allanek

Тому я про пароочисник і згадала, що це і є "обережно"))) Добре, хай все вийде зі СПА)

Іра, якщо є пароочисник (парогенератор), то спробуй ним. Звісно, що він вату всередині не випре, але, як допоміжний засіб може допомогти.

Аня, так само , це нові прирости. Все, що бачите, квіти з листям, це нові прирости. Купляла з зовсім невеличкою кроною ( десь в темі є фото) та плодами. Врожай зібрали та з'їли, гілки пообрізала, бо формувала крону. Тому він так затримався з цвітінням. Бо поки стояв на відкритому сонці, лише листя опадало, про новий приріст не було мови. Все , що бачите, то вже новий приріст. Це все відбулось дуже швидко, приріст та квіти, може трохи більше місяця. В мене на терасі, тому так само- тільки носом в квітку. Тут в нас розходження. Не подобається моїй фортунеллі пряме сонце. Дерева, що ростуть у відкритому грунті та прямому сонці поводять себе по-різному. Для прикладу. Ці два дерева ростуть поряд, в мене перед очима, фото зроблено одночасно, зараз. Велике виглядає краще, молоде не можу сказати, щоб раділо прямому сонцю. Ті фортунелли, що ростуть в тіні будівель, мають шкірясте та темне листя. Як виглядає моє, коли має гарне освітлення, але по голові не бемкає сонячна пательня, то показала. мабуть, треба дивитись вже по місцю, як поводить себе рослина. Коли їздили до розпліднику, придивилась. Всі кумквати стоять в теплиці з сіткою для тіні, навіть те, що стоїть на дворі (лимони та кумкват) намагаються горщики поставити так, щоб була тінь. Цікаво, що лимони формують, щоб росли пласкою ширмою. Воно, звісно, цікаво, але я, чомусь не дуже полюбляю таке формування. Мені завжди нагадує курча-табака.

Ми зрозуміли, що треба захистити галявину за парканом, як тільки почали її облаштовувати. Те, що зробили щебеневу доріжку між дорогою та галявиною, щоб автівки мали змогу там зупинитись, не рятувало від довбні, що заїжджали просто на галявину. Тому купили декоративні стовпчики у Ковальської та закопали на межі галявини та щебеню. Недороге та дієве рішення. Сусіди подивились на нас і собі зробили так само. Це дуже допомогло і нам, і сусідам. Бо були ситуації, коли завдяки тим стовпчикам паркан залишився цілим і в нас, і в сусіда. Аня, перепрошую, що не сховала світлину під спойлер.

Якщо так стоїть питання, то квітка пахне))) Коли був сад, єдиний раз, коли по саду розливалась пахучість, то був час, коли квітли одночасно троянда Луіз Од'є та жимолость Халіанна. Все інше якось гасилось повітрям соснового лісу і відчувалось лише коли близько підходила до рослини. Тому я на це не звертаю увагу. А кімнатні рослини мені цікаві листям🙂

Так, пахучий. Квіти пахнуть чимось дуже знайомим, але не можу згадати. Солодкий теплий запах, але не "Шахерезада", наче тепла карамель. Запах відчула лише коли носом в квітку встромилась. Іра, навряд чи встигнеш насолодитися тією пахучістю, бо квітів хоч і багато, але вони дрібненькі та облітають дуже швидко. Сьогодні розпустились, через день вже купа пелюсток біля горщика.

Букетів не маю але можу про кумкват розповісти. Пам'ятаю, що він є у Ані та може ще хтось з товариства надихнеться та захоче і собі мати гарну рослину, бо вона (фортунелла) декоративна, непримхлива, не хвороблива та має смачні плоди. Як кімнатна рослина приваблива екзотика. Про мої висновки з того, що маю. Купила навмисно на невисокому стовбурі, щоб мати велику крону і звісно, більший врожай. Тож краще купувати штамбову рослину. Так, вона дорожче, але вартує того. Не любить прямого сонця. Спочатку горщик з нею стояв на відкритій терасі з прямим сонцем. Листя почало жовкнути та опадати. Пояснити це тим, що рослина була виснажена стимулюванням до врожаю ( в розпліднику) не можу, бо була посаджена і в гарний грунт, і отримувала гарні добрива. Поки не перенесла горщик на криту терасу, де мала гарне освітлення без прямого сонця, кумкват наче прощався з білим світом. А тут на очах почав рости і гарно виглядати. І нарешті маю- раптово вкрився пуп'янками, наче маленькими перлинками серед шкіряного темно-зеленого листя. Ці "перлинки" десь на третій день розквітли маленькими квітами, що швидко гублять пелюстки. Як багато буде врожаю, то побачу. Тож тримати таке деревце в будинку чи теплиці цілком можливо без особливих зусіль. Єдине, що любить постійно вологий грунт та хоче, щоб його постійно годували, поки в'яже плоди. Я поливаю раз на тиждень отим добривом, що викладала в темі. Щоб не пересихав грунт та не бігати з лійкою до нього, в ноги посадила остеоспермум. Вони чудово ладять між собою. Враження, що остеоспермум очманів від того, що має постійно добриво та воду. Квітне і нічого не каже з приводу того, що не має прямого сонця.

І почула у відповідь, що з сусідами треба жити мирно, тоді і паркану не треба. Я вже проходила таке на форумі. Тільки посміхаюсь, коли чую, що паркан не потрібен, бо від самого себе залежить, які відношення з сусідами. Але, коли проходиш приблизно таке, як в Ані - дорога через мою ділянку, бо вантажівкам та міксеру з бетоном так зручно їхати та заливати фундамент, що на 2 поверхи вниз; то віддай мені свої 3 кв.м ділянки, бо виконроб посадив будинок криво, а вона мені віддасть 3кв.м внизу землі, що належить Водоканалу; то мовчки кілки пересунути та сподіватись, що я не буду переміряти та робити акт з геодезистом. Тож, коли ці її примхи стали вже зовсім нестерпними, вона отримала свій самий великий жах - європаркан з чорновою стороною до неї. Бо спочатку була мова за дерев'яний (по-людськи), щоб кожен собі пофарбував в який хоче колір. Ні, пів року колупала мозок...можу ще продовжувати, але навіщо? Мовчки замовила той європаркан і поставила. Там теж не обійшлось без вистави - прибігла зі сльозами та почала про те, що вона хотіла товаришувати з нами, щоб , взагалі, не ставити паркан між ділянками. Товаришувати після того, як я з'ясувала, що вона, ще трохи і була б власницею трансформатору, на який кожен з сусідів ( я+ ще 2 сусіда крім неї) скидались по 6000дол. Не вийшло, але це був шок для всіх нас ( сусідів). Все виправили, кожен з нас мав право на той трансформатор і одразу з'явився паркан між нами та нею, заввишки 2,5 метри. Жалкую що не 3 метри. Тож Аня зробила все , як треба. Ані співчуваю, бо добре розумію, що таке мати отаке в сусідах. До речі, з появою паркану вона заспокоїлась, бо їй дали зрозуміти, що колупати нам мозок чайною ложечкою їй більше не дозволять. Аня, будинок, навіть без фасаду, має затишний вигляд. Уявляю, яка краса буде з фасадом та парканом з квітучими трояндами.

Я так і сприймаю ваші дописи, як інформацію від людини, що набула досвід. Які тут претензії, коли обставини можуть змінюватись. То все добре. Вам можна лише подякувати, що ви звітуєте, як склалось в дорозі)))

Я вам казала, що не знаю, як зараз в Кауфланді, раніше було просто і зручно, без додатку, тому що було безкоштовно. В Лідлі взагалі ніколи не заряджались. Стосовно незручно чи складно... в Польщі заплатити за стоянку біля магазину, поки пішов на закупи може бути теж складно, поки в тих автоматах розберешся. Воно майже завжди так, поки призвичаїшся. Головне, щоб ці незручності не вплинули на задоволення від мандрівки.

Аня, а для ляльок якась шафа- вітрина є ? Бо таку красу не можна ховати від очей. Сумочка це шедевр)

До речі, мені дуже сподобався колір вашого клематису і його квітка взагалі. Я ж кажу, що мені до вподоби прості форми🙂 Він повинен гарно поєднуватись з Alpenglühen, якщо квітнуть вони одночасно. звісно, якщо не позбудетесь цієї троянди. Бо знаю по собі, якщо рослина не до серця, то шукаю "добрі" ручки, бо вже знаю, що рослина все одно не приживеться в саду.

Гм, впевнені? Для Ружа не бачу білого очка біля тичинок. Ось вам фото мого Alpenglühen для порівняння. Враження, що магазин сам не знає, які сорти він продає( Про красу цієї троянди не буду. Бо в мене протилежний погляд- мені завжди подобались прості квіти, тому від Alpenglühen я в захваті. Купувала дві грунтопокривні, фото показувала не один раз, тому не буду знову викладати. Компаньйоном була біла троянда Kastelruther Spatzen, фото якої показала в попередньому дописі. Ці дві троянди ідеальні компаньйони- по розміру, формі кущів, квітам і, головне, часу цвітіння. Для мене як раз той випадок, коли проста квітка гармонічно поєднується зі звично багатопелюстковою трояндою.

Аня, в них завжди була така репутація. Навіть по коментам в інеті це видно. Хотіла дочекатися вашої відповіді, бо може щось змінилось. Прикро, що ні.

В мене було три сорти білих, не помітила, щоб вони були примхливі. Ленсовка взагалі не звертає увагу на умови. Єдине, що якісь сорти можуть вкриватись рожевими краплинками, але в вашому випадку , коли є поєднання з рожевими трояндами, скоріше це в плюс. Ось ці не мають ознак рожевого відтінку, навпаки, наче присутній кремовий, але дощ та холодна погода додають і рожевих краплинок і трохи рожевого пелюсткам. Це ніяк не потворить вигляд цього сорту. Білий підступний по іншому - там безліч відтінків і з теплим ваші рожеві будуть в конфлікті. І ще, як на мене величезний мінус в білих трояндах. Якщо квітка відкривається повністю та серединка чорніє. Тому важливо знати, як виглядає троянда в повному розквіті.

Любий колір в теплому відтінку буде поганим компаньйоном для цього яскравого рожевого. Але тут багато залежить від сприйняття. На прикладі. Коли фарбували стіни в новій оселі чи не годину я роздивлялась розкладку кольорів. Що я дивилась? Мені потрібен був бежевий колір з нейтральним теплим відтінком, щоб за нього не чіплялося око, тож дивитись треба було в тій половині розкладки цього кольору, де до бежевого додавався сірий. Коли почала питати в маляра, що фарбувала стіни, як вона сприймає цій колір, почула у відповідь, що вона не розрізняє відтінки таких спокійних кольорів. Ні, вона їх бачить, відттінки, але їй однаково, бо цікаво їй, коли стіни пофарбовані в яскравий салатово-зелений чи рожевий, чи ще щось кислотне. І тоді вона відпочиває в таких стінах. Тож багато залежить від сприйняття кольору. Якщо не має наміру "гасити" цей яскравий рожевий більш спокійним кольором, то тут можливі варіанти. Але нема більш детальної інформації стосовно "хотелок", тож послухаю поради від інших.

Так, це є. Коли були в Польщі, нам від нашого банку в поштову скриньку прийшла картка від Грінвею. Виглядає, як дерев'яна плашка з QR-кодом. Виявилось, що з нею тариф теж якийсь бонусний, але не конкурентний суперчарджеру для Тесли.

Пару днів тому прийшла розсилка по цінам на суперчарджери по Європі. Якщо пам'ятаю, то для Тесли щось 0,25 центів в Хорватії. Їздимо на українських номерах. Гарантія на автівку офіційна, для Тесли діє по всій Європі.

Колись казала. Якщо нічого не змінилось, то в "Fielmann" (були) самі дешеві (по ціні) лінзи, ніж в інших оптиках. Гарантію вони дають на них лише в разі, якщо вставляють в оправу, куплену в них. Я волію оправи купляти в них. У Вроцлаві їх оптика величезна, з дуже гарним асортиментом, який значно відрізнявся від того, що в нас. Навіть перевірка зору відрізняється від того, що було в Україні- займало більше часу і була більш ретельною. Незалежно від складності оправи, поставити лінзи, хоч прості, хоч з наворотами, як в чоловіка, то займало приблизно тиждень. І в Польщі так само. В чоловіка далекозорість, то завжди замовляє якісь складні лінзи. Ще помітила, що в нього зір падав швидко спочатку, потім зупинився і вже нема того падіння. Читає багато, дивиться теж багато. Чи пов'язано це з тим, що в нього далекозорість не знаю, але в мене короткозорість і все простіше, що з лінзами, що з падінням зору. Окуляри почала носити ще в школі, трохи більше 40 років та за весь час показники, майже не змінились. Друга пара лінз знадобилась вперше років 5 тому, коли відчула, що читати стало важко, бо все розмивалося. Була здивована, що і при короткозорості так буває. Це до мене. З науковою фантастикою. Коли зник СРСР та з'ясувалось, що маємо можливість читати багато чого, в мене були цілі серії (тоді на роботі можна було зробити підписку) чого завгодно. І дуже багато фантастики, якої завгодно. Тож всі шість романів там теж були і з'явились на полиці домашньої бібліотеки. Взагалі, то в мене враження, що тоді вибір книг був більш різноманітним і не таким поверховим, як зараз. Серед сучасних авторів знайти щось, чим би захопився з перших сторінок, то мені важко. Вбиває, що мова , якою починаються розповіді, дуже проста, навіть схематична( не хочу казати примітивна). Розумію, що це пов'язано зі зміною швидкості сприйняття, бо вір життя тоді і зараз відрізняється. Ну то таке... Тож зі старою версію фільму "Дюна" та книгами я познайомилась з невеликим проміжком. І хоч вважається, що той фільм Девіда Лінча є провальним, мені сподобався і я не одразу прийняла нову версію "Дюни". Наукова фантастика може і не така захоплива, але дає змогу поміркувати над багато чим. Донцову я теж читала, там замислюватись не потрібно, але і така "жуйка" іноді потрібна)

Наташа, коли в мене були стресові ситуації, як ті, коли 7 ракет прилітали та вкладались неподалік від мене або шахеди над головою літали та щось вибухало так, що дах підіймався над будинком, то самим кращім було або ось такі теревені, або вудка та берег річки. Мабуть я була не одна з такою "медитацією", раз тут "клокоче"))). Я любила і те, і інше))). Якщо буде настрій, спробуйте "Добрі передвісники" Террі Пратчетта та Гаррі Неймана. Я Праттчета люблю але ця книга пройшла повз мене, бо з перших його книг та ще і колективна творчість. Подивилась серіал з такою самою назвою. Сподобався. Взялась читати книгу, бо у 2-му сезоні щось накрутили з гендерними відносинами і не тільки, тож стало цікаво, чи так само в книзі. Це не історичний роман і не детектив, це Пратчетт з його гумором і простими життєвими ситуаціями, які зовсім не такі вже і прості, бо за легкістю розповіді підіймаються складні питання вибору. Читається легко, це вам не "Дюну" читати).

Добре пам'ятаю. Я в неї не купувала, бо все те, що вона виставляла на продаж, набагато дешевше можна було купити в Мегамаркеті , що був на Почайній, тоді ще Петрівці. Я, навіть, про це в неї в темі казала. Бо було враження, що вона там і купувала, а потім на форумі перепродавала. Я тоді купила в ванну кімнату гачки (фото5), вони мали різну форму але зберігали єдину стилістику. Ну і там була купа усіляких півників, дзвіночків, свічників та іншого декору- все в такому стилі, як гачки. Взагалі той Мегамаркет того часу був клондайком. Там і для кухні були дуже чудові речі. Я собі купила набір (фото1), який більше ніде не зустрічала. Здається, що це не просто скло, а кришталь, бо в нас були пляшки з коньяком від 20 до 35- річної витримки, то вони були кришталеві (заводська пляшка) і скло дуже схоже. А який там був посуд керамічний. Бразильський, в гарних дерев'яних ящиках. Той посуд і досі маю. І везла з собою і посуд, і усілякі дрібнички. Навіть думки не було залишити, бо кожна така дрібничка це спогад з життя. Той посуд і досі актуальний та відрізняється від тієї кераміки, що зараз. А ось цього "красунчика" (фото4) купувала на Андріївському Узвозі ще в кінці 80-х років і з тих пір, він став невід'ємною частиною домівки, де б вона не була і скільки б разів не змінювалась. Взагалі помітила, що кераміка різних періодів має свої особливі риси. Я не про давню, часів наших бабусь, я про сучасну. Ще в Києві був магазин усіляких "штучок" "Франц". Ось це звідти (фото2,3). Частинку вушка давно загубили. А де поділась Наташа? Пообіцяла про вишивку порозмовляти і щось тиша. Сподіваюсь, що нічого не сталось в неї.

А скажи, що оте за фінтіфлюшка? Схоже на приспособу для таких мотків ниток, як там сидить. Чи ти просто пристосувала її під те, щоб зручно було нитки відмотувати чи шпагат? Мені вона ще схожа на свічник☺️

Обидві гарні, але на першому фото, то красуня...дуже ніжна і трохи інопланетянка. Краса)))

Помітила, що таке тільки на форумі стається, що якісь відео недоступні. Може десь галочка якась в налаштуваннях стоїть.

Іра, в мене перші два ролика недоступні.