Danylo Ivanov

Це тому, що українці під німцями жили кілька років, а під кацапами кілька столітть.

Ну, якщо українці схавлюють таку дипломатію від нашого ПреЗЕдента - то нехай потім не жаліються на її наслідки...

Дійсно, встають. В понеділок будуть потужні черги біля ТЦК, от побачите.

Єрмак, Татаров, Баканов, Шефір...

Збитий льотчик, уже не взлетить. Навіть з Гордоном.

Так у Зелі немає проблем з мобілізацією, вони у інших, кому не пощастило опинитись на сцені.

"Раденькі, що дурненькі" (с)

Невже Залужний стане Президентом?

І буса незламності з ТЦК.

Так, Орікс показує співвідношення втрат техніки 1:1.5-1.6 за останні зимові місяці. Причому восени ситуація була краща, в районі 1:2.4. Гадаю, співвідношення втрат особового складу приблизно таке, як по техніці, плюс-мінус. Важко...

Розумієте, у нас є лише два варіанти: або ковтати у Трампа, або потужна бусифікація. Вам який більше подобається?

Так, а в чем проблема, что-то я не пойму. Сказал бы: «Твое дело закрыть ***ак и давать оружие» - и все. Дело сделано. Ой, не сработало, да? А что так? Три года человеку лили в уши, какой он охуенный, какой он самый лучший, какой он тактически небритый, какие у него исторические речи в Мюнхенах-Давосах, какой он человек года по обложке «Таймс» - и человек сам поверил. Поверил, что от одного его шевеления пальцем делается все на свете. Срабатывает любая дипломатия. Читать сейчас всю эту дегенеративную конспирологию про то, что Зеленского заманили в ловушку, чтобы специально прекратить помощь Украине - блядь, вот, всю эту аналитику на уровне «у нас отобрали ядерную бонбу» я видеть уже просто не могу. Марь Иванна, это опять не мы обосрались, это сговор Трампа и Путина, честно-честно! В детском саду еще, может, прокатит. Но в реальном мире - извините, нет. Встреча была подготовлена, детали согласованы, пресса приглашена, дипломаты работали, связи налажены, Зеленский встречен Трампом на пороге, даже банкет, блять, был накрыт! Все ждали подписания и ничего другого быть уже не могло. Все было на мази. Но тут быдло-дипломатия налетела на быдло-дипломатию. Гопник из Кривого Рога наткнулся на гопника из Огайо… Как вы там еще пару дней назад все ржали - Трамп пытается делать сделку с евреем из подворотни Кривого Рога? Ну, что. Смешно теперь? А-ха-ха, обхохочешься, блядь. Вышвырнули, как щенка. Измазав говном. На весь мир. А сколько раз предупреждали - это хуевый стиль для общения на международной арене. Не надо так. Даже англичан с их гипертрофированным чувством такта вывели из себя. Когда-нибудь это плохо закончится. Закончилось. Президент Украины «Представляет государство в международных отношениях, осуществляет руководство внешнеполитической деятельностью государства, ведёт переговоры и заключает международные договоры Украины» Это называется «несоответствие должностным обязанностям». Работа провалена полностью. Ни в какую отставку Зеленский, конечно, уходить не должен - как сейчас пишут в другой крайности. Равно, как и извиняться - извиняться там вообще не за что. Это как раз таки Венсу неплохо было бы извиниться. Но вот понимать, куда и зачем ты едешь, с кем будешь иметь дело и в каком положении ты находишься - сука, вот это ты был обязан!! Это работа твоя. Зеленский с работой не справился. Ему не хватило - чуть не написал мудрости, но какая там, к чертям мудрость - ничего ему не хватило, чтобы не лезть в перепалку с этими двумя. Чтобы не начинать им рассказывать о том, что Украина воюет одна, всеми брошенная, и защищает НАТО. Это ровно то, о чем я талдычу последние пару лет. Что от этой фразы в Европе охуевают все. Потому что здесь все видят ситуацию ровно наоборот. А тут ожидаемо о*** и Трамп. Он пригласил Зеленского, как раз именно для того, чтобы подписать сделку, по который он надеется вернуть вложенные деньги, про которые он уже несколько месяцев рассказывает всеми миру, и главное, собственным избирателям, а Зеленский сходу начинает старую песню о том, как Украина воюет в одиночку… Это хуевая стратегия для подписания сделки. И то, что прокатывало с «баварской колбасой» Шольцем внезапно, вдруг, не понятно почему, какая неожиданность, кто бы мог подумать - не прокатило с Волосатой Халвой. Дональд Трамп: «Я хочу немедленного прекращения огня, а Зеленский хочет дальше воевать, хотя у него нет козырей. У него есть козыри только вместе с поддержкой Америки. Он играет слишком самоуверенно и хочет подписать нас на это, но мы этого не сделаем. Он должен согласиться на мир, а не говорить «Путин то, Путин сё». Либо вы заканчиваете войну, либо воюете дальше без карт в руках – и мы посмотрим, что у вас получится». Можете поспорить с этим утверждением. В добрый путь. Меня почему-то уже человек пять лично спросили - а как бы ты поступил в такой ситуации? Не знаю, что всем так интересно мое мнение. Все растеряны, видимо. Я тоже. Впрочем. Я бы, во-первых, в такой ситуации не оказался бы. Потому что, если вдруг во время войны меня вынесло бы наверх так, что мне представилась бы возможность занять кресло Президента и Главкома сражающейся за жизнь страны, я бы сказал - вы ебанулись, что ли? Я не здатен управлять воюющим государством. У меня нет ни компетенции, ни опыта, ни образования на это. Вот, у вас есть мужик, который уже пять лет делает и у которого офигенно получается - вот он пусть и делает. Это вопрос выживания страны. Но. Тем не менее. Если все же. Если бы вот в этой ситуации я оказался бы там. Я вылизывал бы Трампу всю жопу, становился в коленно-локтевую, вилял хвостиком, прогибал спинку, улыбался бы и сглатывал, улыбался и сглатывал, когда эти два недотырка песочили бы меня на весь мир публично, учили бы жизни и размазывали говно по моей лысине. Сглатывал и обтекал. Потому что если ты президент страны, которая предельно критично зависит от американской помощи, устраивать публичную перепалку с Трампом - хуевая идея. Улыбаемся и машем, кланяемся и благодарим. Но нет. Не таков Наивеличайший в Мире. Пи-здыыых!!!! Но, в Украине сейчас чуть ли не национальный праздник, как я погляжу. Наш Саныч послал Трампа на***, ура! Мы опять великие! Мы опять охуенные! Русских на*** послали - и американцев на*** пошлем! Можно вводить новую дату - День необучаемости. Ну, что я не это могу сказать. См. цитату Трампа выше. «Посмотрим, что у вас получится». В добрый путь, что. И это я сейчас без иронии. Искренне. Удача нам всем теперь ооочень сильно понадобится. В обе руки. Ваш Дед.

«А давайте уявімо, що замість Зеленського в Овальному кабінеті сидить Порошенко. Той самий Трамп, той самий Венс, ті самі провокації, але зовсім інша розмова. Ніякої хаотичної перепалки, ніяких емоційних реакцій, ніяких пасток, у які так легко потрапити. Лише холодний розрахунок, чіткі аргументи, залізна дипломатія Петро Порошенко, коли спілкувався з Трампом, ніколи не грав за чужими правилами. Він завжди був максимально зібраним, холоднокровним і вів діалог у форматі рівного партнера, а не прохача. Чітка мова, ніяких імпровізацій, жодного шансy для маніпуляцій – це був його стиль. Коли у 2017 році Порошенко приїхав до Вашингтона, його зустріч з Трампом була короткою, але ефективною. Він зайшов у Білий дім не як людина, яка приїхала «випросити» допомогу, а як представник держави, яка вже довела свою боєздатність. Головним результатом тієї зустрічі стало рішення США про постачання Україні протитанкових комплексів Javelin – тоді ще Трамп тільки придивлявся до Києва, але після цієї зустрічі Україна отримала не просто зброю, а перші реальні оборонні системи, які США до того відмовлялися надавати. Тепер уявімо, що Порошенко опинився б на місці Зеленського під час тієї катастрофічної зустрічі в Овальному кабінеті. Насамперед, він би не пішов на цю гру з відкритими картами. Він би говорив виключно через перекладача, бо розумів би, що це дає йому можливість контролювати розмову. Будь-які маніпулятивні випади Венса чи Трампа були б негайно відрізані одним простим способом – паузою на переклад, що не дозволяло би створити «ефект тиску». Порошенко не дозволяв собі переходити на особисті емоції. Він ніколи не вів би дискусію у стилі: «Та що ви кажете? Та як ви можете?» – ні, він би просто контратакував логікою. Наприклад, коли Трамп почав би гратися в «Ви маєте бути вдячні», відповідь була б така: «Американський народ вкладає гроші у свою безпеку. Україна – це не просто отримувач допомоги, а фортеця, яка стримує Росію і не дає їй сунути далі. Втратити Україну – це відкрити двері для нового глобального конфлікту». Коли Трамп заговорив про те, що Зеленський «ненавидить Путіна» і тому «не може домовлятися», Порошенко не вступав би у суперечку на емоційному рівні. Він би просто поставив зустрічне запитання: «А як ви ставитесь до терористів, які атакують США? Ви з ними домовляєтесь чи знищуєте їх?» Після цього у Трампа не було б аргументів. Ще один момент – контроль інформаційного простору. Після зустрічі Порошенка з Трампом у 2017 році українська сторона одразу ж дала коментарі американським ЗМІ. Це була гра на випередження – задати правильний тон для подальших обговорень. У ситуації Зеленського після зустрічі мала бути моментальна поява в CNN, Washington Post чи New York Times, де мала бути чітка заява: «Україна не дозволить торгувати своєю незалежністю, і будь-які розмови про припинення допомоги – це лише політичний блеф». Він би не дозволив перетворити розмову на хаос. Венс, який вів себе вкрай нахабно, не мав би можливості перебивати українського президента – Порошенко б зупинив його спокійним, але чітким нагадуванням: «Я представляю державу, яка є союзником США, тому прошу дотримуватись дипломатичного етикету». Це виглядало б в очах американської аудиторії не як слабкість, а як сила. І найголовніше – на виході зі зустрічі позиція України була б не у стилі «Дякуємо за все, підтримуйте нас», а у форматі: «Україна бореться за свободу, і це боротьба, яка стосується всього цивілізованого світу. Ми очікуємо, що Сполучені Штати будуть діяти відповідально і продовжать допомагати своєму союзнику». Тобто не прохання, а чітка, логічна вимога, яка накладає політичну відповідальність на США. Трамп – людина, яка поважає тільки силу. Зеленський, на жаль, повівся на його гру і дозволив втягнути себе в неконтрольовану дискусію. Порошенко б цього не зробив. Він би створив ситуацію, де США не змогли б інакше, ніж продовжувати підтримувати Україну». (c) FB

На підписанні угоди в Білому домі наполягав Єрмак, Келлог був проти, - The New York Post. За даними видання, після трьох днів інтенсивних переговорів Келлог погодив угоду з Україною. "Келлог і Зеленський домовилися про угоду з одним пунктом, який ще належить доопрацювати", - розповів американський чиновник про переговори, які завершилися 21 лютого. Проте після переговорів керівник Офісу Президента Андрій Єрмак наполягав, щоб Зеленський поїхав до Трампа для підписання угоди в Білому домі. Келлог радив зробити інакше, оскільки стосунки (між Зеленським і Трампом. - Ред.) "необхідно зміцнити" перед особистою зустріччю. censor.net/ua/n3538701 Виходить, Зеленський підставив Єрмака в Білому домі?

Ну, при сизоносому взагалі такої х**ні, як оце зараз, не було.

То ви вже навіть кацапську пропаганду сюди принесли, так вам свербить? "Всьо пропало, цени растут, полкі пустиє, доллар в Маріуполє по 44".

Доказ - це курс в конкретному обміннику. Найвищий, який я знайшов - 39 грн. Наступний за ним - 38 грн. А середній десь в районі 35 грн. Знайдете по 40 грн. і вище, як пише Форбс - то викладайте.

От спецом не полінився, і глянув ще на Фінанс.уа. Відсортував Продаж за зменшенням курсу. 40 грн/долл не побачив. Ви таки ще той фантазьор )

Точно, Фантазьор! ) index.minfin.com.ua/ua/exchange/archive/2015-02-25/

Звернення майбутнього Президента.

Середньозважений курс на готівковому валютному ринку України (за даними НБУ) на 25.02.2015, USD долар Купівля (грн.) 30,4977 Продаж (грн.) 33,3331 index.minfin.com.ua/ua/exchange/archive/2015-02-25/

З річницею усіх причетних:

Так і Зеленський підпише. Просто ще наївно думає, що може торугватись з Трампом.