Бездельник

ЗАУВАЖЕННЯ ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ РОЗВИТКУ

МІСТА КИЄВА ТА ЙОГО ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ

НА ПЕРІОД ДО 2025 РОКУ

За рік що минув після розгляду та затвердження концепції розвитку м.Києва на період до 2025 р. деякі ділянки, що були розпродані "молодою командою" нашого мера, хоч на папері, були повернуті територіальній громаді міста. Ці зміни знайшли відображення в кресленнях Генерального плану міста Києва до 2025р., але не в усіх кресленнях, що часто-густо не відповідають одне одному.

В основному розробники вищеназваних проектів не урахували наших зауважень в минулій стадії, які ми надсилали їм в електронному вигляді і в нас нема надії на їх врахування тепер, отже генплан буде не професійний, який тільки шкодитиме місту та гальмувати його сталий розвиток.

Про якість виконаної роботи говорить і те, що частина субпідрядних організацій в своїх колективах не мають відповідних фахівців та не можуть надати ліцензії на розробку відповідних розділів і дозволяючих роботу з топографічними матеріалами.

Фахівці ДП "Інститут Київгенплан" звертаються до керівництва Києва, Головного управління містобудування та архітектури м.Києва з проханням уважно розглянути наші зауваження до концепції та Генплану міста на період до 2025р. і самі ці проекти, не зважаючи на те, що концепція вже затверджена Київрадою. Адже кримінальні зміни до Генплану 2020р. в 2007 році були внесені цією ж Київрадою, а обґрунтування цих змін були виконані теперішніми розробниками Генплану 2025, і представлений Генплан 2025 буде тягарем на шляху розвитку міста Києва.

Далі ми приводимо лише частину недоліків, помилок та порушень, що припустили автори Генплану 2025.

Загальні зауваження

В роботі нема конкретики, тому в умовних позначеннях майже немає І черги будівництва та розрахункового періоду (2025 рік), а є лише існуючий стан та перспектива.

Відсутні креслення історико-архітектурного та історико-містобудівного опорних планів, що виконуються за вимогою ДБН 5.1-3-97.

Зауваження до схеми зонування території

Територія вздовж південної кільцевої, що на півдні від "Осокорків" схемою зонування віднесена до ландшафтно-рекреаційної зони, а основним кресленням до резервних територій житлових, промислових та комунальних.

Не відповідність креслень промислових та комунально-складських територій кресленню розміщення житлової забудови в частині розміщення в промзоні "Троєщина" кварталу багатоповерхової чи громадської забудови.

Зауваження до техніко-економічних показників

та основних напрямків соціально-економічного розвитку

Аналіз наведених текстових та графічних матеріалів свідчить, що основні причини, на які спиралось обґрунтування необхідності розробки нового генерального плану, переглянуті. До цих причин відносяться:

1. Значне зростання чисельності населення міста Києва, яке вже нібито перевищило 4 млн.осіб (деякі джерела навіть називали 5 млн.).

2. Необхідність переходу до моделі розвитку м.Києва в існуючих межах.

Тепер детально розглянемо реалізацію цих положень в матеріалах Генерального плану розвитку м.Києва до 2025р. В якості розрахункового показника чисельності населення м.Києва прийнята чисельність постійного населення, яке на 01.01.2011р. становить 2757,9 тис.осіб, але ж ніяк не 4 млн., або 3 млн. осіб.

Крім того, в основних показниках наведені показники чисельності населення:

- фактичної – 3144,0 тис.осіб;

- денної – 3968,7 тис.осіб.

Сенс наведення цих показників незрозумілий, оскільки в подальшому вони не використовуються. Адже, якщо фактична чисельність м.Києва відображає фактичне населення, як можна ігнорувати цю цифру і не включити її в розрахунки потреби основних галузей існуючого стану та відповідного показника на розрахунковий період.

Крім того, чисельність постійного населення на розрахунковий період (початок 2026р.) визначена в 3147,3 тис.осіб, що перевищує чисельність населення, визначеного діючим Генеральним планом (в перерахунку на 2026р.) приблизно на 12-13%, що знаходиться в межах прийнятого розміру коливання розрахункової чисельності населення до фактичної.

Однак і це незначне відхилення навряд чи здійснеться.

Так, починаючи з 2008р. відбувається скорочення приросту населення міста Києва:

- за 2008 рік - +25,3 тис.осіб;

- за 2009 рік - +19,6 тис.осіб;

- за 2010 рік - +14,1 тис.осіб;

- за 7 місяців 2011 р. - -4,2 тис.осіб.

Отже, фактичні темпи приросту постійного населення скоротилися більш ніж в 2 рази, а отже розмір відхилення не мав і не має того визначального значення у розрахунках основних навантажень на інфраструктуру міста. В іншому випадку їх необхідно вести не на постійну чисельність населення, а на фактичну.

Стосовно декларації щодо того, що відповідно до розрахунків та планувальних містобудівних умов, Київ буде розвиватися в існуючих межах, проектом передбачається збільшення території міста на 561 га. Отже, не зважаючи на декларації, здійснюється експансія на суміжні території як то:

- смт.Коцюбинське;

- острови Великий, Дикий;

- території в/ч;

- кладовище;

- Осокорки-південні;

- тощо.

Не визначена щільність населення на розрахунковий період.

А в абзаці, де говориться про щільність населення в існуючій п’ятиповерховій житловій забудові 60-70-х років минулого сторіччя, яке менше нормативної на 30-40%, незрозуміло, яким чином це встановлено, та по відношенню до яких нормативних показників вона визначена (тих що зараз діють, або по яких ця забудова проектувалась).

Стосовно територіальних ресурсів в різних місцях існують нестиковки між окремими показниками:

- територіальний ресурс для житлового та громадського будівництва – 5490,0 га, у т.ч. для розміщення комерційної забудови та інших – 2,8 тис.га, тобто max для житла – 2690 га;

- на стор.58: 28,5 млн.кв.м розміщується на 2714,1 га.

Приведені на діаграмі темпи приросту об’ємів вводу по роках з 2011 по 2026 роки разом не складають 28,5 млн.кв.м, а менше 4 млн.кв.м.

В розділі заклади освіти (стор.61) передбачається зменшення наповнюваності дитячих навчальних закладів до 20 дітей. Але вже зараз формуються групи по 15 та 20 дітей.

Зауваження до розділу

транспортна та вулична мережа

Заходи з транспорту та вуличної мережі повинні бути намічені відповідно до моделі їх розвитку на далеку перспективу (30 - 40 років), яка, як у концепції, так і в Генплані розвитку м. Києва до 2025 р., відсутня. Це не може не позначитися на забезпеченні можливості подальшого розвитку метрополітену, резервування територій під його майбутні траси та станції, громадські центри поряд з ними, формуванні вуличної мережі та планувальної структури міста в цілому.

У представленій для ознайомлення схемі метрополітену невиправдано змінена траса лінії на Троєщині: замість запроектованої раніше по вул. Бальзака вона перенесена на просп. Маяковського. Таке рішення вдвічі збільшує вартість будівництва й значно, на багато років, віддаляє введення метрополітену на масиві. При цьому будь-які переваги для населення району в цілому цей варіант не дає. У той же час розриття просп. Маяковського, неминуче при будівництві станцій відкритим способом, надовго паралізує рух транспорту і пішоходів по цій важливій магістралі і створить дискомфорт для мешканців прилеглої забудови. Лінія ж по вул. Бальзака вирішена в наземному варіанті, що виключає багато з цих проблем.

Викликає подив і запропонований розвиток Сирецько-Печерської лінії. Від ст. «Червоний хутір» вона продовжується на схід до зупинного пункту залізниці «Лісництво». При цьому відкидається варіант, передбачений Комплексною схемою транспорту, за яким лінія звертала до Дарницького залізничного вокзалу, що було основною умовою узгодженої роботи двох пасажирських вокзалів у м. Києві.

На західному напрямку цієї лінії передбачена попередніми проектами траса також змінена і замість просп. Правди прокладена по проектованої вулиці в новій забудові на території р/г Пуща-Водиця, фактично по міжмагістральній території. У результаті доступність метрополітену для мешканців Виноградаря значно погіршиться, порушується містобудівний принцип прокладки метрополітену головними магістральними напрямками.

Авторами виключена Лівобережна лінія метрополітену, але гідної альтернативи їй не знайдено. Замість неї включені такі завідомо неефективні ділянки, як продовження Подільсько-Вигурівської лінії до Кільцевої дороги, Сирецько-Печерської до лісництва, Святошино-Броварської до залізниці у Новобіличі.

Відсутність моделі розвитку магістральної вуличної мережі на перспективу призводить до того, що намічене на період до 2025 р. будівництво носить випадковий характер і не представляє якийсь завершений етап.

Не обґрунтована програма будівництва автодорожніх тунелів, особливо підрічних по трасі Кільцевої дороги на півночі Оболоні та вул. Академіка Заболотного на півдні замість мостів та естакад.

Недоцільною є траса лівобережної Кільцевої дороги, яка проходить по лісовим масивам поза забудовою, а суміщення її траси з Броварським проспектом та вул. Бориспільською є містобудівною помилкою. Будівництво такої дороги призведе до значних порубок лісу.

Подовження бульв.І.Лепсе доцільно передбачити в створі вул.Щербакова замість тупікової вул.Туполєва.

В проекті слід більш ретельно визначити необхідність реконструкції магістральних вулиць та вузлів, а саме: бульв.І.Лепсе, Кільцевої дороги, Русанівської набережної, транспортних розв’язок біля ст. метро "Лівобережна", вул. Глибочицької та інших, особливо на ділянках нової житлової забудови.

Викликає сумнів подовження Русанівської набережної на північ, при тому що Русанівські сади Генпланом зберігаються.

Відповідно до розподілу транзитних вантажопотоків на залізничному транспорті (які не представлені) потрібно обґрунтувати необхідність спорудження північного або південного залізничного обходу, черговість будівництва та розміщення сортувальних станцій.

Зауваження до розділу

інженерна інфраструктура та інженерна

підготовка території

Враховуючи, що інженерна інфраструктура та інженерна підготовка території є одним з головних елементів забезпечення життєдіяльності м.Київ, вражає поверховість викладення даного розділу:

- відсутність хоча б якої розрахункової частини, на базі якої визначаються необхідні заходи по реконструкції та розвитку галузей інженерного обладнання, в тому числі і приміської території;

- незрозуміла деталізація першочергових заходів у розділах "водопостачання", "каналізування", на які раніше були розроблені та затверджені програми і відсутність аналогічних даних для інших інженерних розділів.

При цьому визначені окремі заходи на даний час (порівняно з періодом виконання попереднього Генерального Плану до 2020 р.) вже втратили свою актуальність;

- у розділі "теплопостачання" відсутня інформація про будівництво нових районних котелень, які нанесені на графічних матеріалах;

- у розділі "газопостачання " врахована прокладка газопроводів середнього тиску до цих котелень.

У графічних матеріалах не отимали відображення частина значних заходів, які наведені у текстовій частині. Поряд з цим частина з тих споруд і мереж, що відображені - наразі вже ліквідовані або давно не працюють.

У техніко-економічних показниках відсутні дані щодо заходів по забезпеченню інженерним обладнанням забудови приміської зони, спостерігається невідповідність наведених даних сентенціям, викладеним у текстовій частині:

- загальне надходження стічних вод;

- сумарна потужність каналізаційних очисних споруд;

- відсутність даних по будівництву і продуктивності очисних споруд

дощових вод, тощо.

Так як Генеральний План міста не є витвором художньої літератури, а є документом, на базі якого визначається необхідність заходів та наявність територій для можливості подальшої їх реалізації, викликає подив відсутність у графічних матеріалах визначення цих територій, що зводить нанівець такі задекларовані заходи, як:

- виділення ділянки 127 га під мулові майданчики БСА;

- виділення ділянки під очисні споруди Деснянського водопроводу;

- збільшення території Деснянської водопровідної станції для можливості її

реконструкції;

- розміщення нових районних котелень;

- будівництва 45 км газопроводів високого тиску, в тому числі 30 км

магістральних з іх охоронними зонами та ін.

Не відповідає дійсності місце розміщення гідровузла "Бортничі". Деякі споруди нанесені в місцях, де наразі вже відсутні вільні ділянки для їх будівництва, не відображені заходи по забезпеченню інженерною інфраструктурою забудови приміської зони і т. п.

І вже зовсім фантастичною є пропозиція авторів щодо розміщення правобережних каналізаційних очисних споруд на території Тираспільської ТЕС.

Чи погоджено з Молдовою використання означеної території і яка буде вартість транспортування стоків на ці очисні споруди?

Зауваження до розділу

модель розвитку м.Києва та його

приміської зони

1. В розділі не визначений один з найголовніших елементів проекту приміської зони – території спільних інтересів громади м.Києва та прилеглих населених пунктів, як це передбачається містобудівними нормативами по розробці генеральних планів міських населених пунктів (ДБН Б.1-3-97 п.1.2 та 1.6). Про важливість цього розділу при відсутності пропозицій по створенню столичного округу, говорити не доводиться.

2. В проекті приміської зони передбачена така парадоксальна ситуація, коли на відміну від м.Києва, де територіальний розвиток практично не передбачається, території прилеглих населених пунктів передбачені в розмірах, що в декілька разів перевищує існуючу площу м.Києва. Такий дискримінаційний підхід важко пояснити будь-якою містобудівною логікою.

3. Проект приміської зони необхідно доповнити конкретними територіями для розміщення міських кладовищ традиційного поховання. Включення цього актуального для міста питання лише в строчці умовних позначень явно недостатньо.

У наданому проекті приміської зони відсутнє обґрунтування меж приміської зони.

В розділі "Приміська зона" Генерального плану до 2025р. відсутня розробка і пропозиції по розвитку інженерної інфраструктури.

Із заявленими приміськими територіальними резервами в 21 тис.га для житлового будівництва і без відповідних моделей територіально-планувальної організації приміської зони місто Київ може опинитися у суцільній смузі житлової забудови приміської зони.

Розділ "Приміська зона" розроблено без необхідного функціонально-територіального зв’язку з містом-центром.

В розділі основних принципів розвитку господарсько-економічної сфери та промислової політики задано напрям ведення господарства – створення галузевих кластерів, але в проекті приміської зони їх розміщення в планувальній структурі не відображено.

Зауваження до розділу

озеленені та ландшафтно-рекреаційні території

1. Площа буферних парків, що створюються за рахунок лісопаркових територій міста, і яка відноситься до озеленених територій загального користування, генпланом м.Києва на 2025р. передбачає в обсягах біля 2000 га. Це значно перевищує нормативно допустимий рівень переведення площ лісопарків до територій зелених насаджень загального користування (ДБН 360-92** п.5.4 – 5 м2/люд.). При чисельності постійного населення на 2025 р. 3147,3 тис.осіб максимально допустима площа буферних парків становить 1574 га.

2. Передбачене Генпланом м.Києва на 2025р. зведення масиву садибної забудови в районі Биківні площею біля 200 га за рахунок фактично лісових площ міського лісопарку та будівництво тут же мікрорайону багатоповерхової житлової забудови площею понад 15 га є грубим порушенням діючого містобудівного, земельного та природоохоронного законодавства України.

Зауваження до запропонованих заходів з охорони

навколишнього природного середовища

та еколого-містобудівного прогнозу

1. Заходи з захисту території міста від затоплення носять декларативний характер - не наведені принципові рішення з захисту існуючої малоповерхової забудови та перспективної багатоповерхової від затоплення повінню згідно до вимог ДБН з розробки та погодження генеральних планів міських населених пунктів (ДБН Б.1-3-97).

2. Згідно до пропозицій Генерального плану передбачається створення парків культури та відпочинку на Дніпровських островах: "Дружба Народів", "Труханів острів", "Долобецький", "Гідропарк", що обумовлює розміщення та будівництво тут відповідних об’єктів обслуговування. Виходячи з цього пропозиції Генерального плану (розділ "Охорона навколишнього природного середовища") по ліквідації затверджених у 2009-2010 роках Київрадою прибережних захисних смуг на зазначених островах, територія яких освоюється з ХІХ століття, є недоцільним і шкідливим.

Затверджені прибережні захисні смуги на цих освоєних, у т.ч. під парки культури та відпочинку, островах (ст.ст.88, 89 Водного кодексу) спрямовані на запобігання нового будівництва на прибережній території, на законну ліквідацію існуючих об’єктів, як таких, що не відповідають умовам господарювання на землях водного фонду, розвиток паркової інфраструктури у відповідності до Водного та Земельного кодексів.

(с)