karbo

Все їм досяжно, але перед ними виставляють політичні вимоги без засобів виконати. В тому штабі чи не третина українців з прекрасною генетикою і військовими талантами. Найбільша помилка на війні, це недооцінка противника.

Мені якось байдуже на персонажа з нета))

Ще один з комплексом особливо все знаючого. Дивився золкіна з полоненими з ордло. Лише один пацан заявив, що залишається в Україні, і то йому в душу не заглянеш наскільки це щиро. Всі інші тупо за днр.

Знову переходимо на персоналії?

У нас відсутні офіційні дані, звідки вони у вас?

Це мої висновки і зроблені ще далеко до 24 лютого. Про це не втомлюється говорити арестович, який практично висловлює державну позицію в цьому питанні.

Молодь росте, сильно зомбована. І кінці кінців ми про настрої там говоримо, а не кількість, про яку нам нічого не відомо.

Там упороті, інваліди та підпільники. Всі нормальні давно в кращих умовах. Прискорена селекція дала свої результати - молодь вся за "не Україну".

Масово

Це найбільш стійка ідеологічна група, таких упоротих навіть в кадровій армії рф немає.

Здаватися в полон на другому ешелоні? Це, мабуть, по інтернету.

Спробуйте прочитати процитоване.

Яких дев'ять років? Через два дні закінчать з "референдумом", а ще через тиждень можуть прийняти в склад РФ, і сотні тисяч україномовних там в окопах, їх і возити нікуди не треба.

Неможливо мобілізувати населення окупованих областей? Дуже смішно.

Через пару днів все може змінитися

І де там про самогубство?))

Добре, що нагадав про літаки)) лобовий таран був одним із способів психічної атаки, противник втікав і отримував кулеметну чергу. Зрозуміло, якби було чим здалека стріляти, то потреби в тарані не було би..такий спосіб використовували коли закінчувалися набої або взагалі не було.

Мій досвід черпався із фільмів, але зараз є інтернет, може туди спробувати глянути?))

Фантазер)) психічна атака не спосіб самогубства, а психологічного тиску на противника.

Абсолютна дурниця, мовчати і вивчати зразу правильну мову величезна різниця. Вперше я почув англійську в 56 років, про якесь там вивчення і мріяти не міг, хоча би розуміти декілька слів було би за щастя. А ви живете в Україні ціле життя і за піввіку не спромоглися українську здолати?

Точно, якось забув про цей варіант, а ще кіно дивився. Маразм. Нічого не поробиш, пора на пенсію.

Виглядає фантастикою, якщо врахувати відсутність достатньої кількості боєзапасу для арти та підтримки з повітря.

З досвіду вивчення іноземної вважаю, що навчатися потрібно виключно правильному варіанту. І погано, що тут ніхто не виправляє. А одній дівчині я був вдячний, коли вона посмішковувалася з моєї вимови. Це стимулювало мене купити програму і займатися англійською. Якщо хто виправляє, то дякуйте, не обов'язково вголос і зразу, можна просто про себе. Це сприяє вашому прогресу. А злитися точно не варто. І ще одне, не треба всюди пхати патріотизм для змащування. Просто старатися до всього відноситися професійно. До вивчення мови теж.

Я не проти діалектів, сам з таких, але мову для колишніх російськомовних бажано вживати зразу і правильному варіанті. Якщо вже вчити, то не покалічену. Фактично у мене дві українські - місцева та літературна. І не варто добавляти ще покалічену. У нас зараз достатньо засобів до виправлення помилок. В даний час в мене мікрофон та звукова карта, якими я користуюся для контролю у вимові англійської. В свої роки я не соромлюся цим займатися, хоча можна і без цього обійтися.

Це не зовсім правильний підхід, неправильні навички дуже важко піддаються виправленню. Говорю це як колишній тренер і вчитель в одній особі. Іноді вони не виправляються ніколи. Так вже влаштований наш мозок. А тому, чим швидше буде помилка виправлена, тим краще. А тепер уяви собі, що ці помилки поширюються на інших. Ми отримуємо викривлену реальність.