Nic-олаевна

Ой, дівчата, покажу і я свій "чудо-юдо-огород". Весною колега подарувала насіння зі словами: "Це тобі екзотика, а осінню з тебе лоза з твого винограду". Я здивувалася, нащо мені якесь насіння, якщо я всеодно буду обрізати виноград і ту лозу викидати, то мені не шкода її віддати просто так. Але, людина вирішила віддячити заздалегідь. Щоб її не образити, я таки цю екзотику посадила. Воно таки виросло, і звати його Пепіно. Але я йому вже вигадала безліч призвисьок, бо чесно, воно мені як бельмо у оці. Вимахало великими кущами, наростило по два плоди і сидить. Не стигне, хоч плач. Обіцяють скоро холодні ночі. Довелося викопати його з городу, засунути в горщик і поставити в теплицю. Воно напевно для південного клімату, бо навіть те, що росте в теплиці теж не стигне. От дивлюсь на нього і думаю, воно мені треба оцей геморой? Це історія про те, що не всі наші щирі пригощання, хтось оцінить чи вони принесуть комусь радість. Це з розряду, "ніколи знову". Наступного разу, ні на яке насіння я не погоджуся, навіть якщо ця колега образиться.

Якщо у людини болять ноги, то в перукарню по гарну зачіску навряд чи вона побіжить. Так і троянда. Якщо погано працюють корені, то про який приріст може йти мова? Починайте з коріння. Там буває багато чого цікавого: личинки хруща дуже полюбляють їсти коріння, можуть бути різні хвороби, нематоди, тощо. А стрижка пагонів, то уже другорядне. Здорова троянда сама показує форму свого куща.

Дівчата, ваші букети і вази неймовірні 😍

Ні, на щастя я це прізвище не знаю (ледве не написала "нажаль") Про таких і згадувати не хочеться. У мене теж є родичі в Криму, доволі близькі. Слів нема, одна нецензурщина в голові. З 2014 спілкувались не на пряму, а ще через одних родичів, а зараз взагалі не спілкуємось, бо я їх порву через Інтернет голими руками((

Аааа, Семен Семенович 😆 Напевно треба йти до лікаря, бо як тільки гупнуло, то в середині все дуже спокійно, навіть серце не починає стукати частіше. АЛЕ! Одразу віднімаються руки. Одного разу я навіть добре злякалась, бо ще паралізує не дай Боже. А, так нема про що перейматися. Вони і для доньки завод вкрадуть. Просто поки що 1500 доларів то не в напряг

Оскільки давно працюю в освіті з дорослими дітьми, то таких дєвочек і мальчиків видно одразу. Не так по дітях, як по батьках. Є у мене двоїшник, прогульник і брехун (вибачте, але іншим словом його назвати не можна). Так от мама, замість того щоб навішати йому за таке навчання, вирішувала питання через міськвиконком. Приходили люди "на розборки", а що таке, чого це такий хороший мальчік у вас має неатестації по всіх предметах? Що ви за навчальний заклад такий, ну і далі за списком. Оце воно і є. А тоді оця мама буде гірко плакати, що син за її пенсію купує наркоту і лежить на дивані, і мріє, коли вона помре, щоб спустити квартиру на дозу

Це жах. Моя дитина студентка саме зараз. Казала, до одного разу так біля них гахнуло, що у неї не було слуху хвилин 20. І це жахіття виливається в здоров'я, бо на нервовій почві чого тільки немає(( Вона тремтить в гуртожитку, в ми за 300 ум від неї. Приїхала додому на літо, в тут таке саме Нє, у мене дівчинка. Просто я здебільшого кажу дитина, і чомусь це сприймається як хлопчик))) Ну, якщо вчасно в рыгіонах нагрібли грошей, то не шкода і на Лондон, да ще й на цілого дИзайнЄра. Батьки не розуміли, що це нуууу дуже вузька ніша?

Дівчинці теж не завадить, особливо, якщо це здобуття освіти. Бо бачу, що сучасна молодь не хоче вчитися, вони зараз хочуть бути блогерами, отримувати швидкі щоденні гроші як чайові в кафе і барах. І це саме у тих, хто на гаманці батьків. Бо їм отих копійок вистачає на гульки, в про більше вони і не думають, бо в на що?

Ой-йой-йой, як мені це знайомо. Теж бачу приклад моїх кумів, але там все ще трагічніше. Бідний син одним словом. І батьки доктори наук, а розуму не хватає дати дитині жити його життя, а не їхнє

Оце ж і воно... Це називається досвід. Але, здебільшого люди щось хаотично купують, потім воно їм набридає, оці всі танці навколо рослин і все залишається як є. Просто росте і перетворюється в хащі. А потім люди до цього звикають і отримують розчарування від будинку і все частіше думають, в чи не продати дім і не повернутися в квартиру. Такі приклади знаю і серед своїх знайомих, і на форумі у нас одвічна тема: де жити краще, в будинку чи квартирі

Це про мене. Я вдячна вищим силам, що вони склали обставини так, що ми не знайшли дім з більшою кількістю землі. Бо просто кожен куточок, кожен сантиметр цих соток потребує догляду, якщо не хочеш жити в безладі. І виходить, що щодня ти щось робиш на території. Ні, ніхто днями нічого не будує і не ремонтує, але... У двір вийшов, вітер на плитку наообривав пелюсток від квітів, приніс пісок - треба підмести. Квіти у дворі і під двором полити (в горщиках). Урожай дозріває щодня, збирай, переробляй, заготовлюй. То десь виноград нагнав нові паростки - обріж, то в теплиці наросло зайвого зілля - відкорегуй. За будинком і гаражем після дощу росте трава, оброби. А потім ввечері дивишся - от жеж я молодець, гарно так працювала, що тепер інструменти та відра треба збирати по всій території. Доречі, ножиці шукаю вже третій день, десь притулила))) І така дрібєдєнь, кожен день)) 30 не хочу))

Алло, ви напевно дуже близько до серця прийняли мій допис. Я просто від душі вражена вашою сміливістю і завзятістю. Будемо чесними, не кожен у вашому віці (тут теж без образ чи ще чогось) може прийняти таке рішення. Більшість людей тримається за свою домівку як за фортецю і розмови "пенсія на березі моря" залишаються розмовами, навіть якщо є у людей всі можливості. І не кожен почувається комфортно і іншому місці своєї держави, не кажучи вже про переїзд за кордон. У вас справжній європейській підхід до життя і це класно!!! Моя колега постійно говорить, що вона буде сидіти в своєму будинку в селі, навіть якщо навколо неї ворог розіб'є всі інші будинки. І ми постійно з нею сперечаємось, бо я їй кажу що вона така смілива поки все добре. В вона знаєте як реагує? Каже, що якщо її силоміць чоловік і син перевозитимуть в інше місто, то вона забере з собою все-все, навіть всі горщики з пеларгоніями. Людини 46 років між іншим Тому Алло, не обращайтесь за мої слова, вони були самими добрими на вашу адресу і ні в якому разі чимось іншим.🌹

Чесно кажучи, я як бачу ваші питання чи пости про Чорногорські рослини і будні, постійно думаю, як ви так змогли кардинально поміняти життя, продати будинок, який для більшості наших громадян може бути тільки недосяжною мрією. Як отак різко пристосуватися до чужої країни, менталітету, традицій, правил, тощо... І це ж не просто, тимчасово, а на завжди((

Помідори є, совки немає. Точніше, помідорів дуже мало, тільки поїсти. Може, тому совка їх і не знайшла))) А якщо серйозно, то їй напевно наш клімат не подобається, бо вона якщо і пошкоджує помідори, то буквально декілька плодів і то отих зелених, що вже нікому не потрібні, але тіліпаються в огороді в вересні

Посилання вставляти не буду, бо чомусь у мене через телефон це дуже муторно і довго. Напишу назви каналів, я думаю ви їх знайдете Про пеларгонії: Колекція ПЕЛАРГОНІЙ Наталії Затяжчук, Iryna Odarchenko (Ірина Одарченко) Огордні канали: Теплиці Лідії Кононенко, ТЕПЛИЧНІ СПРАВИ, Наша дача Садовий канал: Магія рослин (дивіться більш старі відео, там більш розгорнуто)