Dmitriy_S

А це неочевидні речі. По меншій мірі купа моїх знайомих цього не розуміє. Для багатьох взагалі не сильно все змінилось. Ну ціни трохи виросли, ну так коли вони не росли. Ну без електрики взимку трохи сидимо, але далеко не всі області. Ну ракети трохи прилітають, і знову ж далеко не всюди. Насправді майбутніх проблем зараз і не видно. У нас виїхала величезна кількість молодих жінок з дітьми. Багато з них не повернуться, і чим довше триватиме війна, тим більше не повернуться. В нас і до цього кількість жінок у віці до сорока років була меншою за кількість чоловіків, а зараз цей розрив буде колосальним і навіть втрати у війні його і близько не перекриють. Нас чекає жахлива демографічна криза і старіння населення. А це значить, що приватні інвестори навряд чи сюди прийдуть. Бо основним споживачем є молодь. Ми можемо розраховувати тільки на гроші з державних/міждержавних фондів, але цього недостатньо, економіка так не працює. Навіть якщо нас в ЄС приймуть, це не вирішить проблему. Так, нам даватимуть гроші на підтримку штанів, але ні про яку "перемогу" не йде мова.

Приємно бачити, коли українці починають розуміти, що проблема в населенні, а не у владі. Влада - то вже наслідок. Ніяка Польща в нас не була можлива і Бальцерович би не допоміг. І не буде можлива найближчі двадцять років. Більше того, навіть якщо війна скінчиться завтра, в найближчі десять-двадцять років в нас буде жопа і я зовсім не впевнений, що ми з неї взагалі виліземо. Для цього треба зміни в головах перш за все. А як можна бачити, навіть війна у багатьох нічого не змінила.

Послухав цю вашу Таню. Ото там в голові насрано. Після цього її смаки не дивують. Пролетарій(с) Таня Адамс

Так, на день раніше текст опублікований. Претензії шліть гуглу:)

Авторка наведеного вами текста. Текст був вкинутий акурат після другого туру виборів у 2019 році.

Та я вмію шукати автора www.linkedin.com/in/виктория-солодухина-4924a41a1 Але для тих, хто до сих пір вірить у Хрюшу і Степашку і так сайдьот:)

Знайомий почерк, типові словесні обороти... 25% так і не навчились самі писать, все старшому брату робить приходиця. Впрочєм... і так сайдьот:)

Шось це мені нагадує. Смотрящіє?

Наша війна точиться як мінімум з 1658 года, уйобіще одеське, якого міста на той час не існувало. А були там одні половці з турками і татарами

Ясно, баби пока між собою розбираються:)

Ой, це не до вас, це до Юри Київського:)

Ну розкажіть мені за армію, прорекламуйте:)

Вибачаюсь, слухав цю даму, пропустив суть розмови. Можна провторити?

Це канєшно сммішно, в Житомирі. Але не смішно в умовній Бучі.

Ви не виграєте війну без допомоги Заходу. І так, саме ви, не хтось із нас, тилових лосів, як я (... хотів написать, але це не має значення), буде приймати рішення про припинення війни. Ну таке... багато з вас уже хворі війною. І цього вже не вернути. Але... є надія.

Where? Huh, you can try:)

А раніше ні? Де можна послухать цього ахуєнного развєдчіка англійською?

Я вибачаюсь, а там є щось англійською?

Ну от Инглиш, сестра, инглиш, бажано Таймс, Фокс ньюс Чи вошингтон пост:)

Проблема в тому, що я не вірю місцевим. Я навіть тексти місцеві не читаю. І я навіть англомовним текстам не довіряю. А судячи з усього, ваш Швець вільно володіє англійською. Покажіть будь-ласка його тексти англійською, плиииз:)

en.m.wikipedia.org/wiki/Anton_Shvets - цей? Англійська вікі інших не знає:)

Я не знаю хто такий Антон Швець (Швец?), але на сайті посольства я бачу чіткий меседж. Ок, гайз, ми можемо виграти війну, а ви готові рухатись далі? І від цієї відповіді, вірніше від реальних дій, залежить те, наскільки швидко це може закінчитись і на чию користь. В кінці кінців глобальні гравці переслідують перш за все свої інтереси. Надіюсь ні для кого не секрет, що яким би героїчним не були ЗСУ, все залежить від рішення колективного Заходу. Тож зараз м'яч на нашій стороні.

Проблема демократії не в тому, що нема технічної можливості організувати пряме правління. Воно все одно неможливе навіть на рівні невеликих громад. У середньостатичного громадянина недостатньо компетенції для прийняття рішень по більшості питань. І чим вище рівень, тим менше питань в межах його компетенції. І на відміну від представників у нього нема ні часу, ні бажання, ні можливості найняти консультантів, щоб розібратися в тих питаннях. І проблема навіть не в тому, щоб більшість об'єктивно обрала кращого кандидата. Проблема в самих кандидатах. І ця проблема не політична. Це проблема зрілості і рівня розвитку суспільства. І ця проблема дуже гостро відчувається в Україні на всіх рівнях. Ті, хто дійсно могли б щось змінити на краще, не хочуть йти у владу. А ті, хто хочуть, міняти нічого не збираються, в них інші інтереси. Тому із року в рік вибори в Україні нічого суттєво не міняють. Не з тих вибираємо.

Гірше, коли сам політик починає вірити в те, що пишуть його райтери:)