Perforator21

На 99% згоден з тезою, але є ньюанси: якщо через пошкодження ізоляції кабелю буде незначний (одиниці ампер) витік струму на землю, для звичайного автомату це буде сприйматися як нормальний режим. Для УЗО - як аварійний з миттєвим відключенням. Одиниці ампер при напрузі 230В - це сотні ватт теплової енергії, тобто достатньо для пожежі. Звичайно що такий сценарій має більшу вирогідність для схеми ТТ (ніж для -C та -C-S), але з огляду на більш ніж помірну різницю між вартістю автомата та діфавтомата я б порадив захищати діфіми всі лінії. Навіть освітлення.

Зі свого невеликого досвіду проживання у приватному будинку (2 дорослих працюють по найму, 2 дітей студентів, 3 автівки) раджу: 1) Планувати парковку автівок не "одна за одною" а все ж паралельно, тим більше що ширина вашого фасаду дозволяє. Щоб можна було виїхати на будь якій автівці без "гри у тетріс" 2) Планувати два виходи з будинку: один на парковку, другий у приватну зону за будинком (ймовірно там буде літня веранда/зона барбекю). Логічно що вихід на веранду має бути десь поруч з кухнею (швидко накрити стіл назовні без зайвої біготні по дому). В ідеальному випадку кухонна столешня розташована поруч з канадським (підйомним) вікном яке виходить на літню терасу. Відразу зауважу, що виробників канадських вікон в Україні я не знайшов, но замовити за кордоном - можливо 3) Під час планування завжди тримати в голові сторони світу. Ви про це не пишете, але насправді цей фактор ледь не визначальний 4) Якщо це не болото, то дренажна система не потрібна, максимум дренаж фундаменту (робиться під час будівництва фундаменту) та лівнева каналізація (робиться вже під час благоустрію ділянки). Полив теж вже під час благоустрію ділянки є сенс робити, не на початку.

Один з тих випадків, коли однаково огидно від дій обох учасників цього непорозуміння. Що будівельника-хапуги, який неочікувано вирішив заробити подвійний прайс на розвантаженні, що замовника, який встромив чергову палицю в ледь рухомі коліщатка мобілізації :(

Передивився по діагоналі IEC 60061-2, там дійсно прописано що G4 не призначений для напруги 230В. Так що з технічної точки зору Chatter правий (хоча у нас на форумі в такому тоні спілкуватися не прийнято). Чи схопнеться всесвіт у сінгулярність якщо підключити 230 В на G4? Думаю що ні. Но це вже ваше рішення і ваша відповідальність. Якби працював по найму - точно би таке робити не став, а для себе - треба думати.

Є сенс тримати укритим доки не почнуть набухати бруньки та плакати лоза. Це зменшить ризики у випадку приморозків.

З термнами вийшло непорозуміння. Я писав про штучний паркет, типу такого: на відео - паркетна дошка, типу такої: я з нею досвіду немав...

Ідеально якщо ви приїдите на склад завантажувати паркет, і продавець при вас тикне вологоміром у плашку і там буде не більше 10% вологості деревини. Якщо більше 15% - це точно варто розвертатися і їхати шукати далі. 10 років тому я якісно висушеного паркету у Київі не знайшов, купив який був і він до укладання лежав в житловому приміщенні стопками півроку, досихав. Графік проекту відповідно поїхав вправо... Як би поспішав то на цю історію точно би не підписувався... Про породи деревини, сучки та інше свідомо не пишу, бо це ви побачите наочно, а ось зайва волога може призвести до несподіванок вже після укладання. P.S.: паркет на лаги безпосередньо не вкладається. Обовязково треба ідеальна площина яка не "попливе" з часом (стяжка, фанера, в економ-варіанті - ОСБ). P.P.S.: Все що виходить з заводу (фанера, ОСБ, ламінат) має зазвичай більш стабільні характеристи ніж те що виходить з напівкустарних пілорам (дошка підлоги, паркет). Але у гіршому варіанті вже після укладання все недосушене на пілорамі (дошку підлоги, паркет) можна буде через рік-два (коли його вже вигне та покрутить) знов проциклевати та вирівняти у площину.

Щодо дошки підлоги: ще жодного разу не бачив щоб за 1-2 роки вона залишилась в площині та не утворила додаткових щилин, бо продають її у нас недосушену. Це звичайно не відміняє варіанту через пару років зашпаклювати щилини, поциклювати і знов вскрити лаком (чи маслом) но майте на увазі що варіант набагато проблемніший ніж фанера+якісний паркет.

Якщо є тільки електрика, то раджу розглянути варіант звичайних бойлерів замість бойлеру непрямого нагріву (вийде дешевше без відчутного погіршення комфорту). І якщо можете собі таке дозволити по бюджету - тепловий насос. Якщо буде водяна тепла підлога то вода-вода або повітря-вода. Якщо без водяної теплої підлоги - повітря-повітря. Капіталовкладення болючі, но буде відчутна економія по споживанню електрики.

Пропорційно довжині це абсолютно рабочий варіант якщо немає тепловізора. Для вас все ще простіше: підгоняєте розхід так, щоб температура обратки на всіх гілках була однакова.

і взагалі, краще скачати ДБН В.2.5-20:2018, і весь розділ "внутрішнє газопостачання" прочитати. Там сторінок п'ять дотичні до житлових будинків, не більше, бо все інше про промисловість. UPD: Газопровід і рукав - це різні речі, і вимоги до прокладання трохи різні

Якщо площа контакта невелика (наприклад 50х100 мм) - сенсу підкладати не бачу. Навіть більше - не варто збільшувати додатковою прокладкою ричаг прикладання крутного моменту, якщо він є. Якщо площа контакту значно більше (наприклад мауерлат що лежить на армоясі, або несуча конструкція з даху зібрана із суміші металевого проката і дерева) то в усіх кресленнях що я бачив, була показана підкладка з рубероїду чи бутілової стрічки. З точки зору логіки має бути десь так. З точки зору норм - не знаю, в ДБНах відповіді на ваше питання я не зустрічав. Ну і на останок - конденсат на металі - це екстрім. За умови нормальної пароізоляції/вентиляції такого бути не повинно.

Піддон до стінок кабіни однозначно варто закріпити, а ось верхнє кріплення кабіни до стін під питанням. Я б зібрав тимчасово без нього і спробував яка буде жорсткість. У мене кабіна з середнього цінового сегменту (80к грн) там такі кріплення не передбачені і жорсткість достатня. Можливо в дешевих кабінах ситуація буде гірша і кріплення до стін не завадить.

Всім красно дякую за поради, заміна дроту вирішила проблему.

Реанімую тему... Питання трохи ширше ніж просто про пістолет, треба радше підказка в бік якої технології дивитися... В ремонтній майстерні ЗСУ є потреба фарбувати сталеві вироби, в основному з профільної труби та листової сталі. Потенційно є чотирі можливості: 1) Зробити все як на СТО, тобто компресор з виходом від 300 л/хв та краскопульт... цього б дуже не хотілося, бо треба все зробити відносно мобільним і в притомному бюджеті, а компресор з такими характеристиками це мінімум 20 тис. грн. 2) пензлик та валик - зараз все так і робиться, но хотілося хоча б трохи якісніше і швидше 3) компресор з ресівером на 25 літрів (такий вже є в наявності), думаю у нього не більше 100 літрів/хв на виході. Під нього можна було б купити пістолет з тих що в епіцентрі за 500-1000 грн продаються. Чи дасть таке рішення кращу якість покриття ніж пензлик? 4) краскопульт з вбудованим компресором, наприклад типу Wagner W 690 FLEXiO (питання не по конкретній моделі, а по технології) -- бюджет потягнемо, мобільність чудова, но чи буде відчутна різниця з пензликом по якості покриття? ЗАДАЧІ ПОПАДАТИ В КОЛІР ЯК В АВТОМАЙСТЕРНІ НЕ СТОЇТЬ. По якості покриття приблизно треба як нормальна вулична пергола/навіс/перила/сходи. Наразі фарбуємо грунт + ПФ емаль в два шари, но якщо стане зрозуміло що під якійсь пістолет треба брати іншу фарбу (наприклад нітро), можемо без проблем перейти на інші матеріали. Обсяг роботи відносно невеликий, декілька квадратних метрів на добу (тобто перефарбувати танк на зиму в білий колір задача не ставиться) Ну і властне питання: в бік якого рішення (1-2-3-4) порадите копати?