allanek

Та як тобі сказати...чоловік каже. щоб вже другу порцію печива пекла. Збанкрутієш на актарі. Я вже давно купую Антіхрущ, літрову банку, вистачає надовго. Остання банка вже третій рік в мене, властивості препарату зберігаються. Красуня)))

Ні, лікар сказав, що він мені не потрібен. Я, взагалі, вже і без милиць "бігаю", але недовго. Вчора бігала з милицями, але що сталось, то загадка. В мене завдання. в середині травня на прийом до лікаря на своїх прийти, без милиць взагалі. То, мабуть, такий гумор лікарський. Так, обережніше, бо моє "навернулась на схилі" бачиш , чим обернулось. Знайоме, колись розповідала, що купили ділянку та всі вихідні викопували сміття, що звозили всі 9 СТ та вантажівки скидали блістери від якихось барбетуратів чи як вони там звуться, що наркоші замість дурі глотають. Тож мала таке саме. Перекопали, майже, всю ділянку. Коли про це починаю говорити, нормальні слова забуваються Підказка. Подивись адреси фізичних магазинів. В інеті на сайті нема, а в магазині на складі може бути. Ми так в тому році купували кору для мульчі квітників. Треба було десь досипати трохи. Я подзвонила і з'ясувала, що на складі є, ще і знижку дали на мою оптову знижку. Тож спробуй зателефонувати. Пішла готувати печиво)))

Ти теплі грядки робиш? А навіщо бетономішалка? Місцеві селяни казали, що насіння огірків у відкритий грунт треба сіяти 6 травня. Так і сіяла завжди. Але схоже, що в цьому році не буду нічого саджати, хоча в теплиці заїхали та поцікавились, коли будуть продавати розсаду перців та томатів. Вчора, перший раз, пошкандибала на беріг, рибалити. Спіймала кілька карасів, окунів та плотвичку. Але за три години задоволення поплатилась біллю в нозі. Добре, що восени натикала на городі часник та цибулю, та вже з місяць маємо зелене пір'я і часнику, і цибулі. Зараз трохи біль вщухне, піду печиво по твоєму рецепту робити)))

Місця залишила багато для цієї красуні? Бо може статись, як в мене зі старовинною Леда. Обіцяли кущик не більше 1,5 метрів, а насправді троянда виявилась монстром безмежного розміру. На фото тільки одна сторона показана- 4м завдовжки і ще стільки же за поворотом . Тихенько ...знову...питаю...Коли буде про теплицю? Ти ж обіцяла Хоча б скажи щось про перші враження.

СЕС поставили в 2021 році. 10кВт з ЗТ. Причина установки- автономність від людського фактора, завдяки якому , серед літа, тиждень сиділи без світла. Про окупність не було думок. Те, що взимку СЕС не має сенсу, майже, так і є. Кажу "майже", тому що СЕС + камінопіч + генератор дозволили пережити 2 тижні ( на початку вторгнення) в теплому будинку ( камінопіч), з гарячим хлібом та зарядженими телефонами (СЕС) і водою в будинку (генератор). У сусіда газовий генератор ( за 5000 у.е) від магістрального газу був купою металолому, тому що орки перебили газову трубу на третій день, каміна в них не було, тож не мали нічого- ні тепла, ні світла. В мене ліс, тож це суттєво вплинуло на розташування, потужність та віддачу генерації СЕС, тому поставили тільки 10кВт, хоч могли поставити і 30кВт. АКБ нема, інвертор гібридний, налаштовано таким чином, якщо нема світла, але є сонце, то від СЕС працює світло, інтернет, телевізори, холодильники, СВЧ , свердловина, бойлер, навіть ворота в автоматичному режимі. Поки цього було достатньо. Суто про цифри на Київщині. СЕС, листопад- 156кВт, грудень - 112кВт, січень -121кВт, лютий- 293кВт, березень- 911кВт, квітень- 1321кВт. Ділянка тільки на електриці, газ не заводили, можливість була і є, не хотіли і не хочемо. Тому різницю по рахункам, коли не було СЕС і коли вона є, відчуваємо. Нічний тариф є. Електромобіль є, під зарядку виділена окрема лінія. З листопаду по лютий наявність СЕС це копійки, якщо казати суто про рахунки на світло. В березні генерація СЕС склала, трохи менше половини від спожитої електроенергії. В квітні 1321-524= 797кВт буде сплачено по ЗТ. Ну і далі ця цифра буде збільшуватись, перший рахунок за споживання електрики отримаю в листопаді. В моєму випадку з самого початку не було мови про окупність, була мова про комфорт. В цьому плані СЕС виправдала себе. Те, що побічним ефектом вона ще і оплачує мені зимове опалення (теплу підлогу), дрова та якісь дрібнички, то вже приємний бонус. Звісно, що в наших умовах СЕС не дасть 100% автономності, але, як в моєму випадку, може дуже допомогти пережити скрутні часи та дати часткову автономність від обставин та дурнів.

Може хтось з тутешнього товариства має такий досвід, але здається мені, що про це в темі крапельного поливу була раніше розмова і, мабуть, там скоріше можна почути відповідь.

Навпаки, досвід з плетеними меблями подобається. Протягом 10 років купувались садові меблі з штучного ротангу від Юску.

В мене така сама історія з лілейником. Пересадити кущ в інше місце збиралась кілька років тому і ніяк не зберусь😆

До чого тут термодінамика? Мова про те, з чого може бути зроблена камінопіч. Ви стверджували, що вони всі з чавуна, що не відповідає дійсності. Тому зробила уточнення, що не всі, є і сталеві.

Ні. В мене Ромотоп сталева. Камера згоряння футерована шамотними плитами, корпус зовні оздоблено піщаником. Ще і поворотна навколо вертикальної осі.

Чомусь не можу пригадати, як брунера виглядає восени. Хости так, дуже дратують виглядом восени, наче якесь дрантя покидали купками, а брунеру не пам'ятаю, щоб я звертала увагу на її вигляд. Може замість рису спробувати бруслину Форчуна туди приткнути? В мене росте в любих умовах. Де прикопаю пучок гілок після обрізки кущів, там і приживається. Можу і забути, що прикопала та треба полити хоча б, а вона сама собі вкорінюється та починає рости. Ніякого відмирання, декоративна завжди. Якщо є бруслина та ви її стрижете, чому б і не спробувати?

Про тюльпани нічого не знаю, в мене їх нема , але поряд в лісі, звідки їх занесло, звичні червоні. Ростуть самі по собі, кожен рік їх стає все більше. що в них з листям робиться після того, як відцвітуть, ніколи не цікавилась. Але виходить, що їх можна і не викопувати? Наташа, в тому році я викладала ролик польської пані, де вона показувала рабатку з різних сортів тюльпанів та брунери. Мені дуже сподобалось.Згадала про вас. тому що брунера гарно почувається там. де волого та тінь, як раз під ваші умови. Чи підходить це тюльпанам, то вже інша справа. Але в мене пару кущів брунери Варієгата наче і кущами пухироплідника захищені від сонця, але, все одно, листя підгоряють по краю від того сонця, що їм дістається. А от брунера зі звичаним зеленим листям, чи то видова, чи ще якась, не знаю, вона росла в лісі, я її звідти і копнула та в себе посадила, то вона сонце переносить добре, навіть, якщо забуду в жару полити, то листя не реагує на сонце. До речі, брунера з звичайним зеленим листом росте серед барвинку, вони добрі сусіди одне одному, ніхто нікого не витісняє. Іра, ролик виклала з натяком на твою розповідь, як очевидця з враженнями від саду ☺️

На диво печиво вийшло м'яким, з легкою текстурою і з легкою, трохи хрумкою скоринкою. Мука була "Повна чаша", як на мене, вона більш важка та плотніше структурно, ніж "Вінницький млин". Коли печу хліб , то води додаю на 10-20мл більше від вказаного в рецепті хлібопічки, якщо мука "Повна чаша".

Звітую. Печиво спекла. Зробила трохи інакше, ближче до класичного пісочного печива, чим до кураб'є, бо робила не кульки, а розкачала тісто та вирізала формочками печиво. Крім того, що було по рецепту, добавила в тісто 2 яйця ( в тебе їх нема). Чому? Бо в мене мука з вершковим маслом ніяк не збиралась в кулю. Яйця вбила, як є, не гралась окремо збиттям білка з цукром, бо я ще не в тому стані, щоби приділяти увагу дрібницям. І кульку тіста завернула в харчову плівку та поклала на 15-20 хвилин в морозильник, щоб зручно було розкачати та вирізати. Все інше, як ти дала в рецепті. і ще. В мене сіль невеличкими гранулами, наче малесенькі пресовані кубики. Поклала в тісто чайну ложечку з верхом. Вийшло дуже смачно, коли в розсипчастому печиві, помірно солодкому, відчуваються ці краплинки солі. Стосовно талії. Зупинитись неможливо. Тільки з'їв одне печиво, рука вже тягнеться за другим). Чоловік спершу питав, чи буде то печиво з какао. Спробував, каже, що з какао не хоче, бо це йому дуже смакує. Тож за рецепт тобі дякуємо ))) Навіть не знаю, хто більше, бо є підозра, що завтра вранці чай я буду пити вже без печива😁 Готується, дійсно, швидко. Поки хлібопічка калапуцала тісто для піци (програма 45хв). Я встигла замісити тісто, потримати в морозилці, розкачати, вирізати формочки та викласти на деко. На черзі рецепт Ані, печиво з шоколадом, але то вже пізніше, коли милиць позбудусь.

В мене з абрикосом було таке (до війни), коли ніяких ознак хвороби, гарно зав'язались плоди, дуже багато, вже були розміром з невеликий горіх і раптом, майже одночасно, дерево скинуло все. Не залишилось нічого. Тільки потім стало видно по гілкам, що то хвороба. Дерево прибрали, начебто сорт був Денисюка, не сподобалось, ще і підщепа не карликова. Якби і залишили, то воно пішло б під воду. Персик в мене, чомусь, не приживається. Було 2спроби чи три- ні, не хоче. Але з персиками в мене свої відношення, я виросла в місті, навколо якого були розташовані пальметні сади і смак персиків дуже відрізнявся від того, що куштую зараз.