МаТраС

до чого це кажете??

хулі нам тоді скаржетись - життя прекрасне)

жорстоко,що сказати. нам значить повезло. діда кантузило тільки, потім на другу ходку в ногу ще ранило ...і так благістно він дошкандибав далі. зустрів бабушку,яка педагог без всяких фішок..а сам ще трохи в райісполкомі продвинувся по порядному без всякого, в чому я не сумніваюсь.дуже порядний був.....так далі все благо й пішло..

тобто, батько,після звільнення ще попав в якийсь фільтр\конц))-лагер в нас???ще й маючи здібності до вивчення мов?

не пам ятаю, "я был дитя")) десь в 96 здається бабці одній на вулиці 600 евро заплатили. наче за проводку газу хватило і внуку щось там купити

їм хоч за те респект, що компенсації робили в 90-х . хай то копійки, хай дожили не всі, але поступок благородний і достойний. друга б країна фалос положила б. то ж вони на ізмьєні тепер дуже довго будуть))

я стараюсь не вникати про зе і поро.. певні висновки собі зробив, а ті хто топить, то люди для в мене в стані страсті) хай побісяться, гляди, перейдуть в якийсь більш врівноважений стан чи благістніший))

з куди почав, туди і попав) дааа, він ще в верховній раді був...

Евгений Нирян, я в тобі не сумнівався?) поставити за абсолютно нейтральний ще й правдивий пост діз)) мабуть,обіжали тебе сильно в школі.. а треба було йти на карате кудись і тп, а то так до кінця життя тепер тільки дізлайки і ліпити

В миргороді за рік 99-00 було десь 6 польотів. І то літало десь по 5 літаків. В бойовухі кормили нормально, в учебкі за радість в поле попасти хоч буряків сирих пожрать))

Помним в 99 те м ясо з зеленою пліснявою, а про кашу перекосило аж. Два зуба зламав тоді) Солдати взагалі їли на 30% норми

думаю, могли ще помітку яусь зробити в особистій справі, щоб кар єру не зробив відказник випадково)

все таки за 10? може все таки за 2-3 тижня?))

цинічніше майора немає))

є в мене друг найкращий .зараз в окупаціїї. здається класів 7 чи 8 він закінчив. але дуже практична людина. то він ,методом проб і помилок(не один взрив був) наладив переробку гуми від колес в газ. на ньому я, наскільки бачив, вони їжу на ньому готували. продавли, я так зрозумів, як топливо для котлів.

по іронії тільки що і ФБ попалось)) є ще таке чудо. перший коммент смішний:В Украине сейчас все превращаются в жирафовых газелей,когда слышат"Бах"

я вибачаюсь, бо не особо технар,але наче є станціїї поверхневі,які тягнуть з такої глибини)

мабуть,дивлячись який діаметр труби?)

Бердичева Судове засідання на якому розглядалося розкрадання 32 тонн палива з міського резерву, вчинене заступником міського голови Артемом Азізовим та керівником комунального підприємства, увійде в аналоги Ліги сміху. Так відверто з людей ще не знущався ніхто. Чиновник заявив на суді, що пальне… само викапало. Через дірки від іржі у старих цистернах на автозаправці, яку він сам особисто обрав для зберігання пального.

круто.задача не з легких.колись, прийшлось пару столярних цехів перенастроїти і то там голову поламав трохи..

ви були нач. виробництва в Китаї?

що наскільки тупіци?)

не буду вказувати на особистості,але теж дуже дивно,коли в цей час хтось воює, хтось волонтерить, хто намагається заробити хоч якісь гроші, а деякі тут сутками сидять , копаються в історії форуму з 14 року, пишуть по 150 постів в день...про гризню вже мовчу-вона завжди була...питання: або дуже великий резерв бабок, що можна пару років х..йньою займатися або?) тому, довбойоби,які цим займаються, зробіть краще,як показав наш адмін, хоть щось корисне: №"Мои знакомые спрашивают: «Зачем тебе эта «война»?» Я мелкий IT бизнесмен, я мог давно уже жить где-то в другой мирной стране. Но….гибнут мои земляки. Каждый погибший военный это целый умерший «маленький мир». Это дети, сёстры, братья, родители, жены, друзья, родственники, которые теряют близкого человека. За эту войну я к сожалению уже сотни раз видел, как исчезают эти «маленькие миры» и страшнее и больнее этого нет. Связь и мои занятия по радиоразведке это то, что на войне спасает жизни. Я не учу убивать, я учу оставаться в живых. Если я спасу хоть чью-то жизнь, если солдат вернётся и обнимет своих детей, то свою жизнь я уже прожил не зря. Это моя личная мотивация. Не государство, не безликая аббревиатура «ЗСУ» и не патриотические лозунги, а мой народ, который я люблю всем сердцем. Без него нет страны. И мне помогают десятки единомышленников. Нас никто не оценит и не наградит. Нам не помогает государство. Возможно мы никогда не услышим даже слова благодарности, но мы остаёмся тут, и будем «до конца» своим безвозмездным трудом помогать и спасать жизни нашим военным. P.S. Я пишу этот пост специально на русском, чтобы его прочитали россияне с разных частей мира, которые мне задают тот же вопрос."

наче в вижгороді херячило