Mr. D

У мене є ось така таблиця й щось в ній зрозуміти без підготовки досить складно Наприклад, одразу зрозуміло, що об'єм бака (або сумарний об'єм двох баків) - 92 літри. Є ще V₄₀ 144 літри - це теж більше або менше зрозуміле значення, але де саме тепловитрати (або щось, що показує ефективність теплоізоляції) одразу й не знайдеш. Думаю, треба розкодовувати клас енергоефективності нагріву води B, який залежить від об'єму й з якого вже, мабуть, можливо, знайти якийсь діапазон абсолютних значень в kWh.

Спробую порахувати тепловтрати шляхом визначення кількості енергії через різницю температур, які сам бойлер визначив, та порівняти з тим, скільки лічильник електроенергії порахує за той час поки бойлер нагріє воду ще раз. Деяка цифра для орієнтира є - 2 kWh на добу для об'єму бойлера 95 - 100 літрів.

Думаю, що це бойлер комбінованого нагріву (гібрид електричного та непрямого нагріву) Atlantic CWH 080 D400-2-B або Atlantic CWH 100 D400-2-B. Цікаво, що й тут фактичний об'єм бойлера менший, ніж назва або код моделі. Теплоізоляція не рівномірна. Температура води, мабуть, близько 50 градусів (судячи з максимальної температури на знімку). Так, в цій таблиці є тепловитрати. Зручно. У своєму випадку не знайшов. Але виходячи з таблиці, якщо 7 - 8 kWh годин потрібно для того, щоб нагріти 100 літрів води від температури +10°C до температури +75°C, а втрати за добу будуть близько 2 kWh, то температура повинна знизитися десь на 15 - 20°C за 24 години. Зрозуміло, що факторів, які впливають на втрати більше, але за деяких нормальних умов, виглядає, що повинно бути десь так.

В якихось бойлерах буває інтелектуальний режим, який придумали для оптимізації витрат енергії, але як саме програма керування вивчає споживання не зрозуміло (можливо виходячи зі змін температури води). Розклад - це, звісно, зручно, якщо ще й ціна електроенергії різна в різний час, але з розкладом нагрівання незручність в тому, що якщо знадобиться тепла вода в якийсь час, коли та вода, скажімо, ще не нагріта, то це додатковий час на очікування нагрівання. Знайшов інструкцію по експлуатації свого бойлера, який хотілося б порівняти з іншими бойлерами, та вже зрозумів, що літрів в баку не 100, а лише 92. ) Я думаю, це вже комусь підкаже, який саме це виробник бойлера. ) Але досить складно зрозуміти, який саме параметр відповідає за тепловитрати. Або це якийсь комплекс параметрів.

Або тоді бойлери можливо на практиці порівняти, якщо, скажімо, нагріти воду, залишити воду на деякий час й далі нагріти ту ж воду та порахувати скільки енергії було витрачено на повторне нагрівання. Й тоді це буде перевірка паспортного значення тепловитрат бойлера.

Якщо гільза має довжину сантиметрів 30 та термодатчик в цю гільзу встановлюється зі сторони, де до ТЕНів під'єднанні проводи, то й фактично температуру води приблизно в цьому місці термодатчик показує. І якщо бойлер встановити горизонтально, а гільза десь в середині корпусу по висоті, то й термодатчик в гільзі виміряє деяку середню температуру води в баку.

Я думаю, без руйнування бака на якихось подальших проблем з бойлером виміряти температуру зверху та знизу бака не можливо. Якщо бак має висоту 1 метр та відповідну термоізоляцію, то за умов, які були зазначені вище, можлива ситуація, що зверху вода буде мати температуру +85, а знизу - +65?

На мою думку, для порівняння одного бойлера з іншим температура води й була б непоганим практичним показником. Й на скільки температура гільзи та води відрізняється в електробойлера через 24 години після нагрівання до +75°C?

Деякий час тому під час вибори електробойлера продавці згадували про те, що якісь бойлери мають кращу термоізоляцію, якісь інші - гіршу. Й ось був вибраний, змонтований та запущений якийсь електробойлер на 100 літрів. Бойлер визначає температуру води в баку в цифровому вигляді та має можливість нагрівати воду до +75°C. Якщо температура в приміщенні досить стабільна та це десь +20°C, якою температура води в бойлері за умови якісної термоізоляції буде через 24, 48 та 72 години? Звісно за умови відсутності відбору води та нагрівання води на початку такого тесту до +75°C. Які б показники температури води через 24, 48 та 72 години можливо було б вважати результатом бездоганної термоізоляції електробойлера?

В Google Play (play.google.com/store/apps/details?id=com.splusk.teknix&hl=en) є відгуки з питання функціональності додатка Smart Boiler. Відгуків не дуже багато й відгуки починаються з 2022 року та більшість відгуків про незручний програматор розкладу. Думаю спробувати вмикати й вимикати котел чотириполюсним Wi-Fi Smart MCB та ще й електроспоживання саме котла так досить точно можливо буде порахувати. На мою думку, якщо аварійно вимикається одна фазна лінія, то у випадку цього котла треба вимкнути всі три. Не схоже, що цей котел здатен працювати з, наприклад, двома фазами з трьох.

Сало в безпеці - морозильна частина знизу, а інвертор (та більше ваги в акумуляторної батареї, звісно) на холодильнику. ) Хоча, мабуть, я зрозумів про що Ви. Навіть стало цікаво на яку вагу навантаження проєктується холодильник. Думаю, полиці або кошики спочатку зруйнуються у разі перенавантаження.

Були сумініви, чи не пошкодить вага холодильник, але Bosch поки що витримує. ) Чомусь впевнений, що побутові холодильники не розраховують на таке навантаження.

Окрім, "повітря - вода" ще буває варіант "ґрунт - вода", які ще дорожчі. Та теза про електричний нагрівач була саме в контексті спліт-системи "повітря - повітря". Загалом цікавить питання опалення тому, що електрокотлом, виглядає станом на сьогодні, опалювати якось не зручно з багатьох причин. Але до спільноти з такими питаннями треба приходити вже після того, як щось купив, назбирав помилок, щоб було над чим поглузувати. Точно зрозуміло, що будь-який варіант все ще потребує якоїсь кількості електроенергії. Й ця кількість теж досить не мала, тобто все ще потребує або великої акумуляторної батареї або все ж хоч якогось електропостачання. Ось намагаюся зрозуміти є сенс інвестувати в "ґрунт - вода" або зупинитися на "повітря - вода". Або обидва варіанти відкинути та зовсім іншим шляхом йти. Й знову ж ця тема про "зроби ТН сам в гаражі". "Дуйчик" я б відніс до категорії калориферів. Ті радіатори з рідким теплоносієм, які є в наявності, теж використовують ефект конвекції повітря. Мені тут нещодавно розказували, що деякий електричний калорифер потребує точного підключення до L та N і якщо навпаки, то працювати не буде. Й це ще більше заплутало. А ще є деякі особливості сьогодення, коли щось купив, а сервіс є тільки на паперах, але це зовсім інше.

Must PV18-3024 VPM з акумуляторною LFP батареєю на 2,5 kW переїхав на кухню на холодильник (інше місце не знайшлося). Неочікувано за температури в приміщенні +23 та навантаженні до 200 W перестав вмикати свій вентилятор зовсім. Інвертор не чути. У разі заряджання з потужністю 400 - 500 W періодично шумить. Навіть складно сказати, що принципово змінилося, мабуть, інвертор отримав дещо краще охолодження. Подивилися на цей Must іншим поглядом, коли той перестав постійно шуміти як на досить зручний пристрій. )

Victron Energy MultiPlus II GX 48/5000/70 в перші хвилини після того, як з'являється напруга в загальній мережі шумить як на прикріпленому відео (звук нагадує брязкіт контактів). Для прикладу послухав інший MultiPlus II GX 48/3000/35 й саме такого брязкоту в подібному режимі не має, але інший інвертор в іншому будинку. Щось не так з інвертором? Або це якісь артефакти в мережі, які інвертор озвучує? На додаток ще питання про Victron або VRM. Чомусь один з інверторів почав надсилати листи про втрату напруги в загальній мережі та про те, що напруга в загальній мережі з'явилася тільки раз на добу (одразу, скажімо, 6 листів й всі в один час). Й це почало відбуватися тижні два тому. Раніше листи приходили майже одразу після того, як траплялася відповідна подія. Звісно, налаштування ніде не змінювалися (ні в інверторі, ні в VRM). Інтернет маршрутизатор, до якого під'єднаний саме цей інвертор з GX модулем, працює добре (зв'язок є завжди). Щось змінили з боку VRM? Victron Energy MultiPlus II GX 48;5000;70-50 (some noise).mp4