АлександрБ.

Ось декілька причин, щоби не робити таку дурницю : 1. Плита перекриття буде вистужуватись. Уся панель ( а 4 метри - це майже уся панель) буде промерзати взимку. Ефект буде такий, що навіть Ваша піч не компенсує тепловтрат. На нижньому поверсі, зі стелі буде віяти холодом вниз, на верхньому буде холодна підлога. У точці контакту ПК з капітальною зовнішньою стіною, ділянка стіни приблизно 1 м. х 1 м. - також перетвориться на морозильник. 2. Невідомо, як складеться з точкою роси, але дуже вірогідно, що пустотний канал ПК буде джерелом зволоження. 3. Перерізу пустотного каналу ПК явно замало для безвихрового руху повітря. Діаметр каналу, найбільший, 159 мм, переріз становитиме 20.100 мм.кв. На виході печі канал, зазвичай, прямокутний, розміром 250 х 140 мм, переріз - 35.000 мм. кв. Це в 1,74 рази менше. При сильній тязі у печі, ймовірні ситуації, коли швидкість всмоктуваного повітря саме у каналі може призводити до резонування. Простіше кажучи, можливі неприємні звуки. Як у замку Баскервіль.

Факторів, що впливають на процес свердління, та результати, - багато, тож спробуємо розібратися ... Отже : Маємо два предмети - деталь та інструмент, розглянемо кожного. 1. Деталь - швелер, вірогідно радянський. Тут все просто. Сталевий гарячекатаний прокат будівельного призначення виробляли і виробляють (переважно) з сталей марок Ст.3. Рідко бувають інші сталі, але, з точки зору процесу свердління - байдуже. Оскільки прокат виробляється не в гаражі, а на справжніх заводах, з великими трубами , то склад сталі і його відповідність ГОСТу можна вважати незмінним. Не слід очікувати, що завод здуру прокатав партію швелеру з марганцевистої або хромонікелєвої сталі. Тобто, якщо бачимо швелер - то це Ст.3 (ну, майже завжди). Сталі цієї групи напрочуд легко свердляться звичайними (мається на увазі - нормальної якості) свердлами. Висновок - швелер не винен, справа не у нім. 2. Процес свердління. Як тут дуже влучно зазначили, оберти мають значення. Чим більший діаметр свердла - тим менше потрібні оберти. Є відповідні таблиці. Але, чим менше оберти, - тим більше зусилля треба, щоби то свердло пхати в метал. І це засмучує, бо інакше свердло навіть не буде "брати" метал. Дуже корисно мати дриль, у якої замість звичайного патрона є тільки дірка, з конусною посадкою всередині. У таких дрилей дуже низькі оберти, якраз для таких робіт. Звичайні, побутові дрилі мають зависокі оберти, при яких, у більшості випадків, свердло швидко перегрівається, з-за чого втрачає ріжучу кромку, перетворюючись на огірок. Наявність змащування, безсумнівно, є корисним, але воно починає помітно працювати на великих діаметрах та низьких обертах. Коли свердло тупе і оберти високі - масло не допоможе. Висновок - треба правильно підібрати оберти до Вашого діаметру свердла. У якості мастила, що завжди на місці і не витікає, корисно наштиркнути на свердло кубік сала. 3. Інструмент. З наявного на сучасному ринку, найкращим варіантом вважаю радянські свердла. Саме оті, іржаві, що у Вас є. Але їх потрібно правильно, фахово заточити. Тут два шляхи : - або самому практикуватись, але це довго, і чесно кажучи, без образ, не кожному дано. - або найти майстра. Ще буде доцільним, при нагоді, перманентно підшукувати та при нагоді скуповувати такі сверла. Також, вище правильно було сказано, що деякі свердла, навіть нові, мають "просто" заточку, для галочки. Але якісно свердлити з нею - вони не годні, треба переточувати. Висновок - треба орієнтуватися у свердлах, інакше можна накупити "фірмового" шлаку. Причому, задорого. Пильнуймося ! * * * На можливі зауваження, з приводу якості (супер/гарне/негарне/лайно ...) інших сучасних брендів, торгових марок, виробників, тощо ... повинен наперед спеціально відзначити, що це моя особиста думка. Виходячи з цього, не буду коментувати такі дописи. Що порадити практично. 1. Спробувати вирішити питання заточки. 2. Купити відповідні свердла на розкладках, ОЛХ, ... іх є ! 3. Якщо нема низькообертової дрелі - свердлити отвір поетапно, починаючи, наприклад, з 3 мм, - 5(6) - 7(8) - і так далі. Тоншим свердлом легше повністю зробити отвір наскрізь. А потім вже розсвердлювати тільки бічні стінки отвору. Щоби хоч трохи зменшити оберти на товстіших свердлах, намагатися сильніше давити на дриль. Тоді свердло вимушене брати більше металу, і дрелі важче провертати. Але для того повинна бути гостра кромка, якщо вона злизалася - діла не буде. 4. Подивитися в Ютюбі відповідні теми : - заточування свердл (на точилі, якщо нема - болгаркою). . . .

Так, це логічно. А якщо ремонту не було, а Сервіс стверджує, що був несанкціонований ? Як вони це визначають, які критерії ?

А от цікаво, як вони (працівники сервісу) можуть взнати, що взагалі був ремонт ? І тим більше, якщо він навіть і був - то був не у сервісі.

Чудово ! А скільки їх (класів ) усього ? Згідно за яким стандартом ? Прошу скинути посилання на нормативи, за якими встановлено клас вандалостійкості вашого матеріалу. Дякую.

О, цікавий матеріал. А який клас антивандальності він має ?

Ну отливы же не забудешь вставить ?

Маю запитання : - що сказав спеціаліст про оті полоси іржі на бетонних перекриттях знизу ? Яка причина ? Дякую.

Це найголовніше, вітаю ! Вибачаюсь за свої припущення, які, на щастя, не підтвердилися. Звісно, це набагато дієвіше за гадання по фотографіях.

Поскольку Вы уверенно заявляете это, - не могли бы Вы подробнее разъяснить механизм возникновения таких трещин именно от жары. На каком этапе они формируются : - при заливке и отверждении ?, - или уже в зрелом бетоне ?. Какие возможные ошибки способствуют появлению таких трещин впоследствие ? Вообщем, все что Вы знаете об этом, и что может помочь остальным застройщикам. Спасибо.

У мене особистий досвід був позитивний. Але основна причина застосування - тоді інших альтернатив взагалі не існувало. "Бібліотека" доступних будматеріалів складалася з : - цемент, пісок, вапно, гвіздки і дошки (ще подейкували, що десь існують щасливі власники такого матеріалу як 8-ми хвильовий шифер). - з хімії - ПВА, рідке скло, мідний купорос, сурик, оліфа.

До усіх предметів (інструмент, відра, тазики ...), що будуть спускатися у колодязь для роботи, - потрібно прив'язати шнурки, другі кінці шнурків з маленькими карабінчиками - пристебнути собі до поясу, Зверху спустити окрему вірьовку з великим відром, воно повинне висіти поряд праворуч і трохи зззаду. У це відро можна класти непотрібний зараз інструмент. Ще краще вирізати з ОСБ велику шайбу, по діаметру шахти колодязя, у якості спускаємого щита. Тоді взагалі можна поставити табуретки та працювати з комфортом. Ну й, з техніки безпеки : Найголовніше - помічникам, що наверху, магарич обіцяти тільки після Вашого підйому. Авансом - не наливати.

Тільки працювати потрібно дуже швидко-швидко. Доречним було б потренуватися наверху. Також велике значення має ретельна продумана підготовка місця для роботи у колодязі, та розташування усіх причандал навколо. Бо зайва метушня забирає час та увагу.

Взагалі-то, у цю фразу я добряче вклав гумору. Так, звичайно, є купа усіляких синтетичних матеріалів. А усе синтетичне має огидну здатність розкладатися, раніше чи пізніше, неважливо ... Тому, якщо є хоч найменша можливість - кладемо, ставимо метал, встромляємо метал в метал ! Ну, а до металу, хіба може бути щось більш кондове та скрєпне за паклю на сурикові. Але це моя особиста збоченість, можливо навіть початкові ознаки фетишизму.

Ну, це навяд чи ... Я б остерігався робити такі невиважені заяви.