Privet

Народилися та усе життя вони прожили на Донбасі , у Зуївці.

Тут почали про шахтарів, то я теж згадав, що родом з Донбаса - могили родичів по матері та батьку та раннє дитинство провів у Зуївці, вже дорослим колись навіть жив у Славянску. 😆 Що цікаво - я дуже непогано володію українською мовою.Правда, у школі ми її майже не вчили - я навіть не можу пригадати чи викладали її у нас взагалі . У родині всі розмовляли виключно російською. Кажуть, що це наслідки того, що у глибокому дитинстві хтось розмовляв зі мною українською, я цього не помятаю, але мова відклалася. Дід з бабою теж розмовляли російською. Правда, є одна цікава деталь - над ліжком діда був великий портрет за склом усатого дядьки. Лише коли я подорослішав, то дізнався, що це Шевченко. І це Зуївка - кінця 70-х.

Відчуваю, незабаром технології досягнуть такої межі, що любий цивільний ,заплативши грощі, зможе прям з сартиру мочити кацапів - керувати дроном та скидати воги.

Або на виховання, або на швидку утилізацію.

Таким треба сприяти у мобілізації до армії на виховання - зараз слушні часи.

Це він так смакує, що автобан рашисти не змогли, а його стриганути вийшло легко.

У знайомого медика крутої страхової компанії така фігня на балконі росла.Кущі з мій зріст.Вдень виставляв, на ніч заносив у темне приміщення. В країні було заборона на такі речі, але відношення цілком лояльне.. На балконі огорожа - суцільне скло. З вулиці та зверху усе видно. Будинок висотний , з парковкою під будинком та цілодобовою охороною зі зброєю.Йому страхова щоденно винаймала такси на увесь рабочий день.У чому там прикол я так і не зрозумів.Є фото , де я молодий, красивий та щасливий у тих кущах сиджу. Мда, ото часи були....Неначе сто років пройло з тих часів.

Єгипет відмовився від поставок боєприпасів рф і почав виробляти артснаряди для України – WP www.5.ua/svit/yehypet-vidmovyvsia-vid-postavok-boieprypasiv-rf-i-pochav-vyrobliaty-artsnariady-dlia-ukrainy-wp-303681.html

Місцеві радіють.