диаметрально противоположные вещи. Народ вообще не понимает что инвестиции - это когда инвесторы заводят в страну деньги с целью потом вывести из страны еще больше (то есть заработать), и путают инвестиции с поддержкой, донатами и просто большими совместными проектами типа Евро-2012.

а нема ?

при таких вопросах и мышлении ненароком можно выйти на себя...

а є проблеми з водою?