Mr. D

Мабуть, найдешевший готовий варіант з окремим пристроєм - solar-assistant.io/shop/products/device_rpi4 (€147). Якщо економити по ₴10 -15 за добу, то роки за 2 - 3 тільки ціна SolarAssistant повернеться, а там ще кілька років й вже термін придатності батареї можливо завершиться.

Ось це, мабуть, те, чого китайські інвертори не мають - транзит струму споживачам без вмикання заряджання батареї

Єдиний тариф в Україні, який зараз існує, це 50%/100% (нічний/денний), тобто ₴2,16/₴4,32. Відповідно 1 kWh на ₴2,16 дешевше вдень, ніж вночі. Скажімо, за 16 годин, коли діє денний тариф, споживання складає 7 - 8 kWh (хоча, звісно, в якісь дні менше, а в якісь дні й більше). Відповідно за 8 годин нічного тарифу достатня потужність, щоб заряди батарею з умовних 0% до 100%. Думаю, що в середньому інвертор споживає до 10% у разі заряджання батареї, так й до 10% у разі розряджання батареї, тобто до загального споживання всіх споживачів, ще треба додати близько 20% витрат на перетворення напруги спочатку AC > DC, потім DC > AC. Й ось, до речі, одразу виникає задача\проблема, що робити, якщо вдень споживання буде більшим, ніж наявна збережена кількість енергії. Якось треба виходячи зі значення SOC ввімкнути зовнішню лінію, але, скажімо, поки що не давати можливість інвертору заряджати батарею, якщо не прийшов час нічного тарифу. Це, схоже, дещо збільшує ціну такої інсталяції тому, що за допомогою якогось простого китайського інвертора такий алгоритм вже не вдасться реалізувати.

Хотів би спитати у спільноти є станом на сьогодні економічний сенс у заряджанні LFP батареї по нічному тарифу (₴2,16) з подальшим використанням накопиченої енергії вдень? Якщо підійти до питання з погляду що батарея вже є, то, звісно, або не використовувати батарею зовсім (й батарея все одно деградує в будь-якому зарядженому стані), або використовувати хоч якось. Там питання більше в тому, є економічний сенс купляти нову батарею для такого режиму роботи або ні, якщо електропостачання стабільне.

Це Ostendorf Skolan. Можливо, з подібних труб це й найкращий варіант. Трубу, звісно, бачив, але саме в роботі не бачив. Зустрічаю відгуки про те, що все ж приклеєна віброшумоізоляція на звичайній трубі дає значно кращі результати, ніж ось ці спеціалізовані труби, які менше шумлять, ніж звичайні труби. Пошукав, що є в продажу на сьогодні та вирішив спробувати готовий варіант віброшумоізоляції. Й пропозицій навіть існує деяка кількість. Звісно, не реклама, але якщо комусь цікаво, то купив ось такий варіант - Silent Pipe (ukrizol.xyz/ua/p1909705055-shumoizolyatsiya-kanalizatsionnyh-trub.html). Спробую.

Кажуть, що спеціалізовані внутрішні каналізаційні труби (двошарові, здається), які зменшують шум від стоків, використовувати особливого сенсу немає у зв'язку з їх досить високою ціною та досить посередньою фактичною ефективністю в порівнянні зі звичайними трубами для внутрішнього монтажу. Виглядає так, що влаштована додатково віброшумоізоляція досить непогано й значно краще розв'язує питання зменшення шуму від стоків в каналізаційних трубах. Використовується автомобільна віброшумоізоляція - спочатку влаштовують віброізоляційний шар, потім вже шумоізоляційний шар, але, схоже, є вже готова гібридна шумоізоляція саме для труб. Можливо, хтось міг би рекомендувати саме готовий варіант віброшумоізоляції для каналізаційних труб (мова про розміри труб 110 мм та 50 мм).

Є побоювання з приводу гербіциду. На деякій відстані є плодові дерева. Та, можливо, на ділянках де зараз ріпак будуть вирощуватися пізніше якісь потрібні культури - кущі або ще щось. Вирішили спробувати витягнути всі рослини з ґрунту.

Якось так трапилося, що на ділянці з'явилося багато ріпаку. Мабуть, насіння ріпаку приїхало з новим ґрунтом. Й ось цієї весни вже з'явилося ціле поле ріпаку. Питання в тому, як краще позбутися ріпаку так, щоб восени або наступної весни історія не повторилася. Ріпак досить легко виймається з ґрунту. Достатньо буде зібрати весь ріпак з корінням? Або достатньо лише покосити мотокосаркою таке поле ріпаку?

У цього пристрою є цікава особливість. Перемикання слід робити тільки тоді, коли споживачі за цим пристроєм вимкненні, тобто ці пристрої для комутування різних вхідних ліній розділяються на дві категорії - 1) ті, які можливо перемикати під навантаженням; 2) та ті, які ні (не слід перемикати під навантаженням). Разів сто на цьому форму про це, мабуть, вже писали. ) Думаю, саме цей SSQ225 працює тільки у разі перемикання без навантаження.

Хай там як, але бачу, що конденсат буває навіть в такій конфігурації, про яку йде мова в холодному приміщенні під покрівлею. Впевнений в цьому тому, що на такому горищі інколи буваю й бачу, що ось та сама мембрана має ознаки підтікань (сумніваюсь, що протікає саме покрівельний шар). Та і якщо звернутися до тих, хто виконує роботи на замовлення, то будуть пропонувати влаштувати мембрану. Наприклад, чув, що у разі облаштування фінального шару покрівлі з профільованого металу, конденсату навіть може бути більше. Контробрешітку теж бачив. Думаю, що контробрешітка збільшує відстань до бруса кроквяної системи у цьому завданні. Саморіз в цьому металічному виробі, думаю, має діаметр ближче до 8 мм, а це не малий отвір. Ще й попередньо, мабуть, краще просвердлити отвір або ні?

Бачу, що у разі будівництва покрівлі з використанням бітумної черепиці як фінальний шар в Україні звичайно роблять спочатку кроквяну систему, потім з матеріалу, який схожий на тканину влаштовують так звану мембрану, яка збирає та відводить конденсат, далі обрешітка, ОСП та відповідно ті самі бітумні гонти, з яких з часом ще сиплеться потроху той або мілкий сланець, або інший камінь. З того, що Ви пишете, припускаю, що якісь шари інколи не застосовують. Утеплювач саме в цьому прикладі я бачив на перекриті, тобто отримується під покрівлею холодне приміщення. Можлива ситуація, коли приміщення тепле, тобто поверх мансардний (у цьому випадку утеплювач знаходиться в площині скатів покрівлі й відповідно покрівельний пиріг має ще й утеплювач). Час від часу зустрічаю обговорення методів кріплення панелей й часто люди переймаються за те, щоб панелі не полетіли до сусіда або ще кудись, ще й додатково не відірвавши частину покрівлі. Тому здається, саме кріплення системи кріплення панелей до кроквяної системи і є важливим. Раз або пару раз на рік навіть в Україні бувають досить сильні урагани навіть лише протягом 5 - 10 хвилин. Й минулого року багато повалених парканів бачив, але у всіх у кого є сонячні панелі, всі панелі на своїх місцях.

Тут en.wikipedia.org/wiki/Stud_finder саме так й написано "...a handheld device used with wood buildings to locate framing studs located behind the final walling surface..." Думаю, Bosch D-TECT 150 SV також може знайти дерев'яну опорну конструкцію покрівлі, хоча якщо це, скажімо, сантиметрів 5 -7 від поверхні черепиці, то чи побачить, наприклад, цей Bosch щось або ні не зрозуміло. Такі пристрої ще й бувають в прокаті. Загалом, схоже, українська назва такого пристрою - це пристрій для пошуку неоднорідності.

Тобто мембрана під ОСП та обрешіткою теж пробивається саморізами в такому випадку? Нагадайте, будь ласка, якого типу герметик можливо застосувати на бітумній черепиці з огляду на те, що покрівля достатньо сильно нагрівається, ще й, можливо, під полем з сонячних панелей не так вже й гарно буде провітрюватися?

Тобто питання в тому як змонтувати систему кріплень для сонячних панелей на покрівлю з бітумної черепиці. Ось спробував подивитися, які будуть результати пошуку за фразою "М'яка покрівля" А там, виявляється, ще покрівельний (мабуть, м'який) руберойд є.

М'яка покрівля - це бітумна черепиця або щось інше?