sat-prof

Колонія, яка народила націю: парадокс Галичини за часів Австро-Угорщини. Уявіть край, де нема доріг. Де селяни — майже раби, а лікар — розкіш, доступна хіба що графу у палаці. Де школу бачать тільки в місті, а грамота — ознака вищого стану. Це — Галичина у 1772 році. Коли Австрійська імперія анексує цей край унаслідок поділу Речі Посполитої, він виглядає як класична периферія: бідний, нерозвинений, роздертий між шляхтою та злиденним селянством. І ось парадокс: через 150 років саме тут виростає покоління, яке заснує Західноукраїнську Народну Республіку. Саме тут з’являються перші українські партії, школи, культурні організації. Саме тут формується політична нація. Як так сталося? Галичина до Австрії: глуха провінція Речі Посполитої. До 1772 року Галичина була майже забутою територією. Польська шляхта володіла майже всім. Селяни були закріпачені. Освіта і медицина існували лише у формі привілеїв — і лише для еліти. Центральна влада з Варшави не цікавилася цим краєм — тому він лишався нерозвиненим і далеким від модерності. Австрія приходить не з любов’ю — а з реформами. У 1772 році, після першого поділу Речі Посполитої, Галичина увійшла до складу Австрійської імперії як частина Королівства Галіції і Лодомерії. Назву створили штучно, використавши історичні назви міст Галич і Володимир-Волинський, щоб надати легітимності анексії. Австрійці мали свої інтереси. Вони не рятували українців — вони просто прагнули стабільності. Марія Терезія і Йосиф II були прагматиками. Вони розглядали нові території як частину імперського механізму, який треба модернізувати. І почали робити те, що не робив ніхто до них: — Освіта: У 1774 році вводиться обов’язкова початкова школа. У 1784 році відновлюється Львівський університет. З’являються державні гімназії, які змінюють долі тисяч дітей. — Медицина: шпиталі, фельдшерські пункти, аптеки — медицина поступово стає доступною не лише для аристократії. — Інфраструктура: дороги, мости, залізниця. У 1861-му Львів з’єднується з Перемишлем і далі — з Віднем. Світ стає ближчим. — Аграрна реформа: у 1848 році скасовують панщину. Селяни вперше отримують свободу, хоча й без економічної бази. — Адміністрація: австрійська бюрократія вводить чітке, хоча й не завжди справедливе управління. Українців рідко допускають до високих посад, але система — передбачувана. Як історичний факт, з яким важко сперечатись: Королівство Галіції і Лодомерії було все ж одним із найменш розвинених регіонів Австро-Угорської імперії, з високим рівнем еміграції. Водночас саме звідси вийшло чимало видатних діячів науки, культури та медицини, які стали символами українського відродження. Найважливіше: українське національне пробудження Саме в Австрійській Галичині українці отримують шанс. Російська імперія тим часом забороняє українське слово, друк, літературу. А тут — інакше. Австрія не асимілює, вона — регламентує. Це дає простір. І в цьому просторі народжується модерна українська ідентичність: — Культурні організації: «Просвіта» (1868), «Січ», «Сокіл», а згодом «Пласт» — це не просто клуби. Це кузня національного виховання. — Церква: Греко-католицька церква не підконтрольна Москві. Вона стає духовною опорою українства. — Політичне представництво: українці мають депутатів у Галицькому сеймі та австрійському парламенті. У 1890 році з’являється перша українська політична партія — Русько-українська радикальна партія. — Преса: «Діло», «Зоря», «Свобода» та інші україномовні видання формують публічний простір. Українська мова звучить не тільки в хаті, а й у газетах, політиці, університеті. Парадокс: колонія, яка навчила свободи Австрія не хотіла незалежної України. Але вона дала українцям освіту, доступ до політики, можливість говорити своєю мовою. Не з ідеалізму — а з імперського розрахунку. Але це спрацювало. У 1918 році, коли Австро-Угорщина розпадається, українці в Галичині вже не просять — вони діють. Листопадовий чин у Львові, створення ЗУНР, формування Галицької армії — це не випадковість. Це — наслідок півтора століття інституційної трансформації. «Золота доба» — не про золото! Це не була утопія. Було багато несправедливостей, бідності, нерівності. Але це був час, коли українці вперше масово почали усвідомлювати себе нацією — у школах, у храмах, у політичних дебатах. Це — історія про те, як чужа імперія, яка не мала благородної мети, випадково стала матір’ю української модерності. Це — парадокс, але й шанс, який ми тоді використали.

Diasporiana Електронна бібліотека | Політологія Електронна бібліотека Zelenko K. Stosunki polsko- ukrainskie w II rzyczypospolitej 1918-1939 pdf

КДБ передіті в революціонерів УПА стали вбивати людей Волині,щоб зганьбити УПА в Україні, щоб їх знищити і щоб народ не допомагав їм.ПІДЛИЙ КРЕМЛЬ І ПІДЛА ЙОГО ПОЛІТИКА. Всюди у великих містах пропагувала російську мову.

Сучасні реалії — що те кацапи це нинішня країна фашист. ВСЕ до цього відноситься. Що ми слухаєм, читаєм, споживаєм. В тому числі ігри. А де починається оце ваше «ну такоє»? коли русаки відрізають голову — це ще «ну такоє» чи вже ні? коли дітей виховують вбивати хохлів — це «ну такоє»? коли співунці горлають на кацапських концертах — це «ну такоє»? коли саджають на погріб за укр мову — це «ну такоє»? коли роган топить за кацапстан — «ну такоє»? Подивіться відео нещодавнього ножового бою українського воїна з бурятом. і розкажіть мені якими методами нам можна і не можна боротись за виживання.

Вуйки - как раз и есть та украина на которую нужно равняться. Как ни странно, но истина заключается в том, что галичане меньше всего подверглись советским репрессиям. В центральной и восточной Украине советская власть имела больше времени, чтобы уничтожить национальное самосознание украинцев, что она и сделала. 8 млн. погибших от голодомора - это Вам не шутки. На Западе, не взирая на все советские репрессии таких потерь не было. Другие страны, где официальные 2-3 языка Украине не подходят. У них нет такого соседа как московия. Для этих стран не стоял вопрос выживания страны. Без украинского языка нас снова придут спасать, и поглотят в будущем. Дважды была руссификация украинского и белорусского языков. Это США вагонами депортировали украинцев? Это США размывали украинцев в Восточной и центральной части? В Беларуси дела ещё хуже с языком - в городе его мало кто знает. Россия уничтожает язык и культуру своих соседей. Белорусский язык уже на грани исчезновения. Загибается идентичность страны. Делается так чтоб был популярный московитый. (а это окупация). В Украине государственный - украинский. в быту говори хоть на китайском - никто ничего никому не запрещает и не запрещал. Вот пойди в Польше скажи кому-то-зачем нам польский, давай гаварить па узкие. Получишь в голову и дискуссия закончится, потому что они свою независимость уже отстояли"Де була украінська мова -туди руській мір не пройшов ,а де не було мови -туди і руській мір прийшов. Крим русифицирован бил и Донбасс ,вот и результат ".Спасатели" сразу приперлись . Мова це зброя Почему русский не понимает, что Украина никогда не была россией и её территория никогда не была русской? ПОЧЕМУ? Ведь во все времена, Украина в составе россии - это всегда была оккупация, к которой русские НАСТОЛЬКО СИЛЬНО ПРИВЫКЛИ, что начали считать Украину ментально своей территорией, "прикипели" к ней. Но это ведь не так. Эстонцам ведь тоже говорили что они теперь с ордой - один советский народ, но они не забыли своих корней и позднее вернулись к ним. Так почему ВВХ и его кодлостан счиитают что украинцы не эстонцы, они откажутся от своих корней и назовут себя одним народом с российской ордой? Что дает им основания так полагать? Повсюдно в больших городах пропогандировала русский язык. Делали массовые репрессии против украинского села. к. Уничтожены целые отрасли и художественные течения. В том числе: Володимира Івасюка,Миколу Леонтовича, Василя Стуса,Гната Хоткевича,Миколу Хвильового,Миколу Скрипника, Леся Курбаса,Миколу Куліша,Миколу Зерова, Валер’яна Підмогильного, Мирослава Ірчана, Марка Вороного, Євгена Плужника, Григорія Косинку, Майка Йогансона, Сергія Параджанова,Івана Пулюя,Петра - Шекерика Доникового,Людмила Старицька, через непосредственное уничтожение людей.

За документами немає. (там все стандартно) Але, багато "загороджено" в сторону колії. p.s Ваша розповідь цікава

Перший об'єкт повністю житловий: (не туристичний) GPS координати: 49.10597 пн. ш., 23.59091 сх. д. - 50 сот фактично на місцевості (42 сот в документах). - цільове призначення будинок двоповерховий є на ділянці (всі сусіди навколо побудовані). - розташування: 15 хвилин до м.Сколе та 35 хв до м.Стрий. 105 км до Львова , 168 км до м.Ужгород 500 метрів до автобусної зупинки, 700 метрів до жд зупинки. - під'їзд: траса державного значення Київ-Чоп, вулиця асфальтована від траси до самого будинку. - інфраструктура: школи, садочок, церкви, рукавичка, поліклініка, аптека,будівельний супермаркет, і т.д. - все в пішій доступності. - вода: криниця 8 метрів до води. - електроенергія: не цікавився потужністю. Але, оператор укр залізниця. + газифіковано, оптичний інтернет. - відстань до сусідів: менш як 100 метрів в три сторони від центру ділянки. - краєвиди: (довкола гори) Видно вершину Магури, в селі протікають дві річки та озеро. - жива природа: відносно не далеко національний парк Сколівські бескиди з горою Парашка↔Водоспад Гуркало та Кам’янка ↔Історичний заповідних Тустань↔Мінеральна вода з джерела в селі Корчин↔Княжі скелі. Ціна з будинком +- 15-30тис долл. (приблизно такі ціни)

Річки, дорога Київ-Чоп, залізнична станція, газифіковане,асфальт по селах,оптичний інтернет,нова пошта,аптека ітд. Поруч місто Стрий. Так , встановив батькам сонячну станцію з інвертором 3кВт які видає без проблем. Можна купити DEYE 12kw якщо є потреба. А водоспад Гуркало? Гора Парашка?

Сколе з гори Кудрявець 1244м. skole-podobovo.com.ua/img/skole-video-prom-2.mp4.mp4 Є річка, дорога Київ-Чоп (об'їзна повз місто), залізнична станція в місті, газифіковане. Її підкопати не проблема. + є багато джерел природних. (можна брати воду безплатно) А сенс за дешево віддати свою спадщину? Нехай краще стоїть, ніж отримати копійки. Цінна земля, а не будинок на ній. її Діма Диркавець

Скважина вирішує. Як і сонячні панелі АКБ/інвертор. Абсолютно не змінилося. Нічого не продаю нічого не купляю. Але, з таким миром як пропонує Трамп буде подальша міграція на захід Україну. імхо ХЗ, що робити. Зате дорога міжнародна, залізничне сполучення паралельно, є газ. Ефект ВАУ дає с.Корчин, с.Побук, с.Кам'янка. імхо skole-podobovo.com.ua/img/skole-video-prom-1.mp4 Дід був з 1921. Дмитро Турків

Місцеві якось живуть? Бабусі та дідусі наші теж якось жили.

Осісти в Славсько не варіант?

Дякую за відповідь. Нажаль, тен один. А надлишки хочеться спускати в бойлер. Бойлер Gorenje Slim 65l (65л/диаметр 33см./анти коррозия)

Як веде себе SRNE з симісторним регулятором потужності? Чи краще послідовно через потужний трансформатор? (хочу бойлер підлкючити) Enot123h,сам вай фай продасте?

Краще менше, а спокійніше. Сенс багато працювати? Це додає здоров'я? Тупіші щасливіші. Я живу за принципом чим менше відповідальності та обов'язків на собі, тим краще. Я прихильник того що сенс, щоб мати багато вільного часу, щоб прийти на старість в чудовій формі. А для цього потрібно жити в гармонії з собою ближче до природи. Мій принт простий, здорову їжу можна виростити (город, сад, поле, господарство) і готувати самостійно. Бо фермер хоче заробити та продати. А ми для себе нічим не кропимо і вирощено, де наче немає заводів поруч. Продукти, щоб не пластик.. . Тому для себе варто мати своє, щоб їсти запашне. Примножувати спадок від минулих поколінь, а не розпочинати з нуля. (бо мігранти це перегній для своїх дітей). А сенс класти своє життя для дітей?

Я нічого не продаю та не пропоную.

Він народився то була Австро-Угорщина згодом Польща, потім прийшли москалі, згодом Україна. )

Тимчасово проживаю. Як стане можливим повернутися то одразу. Трактуємо закордон як заробітки для досягнення матеріальних цілей для комфортного прожиття вдома. Закордоном нічого немає. Поки , тільки дорожчає. Одне здаємо (місто) за іншим доглядають рідні. Про прибутки не мрію взагалі, хочеться не втратити те що є. (а продати можу вже бо ліквід). Арифметика проста якби знав що подешевшає то б продав та вклався в іпотеку закордоном, якби знав що подорожчає або буде +- як зараз і війна закінчиться найближчі 5 років то б нічого не продавав.

Так є кращі паразити, а є гірші. (які не депортують та не влаштовують голод). А жити на заході це шанс мати кращих паразитів в майбутньому...імхо В нас колись була Австро-Угорщина. Це вже краще, ніж російська імперія. Навіть по тих пам'ятках архітектури і мистецтва, які залишилися на території колишньої Австрійської імперії і те убозтво, що залишилося по росії. Після росії не залишилося нічого значного. Та і навіть під час совкової окупації на заході країни було комфортніше. (дальше від московії важче контролювати та влаштовувати свою політику)

А як їх згодом повернути з кращого в гірше? Кращим ми не станемо по мірі локації з таким сусідом поруч. + Наші люди дуже легко асимілюються. В 90х коли Україна отримала незалежність не було масового повернення дітей емігрантів діаспори на батьківщину? Дітей тих людей які тікали в Канаду свого часу? Так і сьогодні.

А сенс дарувати дітей чужій країні? Вони там інтегруються і вже ніколи не повернуться. Навіщо мені Україна без українців? Ми можемо вигравати чи програвати битви, війни, але, якщо ми програємо демографічну війну — ми зникнемо.

Ми покоління 90-х. Достатньо нерухомості та землі отримали у спадок от і хочеться правильно розпорядитися. Або продати або купляти ще... Це коли таке було? Мені здається тут все без змін було з 1155 "Московія - одвічний ворог України!". Мені завжди дід казав що вороги наші московити. І чим дальше він них проживати, тим якість життя вища, а ціни на нерухомості більші.

Ось такі оголошення періодично з'являються в нашій місцевості. Оголошень багато, але і зникають швидко деякі. А судячи з негативного сценарію (типу такого Келлог: Україну можуть розділити на зони відповідальності союзницьких сил, як повоєнний Берлін) який може очікувати україну , то ніхто не захоче так близько жити до орків? uk.wikipedia.org/wiki/Сколівський_район

Комфортне життя-це коли у тебе є житло без кредиту квартира і заміський будинок . Машина та будинок в кредит-це не комфортне життя. Тому що як тебе зараз звільнять, будеш сидіти півроку без роботи, чим кредит будеш покривати? Більшість людей в Україні живуть в успадкованному старому житлі (не платять за оренду) Якщо немає свого то раджу попрацювати закордоном 5-8 років та повернутися в свою країну і купити там квартиру,побудувати будинок чи мати страт на бізнес? Так , ти отримуєш свободу. У випадку іпотеки закордоном , ти раб на 25років у гарній обгортці. (є страх втратити роботу,та потрібно вставати кожного ранку на роботу протягом 25років мінімум). Працювати завжди, а взамін вам як слухняному рабу дадуть їжу, квартиру (яка не ваша на найближчі 20-30 років) Справа в тому що до 80x США і Канада були вершиною добробуту: багато виробництв, розкішні будинки, дешеві і висококласні медицина, освіта, часто в родині працював тільки чоловік. Далі серія тектонічних зрушень: виведення промисловості в Азію, ослаблення фінансового контролю і спекулятивний банкінг, транснаціоналізація мислення капіталу і пізніше держави, призвели до зниження доходів занепаду народжуваності, підвищення податків і відкриття шлюзів імміграції. Іміграція в Канаду та США була актуальною доцільною до 90х років. Зараз ці країни впали економічно і нічого особливого собою для Українців не представляють. Тут абсолютно нічого не має ні в плані туризму, ні відпочинку. Це країни для роботи а не для життя і тут з кожним роком зменшується купівельна спроможність людини.

Кравчук викручуватися — капелюхи Клінтону дарував і т.п. Кучма вийожувався скільки міг, йому почали робити Україну без Кучми, підставили із пасивним радаром Кольчуга і т.д. Фінал — Павло Лазаренко. А максимальне роззброєння зробив усе-таки не він — а Віктор Ющенко. Там просто вже відбулось ліквідація армії. В нас був варіант стати «північною кореею» з голою сракою але з ядеркою і з справжніми гарантіями а не паперовими. але ми вибрали інший шлях і зараз котимось у прірву і зараз нас врятує лише диво... Скажу одне: Коли ви авторитетна поважна людина з ресурсами, вас поважають, вашому слову довіряють. Якщо ви щось пообіціяли, всі знають, що ви виконаєте свою обіцянку. Інакше, через свій статус, досвід та авторитет, ви не будете обіцяти чогось такого, чого не здатні виконати бо це порушить ваш образ і довіру до вас. Всі знають, що ваші слова чогось варті й ніхто не буде детально посимвольно аналізувати вашу обіцянку, в якому саме формулюванні і з якими фразеологізмами це було сказано. Коли ви розвинена найбагатша країна з усіма ресурсами і ви щось обіцяєте, та ще й в купі з деякими іншими сильними партнерами, вам довіряють. А потім ви порушуєте свою обіцянку і аби вас не сильно тикали в це носом, ви даєте якусь жалюгідну подачку. І то не вчасно і з купою обмежень. Так, я саме про «Будапештський меморандум». Цю війну теж напевно проробили послідовники Кессінджера, і напевно проробляють і її припинення — бо ефект навпаки негативний. Трамп це повна зміна політико-економічного вектору розвитку. Зокрема щодо України так само. Тобто аналітики — в дечому потрапили прямо в точку, але в дечому дуже сильно прорахувалися. І стратегічно — з такого прорахунку можуть буди дуже тяжкі наслідки, в тому числі втрата фіатної гегемонії. Аж до стану що в США білим прийдеться тяжко працювати, прямо як їх предкам — щоб заробити Юані чи Біткойни собі на життя, бо доллар фантик який друкують на покриття постійного дефіциту бюджету і по суті мало чого вартий, усе продається за конвертовану валюту. А емігрант з Індії чи Латинської Америки — буде їх начальником і господарем.