Mr. D

Так, такий тариф існує деякий час. Навіть є згадка про такий тариф ось на цій сторінці yasno.com.ua/tarifni-koeficiyenti-dlya-bagatozonnih-elektrolichilnikiv. Але чомусь пару років тому, коли з'явилося питання заміни старого лічильника електроенергії на новий, то менеджер постачальника електроенергії повідомив, що оформити 2-зонне під'єднання до мережі мають можливість, а за 3-зонним тарифом більше не під'єднують. Й постачальник - не посередник, тобто базовий тариф на електроенергію саме ₴4,32 без додаткових нарахувань. Тому 3-зонний варіант, схоже, існує лише на папері.

Подзвонив по кількох оголошеннях на olx.ua знайшов армовану 1,5 мм ПВХ мембрану Sika в роздріб в будь-якому варіанті розміру. Шукав саме Sika, щоб колір ремонтних латок збігався з основним полотном. Є припущення, що всі мембрани Sika мають поверхню однакового кольору незалежно від товщини. Ще й продали 1 літр очищувача-активатора для ПВХ мембран Sika Colma Cleaner. Цікаво, що раніше будівельники, хто займався ПВХ мембранами, казали що й звичайний розчинник Уайт Спіріт підійде для підготовки мембрани для ремонту. А ще, видно, буває латунний валик. Поміркував, мабуть, є сенс купити собі фен для ПВХ у китайців, щоб фен був для таких випадків. Хоча в оренду такі фени теж є в наявності.

Ні, немає зв'язку. Лише підходить до ЕППС (який утеплює цоколь) фундаменту впритул. Загалом думаю, у цієї ЗБ конструкції, яка досить велика, можливий рух протягом року. Звісно, візуально це непомітно. Фундамент має вертикальний утеплювач, а також утеплювач в горизонтальній площині десь приблизно на 1 метр від фундаменту. ЗБ конструкція в деяких місцях відходить від фундаменту на 7 - 8 метрів та формує майданчик для паркування автомобілів та доріжки. Має деформаційні шви відповідно. Ось й тріщині місцями має. Але тріщини з'явилися на наступний день після влаштування бетону. Можливо тріщини усадкові, але площина, в якій знаходиться арматура, досить далеко від поверхні, тому тріщини не повторюють арматурну сітку. Фактично це основа під тротуарну плитку, яка, можливо з'явиться в наступному тисячолітті. Тобто тріщини відкритті та на повітрі. Думаю, мабуть, краще чимось мілкозернистим замазати. Розкриття тріщин максимум до 1 мм, глибина тріщин невідома.

Колись давно бачив, що якийсь ось приблизно такий пристрій thermolab.net.ua/ua/p306932923-ultrazvukovoj-izmeritel-prochnosti.html якось визначав глибину тріщин. В описі цього пристрою, до речі, є згадування про "поверхневий з оцінкою глибини тріщин". Потім ЗБ конструкцію розбили й приблизно фактично глибина тріщини зійшлася з вимірюванням цього приладу (звісно, в цьому випадку була похибка на 20 - 30%). Але існують якісь дефектоскопи, які ще й картинку малюють, де арматуру видно. Думаю, ці дефектоскопи й коштують сотні тисяч, й, мабуть, й глибину тріщини досить точно мають можливість визначити. Мені здається, якісь експертні компанії повинні мати такі пристрої.

Є кілька залізобетонних плит на вулиці, які є однією ЗБ конструкцією разом з вимощенням (отмосткой) будинку. І на вимощенні, й на цих плитах, які є однією ЗБ конструкцією разом з вимощенням, є деяка кількість тріщин. Походження тріщин дещо не зрозуміле. Можливо, невірна підготовка нижніх шарів з піску, щебеню та геотекстилю. Можливо, занадто міцний бетон, який досить швидко перетворився в камінь. Можливо, все ж невірне розташування єдиної залізної сітки з арматури. Та питання в тому, що вирішили зрозуміти наскільки глибокі тріщини. Й на це питання досить точно має можливість відповісти ультразвуковий дефектоскоп. Підкажіть, будь ласка, можливо такий пристрій взяти в оренду або, можливо, існує така послуга окремо. Знаю, що відділ контролю якості бетону деяких виробників бетону має якийсь пристрій, який якось вимірює міцність бетону. Й, мені чомусь здається, цей же пристрій має можливість визначити глибину тріщини. Такий пристрій можливо взяти в оренду?

Якась частина, звісно, може бути втрачена. Тому що й стеля трохи в штукатурці. Але це відносно невелика кількість. Також є якісь особливості нанесення штукатурки ближче до стелі та в кутах. Там або не зручно це робити, або не вся необхідна штукатурка туди потрапляє. Можливо, це залежить від конкретної станції. Знаходитися в приміщенні де працює штукатурний пістолет у звичайному одягу досить небезпечно, наскільки я розумію. Та загалом в одній трубі рухається штукатурка, тиск утворює шнек, який рухає електричний не рідко трифазний двигун, по іншій трубі подається повітря від компресора. Здається, якось так.

Це досить маніпулятивне твердження. Сміття - це нова штукатурка, яку спочатку купили, а потім викинули. Зверніть увагу, обговорюється не те як формується тариф на штукатурні роботи, а такий тариф формується з розрахунку площі в одній частині, у разі погонних метрів у іншій частині, далі додається додатковий тариф у разі шару понад 3 см, далі окремо за кожний реальний кут 90 градусів. Також не обговорюється чому штукатурний шар більший або менший в деяких випадках. Та якщо все це порахувати разом можливо отримати середню ціну за квадратний метр досить велику. Але цікаво, що ще й треба додати ось цю неймовірну технологічну перевитрату. Тому фактично додатковий матеріал, який не був використаний за призначенням збільшив фактичну ціну виконання робіт. Ви чомусь намагаєтеся щось порахувати та знайти якісь помилки в розрахунках, щоб довести, що викинули не 20%, а 19%? Оригінальне питання в цій темі, скільки звичайно штукатурки викидують? 5%, 10%, 20%, 30%? Виконувати штукатурні роботи та не звернути увагу на те скільки штукатурки зібрали з підлоги та викинули неможливо.

Якщо Ви виконуєте штукатурні роботи, чому Ви просто не скажите яка кількість штукатурного сміття звичайно формується? З точки зору замовника я бачу ситуацію таким чинном. Є ціна за квадратний та погонний метр, немає тарифа за час виконання робіт. Тому шляхом більшої витрати матеріалу та меншої витрати сил досягається необхідний результат, але таким чинном формуються додаткові видатки з боку замовника, а саме переплата за матеріал на 20% та потім ще видатки на вивіз досить великої кількості сміття (а це тариф на завантаження, перевезення й розвантаження цього сміття). Наприклад, виконуючи роботи з цеглою у мене не залишилося 20% сміття з цегли або купуючи бетон я не отримав 20% зайвого бетону.

Я намагаюся зрозуміти яка кількість відходів вважається більше або менше нормальною в відсотках від чогось (від загальної кількості матеріала, від площі стін). Я не обговорюю чому й який штукатурний шар більший або менший, тому що мені зрозуміла технологія утворення геометрії фінальної стіни. Десь проріз двері, десь вікно, десь кілька сусідніх кутів 90 градусів. Це все питання до тих, хто складав стіни з каменю, та тих, хто робив щось з бетону. Поки що робочий варіант формування великої кількості штукатурного сміття - це зрізання зайвого шару без повернення штукатурки на сусідні стіни. Й припускаю, що так й могло бути, тому що, скажімо, наносили штукатурку на всі стіни в кількох кімнатах за один день й, схоже, ніхто не мав бажання переносити зайву штукатурку в іншу кімнату. Відповідно роблю висновок, що досить суттєва частина матеріалу з таким алгоритмом виконання робіт була викинута, що підвищело загальний кошторис робіт. Загалом роботи виглядали так - досить довге встановлення всіх маяків та кутників та потім швидке нанесення штукатурки (100 - 120 метрів за день двома людьми).

Ще, до речі, близько 20 мішків пішло на підготовку стін нанесенням якоїсь клеючою суміші перед нанесенням основного шару штукатурки. Але думаю, це не сильно впливає на загальний розрахунок відходів.

Мабуть трохи більше. Думаю, ближче до 700, з яких, мабуть, близько 200 заповнені частково сміттям.

Я не зовсім розумію навіщо Вам ці подробиці. Наприклад, на піддоні 54 мішки. Піддон запакований в комбіновану поліетиленову плівку. Плівка має чорну частину та прозору. Один піддон важить 1350 кг. Маніпулятор мав можливість розвантажувати навіть два піддони за один раз. До речі, таке розвантаження (по два піддони за один раз) руйнує піддони. Ще знаю, який виробник штукатурної станції. Виробника штукатурки рекламувати не буду. ) Загалом мені більше цікаво все ж була якась специфіка виконання робіт виконавцями (не було бажання повертати штукатурку на сусідню стіну) або це звичайна ситуація для машинної штукатурки.

Можливо, коли відбувається реконструкція, то так може бути. В цьому випадку демонтажних робіт не було. Штукатурку наносили на стіни перший раз (новобудова).

Понад 500 квадратних метрів та близько 150 погонних метрів додатково (ці погонні 150 метрів, думаю, мають квадратних метрів 20 - 25 всього). Шари різні, понад 3 см шарів не багато. Там де треба кути 90 градусів, звісно, не всі. Шари в прорізах дверей поки що добре видно.

Мова йде про сотні квадратів. Також є відкоси, які переходять в стіну. Якщо такий відкос поєднати з кутом 90 градусів, там може бути й великий шар штукатурки. Та питання не про те, що матеріалу в стінах багато, чому і як штукатурний шар стає товстим - це окрема тема. Десь 1 см, а десь й поза нормативні 4 см. Питання в тому, що купили 120% та 20% викинули.