
wertexan
Пользователи-
Публікації
2 430 -
Зареєстрований
-
Відвідування
Тип публікації
Профілі
Форум
Календар
Усі публікації користувача wertexan
-
На самом деле он прав. На нешлифованные керамические блоки идет много теплого раствора. Вот только он "забывает" отметить, что сейчас у его конкурентов блоки по большей части продаются шлифованные и, по крайней мере в последние годы, в основном клеятся на пену. По крайней мере так на тех объектах, что я вел.
-
Песчано-известковый раствор в принципе готов к использованию многие годы Ибо известь (Ca(OH)2) реагирует с диоксидом углерода (CO2) с превращением в карбонат кальция (CaCO3) крайне медленно. Главное не пересушивать его, так как потом сложнее прермешать. И цементно-известковый раствор в среднем гораздо приятнее в работе, ведь известь заметно пластифицирует его. Но ИМХО так будет дороже в большинстве случаев.
-
Это СНиП не считает это всё дело подготовкой. ДБН этим вопросом вообще не задается. И да, я защищал такой проект перед заказчиком и теперь его реализовываю. А именно стоял вопрос о защитных слоях в фундаментной подушке. Что интересно, как оказалось, заказчик есть на форуме и открыл свою тему в разделе "Как мы строимся". Похожая ситуация была. Я тоже был рад, что есть плита ибо, перепланировка началась на этапе возведения несущих стен подвала.
-
Вы Терехова слушайте, но в нормативную документацию тоже заглядывайте. Вот например устаревший СНиП по бетону требует 70 мм при отсутствии подготовки и 35 мм при наличии бетонной подготовки. ДБН пишет по схеме "сделайте хорошо" и требует не менее диаметра арматуры + неточность установки. Вот и по идее при выполнении 3-х препятствий для грунтовых вод а именно щебня, пленки и ЭППС, предположительно ничего до бетона доставать не будет. А что-то подобное (при рекомендуемой мной добавке щебня) будет устроено. Да вряд-ли там агрессивные (например сульфатные) грунтовые воды и подниматься им выше уровня земли много. Значит надо добиться лишь надежного устройства защитного слоя, для чего пленка + ЭППС сработают как стоппер для "молочка" а для нормальной укладки тогда будет желателен лишь бетон хорошей текучести (П4), желательно не на отсеве (всё равно жёсткий на отсеве получается) и применить виброрейку. Тогда и 20 мм — вполне нормальный защитный слой.
-
Так дело не пойдет. Если плита будет висячей, то и верхнее и нижнее армирование плиты без вариантов. И 150мм толщины это реально нижняя граница плиты по деформациям при многопролетной схеме с защемлением по краям. Тогда что и как будет внизу, особо без разницы. Тогда можете особо не трамбовать. В любом случае суглинок при засыпке должен быть прилично сырым, почти мокрым. Сверху желательно немного полить водой, присыпать тонко мелким щебнем (оставить щебня "на запас", поймете потом почему) и пройтись в несколько заходов виброногой. Виброплита не покатит. Потом оставьте это дело на несколько дней для просыхания перед укладкой ЭППС. Хотя бы так. Напоминаю: армирование и нижнее и верхнее без вариантов.
-
Ещё бы не быть! Вас снова пытаются нае… обмануть. Предлагаю быстро, решительно распечатать что-то по запросу "однорядная система перевязки швов", "цепная перевязка швов" или просто "системы перевязки швов" и спросить где у них наблюдается перевязка ложков.
-
Когда-о тер о таких перекрытиях с палестинцем одним. Так по его словах — более менее. У нас такие перекрытия "не взлетели". В целом технология используется, но обычно в условиях невозможности альтернатив. Называются сборно-монолитные перекрытия. В массе используется с пустотными блоками — террива. Вроде были попытки делать с пенопластовыми блоками (Харьков). Поляки предлагают с керамическими блоками (формально это немецкий Вайнербергер), но цена ужасает. Так что опыта маловато у народа. Формально можно сделать и консоль — накинуть арматуры в верхней зоне, но для меня весь вопрос в морозостойкости.
-
Технология каменных и монтажных работ, И.И. Ищенко, (1988). ДБН В.2.6"162:2010. Раздел 13. Пускай обоснует что делал по технологии.
-
Скиньте мне. Но сразу предупреждаю: если мы не говорим о специфических случаях типа просадочности или тонкого несущего слоя над никаким грунтом и т.д., то несущая способность грунта зависит от ширины фундамента. То есть если ленточный фундамент шире, то и грунт под ним может нести большую нагрузку на м². Потому вы получите лишь ориентир.
-
Ой ну знову релігійний срач. Скажу лише про цеглу: в Україні майже не виробляється цегла. Це все, що вам треба знати за цеглу.
-
Я бы модельку замоделил. Но мороки с ней…
-
1. Известны случаи, когда Поротерм разрушался от такого фактора? Где об этом почитать? 2. Крепить то лучше, но особой разницы нет. Просто чуть внимательнее к выбору дюбелей. В монтаже 2НФ как бы проще только тем, что легче. В остальном он мало отличается от кирпича и имеет те же проблемы при кладке и при этом одной рукой его держать гораздо труднее. Стены из 2НФ класть дольше и скорее всего дороже. Это я специально опускаю потенциальные проблемы от нарушения технологии производства утепленных фасадов и тем более облицованных плиткой. И прочность этих фасадов тоже не рассматриваю. Но признаю, что Поротерм будет холоднее.
-
Насчет " такой фасад более надежный, долговечный и проще в монтаже" по отношению к 2НФ+утеплитель ИМХО вы погорячились.
-
1. В "стойках" возможно мало. Дело в том, что плита перекрытия будет прилично крутить верхнюю балку. При чём в разных местах по разному. Значит в верхней балке хомуты, которые будут ловить торсионные нагрузки. А в "стойках" арматуру по расчету на их изгиб. 2Ø12 ИМХО мало. 2. Ширина нижней ленты желательно по расчету. У супеси характеристики так себе а жёсткости фундамента мало. Одновременно и сверху всего 1 этаж и значит выше жесткости мало и прочности стенового материала маловато. Значит надо добиваться равномерных осадок основания. 3. Перекрытие, скорее всего, сожрет арматуры и бетона больше чем фундамент в разы. Но это к слову.
-
Если в 2-х словах, то вентзазор должен быть вентзазором. Значит или делаем продуху вверх в подкровельное пространство, или оставляем щели под подшивкой свеса. З.Ы. При неутепленном ГБ под лицевым следует тщательно контролировать заделку швов в ГБ. Вплоть до прохождения шпателем с клеем по всем швам блоков с внешней (холодной) стороны.
-
Якщо у 2-х словах, то бетон має захищати арматуру. І він так і робить у звичайних умовах бо має лужну реакцію. Але коли в результаті деформацій (розглядаємо лише цю причину) він тріскається, то через щілини до арматури проникає навколишнє середовище і арматура може почати іржавіти. Це для розтягнутої зони типовий фактор. З цим трохи гірше. Бо по перше епюра моментів на опорах при рівномірно розподіленій вилазить зовсім не біля самої опори, а (якщо спрощено розглядати однопролітну схему) вилазить уверх на 1/4 прольоту. А бетон на розтяг працює майже ніяк і тому ця його здатність не враховується при розрахунку. Тому хоч трохи арматури має бути зверху до 1/4 прольоту. А по друге не забуваємо про довжину анкерування. Бо ж арматура має за щось а саме за бетон зачепитись, щоб працювати на розтяг. Звичайно довжина анкерування залежить від купи факторів, але саме той факт, що арматура має трошки продовжитись аж за 1/4 прольоту (розглядаємо спрощений випадок) є безумовним. Звичайно що туди можна тягти не всю арматуру а скажімо через одну. Так можна але є певні нюанси. Розрахункова схема у "Плиті" у мене на іншому компі. А "Арбат" трохи глючний при перевірці плит і на нього особливої надії немає. Робити схему наново у Плиті а бо тим більше у Скаді чи у Лірі (з ними я в основному і працюю) у мене немає часу. Тому я б просто перерахував площу. Але я вам рекомендую ті мої перерізи лишити і просто зменшити крок арматури. А то й використати Ø10 з кроком 150мм. Бо побачивши Ø8 а тим більше Ø6 рифлену ви з незвички вжахнетесь і скажете про себе "що мені нарекомендували!". Та й 4Ø10 має 3,14см² а 6Ø8 має 3,02см² (1/,15=6,6(6)) і те саме 4Ø8 має 2,01см² а 6Ø6 має 1,7см², тобто при таких перерізах зменшення кроку з 250 до 150 не дозволить зменшити Ø прутків. Щоб було спокійніше, то при використанні Ø10 по меншому прольоту внизу і вверху на опорах і Ø8 по більшому прольоту переріз по 1 ГС (міцність) використовується лише на 32%. І можна дійсно подумати за те, що ще трохи припідняти товщину плити до 180мм для гарантії.
-
Це варіант. Бо розрахунковий сніг у вас близько 163кг/м², але коли попід стіною, то існує ризик т.з. "снігового мішка" тобто надує снігу ще утричі і під саму стіну розрахунковий сніг буде 490кг/м². Тоді несуча здатність крокв перевищується вдвічі. Це не кажучи про прогин. Можна зробити дощату ферму, наприклад щось схоже на те,що я якось робив, але це окрема морока.
-
Відстань між мауерлатом та стінеою яка? Який розрахунковий проліт крокв?
-
Ви знаєте, може і СКЕ правильно. Бо по перше значна частка літератури, по якій я колись навчався була на російській, а по друге, це все ж було досить давно. До справи: розрахункове корисне навантаження до ДБН — 195кг/м², підлога звичайно виходить у межах 150…200кг/м². При товщині плити 150мм, разом це буде (якщо спрощено прийняти щільність бетону 2500кг/м³) — 810кг/м². Бетон, як ви мабуть знаєте, у загальному випадку працює пружньо-пластично зразу ж і тому для прольоту 4,6м 150мм це трохи замало — деформації ще так-сяк але ширина розкриття тріщин на опорах буде вища за допустиму. Армування при цьому не допоможе, бо хоча модуль пружності у сталі значно вищий, її площі для значного впливу замало. Тому приймаємо 170мм. Важлива умова: защемлення по контуру має бути обов'язково досягнуто, бо тоді і 170мм буде сильно замало — прогини у центрі будуть занадто великі. Тобто розрахунок як часто буває йде по 2-й групі ГС. Я для спрощення задачі загнав це у "Плиту". Умови: - бетон С12/15 (В15, аналог М200); - захисний шар 20мм; - прогин до 1/200; - крок робочої арматури 250мм (по старим нормам максимум це 1,5 товщини плити тобто 270мм, ДБН В.2.6-98:2009 такими питанням не займається) Результати по Плиті: На опорах по меншому прольоту Ø10А400С крок 250, по більшому Ø8А400С крок 250. У прольоті по меншому прольоту Ø8А400с крок 250, по більшому Ø6А400С крок 250. Аналіз в "Арбаті" показав майже те саме, крім того, що у прольоті краще буде Ø10 і Ø8. Все що вище буде у запас крім непростого питання балансу розкриття тріщин.
-
Товщина? Навантаження? МКЕ це одна з груп наближених (це слово нехай не вводить вас в оману, ітерацією досягається необхідна точність) методів розрахунку складних систем — метод конечних елементів. Конкретно для вас може підійти скажімо програма "Плита" з комплекса "Base", але це не бесплатна програма. Можна спробувати модуль "Арбат" з комплекса "SCAD", але з ним те саме. Вам буде простіше дати мені дані.